Уаджі
Уаджі
| |||
|---|---|---|---|
 | |||
|
Давньоєгипетський фараон | |||
| Правління | бл. 2980-2920 до н. е. | ||
| Попередник | Джер | ||
| Наступник | Мернейт | ||
| У шлюбі | Ahaneithd і Мернейт | ||
| Діти | Ден | ||
| Батько | Джер | ||
| Мати | Herneithd | ||
| Народився | 30 століття до н. е. | ||
| Помер | 30 століття до н. е. | ||
| Місце поховання | Умм ель-Кааб | ||
| Династія |
I династія | ||
Уаджі (Джет, Зет, Уадж, ймовірно, за Манефоном — Уенефес, він же Атотіс III) — третій єгипетський фараон I династії Раннього царства, який правив близько 2980–2920 років до н. е. Ім'я Уаджі походить від імені богині-змії Уаджет, покровительки Верхнього Єгипту й означає «змій».
Життєпис[ред. | ред. код]
Хоча про правління Джета відомо дуже мало (як і про всіх правителів Тініськой епохи), але він відомий завдяки стелі, знайденій в його гробниці. Стела містить ім'я фараона в образі Гора і є доказом високого рівня розвитку давньоєгипетського мистецтва на самому початку династичної епохи.
Про правління Уаджі мало відомо, хоча його ім'я знайдене викарбуваним на скелі навіть глибоко в пустелі між Нілом і Червоним морем. Під час його поховання було принесено в жертву 174 осіб. Чудовий надгробок цього царя, де його «горове ім'я» надписано з дивною витонченістю і вишуканістю, що свідчить про розвиток образотворчого мистецтва.
Див. також[ред. | ред. код]
- Атотіс I — Хор-Аха, другий фараон I династії, правив у 3125—3095 роках до нашої ери;
- Атотіс II — Джер, третій фараон I династії, правив у 3095—3040 роках до нашої ери.
Джерела[ред. | ред. код]
- Эрлихман В. В.: Правители мира. т. 1 (рос.)
- Єгипетські правителі: Джет (англ.)
- Єгипет перших фараонів. Хеб-Сед і становлення давньоєгипетської держави. М.: Рудомино, 2005–224 с., илл. / Автор Крол А. А. (рос.)
- LAUER, Jean-Philippe, Le premier temple de culte funéraire en Égypte, BIFAO 80 (1980), 45-67, (5 plans, 1 fig., 2 pl) (фр.)
- el-KHACHAB, A. M., Some Gem-Amulets Depicting Harpocrates Seated on a Lotus Flower, JEA 57 (1971), 132–145, 5 pl (англ.)
- VERGOTE, J., Le nom du roi " Serpent ", Orientalia 30 (1961), 355–365 (фр.)
- GARNOT, Jean Sainte Fare, Sur le nom de «l'Horus cobra», MDAIK 16 (1958), 138–146 (фр.)
|
