Рамзес VI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рамсес VI)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рамсес VI
Зображення Рамсеса VI. Лувр. Париж
Зображення Рамсеса VI. Лувр. Париж
Давньоєгипетський фараон
Правління1143-1136 до н. е.
ПопередникРамсес V
НаступникРамсес VII
Тронне ім'я (преномен)nb-Mȝˁt-Rˁ mrj-Jmn
неб-маат-Ра мері-Амон —
«Володар правди Ра, улюбленець Амона»
M23L2
N5
V30
C10M17Y5
N35
N36
Власне ім'я (номен)Rˁ-msj-sw Jmn-ḥr ḫpš.f nṯr-ḥqȝ-Jwnw
Ра-месі-су Амон-хер-хепешеф нетер-хека-Іуну —
«Народжений Ра, в Амоні сила його, бог і повелитель Геліополя»
G39N5
 
C59C12GF31R8 S38 O28
O34
O34
Ім'я Гораkȝ-nḫt-ˁȝ-nḫtw-sˁnḫ-tȝw.j
ка-нахт аа-нехету сеанх тауї —
«Могутній бик з великими перемогами, який відродив Дві Країни»
G5
E1
D40
O29
D36
Y1
n&xt D40
Z2
S29S34M127M13
Ім'я небтіwsr-ḫpš hd-ḥfnw
усер-хепеш хед-хефену —
«Сильний ударом, що розсіює натовп»
G16
F12S29Z7A24Aa1
Q3
Ba15N37
F23
Ba15aO4G1D46
D41
A24V28I9
N35
W24 Z7
I8
Z2
Золоте ім'я Гораwsr-rnpwt-mj-Tȝṯnn
усер-ренпут-мі-Татенен —
«Той, хто живе вічно, як Татенен»
G8
F12S29M4 M4 M4 W19N17
V13
M22 M22
N35C
У шлюбіNubkhesbedd
ДітиAmenherkhepshefd, Ісіда (жриця Амона) і Рамсес VII
БатькоРамзес ІІІ
МатиІсіда Та-Хемджерт
Народження12 століття до н. е.
Смерть1136 до н. е.
Місце похованняДолина царів
Династія
XX династія

Рамсес VI — давньоєгипетський фараон з XX династії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Рамсеса III й цариці Ісіди. Зайняв престол, можливо, усунувши фараона Рамсеса V.

Царювання Рамсеса VI було неспокійним. Вже на першому році його правління Єгипет був схвильований загрозою нової лівійської війни, що спричинила внутрішні заворушення, а також, імовірно, епідемією інфекційної хвороби. Набіги лівійців були спустошувальними й від них постраждали як люди, так і багато пам'ятників. Єгипет за правління Рамсеса VI цілком втратив свої іноземні володіння, за винятком Нубії. Рамсес VI став останнім царем, ім'я якого зустрічається у храмі Хатхор в Серабіт ель-Хадім на Синайському півострові. Єдиний його пам'ятник, залишений у Палестині — підніжжя бронзової статуї царя, виявлене в Мегіддо, але, враховуючи еталонний характер ставлення до бронзи у давнину, не слід сприймати той пам'ятник як серйозний доказ єгипетської присутності в Азії.

Основне будівництво за Рамсеса VI розгорнулось у Фівах. Востаннє у Новому царстві за наказом царя тріумфальною сценою була прикрашена поверхня другого пілону храму Амона в Карнаці та стіна комплексу Медінет-Абу.

Як і Рамсес IV, Рамсес VI узурпував багато пам'ятників, створених попередніми царями та, перш за все, Рамсесом IV і Рамсесом V, стираючи їхні імена та проставляючи замість них своє. Імовірно, до того часу узурпація пам'ятників більш давніх царів не тільки не заборонялась, але й стала систематичною. У долині Нілу, окрім Фів, пам'ятники Рамсеса VI нечисленні, але втім і не узурповані у попередників. Так, у Геліополі та Мемфісі знайдено архітектурні фрагменти з його іменем; графіті царя залишились на стінах храму Сеті I у Ваді Мійа, іменами Рамсеса VI замінено картуші Рамсеса IV на пілоні храму в Арманті та блоці з Ель-Каба. Сліди будівельної діяльності царя збереглись на місці гігантського храму, закладеного Рамсесом IV в Асасіфі. В Нубії царські графіті виявлені у Ваді ес-Себуа; двері нового храму, зведеного Рамсесом VI, виявлені у Каср Ібрім: імовірно, то був найбільш пізній храм доби Нового царства у тому регіоні. Написи у гробниці єгипетського завідувача каменоломнями у Ваваті та храмовим майном у Дерре Пеннута повідомляють про доволі мирне правління Рамсеса в Нубії.

Голова мумії фараона Рамсеса VI

Ледь не єдиною пам'яткою царя, яку він встиг завершити, є його гробниця у Долині царів (KV9) (первинно призначалась для поховання Рамсеса V). Усипальниця була відома під назвою «гробниця Мемнона» ще римлянам. У гробниці, набагато більш просторій та грандіозній, ніж «дім вічності» Рамсеса IV, зберігся розкішний декор. Та усипальниця була пограбована злодіями невдовзі після поховання царя. Окрім зникнення всіх матеріальних цінностей, пошкоджень зазнала також і мумія фараона.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Эрлихман В. В.: Правители мира