Кумишка
| Порожній елемент Вікіданих |
Кумишка (рос. кумышка) — традиційний алкогольний напій удмуртів. Отримується за допомогою перегонки браги.
Виготовлення[ред. | ред. код]
Технологія приготування кумишки проста і збереглася донині: на вогонь ставлять котел з загравшою пшеницею або картоплею, над казаном - дерев'яна бочка з холодною водою, а через неї проходить мідна труба. З неї сочиться готовий напій.
Роль в культурі удмуртів[ред. | ред. код]
Кумишка використовувалася у традиційних моліннях удмуртів, що проводилися у язичницьких храмах — куалах, та в інших обрядах. Варили кумишку жінки, під час варіння належало виконувати молитви. Окрему молитву до пращурів належало прочитати у тому випадку, якщо варіння кумишки пройде невдало[1].
Через державну винну монополію та акцизну систему держава боролася з кумишковарінням серед удмуртів, однак не мала у цьому успіху. Дослідник І. С. Міхеєв так описує боротьбу за кумишку у ХІХ столітті: «Вони боролося з кумишковою вартою усіма засобами: вони відступали до лісів, до ярів. Коли ж ворог заскочував їх зненацька, вотяки люто кидалися на своїх ворогів, і дуже часто ця боротьба закінчувалася перемогою вотяків. <…> Серед поліції та наглядачів міцнішало переконання, що помирати через якусь там кумишку зовсім нецікаво; що змагатися з кумишкою штрафами, в'язнцею марно, бо вотяки не бояться ані штрафів, ані в'язниці, і варіння кумишки продовжують»[1].
Боротьба з кумишковарінням у 1917–1919[ред. | ред. код]
На першому з'їзді удмуртів у м. Глазові 13-14 червня 1917 поряд з питаннями національної освіти, видання газети і заснування удмуртського музею, розглядалося питання про шкоду кумишковаріння, яке «сприяє виродженню нації»[2]. Серед резолюцій удмуртської секції Першого з'їзду народів Поволжя, що пройшов у травні 1917 року, також є постанова про боротьбу з кумишковарінням за винятком приготування кумишки жерцями для обрядів[3].
З кумишковарінням своїми методами боролися і більшовики. У списку розстріляних ЧК у м. Воткінську за три місяці з листопада 1918 до лютого 1919 року значаться три людини, страчені за кумишковаріння[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Орлов Павел Анатольевич. ВЕЩНЫЙ МИР УДМУРТОВ (К СЕМАНТИКЕ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ). Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
- ↑ Н. В. Василечко. СЪЕЗДЫ УДМУРТОВ КАК ПОДГОТОВИТЕЛЬНЫЙ ЭТАП ОБРАЗОВАНИЯ ВОТСКОЙ АВТОНОМНОЙ ОБЛАСТИ (ПО ДОКУМЕНТАМ ЦГА УР). Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 12 липня 2015.
- ↑ Е. М. Берестова. Этническая идентичность как объект государственной политики в России (на примере Удмуртии). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 12 липня 2015.
- ↑ Список расстрелянных большевиками "граждан по постановлению Чрезвычайной Комиссии и зарегистрированных в ее книгах в период с ноября 1918 года по февраль 1919 г[недоступне посилання з липня 2019]
| |||||||||||||||||||