Вишняк (напій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вишняк

Вишняк[1] — стародавній святковий український напій, густий, рубінового кольору, схожий на сироп, але хмільний і з гірчинкою, для приготування якого, застосовуються лише натуральні продукти і не використовується спирт.

Історія створення плодово-ягідних вин за соціалізму[ред.ред. код]

Дешеві кріплені вина (прост. «Бормотуха») — сурогатний спиртний напій; дешеве (як правило, кріплене, міцністю 15-22 °) низькоякісне виноградне або плодово-ягідне вино, приготоване з дешевого вино-матеріалу, цукру, етилового спирту, води і барвників. Використовувалося винятково, для досягнення алкогольного сп'яніння, смакові якості великої ролі не грали. Бормотухою, є дешеві види портвейну і вермуту, а також дешеві плодово-ягідні вина. Слід зазначити, що в колишньому СРСР, до якого, на правах союзної держави, до 1991 року, входила Україна, ніколи не випускалися спиртні напої під торговою маркою «Бормотуха». Назва «Бормотуха» є збірною і жаргонною.

У різних джерелах зустрічається більш вузьке визначення бормотухи. Зокрема, є такі варіанти:

  • дешеві плодово-ягідні вина, які повсюдно вироблялися у СРСР, за допомогою змішування дешевих соків і спиртів;
  • приготовані з дешевого імпортного вино-матеріалу за допомогою додавання цукру і етилового спирту;
  • дешеві портвейни та кагори.

Через використання низькоякісних складників, бормотухи, наприклад «Солнцедар», нерідко призводили до тяжких отруєнь.

Споживання у часи СРСР[ред.ред. код]

Бормотуха була дуже поширеною по усьому колишньому СРСР, з кінця 1950-х до середини 1980-х років. У народі її, за дешевизну, прозивали «плодово-вигідними винами», ще: «чорнилом», «гомулою», «червивкою», «шмурдяком» та «біоміцином» — від назви українського кріпленого вина «Біле міцне» (1 руб.22 коп.). Питні заклади у народі, називалися: кабак, чопок, генделик, забігайлівка тощо.

Одним з джерел дешевого винного матеріалу, був Алжир, з яким було укладено довгостроковий контракт. Вино-матеріал привозився до країн, які входили до СРСР танкерами, і вже на місці, на його основі виготовлялися кріплені вина. Одним з таких був «Солнцедар», а найпопулярнішим напоєм такого роду, була «Золота осінь» (у народі «Зося Осиповна») — кріплене плодово-ягідне вино, яке вироблялося у Кропивницькому (тодішньому Кіровограді, Українська РСР).

Під час горбачовської антиалкогольної кампанії, було прийнято рішення про згортання виробництва бормотухи.

Треба відзначити, що, незважаючи на тенденцію до зниження якості у 80-ті роки, багато недорогих кріплених вин за радянських часів, були натуральними продуктами хорошої або задовільної якості, виробленими на основі затверджених технологій і стандартів.

Спосіб приготування справжнього вишняку[ред.ред. код]

Справжній вишняк можна приготувати зі збродженого соку стиглих вишень, та цукру — зазвичай, беруть відро вишень, можна навіть пошкоджених і, краще, дрібних (не черешень), вишні засипаються у прозорий, ліпше 20-літровий скляний бутель (можна взяти і менший, але під час шумування, шумовиння може полізти через верх), відтак у бутель насипається цукор з розрахунку 400—500 грам на кілограм вишень. Ні трясти, ні перемішувати вишні з цукром не треба — бутель просто ставиться на осоння, де найдовше потрапляють сонячні промені і зав'язується серпанком (марлею) від комах. Так їм треба стояти шість тижнів, аж поки вони перешумують. Десь уже за три тижні, активне шумування завершиться (залежно від того — сонячне літо чи ні) і згори бутля утвориться корж з вишень, що спливли. По завершенню шести тижнів, треба трубочкою пробити шар вишень та злити у пляшки перший, найкращий вишняк. Його можна споживати одразу, а можна покласти у прохолодне темне місце для відстоювання. Так він стає ще смачнішим. Вишуканий, слабоалкогольний напій готовий. Після цього можна залити ці самі вишні горілкою, з розрахунку півлітра на кілограм вишні і поставити у темне місце. За два місяці буде готовий другий вишняк (у народі жужка), але вже не такої якості.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Клиновецька, Зинаїда (1991 (репринтне видання Кулінарної книги 1913 року.)). Страви й напитки на Україні. Видавництво "Час".