Перейти до вмісту

Ракія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ракія
Зображення
Країна походження Балканський півострів
Колір коричневий
З матеріалу плід
Об'ємна частка спирту 40
CMNS: Ракія у Вікісховищі
Варіння ракії в домашніх умовах, Болгарія

Ра́кія (болг. ракия, серб. і мак. ракија, хорв. rakija) — міцний алкогольний напій, аналогічний бренді, одержуваний дистиляцією ферментованих фруктів, популярних на Балканах. Звичайна міцність 40 %, але домашня ракія може бути міцнішою — від 60 до 70 %. Ракія подвійної дистиляції називається «препечениця» (prepečenica, препеченица), «препек» (prepek, препек). Міцність «препечениця» (prepečenica, препеченица), «препека» (prepeka, препека) іноді перевищує 80 %.

Назва «ракія» походить від найменування схожого за технологією арабського напою «арак» - запозиченого, вочевидь, за турецького посередництва[1].

Ракію можна розглядати як традиційний національний напій південно-слов'янських народів і румунів: вона популярна в Боснії та Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Македонії, Сербії, Румунії, Молдові, Криті й Туреччині. Найпоширенішою формою ракії є сливовиця, що виготовляється зі слив. Використовують також виноград, персики , абрикоси, яблука, груші, черешні, інжир, шовковицю та айву. Існує також і ракія, до складу якої входять різні фрукти. Сливова та виноградна ракії іноді змішуються після дистиляції з іншими інгредієнтами, такими як трави, аніс, мед, вишня та горіхи.

Основна відмінність від горілки — витримка продукту дистиляції в дубових бочках (як бренді або коньяк). Мінімальний термін витримки болгарської ракії, наприклад, 6 місяців.

У 2007 сербська ракія під назвою «сербська ракія сливовиця» отримала сертифікат ЄС, ставши першим захищеним продуктом Сербії, який має географічне походження.

Фрукти у колишній Югославії в Болгарії
Основні типи
Сливи Šljivovica, шљівовіца Сливова (slivova)
сливовиця (slivovitsa)
шльокавиця (shliokavitsa)
Виноград Lozovača / loza, Лозова Гроздова (grozdova)
гроздовиця (grozdovitsa)
грозданка (grozdanka)
мускатова (muskatova)
Виноградна макуха (kom) Komovica, комова Джиброва (dzhibrova)
джибровиця (dzhibrovitsa)
Абрикоси Kajsijevača, кајсіјевача Кайсіева (kaysieva)
Груші Kruškovača, vilijamovka, крушковача Крушева (krusheva)
Яблука Jabukovača, јабуковача Яб'лкова (yab'lkova)
Айва Dunjevača, дуњевача Дюлева (dyuleva)
Інжир Smokvovača, смоквовача Смокінова (smokinova)
Черешня - Черешова (chereshova)
Фрукти - Плодова (plodova)
Пелюстки троянд - Гюлова
З додатками
З травами Travarica / trava, Травариця Білкова (bilkova)
З анісом - Анасонлійка (anasonlijka)
З горіхами Orahovača / orahovica, ораховача -
З медом Medovača / medenica, медовача -
З вишнею Višnjevac / višnjevača, вішњевача -

Назви ракії у різних народів

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.158

Посилання

[ред. | ред. код]

Сливовиця, або сербський погляд на ракію. Огляд програм Російського мовлення «Міжнародного Радіо Сербії», Текст та аудіо

Див. також

[ред. | ред. код]