Ракія
| Ракія | |
 | |
| Країна походження | Балканський півострів |
|---|---|
| Колір | коричневий |
| З матеріалу | плід |
| Об'ємна частка спирту | 40 |
 Ракія у Вікісховищі | |
Ра́кія (болг. ракия, серб. і мак. ракија, хорв. rakija) — міцний алкогольний напій, аналогічний бренді, одержуваний дистиляцією ферментованих фруктів, популярних на Балканах. Звичайна міцність 40 %, але домашня ракія може бути міцнішою — від 60 до 70 %. Ракія подвійної дистиляції називається «препечениця» (prepečenica, препеченица), «препек» (prepek, препек). Міцність «препечениця» (prepečenica, препеченица), «препека» (prepeka, препека) іноді перевищує 80 %.
Назва «ракія» походить від найменування схожого за технологією арабського напою «арак» - запозиченого, вочевидь, за турецького посередництва[1].
Ракію можна розглядати як традиційний національний напій південно-слов'янських народів і румунів: вона популярна в Боснії та Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Македонії, Сербії, Румунії, Молдові, Криті й Туреччині. Найпоширенішою формою ракії є сливовиця, що виготовляється зі слив. Використовують також виноград, персики , абрикоси, яблука, груші, черешні, інжир, шовковицю та айву. Існує також і ракія, до складу якої входять різні фрукти. Сливова та виноградна ракії іноді змішуються після дистиляції з іншими інгредієнтами, такими як трави, аніс, мед, вишня та горіхи.
Основна відмінність від горілки — витримка продукту дистиляції в дубових бочках (як бренді або коньяк). Мінімальний термін витримки болгарської ракії, наприклад, 6 місяців.
У 2007 сербська ракія під назвою «сербська ракія сливовиця» отримала сертифікат ЄС, ставши першим захищеним продуктом Сербії, який має географічне походження.
| Фрукти | у колишній Югославії | в Болгарії |
|---|---|---|
| Основні типи | ||
| Сливи | Šljivovica, шљівовіца | Сливова (slivova) сливовиця (slivovitsa) шльокавиця (shliokavitsa) |
| Виноград | Lozovača / loza, Лозова | Гроздова (grozdova) гроздовиця (grozdovitsa) грозданка (grozdanka) мускатова (muskatova) |
| Виноградна макуха (kom) | Komovica, комова | Джиброва (dzhibrova) джибровиця (dzhibrovitsa) |
| Абрикоси | Kajsijevača, кајсіјевача | Кайсіева (kaysieva) |
| Груші | Kruškovača, vilijamovka, крушковача | Крушева (krusheva) |
| Яблука | Jabukovača, јабуковача | Яб'лкова (yab'lkova) |
| Айва | Dunjevača, дуњевача | Дюлева (dyuleva) |
| Інжир | Smokvovača, смоквовача | Смокінова (smokinova) |
| Черешня | - | Черешова (chereshova) |
| Фрукти | - | Плодова (plodova) |
| Пелюстки троянд | - | Гюлова |
| З додатками | ||
| З травами | Travarica / trava, Травариця | Білкова (bilkova) |
| З анісом | - | Анасонлійка (anasonlijka) |
| З горіхами | Orahovača / orahovica, ораховача | - |
| З медом | Medovača / medenica, медовача | - |
| З вишнею | Višnjevac / višnjevača, вішњевача | - |
Назви ракії у різних народів[ред. | ред. код]
- Албанія: raki (a)
- Боснія і Герцоговина: rakija/ракија
- Болгарія: ракия
- Хорватія: rakija
- Чехія: pálenka
- Угорщина: pálinka
- Північна Македонія: ракија
- Чорногорія: ракија/rakija
- Румунія: rachiu / răchie, ţuică, palincă
- Сербія: ракија/rakija
- Словаччина: pálenka
- Словенія: žganje
- Туреччина: Раки
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.158
Посилання[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про алкогольні напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
