Лемківська мова

Оголошення на православній церкві Св. Володимира (1983–1996 р.р.) лемківською (лемківсько-горлицькою) мовою у Криниці, Польща

Ле́мківська (ле́мківсько-го́рлицька) мо́ва — літературний кодифікований говір південно-західного наріччя української мови, яка використовується у Польщі з 1990-х років. Вона схожа на русинську бесіду на Пряшівщині, русинську мову у її сучасній формі, яку пропагують політичні русинські організації на Закарпатті, бачвансько-русинську мікромову у Воєводині, але не є тотожною: ці літературні мікромови виникають на основі різних діалектів української мови (лемківського, середньозакарпатського, бойківського, гуцульського говорів, перехідних українсько-словацьких говірок), мають різну орфографію (на основі української літературної мови та на основі желехівки), фонетику, велику кількість запозичень з інших слов'янських мов (лемківська — з польської, русинська Пряшівщини — зі словацької, русинська Закарпаття — з церковнослов'янської, бачвансько-русинська — зі словацької та сербської). Ці чотири літературні мікромови іноді називають «русиньским языком», однак однією кодифікованою мовою вони не є.

Щодо поширення в Польщі назви «лемківська мова» (а не «руснацька», «русняцька», «руська», «русинська» чи «українська»), І. Красовський зазначав:

Польскы шовіністы з неприязню ставилися до назвы «руснак» і особливо «украінец», а етнографічна назва «лемкы» не вызывала заперечнивых емоций поряд з польскыми етнографічными назвами як «кашубы», «гуралі» і ін. Так на західній Галичыні назвы лемкы, Лемківщына стали популярны.

Соціолінгвістичний статус

За переписом 2002 р. у Польщі мешкає 5,9 тис. осіб, які ідентифікують себе з лемками (за даними лемківських організацій — бл. 60 тис.), українців — 31 тис. Лемківською мікромовою вдома розмовляє 5.627 осіб (разом із польською — 4.168 осіб, лише лемківською — 1.459 осіб), українською літературною мовою вдома розмовляє 22.698 осіб (разом із польською — 19.303 осіб, лише українською — 3.395 осіб).

На сьогодні у Польщі діють два найбільші товариства, які об'єднують лемків — проукраїнське «Об'єднання лемків» та «Стоваришыня Лемків», яке пропагує ідею про лемків як окремий народ і лемківську мову як окрему від української. Є свідчення, що у тих районах Південно-східної Польщі, куди повернулися лемки після акції «Вісла», українську літературну мову вивчають щораз менше, натомість лемківську мікромову почали вивчати не лише українці, а й місцеві поляки.

Кодифікація

Одна з перших відомих спроб створення підручників лемківської мови належить Мефодієві Трохановському в міжвоєнний період.

2000 р. Генрик Фонтанський та Мирослава Хом'як видали в Катовицях книгу «Ґраматыка лемківского языка», яка кодифікує правопис лемківської мови в Польщі. Цей правопис засновано на правописі української літературної мови з включенням літери ы для позначення звуку [ɨ], який зник в інших українських діалектах до XI ст., та виключаючи апостроф (правописи, які вживаються для «русинської мови» на Пряшівщині та бачвансько-русинської мікромови у Воєводині, засновані на желехівці, яка була найпоширенішим правописом української мови в Західній Україні до 1922 р.).

Окрім того з 1990-х р.р. видано «Перший Лемківско-Польскій Словник» (пол. Pierwszy Słownik Łemkowsko-Polski) Ярослава Горощака у 1993 р., літературу для дітей «А я знам азбуку. Лемківскій буквар» Петра Трохановського у 2003 р., «Мамо куп мі книжку. Антольоґія діточой поезиі» того ж автора у 1995 р.

З кінця 1980-х рр. у Польщі виходять книги (Петро Мурянка, Теодор Кузяк та ін.) та часописи лемківським говором, існує онлайн-радіо Lem.fm.

У багатьох сучасних іноземних виданнях лемківський говір розглядається саме як кодифікований діалект української мови (приклад — «Mali Rjecnik Lemkivskog Govora Ukrainskog Jezika» укр. «Малий словник лемківського говора української мови», Алекса Павлешин, Загреб, Хорватія, 2007 р.).

Приклад мови

Текст лемківською мовою (кодифікованим лемківським говором південно-західного наріччя української мови):

Представлена в наголовку лемківска, україньска ідентичніст, то, очевидно, такє самоокресліня лемків, при котрім, узнаючи Лемківщину свойом найближшом «малом» вітчизном, культивуючи єй традиції і бесіду, єдночасно уважают ся они за членів «великой» національной, але тіж культурной і мовной, україньской спільноти.

Виклад українською літературною мовою:

Представлена в заголовку лемківська, українська ідентичність, — то, очевидно, таке самоокреслення лемків, за якого, визнаючи Лемківщину своєю найблищою «малою» вітчизною, культивуючи її традиції та мову, одночасно вважаються вони членами «великої» національної, але теж культурної та мовної, української спільноти.

Текст лемківською мовою (кодифікованим лемківським говором південно-західного наріччя української мови) латиницею:

Z okazyi Sviat Roz'destva Chrystovoho vszytkym naszym pryjatelam odvydz'ajuczym portal Lemkowyna.net z'yczyme spokinych, radisnych Sviat, odorvania od sztodennych problemiv, veseloj Malanky, a v Novym 2010 Roci Boz'oj blahodaty, zdorovia, szczescia i lubovy!

Виклад українською літературною мовою:

З нагоди свята Різдва Христового всім нашим друзям, які відвідують портал «Лемковина.net», зичимо спокійних, радісних свят, забути про щоденні проблеми, веселої Маланки, а в Новім 2010 році Божої благодаті, здоров'я, щастя та любові!

Велика кількість лемківських організацій («Світова федерація українських лемківських організацій», Всеукраїнське товариство «Лемківщина», «Молода Лемківщина», «Об'єднання лемків» у Польщі) виступають проти окремішності лемків і вважають їх етнічною групою українського народу. Польська україномовна газета «Наше слово» містить лемківську сторінку, де розміщуються матеріали лемківським говором української мови (різна орфографія).

Відомі польські мовознавці М. Лесюв (пол. M. Łesiów) та В. Мокрий вважають лемківський говір діалектом української мови.

Деякі риси лемківської (лемківсько-горлицької) кодифікованої мови

Полонізми у сфері економіки, адміністрації, політики тощо: пол. prawo jazdy → право ізды «водійські права», пол. urząd powiatowy → повітовий уряд «повітова адміністрація», пол. urząd podatkowy → податковий уряд «податкова адміністрація», пол. podatek bezpośredni → безпосередній податок «прямий податок», пол. potentat finansowy → фінансовий потентат «фінансовий гігант», пол. pociąg osobowy (towarowy, pośpieszny) → особовий (товаровий, поспішний) потяг «пасажирський потяг (вантажний потяг, потяг-експрес)». у формі місцевого відмінку однини іменників жіночого роду замість літературного закінчення -ою вживається -ом: над ріком «над рікою». у третій особі однини дієслів теперішнього часу замість закінчення -ть вживається закінчення -т: він крутит «він крутить». існує лише твердий звук [r]: вітрак «вітряк». у знахідному відмінку множини прикметників замість -ими вживається закінчення -ыма: великыма «великими». регіоналізми неє «немає», лем «лише», товды «тоді».

Література

• Нагорна Т. Не мова, а лем діалект [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2015. — 7 липня.
• Ґраматыка лемківского языка [Архівовано 20 грудня 2010 у Wayback Machine.] // Г. Фонтаньскій, М. Хомяк. — «Śląsk», Katowice — 2000.
• Про говор галицьких лемків // І. Верхратский, Львів — 1902.
• Kratky Rusinsky slovnik // A. Hnat, Trebisov — 2003.
• Перший лемківско-польскій словник // Я. Горощак, Лєґніца — 1993.
• Лемківскій буквар // П. Мурянка, Варшава-Лєґніца — 2003.
• Program nauczania jezyka lemkowskiego. — Варшава—Лігниця, 1999.
• Лесів М. Українські говірки у Польщі // Український Архів. — Варшава, 1997.
• Короткий словник лемківських говірок // П. Пиртей, «Сіверсія МВ», Івано-Франківськ — 2004.
• Dialekt łemków. Fonetyka i fonologia // Z. Stieber, Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódź — 1982.
• Книги з граматики та словники лемківською мовою [Архівовано 4 серпня 2012 у Wayback Machine.]

Посилання

• Вивчення лемківської мови —
  • Тетяна Нагорна. Не мова, а лем діалект // Zbruch, 07.07.2015 [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.]
  • Уроки лемківської мови на порталі «Лемковина.net» [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (лемків.)
  • «Граматика лемківської мови»^{[недоступне посилання з липня 2019]} у .pdf форматі. (лемків.)
  • Лемківська говірка та словник на сайті «Лемки.com». (укр.)
  • Книжка-підручник для дітей у .pdf форматі «А я знам азбуку» [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (лемків.)
  • Курс лемківского языка [Архівовано 24 липня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  • Курс лемківської мови (120 лекцій) [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Інтернет-ресурси —
  • Портал «Лемко.org» [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]. (лемків.), (укр.), (пол.)
  • Лемківська сторінка в українській газеті «Наше слово», Польща. (укр.), (лемків.)
• Лемки як частина української нації —
  • Сайт «Світової федерації українських лемківських об'єднань». (укр.)
  • Хто ми, лемки? (укр.)
  • Сайт «Об'єднання лемків» у Польщі. (лемків.), (пол.), (укр.)
• Лемки як відмінний від українців етнос —
  • Сайт «Стоваришыня Лемків» [Архівовано 26 жовтня 2010 у Wayback Machine.]. (пол.), (лемків.)
• Риси лемківського, середньозакарпатського, бойківського та гуцульського говорів —
  • Лемківський говір [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
  • Середньозакарпатський говір [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
  • Бойківський говір [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
  • Гуцульський говір [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
• Визначення підкарпаторусинської мови (русинської мови на Закарпатті) як окремої від української —
  • Про русинську мову на сайті «Світової академії русинської культури». (укр.), (англ.)
  • Підручник карпато-русинської мови «Let's speak rusyn — Бісідуйме по-руськы», Transworld Publishers Englewood — New Jersy, ISBN 0-917242-00-9
• Визначення мови Закарпаття як частини української мови —
  • Авґустин Волошин. О письменном языці подкарпатських русинов. — 1921 [Архівовано 3 січня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
• «Неорусинський» політичний рух —
  • Про історію неорусинського руху [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
  • Як русини стали українцями // Дзеркало тижня [Архівовано 24 квітня 2010 у Wayback Machine.]. (укр.)
  • Розкол серед русинських сепаратистів Закарпаття. (укр.)
  • Вебсайт «Об'єднання приятелів Підкарпатської Русі» / «Společnost přátel Podkarpatské Rusi» [Архівовано 6 вересня 2010 у Wayback Machine.]. (чеськ.)
  • Сайт панрусинської організації «Руска матка». (бач.-рус.)
  • І.Поп. Енциклопедія Підкарпатської Русі. (рос.)
  • Сайт «Podkarpatska Rus». (англ.)
  • Д.Дорошенко. Угорська Україна. — Репринтне видання 1919 р. у .pdf-форматі. (укр.)
• Словничок —
  • Словник закарпатської (русинської) мови. (укр.)
  • ЛемСловник — Перши інтернетови спис словництва лемківского [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]. (лемків.) (пол.)