Пам'ятник засновникам Одеси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Пам'ятник Імператриці Катерині ІІ
Пам'ятник засновникам Одеси
Monument to Odessa founders 2010.JPG

46°29′14″ пн. ш. 30°44′21″ сх. д. / 46.487306° пн. ш. 30.739278° сх. д. / 46.487306; 30.739278Координати: 46°29′14″ пн. ш. 30°44′21″ сх. д. / 46.487306° пн. ш. 30.739278° сх. д. / 46.487306; 30.739278
Тип пам'ятник і статуя
Країна

Україна Україна

Розташування Одеса, Катерининська площа
Архітектурний стиль історизм
Автор проекту Ю. М. Дмитренко
Архітектор Ю. М. Дмитренко
Будівник інж. А.А. Сікорський
Скульптор М.П. Попов, Б. В. Едуардс, Л. Д. Менціоне
Матеріал бронза, граніт
Побудовано на кошти Одеське міське громадське управління
Засновано 1900
Перша згадка 1890
Прийнято рішення про будівництво 1892
Будівництво 1894 — 1900
Встановлено 2007
Стан задовільний
Пам'ятник засновникам Одеси. Карта розташування: Україна
Пам'ятник засновникам Одеси
Пам'ятник засновникам Одеси (Україна)

Пам'ятник засновникам Одеси у Вікісховищі?

Па́м'ятник засно́вникам Оде́си — пам'ятник Катерині ІІ та її сподвижникам — Йосипу де Рібасу, Францу де Волану, Григорію Потьомкіну та Платону Зубову[ru]. Розташований в місті Одеса на Катерининській площі. Споруджений 1900 року архітектором Юрієм Дмитренком, скульптором М. П. Поповим, інженером А. А. Сікорським за участі скульптора Бориса Едуардса. У 1920 році пам'ятник демонтували, відновили 2007 року.

Історія зведення та знищення[ред. | ред. код]

Зображення монументу на старій листівці

Катерина ІІ своїм рескриптом від 27 травня (7 червня) 1794 року року почала будівництво військової гавані, купецької пристані та реалізації нового генплану міста у колишньому османському містечку Хаджибєї[1][2]. Фортеця на схилі біля порту була заснована у 1765 року. У рамках підготовки до свята присвяченого сторіччю з дня заснування міста, яке планувалося відсвяткувати у 1894 році, ще 13 (25) вересня 1890 року Міська управа оголосила конкурс на пам'ятник до дня століття. Першу премію отримав проект одеського архітектора Ю. М. Дмитренка, який було затверджено до реалізації 13 серпня (5 вересня) 1892 року. Проект пам'ятника мав назву "Пам'ятник Імператриці Катерині ІІ у м. Одеса", у подальшому він називався саме у якості пам'ятника безпосередньо присвяченого Катерині ІІ, а не засновникам міста. Моделі скульптур виконав петербурзький скульптор М. П. Попов за попередньою сметою у 10000 р., а ливарні праці та влаштування п'єдесталу виконали одеські скульптори Б. В. Едуардс та Л. Д. Менціоне, нагляд за спорудженням виконував Ю. М. Дмитренко[3].

На день міста вдалося влаштувати лише урочисту закладку пам'ятника, яка відбулася 22 серпня (3 вересня) 1894 року. Відкриття відбулося лише 6 травня (19 травня) 1900 року[3]. Пам'ятник було встановлено на однойменній площі, яка має форму трикутника. За часів революції, коли Одеса була під владою УНР та більшовиків пам'ятник було задраповано. Після остаточного встановлення радянської влади скульптури демонтували, чотири скульптури сподвижників імператриці зберігались у краєзнавчому музеї, від статуї Катерини ІІ залишилася тільки голова.

Сучасне відтворення[ред. | ред. код]

У 2007 році пам'ятник вирішили відтворити під новою назвою - Пам'ятник засновникам міста. Спонсором проекту став депутат міської ради Руслан Тарпан, який виконував реконструкцію і самої Катеринінської площі. Переважна частина фрагментів пам'ятника — оригінали, заново виготовили лише голову імператриці. Проти створення пам'ятника російській імператриці, що узаконила на теренах України кріпацтво й остаточно знищила Запорозьку Січ, висловлювалось багато українських організацій. Одним з аргументів було те, що під час нацистської окупації 1941—1944 років площа, де встановлено пам'ятник, називалась іменем Гітлера, але ніхто не висловлюється за повернення їй тогочасної назви, то чому ж там мають відновити пам'ятник Катерині ІІ? Також відновлення пам'ятнику відбувалося без громадських обговорень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Сентябристы» против «майцев»: война дат и история Одессы (мнение редакции). Сайт: Думская.net
  2. Текст рескрипту Катерини ІІ від 27 травня 1794. Сайт: http://odessa.club.com.ua
  3. а б Богданович, Ольга Витальевна. Жизнь архитектора Дмитренко (1858 — 1918). К 160-летию со дня рождения и 100-летию со дня смерти (2-е изд., перераб. и доп.). Одесса: Астропринт, 2018. — 164 с. ISBN 978-966-927-354-3, С. 78-86

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]