Пісківка (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Пісківка
Пісківка
Розташування міста Пісківка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бородянський район
Громада Пісківська селищна громада
Код КОАТУУ: 3221055600
Основні дані
Засноване межа XVI-XVII ст.
Статус з 1938 року
Площа 48 км²
Населення 7012 (01.01.2014)
Густота 146.5 осіб/км²
Поштовий індекс 07820
Телефонний код +380 4577
Географічні координати 50°42′28″ пн. ш. 29°35′42″ сх. д. / 50.70778° пн. ш. 29.59500° сх. д. / 50.70778; 29.59500Координати: 50°42′28″ пн. ш. 29°35′42″ сх. д. / 50.70778° пн. ш. 29.59500° сх. д. / 50.70778; 29.59500
Водойма Річки Пісківка, Тетерів, Кодра
Відстань
Найближча залізнична станція: Тетерів
До станції: 1 км
До райцентру:
 - фізична: 25 км
 - залізницею: 34 км
 - автошляхами: 34 км
До обл. центру:
 - фізична: 72 км
 - залізницею: 85 км
 - автошляхами: 81 км
Селищна влада
Адреса 07820, Київська область, Бородянський район, смт Пісківка, вул. Дачна, 66
Голова селищної ради Рудніченко Анатолій Миколайович
Карта
Пісківка is located in Україна
Пісківка
Пісківка
Пісківка is located in Київська область
Пісківка
Пісківка

Commons-logo.svg Пісківка у Вікісховищі

Піскі́вка — селище міського типу в Україні, центр Пісківської селищної територіальної громади Бородянського району Київській області. Розташоване на крайньому заході Бородянського району на берегах річок Пісківки, Тетерева та Кодри. На півдні межує з селом Мигалками, на сході з селом Поташнею, на півночі з селом Раскою, та на заході з селом Макалевичами Радомишльського району Житомирській області.

Історія[ред.ред. код]

Пісківка була заснована на межі 16-17 століть.

Лаврентій Похилевич у 1864 році давав такі відомості про Пісківку: «Жителів обох статей православних 320 та католиків 30. Тут влаштовано крупчастий млин, а також суконна, шкіряна та полотняна фабрики, чавунний і мідний заводи. У особливому звіринці утримуються олені, лосі та інші звіри. Є завод корів швейцарської породи, бо навколо великі та багаті луки».

За два десятиліття той же Лаврентій Похилевич (у 1887 році) писав: «Жителів обох статей православних 580 і римо-католиків до 30…Тут улаштований крупчастий млин і були суконна, шкіряна та полотняна фабрики, чавунний і мідний заводи; зараз залишається лише суконна фабрика та заклад корів покращеної закордонної породи; а у Пісківській Рудні сукновальний млин».

За даними 1900 року, у Пісківці, колишньому власницькому селі, був 121 двір та мешкало 749 жителів. Мешканці займалися хліборобмством, деякі випалювали вугілля. У селі була дерев'яна православна церква Іоана Богослова, збудована у 1896 році та школа грамоти. Церква розташовувалася на розі вулиць Петровського та вулиці до нинішньої з.п. Піски, де тепер височить сучасна церква Іоана Богослова.

Із закладів у селі була винна лавка, а з промисловості залишився лише водяний млин та 2 кузні.

Складовою Пісківки свого часу стало сусіднє село Рудня-Пісківська. Тут 1900 року було 37 дворів та мешкало 222 особи. З підприємств у селі був лише водяний млин.

1902 року повз села Пісківка та Рудня-Пісківська пройшла Києво-Ковельська залізниця. Булов відкрито залізничну станцію Тетерів, збудовано вокзал та водонапірну башту. Залізниця дала поштовх розвитку селища.

1935 року було закрито та знищено церкву.

За даними «Історії міст та сіл УРСР» 1970-х років, «Пісківка — селище міського типу (з 1938), центр селищної Ради, розташоване за 30 км від районного центру і за 5 км від залізничної станції Тетерів. Населення — 7000 чоловік. Селищній Раді підпорядковане с. Рудня-Пісківська. На території селища розташовані склотарний і лісопильний заводи, хлібозавод, лісгоспзаг, лісова дослідно-виробнича станція. За самовіддану працю 15 чоловік нагороджено орденами й медалями СРСР. У Пісківці — дві середні школи, вечірня школа робітничої молоді, 4 клуби, 8 бібліотек, лікарня.»

Українська радянська енциклопедія 1980-х років подавала таку інформацію про селище: «Пісківка-селище міського типу Бородянського району Бородянського району, Київської області УРСР. Розташоване за 5 км від залізничної станції Тетерів. 7,5 тисяч мешканців (1982). У Пісківці-завод скловиробів, деревообробний комбінат, лісотарний цех Бучанського експериментально-тарного заводу, хлібзавод, лісгоспзаг. 2 загальнносвітні школи, лікарня, ФАП, 4 клуби, 5 бібліотек»

Економіка[ред.ред. код]

В селі розташовані: ДП «Тетерівський лісгосп», ТОВ «Пісківський завод скловиробів», ДП «Тетерівліс», філія ДП «Укрвійськбуд», всього зареєстровано 28 суб'єктів підприємницької діяльності. У 2005 році бюджет Пісківської селищної ради склав 1215,9 тис. гривень, з яких дотація з районного бюджету — 417,8 тис. гривень.

Побут[ред.ред. код]

Працюють дві загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, Пісківська гуманітарна гімназія та три дитсадочка. В радянські часи були збудовані Пісківський селищний будинок культури, бібліотека, Тетерівська дільнична лікарня та ФАП. Довжина газопроводу села становить 23,5 км. Ємкість місцевої АТС — 400 номерів.

Релігія[ред.ред. код]

В селі діють церкви багатьох конфесій: церква Іоанна Богослова конфесія — УПЦ МП (кількість прихожан 100); церква преподобного Серафима Саровського УПЦ МП (50);Спасо-Преображенський монастир Київської єпархії (50). римо-католицька (15); община Євангельських християн-баптистів (20); Тетерівська Християнська церква Повного Євангелія «Вісник миру» (20); община євангельських християн «Джерело життя» (20).

Освіта[ред.ред. код]

В селищі існує три навчальні заклади: Пісківська гуманітарна гімназія, Пісківське НВО та Тетерівська ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Водонапірна вежа залізничної станції (поч. ХХ ст.)
  • Шуховська гіперболоїдна водогінна вежа (1-а третина ХХ ст.)

Цікавий факт[ред.ред. код]

У 2006 році вийшов комедійно-музичний фільм «Приключения Верки Сердючки» режисера Семена Горова. В одному з епізодів дії відбувалися на залізничній станції Київ-Товарний, але насправді це є приміщення залізничного Вокзалу cт. Тетерів.

Персоналії[ред.ред. код]

  • Згідно з багатьма джерелами, у Пісківці народився український футболіст Сергій Гончаренко[1][2] (згідно з іншими джерелами, народився у Бородянці), відомий за виступами за низку українських клубів вищої та першої ліг, похований на місцевому кладовищі.[3]

Зображення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.