Війна за незалежність Еритреї
| Війна за незалежність Еритреї | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| |||||||||
| Військові сили | |||||||||
| невідомо | невідомо | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| невідомо | невідомо | ||||||||
Війна за незалежність Еритреї — збройний конфлікт, що проводилася еритрейськими збройними угрупованнями за незалежність від Ефіопії в другій половині XX століття.
Передумови
У 1890-1941 роках Еритрея була колонією Італії, потім — протекторатом Великобританії. 2 грудня 1950 року ООН прийняла резолюцію № 390А про об'єднання Еритреї та Ефіопії в рамках федерації. Рішення набрало чинності 15 вересня 1952 року. Більшість еритрейців виступала за незалежність своєї країни, в той час як Ефіопія намагалася позбавити її прав, наданих автономією. Сформований в кінці 1950-х років Фронт визволення Еритреї (ФОЕ) у вересні 1961 року почав збройну боротьбу за незалежність. У відповідь на це в 1962 році імператор Ефіопії Хайле Селассіє позбавив Еритреї прав автономії, розпустивши її парламент.
Хід війни
У 1970-ті роки в рядах ФОЕ стався розкол. Від Фронту відокремилися кілька інших організацій, найзначнішим з яких був Народний фронт визволення Еритреї (НФОЕ). У 1974 році в результаті військового перевороту Хайле Селассіє був повалений, і до влади прийшов революційний уряд, який незабаром встановив тісні зв'язки з СРСР. Незважаючи на зміну політичного режиму, війна в Еритреї тривала. Символом еритрейської боротьби за незалежність стало місто Накфа, сильно зруйноване в результаті авіанальотів ВПС Ефіопії (після закінчення війни в честь міста була названа еритрейська валюта). Протистояння Ефіопії ускладнювалося тим, що між ФОЕ і НФОЕ двічі мали місце внутрішні конфлікти. В результаті міжусобиць ФОЕ до початку 1980-х втратив значну частину свого впливу, і його загони відійшли в Судан.
У 1988–1991 роках еритрейські партизани завдали армії Ефіопії кілька важких поразок (зокрема, під Афабетом, де був вщент розгромлений ефіопський армійський корпус), що збіглося з припиненням радянської військової допомоги Аддіс-Абебі. У самій Ефіопії йшла громадянська війна. У травні 1991 року уряд покинув країну. Еритрея фактично домоглася своєї незалежності після трьох десятиліть збройної боротьби. За угодою з новим ефіопським урядом у квітні 1993 року в Еритреї був проведений референдум, за підсумками якого 24 травня країна офіційно була проголошена незалежною.
За час війни загинуло понад 150 тис. еритрейців — партизан та мирних жителів, 400 тис. осіб стали біженцями. Ефіопія також понесла значні втрати, що обчислюються десятками (за деякими оцінками — сотні)
Незалежність
У квітні 1993 року еритрейський народ проголосував майже одноголосно за незалежність, і це було підтверджено місією спостерігачів ООН, який контролював за проведенням референдуму в Еритреї. 28 травня 1993 року Організація Об'єднаних Націй офіційно визнала незалежність Еритреї, нижче наведені результати референдуму:
| Регіон | Ви хочете, щоб Еритрея була незалежною і суверенною державою? |
Загальний | ||
|---|---|---|---|---|
| Так | Ні | недійсні | ||
| Асмара | 128,443 | 144 | 33 | 128,620 |
| Барка | 4,425 | 47 | 0 | 4,472 |
| Денкалія | 25,907 | 91 | 29 | 26,027 |
| Гаш-Сетіт | 73,236 | 270 | 0 | 73,506 |
| Гамазін | 76,654 | 59 | 3 | 76,716 |
| Аккель Гузай | 92,465 | 147 | 22 | 92,634 |
| Сахель | 51,015 | 141 | 31 | 51,187 |
| Семхар | 33,596 | 113 | 41 | 33,750 |
| Серай | 124,725 | 72 | 12 | 124,809 |
| Сенхіт | 78,513 | 26 | 1 | 78,540 |
| Борці за свободу | 77,512 | 21 | 46 | 77,579 |
| Судан | 153,706 | 352 | 0 | 154,058 |
| Ефіопія | 57,466 | 204 | 36 | 57,706 |
| Інші | 82,597 | 135 | 74 | 82,806 |
| % | 99.79 | 0.17 | 0.03 | |