Війна в Дофарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Війна в Дофарі
Арабська холодна війна
Холодна війна
Солдат збройних сил султана Омана в 1970 році
Дата1962-1976
МісцеОман
Причина Відкриття в Омані нафти і боротьба за неї[джерело?]
Результат

Рішуча перемога оманського уряду і союзників[3]

  • Поразка повстанців
  • Модернізація Оману
Територіальні
зміни
Дофар повернувся під владу султанату
Сторони
Фронт визволення Дофару (до 1971)
Національний фронт визволення Оману (1971—1976)
За підтримки::
 КНР[1]
 СРСР[1]
 Ірак[2]
 Південний Ємен[1]
 Оман[1]
Іран Іран[1]
 Велика Британія[1]
За підтримки::
 Абу-Дабі (до 1971)[1]
 ОАЕ (з 1971)[1]
 Саудівська Аравія[1]
 Йорданія[1]
 Єгипет[1]
 Пакистан[1]
Командувачі
невідомо Кабус бін Саїд
Сили
800 повстанців
1000 місцевих бійців
Збройні сили Оману:
10000 чол.
Нерегулярні бійці фіркат: 1800
Збройні сили Великої Британії:
біля 500 чол.
Збройні сили Ірану:
4000 чол.
Збройні сили Йорданії:
1 інженерний ескадрон
Збройні сили Об'єднаних Арабських Еміратів:
невелика військова частина[2]
Втрати
1400 вбито, 2000 полонені (Іранська оцінка)[4] Оман: 187 вбито, 559 поранено
Велика Британія: 24 вбиті, 55 полонені
Іран: 719 вбито[6], поранено 1404
10,000 цивільних загинуло[5]

Війна в Дофарі (араб. ثورة ظفار‎) — повстання, розпочате в провінції Дофар проти султанату Маскат і Оману, з 1962 по 1976, що закінчилося поразкою повстанців.

Передісторія конфлікту[ред. | ред. код]

У 1962 році Оман був порівняно слаборозвиненою країною на Близькому Сході. Султан Саїд бін Теймур, абсолютний правитель, оголосив поза законом майже всі досягнення 20 століття. Дофар був залежним від Оману і піддавався жорсткій економічній експлуатації. Крім того, населення Дофару, яке розмовляло різними південноаравійськими мовами, були піддані ще більшими обмеженнями, ніж інші оманці.

У 1962 році Фронт визволення Дофару заволодів майже всією провінцією Дофар на півдні Оману. Таке розташування сил не влаштовувало центральну влада султанату в Маскаті і вони чекали моменту, щоб повернути Дофар. У 1964 році в Омані була знайдена нафта. Це внесло додаткове загострення в конфлікт.

Бойові дії в цілому[ред. | ред. код]

Війна в Дофарі була локальною війною викликаною заворушеннями в арабському світі (інші приклади: арабо-ізраїльський конфлікт, громадянська війна у Лівії). Війна в Дофарі почалася в 1965 році, і тривала майже 11 років. Військові роки можна розділити на 2 етапи.

1-й етап (1965 — 1-а половина 1970)[ред. | ред. код]

Під час 1-го етапу значну роль грала британська авіація. Оскільки в Дофарі в цей час не було розвинутої системи ППО, навіть малозахищені бомбардувальники могли здійснювати нальоти. На початку цього етапу (до 1967 року) війська Фронту тримали певну ініціативу. Пізніше, британці і оманці почали її перехоплювати. Літаки і тут надали велику допомогу.

2-й етап (2-а половина 1970 — 1976)[ред. | ред. код]

2-й етап виявився фатальним для Фронту, саме багато в чому через величезний брак сил у 2-му етапі вони і програли війну. Після 1970-го року Фронт змінив свою назву і став називатися Національним фронтом визволення Оману. Після 1973 року фронт вже тільки відбивався від коаліції. До 1976 році війна повністю завершилася.

Перемир'я[ред. | ред. код]

Підсумки війни[ред. | ред. код]

В результаті війни Дофар отримав свій нинішній статус. Війна стала завершальним етапом у політиці бен Саїда. Після неї Оман став єдиною державою.

Фронт визволення Дофара залишився незалежною організацією в Омані (базується в Лондоні). Він проводить колишню політику, але відкрито не виступає.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н The Dhofar Rebellion. countrystudies.us. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
  2. а б The Insurgency In Oman, 1962-1976. globalsecurity.org. Архів оригіналу за 13 листопада 2017.
  3. Paul, Christopher; Clarke, Colin P.; Grill, Beth; Dunigan, Molly (2013), Oman (Dhofar Rebellion), 1965–1975: Case Outcome: COIN Win, Paths to Victory, Detailed Insurgency Case Studies, RAND Corporation, с. 274, doi:10.7249/j.ctt5hhsjk.34#metadata_info_tab_contents (неактивний 2020-01-17), ISBN 9780833081094, JSTOR 10.7249/j.ctt5hhsjk.34{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на січень 2020 (посилання)
  4. Oman(and Dhofar) 1952-1979. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2014.
  5. Political Science. Middle East/North Africa/Persian Gulf Region. University of Central Arkansas. Retrieved 2011. [1] [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  6. Oman (and Dhofar) 1952-1979. www.acig.org. 26 серпня 2007. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 4 листопада 2018.

Посилання[ред. | ред. код]