Війна в Дофарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Війна в Дофарі
Oman Zufar.png
Дата 1962-1976
Місце Оман
Причина Відкриття в Омані нафти і боротьба за неї
Результат Перемога Султанату; фронт звільнення розформовано
Територіальні зміни Дофар повернувся під владу султанату
Противники
Flag of the Dhofar Liberation Front.svg Фронт звільнення Дофару (до 1971)
Flag of the Popular Front for the Liberation of Oman.svg Національний фронт звільнення Оману (1971-1976)
При підтримці::
 КНР[1]
 СРСР[1]
 Ірак[2]
 Південний Ємен[1]
 Оман[1]
 Іран[1]
 Велика Британія[1]
При підтримці::
 Абу-Дабі (до 1971)[1]
 ОАЕ (з 1971)[1]
 Саудівська Аравія[1]
 Йорданія[1]
 Єгипет[1]
 Пакистан[1]


Командувачі
невідомо Flag of Oman (1970–1995).svg Кабус бін Саїд


Сили сторін
800 бійців на постійній основі
1000 місцевих бійців
Flag of Oman (1970–1995).svgЗбройні сили Оману: 10000 чол., 1800 нерегулярних бійців Фіркат
Flag of the United Kingdom.svgЗбройні сили Великої Британії: біля 500 чол.
State flag of Iran 1964-1980.svgЗбройні сили Ірану: 4000 чол.
Flag of Jordan.svgЗбройні сили Йорданії: 1 іженерний ескадрон


Військові втрати
1400 вбито, 2000 полонені Оман: 187 вбито, 559 поранено
Велика Британія: 24 вбиті, 55 полонені
Іран: 724 вбито, поранено 1424


Війна в Дофарі (араб. ثورة ظفار‎) — повстання, розпочате в провінції Дофар проти султанату Маскат і Оману, з 1965 по 1976, що закінчився поразкою повстанців.

Передісторія конфлікту[ред. | ред. код]

У 1962 році Оман був порівняно слаборозвиненою країною на Близькому Сході. Султан Саїд бін Теймур, абсолютним правителем, був оголошений поза законом. Сам Дофар був залежним від Оману і піддавався жорстоким економічним експлуатаціям. Крім того, населення Дофару, яке розмовляло різними південно-аравійськими мовами, були піддані ще більшими обмеженнями, ніж інші оманці.

У 1962 році Фронт звільнення Дофарі заволодів майже всією провінцією Дофар на півдні Оману. Таке розташування сил не влаштовувало центральну влада султанату в Маскаті і вони чекали моменту, щоб повернути Дофар. У 1964 році в Омані була знайдена нафта. Це внесло додаткові загострення в конфлікт.

Бойові дії в цілому[ред. | ред. код]

Війна в Дофарі була локальною війною викликаною заворушеннями в арабському світі (інші приклади: арабо-ізраїльський конфлікт, громадянська війна у Лівії). Війна в Дофарі почалася в 1965 році, і тривала майже 11 років. Військові роки можна розділити на 2 етапи.

1-й етап (1965 — 1-а половина 1970)[ред. | ред. код]

Під час 1-го етапу значну роль грала британська авіація. Оскільки в Дофарі в цей час не було розвинутої системи ППО, навіть малозахищені бомбардувальники могли здійснювати нальоти. На початку цього етапу (до 1967 року) війська фронту тримали певну ініціативу. Пізніше, британці і оманці почали її перехоплювати. Літаки і тут надали велику допомогу.

2-й етап (2-а половина 1970 — 1976)[ред. | ред. код]

2-й етап виявився фатальним для фронту, саме багато в чому через величезний брак сил у 2-му етапі вони і програли війну. Якщо ви ще раз подивитесь на таблицю, то ви побачите, якими перевагами володіли союзники. Після 1970-го року фронт змінив свою назву і став називатися Національним фронтом звільнення Оману. Можливо, це було пов'язано зі зміною влади всередині організації і в подальшому призвело до поразки у війні. Після 1973 року фронт вже тільки відбивався від коаліції. До 1976 році війна повністю завершилася.

Перемир'я[ред. | ред. код]

Підсумки війни[ред. | ред. код]

В результаті війни Дофар отримав свій нинішній статус. Війна стала завершальним етапом у політиці бен Саїда. Після неї Оман став єдиною державою.

Фронт звільнення Дофара залишився незалежною організацією в Омані (базується в Лондоні). Він проводить колишню політику, але відкрито не виступає.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н The Dhofar Rebellion. countrystudies.us. Процитовано 5 May 2016. 
  2. The Insurgency In Oman, 1962-1976. globalsecurity.org. 

Посилання[ред. | ред. код]