Війна в Дофарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Війна в Дофарі
Oman Zufar.png
Дата 1962-1976
Місце Оман
Причина Відкриття в Омані нафти і боротьба за неї
Результат Перемога Султанату; фронт звільнення розформовано
Територіальні
зміни
Дофар повернувся під владу султанату
Противники
Фронт звільнення Дофара (до 1971)
Flag of the Popular Front for the Liberation of Oman.svgНаціональний фронт звільнення Оману (1971-1976)
Оман Оман
Велика Британія Велика Британія за підтримки сил Ірану та Йорданії
Командувачі
невідомо Flag of Oman (1970-1995).svgКабус бен Саїд
Сили сторін
800 бійців на постійній основі
1000 місцевих бійців
Flag of Oman (1970-1995).svgЗбройні сили Оману: 10000 чол., 1800 партизан
Flag of the United Kingdom.svgЗбройні сили Великої Британії: біля 500 чол.
State flag of Iran 1964-1980.svgЗбройні сили Ірану: 4000 чол.
Flag of Jordan.svgЗбройні сили Йорданії: 1 іженерний ескадрон
Військові втрати
1400 вбито, 2000 полонені Оман: 187 вбито, 559 поранено
Велика Британія: 24 вбиті, 55 полонені
Іран: 724 вбито, поранено 1424

Війна в Дофарі (арабською: ثورة ظفار) — повстання, розпочате в провінції Дофар проти султанату Маскат і Оману, з 1965 по 1976, що закінчився поразкою повстанців.

Передісторія конфлікту[ред.ред. код]

У 1962 році Оман був порівняно слаборозвиненою країною на Близькому Сході. Султан Саїд бін Теймур, абсолютним правителем, був оголошений поза законом. Сам Дофар був залежним від Оману і піддавався жорстоким економічним експлуатаціям. Крім того, населення Дофару, яке розмовляло різними південно-аравійськими мовами, були піддані ще більшими обмеженнями, ніж інші оманці.

У 1962 році Фронт звільнення Дофарі заволодів майже всією провінцією Дофар на півдні Оману. Таке розташування сил не влаштовувало центральну влада султанату в Маскаті і вони чекали моменту, щоб захопити Дофар. У 1964 році в Омані була знайдена нафта. Це внесло додаткові загострення в конфлікт.

Бойові дії в цілому[ред.ред. код]

Війна в Дофарі була локальною війною викликаною заворушеннями в арабському світі (інші приклади: арабо-ізраїльський конфлікт, громадянська війна у Лівії). Війна в Дофарі почалася в 1965 році, і тривала майже 11 років. Військові роки можна розділити на 2 етапи.

1-й етап (1965 — 1-а половина 1970)[ред.ред. код]

Під час 1-го етапу значну роль грала британська авіація. Оскільки в Дофарі в цей час не було розвинутої системи ППО, навіть малозахищені бомбардувальники могли здійснювати нальоти. На початку цього етапу (до 1967 року) війська фронту тримали певну ініціативу. Пізніше, британці і оманці почали її перехоплювати. Літаки і тут надали велику допомогу.

2-й етап (2-а половина 1970 — 1976)[ред.ред. код]

2-й етап виявився фатальним для фронту, саме багато в чому через величезний брак сил у 2-му етапі вони і програли війну. Якщо ви ще раз подивитесь на таблицю, то ви побачите, якими перевагами володіли союзники. Після 1970-го року фронт змінив свою назву і став називатися Національним фронтом звільнення Оману. Можливо, це було пов'язано зі зміною влади всередині організації і в подальшому призвело до поразки у війні. Після 1973 року фронт вже тільки відбивався від коаліції. До 1976 році війна повністю завершилася.

Перемир'я[ред.ред. код]

Підсумки війни[ред.ред. код]

В результаті війни Дофар отримав свій нинішній статус. Війна стала завершальним етапом у політиці бен Саїда. Після неї Оман став єдиною державою.

Фронт звільнення Дофара залишився незалежною організацією в Омані (базується в Лондоні). Він проводить колишню політику, але відкрито не виступає.

Посилання[ред.ред. код]