Війна за незалежність Еритреї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Війна за незалежність Еритреї
Eritrean Independence War.gif Карта військових дій в Еритреї
Дата 1 вересня 1961 - 30 травня 1991
Місце Ефіопія, Еритрея, Африканський ріг
Причина Прагнення до незалежності Еритреї від Ефіопії
Результат Повалення режиму Менгісту Хайле Маріама,
незалежність Еритреї
Противники
Flag of Eritrea (1952-1961).svg Фронт визволення Еритреї (до 1981)
Flag of the EPLF.svg Народний фронт визволення Еритреї (в 1970-1972 та 1974-1980 роках в союзі з ФВЕ)

Flag of the EPLF.svg Народний фронт визволення Еритреї (в 1972-1974 і 1980-1981 роках виступав як «третя сила»)
за підтримки:
КНР КНР
Куба Куба (до 1975)
Лівія Лівія (до 1977)
Судан Судан
Сирія Сирія
Ірак Ірак
Туніс Туніс
Саудівська Аравія Саудівська Аравія
Сомалі Сомалі
США США

Flag of Ethiopia (1897-1936; 1941-1974).svg Ефіопська імперія (1961–1974)

Ефіопія Соціалістична Ефіопія (1974–1987)
Народно-Демократична Республіка Ефіопія (1987–1991)
Куба Куба (1975–1989)
СРСР СРСР (1974–1990)
за підтримки:
НДР НДР (1977–1990)
НДРЄ (1977–1990)
Ізраїль Ізраїль

Командувачі
Flag of Eritrea (1952-1961).svg Хамід Авате
Flag of the EPLF.svg Ісайяс Афеверкі
Flag of Ethiopia (1897-1936; 1941-1974).svg Хайле Селассіє I
Менгісту Хайле Маріам
Тесфає Гебре Кідан
Сили сторін
невідомо невідомо
Військові втрати
невідомо невідомо

Війна за незалежність Еритреї — збройний конфлікт, що проводилася еритрейськими збройними угрупованнями за незалежність від Ефіопії в другій половині XX століття.

Передумови[ред.ред. код]

У 1890-1941 роках Еритрея була колонією Італії, потім — протекторатом Великої Британії. 2 грудня 1950 року ООН прийняла резолюцію № 390А про об'єднання Еритреї та Ефіопії в рамках федерації. Рішення набрало чинності 15 вересня 1952 року. Більшість еритрейців виступала за незалежність своєї країни, в той час як Ефіопія намагалася позбавити її прав, наданих автономією. Сформований наприкінці 1950-х років Фронт визволення Еритреї (ФВЕ) у вересні 1961 року почав збройну боротьбу за незалежність. У відповідь на це в 1962 році імператор Ефіопії Хайле Селассіє позбавив Еритреї прав автономії, розпустивши її парламент.

Хід війни[ред.ред. код]

У 1970-ті роки в рядах ФВЕ стався розкол. Від Фронту відокремилися кілька інших організацій, найзначнішим з яких був Народний фронт визволення Еритреї (НФВЕ). У 1974 році в результаті військового перевороту Хайле Селассіє був повалений, і до влади прийшов революційний уряд, який незабаром встановив тісні зв'язки з СРСР. Незважаючи на зміну політичного режиму, війна в Еритреї тривала. Символом еритрейської боротьби за незалежність стало місто Накфа, сильно зруйноване в результаті авіанальотів ВПС Ефіопії (після закінчення війни в честь міста була названа еритрейська валюта). Протистояння Ефіопії ускладнювалося тим, що між ФВЕ і НФВЕ двічі мали місце внутрішні конфлікти. В результаті міжусобиць ФВЕ до початку 1980-х втратив значну частину свого впливу, і його загони відійшли в Судан.

У 19881991 роках еритрейські партизани завдали армії Ефіопії кілька важких поразок (зокрема, під Афабетом, де був вщент розгромлений ефіопський армійський корпус), що збіглося з припиненням радянської військової допомоги Аддіс-Абебі. У самій Ефіопії йшла громадянська війна. У травні 1991 року уряд покинув країну. Еритрея фактично домоглася своєї незалежності після трьох десятиліть збройної боротьби. За угодою з новим ефіопським урядом у квітні 1993 року в Еритреї був проведений референдум, за підсумками якого 24 травня країна офіційно була проголошена незалежною.

За час війни загинуло понад 150 тис. еритрейців — партизан та мирних жителів, 400 тис. осіб стали біженцями. Ефіопія також понесла значні втрати, що обчислюються десятками (за деякими оцінками — сотнями) тисяч чоловік.

Незалежність[ред.ред. код]

У квітні 1993 року еритрейський народ майже одноголосно проголосував за незалежність, і це було підтверджено місією спостерігачів ООН, яка контролювала проведення референдуму в Еритреї. 28 травня 1993 року Організація Об'єднаних Націй офіційно визнала незалежність Еритреї, нижче наведені результати референдуму:

Результати референдуму[1]
Регіон Ви хочете, щоб Еритрея була незалежною і суверенною державою?

Загальний

Так Ні недійсні
Асмара 128,443 144 33 128,620
Барка 4,425 47 0 4,472
Денкалія 25,907 91 29 26,027
Гаш-Сетіт 73,236 270 0 73,506
Гамазін 76,654 59 3 76,716
Аккель Гузай 92,465 147 22 92,634
Сахель 51,015 141 31 51,187
Семхар 33,596 113 41 33,750
Серай 124,725 72 12 124,809
Сенхіт 78,513 26 1 78,540
Борці за свободу 77,512 21 46 77,579
Судан 153,706 352 0 154,058
Ефіопія 57,466 204 36 57,706
Інші 82,597 135 74 82,806
% 99.79 0.17 0.03

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]