Громадянська війна на Шрі-Ланці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Громадянська війна на Шрі-Ланці
Дата: 23 липня 1983 - 18 травня 2009
Місце: Таміл-Ілам
Результат: Перемога урядових сил
Сторони
Шрі-Ланка Шрі-Ланка
Індія Індія
1987 по 1990)
Таміл-Ілам
Командувачі
Джуніус Джаявардене
Ранасінгхе Премадаса
Індія Рамасвамі Венкатараман
Дінгірі Віджутенге
Чандріка Кумаратунга
Махінда Раджапаксе
Саратх Фонсека
Велупіллаї Прабхакаран
Військові сили
Шрі-Ланка 157 000 (ЗС країни, 2002) 14 тисяч

Громадянська війна на Шрі-Ланці - збройний конфлікт між центральним урядом Шрі-Ланки і воєнізованим рухом «Тигри визволення Таміл-Іламу». Бойові дії з перервами тривали з 1983 по 2009 рік і забрали щонайменше 80 тис. Життів.

Передумови[ред.ред. код]

Після отримання незалежності від Великої Британії в 1948 році в політичному житті Шрі-Ланки домінували сингали. У той же час відбувалася дискримінація тамільської меншини. Зростання напруженості між двома етнічними групами призвело в 1977 до кровопролитних безладів. З 1976 року існувало угруповання «Тигри визволення Таміл-Ілама» (ТВТІ), яке виступало за створення незалежної держави Таміла.

Спалення бібліотеки в Джафні і погроми при прямій участі сингалів-поліцейських викликали глибоке обурення серед тамілів.

У липні 1983 року бойовики ТВТІ атакували урядовий патруль в місті Джафна, що викликало відповідну реакцію сингалів, які організували тамільські погроми. Ці події відомі як Чорний липень. Уряд ввів військовий стан [1]. З цього моменту на острові почалася громадянська війна.

Етапи[ред.ред. код]

Виділяються наступні етапи війни:

  • Чорний липень
  • Перша Іламська війна (1983 - 1987): ранній етап бойових дій.
  • Індійська інтервенція (1987 - 1990): втручання в конфлікт Індії. Влітку 1987 на острів прибули індійські війська, які повинні були виконувати миротворчі функції, проте незабаром виявилися втягнуті в бойові дії проти ТВТІ. Зазнавши втрат, в березні 1990 року індійський контингент залишив Шрі-Ланку [2].
  • Друга Іламська війна (1990 - 1994): відновлення громадянської війни. Цей етап характеризується сплеском терористичних акцій, що проводяться ТВТІ, і серією вбивств високопоставлених урядових чиновників, у тому числі президента країни Ранасінгхе Премадаси.
  • Третя Іламська війна (1995 - 2002): після короткого перемир'я війна триває. Урядові війська проводять широкомасштабні військові операції, досягаючи лише часткового успіху.
  • Перемир'я (2002 - 2006). На початку 2002 року за посередництва Норвегії (спеціального представника Еріка Солхейм) укладено перемир'я між ворогуючими сторонами. Велися переговори про врегулювання конфлікту.
  • Четверта Іламська війна (2006 - 2009?). У квітні 2006 року після організованих ТВТІ терористичних акцій бойові дії поновилися.

Поразка «тигрів»[ред.ред. код]

У січні 2008 року уряд Шрі-Ланки формально оголосив про відмову від дотримання угоди про перемир'я.

2 січня 2009 року урядовим військам після місяця запеклих боїв вдалося взяти «столицю тигрів» місто Кіліноччі [3] армія Шрі-Ланки 14 січня взяла під свій контроль весь півострів Джафна[4]

25 січня 2009 після запеклої битви війська Шрі-Ланки взяли останній опорний пункт ТОТІ - місто Муллаїттіву.

На початку квітня 2009 року «тигри» зазнали відчутних втрат від солдатів уряду в Пітуккудіюрупу [5]

16 травня 2009 року президент Шрі-Ланки Махінда Раджапаксе заявив про перемогу над ТЗТІ. Офіційний представник «тамільських тигрів» визнав поразку і оголосив про припинення вогню [6].

18 травня 2009 року лідер тамільської сепаратистської організації «Тигри визволення Таміл Іламу» Велупіллаї Прабхакаран був убитий при спробі вирватися з оточення. Загін Прабхакарана, який налічував близько 200 бійців, був оточений в джунглях на північному сході країни. Тіло Прабхакарана було виявлено в санітарній машині, обстріляній передовим загоном армії.

Раніше був убитий старший син Прабхакарана. Крім цього спецназ убив лідера політичного крила «Тамільських тигрів» Баласінгама Надесана і ще двох членів керівництва організації. [7]

Жертви[ред.ред. код]

Всього в ході останньої наступальної операції проти тамілів загинуло 6500 мирних жителів і близько 200 тисяч стали біженцями [8]. Урядові війська Шрі-Ланки втратили понад 6200 чоловік убитими, ще близько 30 тисяч військовослужбовців отримали поранення. [9]

Див. Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]