ПлюсПлюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сіті (телеканал))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ПЛЮСПЛЮС
ТОВ «УНІАН ТБ»[1]
Plusplus.png
Країна Україна Україна
Зона мовлення Україна Україна
Час мовлення Цілодобово
Мова мовлення українська
Центр керування Київ
Формат
зображення
576i 16:9 (SDTV) (з 17 січня 2017 року)
Тематика каналу дитяча
Дата початку
мовлення
4 серпня 2012
Цифровий
мультиплекс
MX-3 (32)
Засновник 1+1 Media
Власник(и) 1+1 Media
Ранні назви СіТі (1 грудня 2006 — 3 серпня 2012)
Споріднені канали Україна 1+1
Україна 1+1 International
Україна 2+2
Україна ТЕТ
Україна УНІАН
Україна Бігуді
Україна Квартал-TV
Україна Paramount Comedy Україна
Голос каналу Юрій Коваленко
Слоган «Час відкриття!» (з 1 березня 2018)
Сайт plus-plus.tv

Телеканал ПЛЮСПЛЮС (колишня назва «СіТі») — загальноукраїнський дитячий телеканал медіаконгломерату «1+1 Media» олігарха Ігоря Коломойського. Мовить з 4 серпня 2012 року[2]. Телеканал транслює світову анімацію, українські мультфільми, розвиваючі і пізнавальні програми.

Генеральна продюсерка каналу — генеральна продюсерка нішевих каналів «1+1 Media» Іванна Найда.

Період мовлення як телеканал СіТі[ред. | ред. код]

Телеканал СіТі 1+1 Media був київським міським, а потім регіональним телеканалом. Існував з 1 грудня 2006 по 3 серпня 2012 року[3]. Демонструвалися просвітницькі програми про Київ, дитячі-сімейні фільми і радянські мультфільми. Це був розважально-просвітницький канал з фільмопоказом. Слоган: «Канал TVого міста».

Останній логотип телеканалу «СІТІ» з 10 вересня 2007 по 3 серпня 2012 року

Період мовлення як телеканал ПЛЮСПЛЮС[ред. | ред. код]

З 4 серпня 2012 року мовить як «Телеканал ПЛЮСПЛЮС» у форматі дитячого всеукраїнського каналу. ПЛЮСПЛЮС — анімаційний телеканал для сімей з дітьми дошкільного та шкільного віку. З 4 по 10 серпня генеральною продюсеркою телеканалу була Наталія Вашко, а 27 серпня цю посаду обійняла Іванна Найда.

Стиль телеканалу розробила лондонська анімаційні студія «Animade».

У 2012 році був удостоєний премії «Телетріумф» як «Відкриття року».

У 2013 році вийшла програма власного виробництва «Казка з татом»[4].

У 2014 році успішно стартував мультсеріал власного виробництва каналу «Корисні підказки»[5]. У тому ж році стартував мультфільм власного виробництва каналу «ПЛЮСПЛЮС» — «Це — наше і це  – твоє»[6].

У 2015 році «ПЛЮСПЛЮС» став володарем «Телетріумфу» у номінації «Програма для дітей» за «Казку з татом»[7], премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за мультсеріал «Це наше і це твоє»[8][9] та нагороду конкурсу дизайну Ukrainian Design: The Best Of  у номінації TV/Promo&Film Motion Graphics, а також 3 нагороди у номінації TV Program — Visual Identity.

У 2016 році «ПЛЮСПЛЮС» отримав премію «Телетріумф», знову як «Найкраща програма для дітей», за проєкт «Це — наше і це  – твоє. Очима дітей»[10], що згодом візьме «срібло» поважної маркетингової нагороди Effie Awards Ukraine 2016.

З 17 січня 2017 року мовить у форматі 16:9[11] та запускає навчально-розвиваючий проєкт — «Світ чекає на відкриття»[12], за яку у 2018 р. «ПЛЮСПЛЮС» отримав премію «Телетріумф», у номінації «Розважальна програма для дітей та підлітків» за проєкт «Світ чекає на відкриття»[13]. У цьому ж році «ПЛЮСПЛЮС» отримав нагороду Big data Awards та став лідером серед дитячих ТБ-каналів[14].

27 квітня 2018 року телеканал розпочав мовлення локальному цифровому мультиплексі КРРТ в Одесі[15].

У 2018 році «ПЛЮСПЛЮС» виборов шість нагород конкурсу у сфері дизайну «Ukrainian Design: The Very Best Of» у таких номінаціях: «Best of у C-1 TV Channel — Visual Identity» із айдентикою каналу «ПЛЮСПЛЮС», а «Best of у C-5 TV Program — Visual Identity» канал отримав одразу п'ять відзнак за навчально-розвиваючий дитячий мультфільм «Світ чекає на відкриття»[16].

13 грудня 2019 року кампанія із просування бренду «Світ чекає на відкриття» каналу «ПлюсПлюс» отримала золото «Effie Awards Ukraine 2019» у номінації «Брендований контент і послуга»[17].

20 грудня 2019 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення переоформила ліцензії телеканалів холдингу «1+1 медіа» — «ПлюсПлюс» і «УНІАН», дозволивши їм «помінятися логотипами» і програмними концепціями. Тобто, обміняли мережі. 20 листопада того ж року Нацрада дозволила телеканалу «УНІАН» без конкурсу потрапити до загальнонаціональної цифрової мережі DVB-T2, перейшовши до мультиплексу МХ-3. При цьому телеканал змінив юридичну особу з ТОВ «Гравіс» на ТОВ «УНІАН ТБ»[18]. 26 грудня 2019 року «ПлюсПлюс» розпочав мовлення у мультиплексі МХ-3 загальнонаціональної цифрової мережі DVB-T2.

З січня 2020 року у регіональному мультиплексі Концерну РРТ в Одеській області замість каналу «ПлюсПлюс» мовить «УНІАН».

Рейтинги[ред. | ред. код]

У 2019 році частка каналу «ПлюсПлюс» склала 0,94% з рейтингом 0,13% (дані Індустріального Телевізійного Комітету, аудиторія 18-54 міста 50 тис.+, 17 місце)[19].

Параметри супутникового мовлення[ред. | ред. код]

  • Супутник — Astra 4A
  • Орбітальна позиція — 5° сх. д.
  • Частота — 11 766 МГц,
  • Швидкість цифрового потоку — 27500 Мсимв/сек,
  • Поляризація — горизонтальна (H),
  • Корекція помилок (FEC) — 3/4.
  • Кодування — Verimatrix (з 28 січня 2020 року)

Логотипи[ред. | ред. код]

До 2019 року телеканал використовував в ефірі 3 логотипи, що змінювались залежно від часу доби (близько 06:00, 12:00 та 18:00). З 1 січня 2020 року телеканал використовує як основний логотип той, що раніше використовувався з 06:00 до 12:00.

Мультсеріали[ред. | ред. код]

Виробництво Cartoon Network[ред. | ред. код]

Виробництво Disney[ред. | ред. код]

Виробництво Nickelodeon[ред. | ред. код]

Неанімаційні проєкти[ред. | ред. код]

  • Дивні та смішні звірята

Проєкти власного виробництва[ред. | ред. код]

  • Це — наше і це — твоє — мультсеріал в легкій формі розповідає юним глядачам про досягнення, якими пишається вся країна, і якими вони можуть також пишатися.
  • Це — наше і це — твоє. Традиції
  • Це — наше і це — твоє. Очима дітей — це 25 мультфільмів, що створені за ідеями переможців Всеукраїнського проєкту телеканалу ПЛЮСПЛЮС та Міністерства освіти і науки України, проведеного в 2015—2016 навчальному році, серед учнів 2—4 класів українських шкіл. Всі серії доступні для завантаження і використання на шкільних уроках. Можна вибрати будь-яку тему[20].
  • Казка з татом — проєкт створений для впровадження традиції вечірнього читання. Персонажі нових захоплюючих книг оживають завдяки каналу «ПлюсПлюс». Серед казок, що читаються, є казки про Івасика-Телесика, Козу-дерезу, Бабу-Ягу тощо. Читають ці казки Анатолій Анатоліч, Руслан Сенічкін, Юрій Горбунов, Фагот і Фоззі, Олег Скрипка, Остап Ступка та інші відомі батьки.
  • Казка з татом. Караоке — версія програми «Казка з татом» у форматі караоке.
  • Казка з татом: Пригоди в світі ПЛЮСПЛЮС — в рамках проєкту «Казка з татом» розповідаються пригоди персонажів «світу ПЛЮСПЛЮС» — Трикуті, Квадрика і Кружка[21].
  • Корисні підказки — у дотепній, іронічній та легкій для запам'ятовування формі, розглядаються «несерйозні» дитячі проблеми. Дітей вчать ставити будь-які питання, експериментувати, міркувати, приймати рішення і діяти в несподіваних або складних ситуаціях.
  • Світ чекає на відкриття — серія розважально-пізнавальних мультфільмів для дітей різного віку, батьків і вчителів. Вони розповідають про те, що видатні відкриття, які змінили світ, створювалися звичайними людьми, здатними розгледіти незвичайне; завдяки їх допитливості і схильності робити висновки вони стали винахідниками. Надзавданням проєкту є показати дітям, що кожен з них може стати першовідкривачем, якщо матиме бажання і наполегливість.
  • Говоримо українською — проєкт, який в ігровій, анімаційно-розважальній формі розповідає правила та особливості, властиві українській мові.
  • Смаколики з Данилом Ківою

Головні герої світу ПЛЮСПЛЮС[ред. | ред. код]

Головними героями каналу ПЛЮСПЛЮС є троє добрих друзів — Квадрик, Трикутя і Кружко. Вони полюбляють мандрувати дивовижним світом ПЛЮСПЛЮС, дізнаватися про його магію, знайомитися з новими друзями та допомагати тим, хто цього потребує. Якщо плюсенята потрапляють у халепу, їм завжди Шаман Кругоман. Він радо ділиться своїми мудрими порадами та слідкує за порядком в цьому магічному світі. Інколи цей порядок порушує бешкетник Карлюка, який повсякчас влаштовує проблеми всім плюсянам. Також серед героїв цього світу, можна частенько побачити членів родини Квадрика, Кружка та Трикуті. Матусі й татусі залюбки допомагають своїм дітлахам-плюсикам відкривати щось абсолютно нове та несподіване. 

Фантастичні пригоди головних героїв ПЛЮСПЛЮС, яскраво зображені в серіях мультфільмів «Казка з татом». Вже є кілька сезонів «Казки з татом»: Пригоди у світі ПлюсПлюс; Магія світу ПлюсПлюс; Про ПЛЮСОТРАСУ світу ПлюсПлюс.

За мотивами цих мультфільмів, телеканал ПЛЮСПЛЮС створив 3D Книгу «Моя перша книга про Україну», велику розмальовку «Пригоди у світі ПЛЮСПЛЮС», розмальовки до серії  «Про ПЛЮСОТРАСУ», «Магія світу ПЛЮСПЛЮС», «Пригоди у світі ПЛЮСПЛЮС», серії книжок від ПЛЮСПЛЮС «Казка на ніч», наклейки на пасхальні крашанки із зображенням улюблених дитячих героїв, м'які іграшки-подушки з героями ПЛЮСПЛЮС, зошити з персонажами ПЛЮСПЛЮС, дерев'яний конструктор ПЛЮСОТРАСА СВІТУ ПЛЮСПЛЮС. Крім того, нещодавно канал спільно з партнером "Ранок-креатив"випустив унікальні набори «Світ чекає на відкриття» для дослідів та експериментів із захоплюючою грою у доповненій реальності. А також серію книг-конструкторів «Моя творча енциклопедія» спільно з Видавництвом «Ранок».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УНІАН ТБ ТОВ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Процитовано 2019-04-04. 
  2. Канал «ПЛЮСПЛЮС» групи «1+1» стартує 4 серпня (ЛОГО). web.archive.org. 2012-08-21. Процитовано 2018-12-29. 
  3. «Сіті» перезапускається та скорочує понад 50% штату. web.archive.org. 2012-01-18. Процитовано 2018-12-29. 
  4. На «Плюсплюс» стартує вечірня «Казка з татом». detector.media (uk). 2013-08-22. Процитовано 2019-04-04. 
  5. Канал «Плюсплюс» запускає на шкільних літніх канікулах анімаційні «Корисні підказки». detector.media (uk). 2014-06-04. Процитовано 2019-04-04. 
  6. Мультсеріал "Це - наше і це - твоє" здобув премію Лесі Українки. ПлюсПлюс (en). Архів оригіналу за 2019-04-04. Процитовано 2019-04-04. 
  7. Канал ПЛЮСПЛЮС підводить підсумки за 5 років!. ПлюсПлюс (en). Архів оригіналу за 2019-02-28. Процитовано 2019-04-04. 
  8. Gazeta.ua (2015-02-26). Мультсеріал "Це наше і це твоє" здобув премію Лесі Українки. Gazeta.ua (uk). Процитовано 2019-04-04. 
  9. Проект «Це наше і це твоє» телеканалу «Плюсплюс» став фіналістом премії Effie Awards Ukraine. detector.media (uk). 2016-12-05. 
  10. Проект «Це наше і це твоє» телеканалу «Плюсплюс» став фіналістом премії Effie Awards Ukraine. detector.media (uk). 2016-12-05. Процитовано 2019-04-04. 
  11. «1+1» і «ПлюсПлюс» переходять на широкоформатне мовлення. web.archive.org. 2016-12-18. Процитовано 2019-04-04. 
  12. Канал ПЛЮСПЛЮС створив проект, який надихатиме дітей на відкриття!. ПлюсПлюс (en). Архів оригіналу за 2019-02-28. Процитовано 2019-04-04. 
  13. «1+1 медіа» отримала рекордні 43 нагороди премії «Телетріумф». Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (uk). Процитовано 2019-04-04. 
  14. Три канали групи "1+1 медіа" отримали нагороду Big Data Awards. ТСН.ua (uk). 2018-06-01. Процитовано 2019-04-04. 
  15. Концерн РРТ запустив одеський мультиплекс. detector.media (uk). 2018-04-27. Процитовано 2019-12-26. 
  16. Рекордні 10 нагород Ukrainian Design: The Very Best Of отримала група 1+1 медіа. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (uk). Процитовано 2019-04-04. 
  17. telekritika (2019-12-13). Команда маркетингових комунікацій 1+1 media та «ПлюсПлюс» отримали нагороди Effie Awards Ukraine 2019. Telekritika (uk). Процитовано 2019-12-26. 
  18. Закусило, Мар'яна (2019-12-21). «ПлюсПлюс» замість каналу УНІАН потрапив у мультиплекс «Зеонбуду». detector.media (uk). Процитовано 2019-12-26. 
  19. ТОП-канали ТВ. archive.is. 2020-01-16. Процитовано 2020-01-16. 
  20. Review, Marketing Media. Иванна Найда: детский телеканал — это высшая математика и много любви. MMR. Процитовано 2020-01-07. 
  21. Генпродюсер канала ПлюсПлюс Иванна Найда: Нравится нам это или нет, но дети уже другие [ВИДЕО]. kp.ua (ru-RU). Процитовано 2020-01-07. 

Посилання[ред. | ред. код]