Черниця (Золочівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Черниця (Бродівський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Черниця
Церква Святої Параскеви
Церква Святої Параскеви
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада Черницька сільська рада
Код КОАТУУ 4620388001
Основні дані
Засноване 1515
Населення 741
Площа 4,083 км²
Густота населення 181,48 осіб/км²
Поштовий індекс 80653[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°57′58″ пн. ш. 25°14′48″ сх. д. / 49.96611° пн. ш. 25.24667° сх. д. / 49.96611; 25.24667Координати: 49°57′58″ пн. ш. 25°14′48″ сх. д. / 49.96611° пн. ш. 25.24667° сх. д. / 49.96611; 25.24667
Середня висота
над рівнем моря
314 м[2]
Водойми р. Іква
Відстань до
обласного центру
120 км[3]
Відстань до
районного центру
20 км[3]
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 80653, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Черниця[4]
Сільський голова Гладюк Богдан Степанович[4]
Карта
Черниця. Карта розташування: Україна
Черниця
Черниця
Черниця. Карта розташування: Львівська область
Черниця
Черниця
Мапа

CMNS: Черниця у Вікісховищі

Черни́ця — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Черницька сільська рада[4]. Населення становить 741 особу.

Розташування[ред. | ред. код]

Населений пункт розташований обабіч траси Броди — Підкамінь, на відстані 20 км від районного центру та відстані 120 км від обласного центру.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село датується 1515 роком.[5]

У 1552 році власниками села були Фредруш Гербурт та подільський воєвода Марцін Кам'янецький. У 1661 році село перебувало у власності Александра Конецпольського, сандомирського воєводи[6].

За часів Другої Речі Посполитої в Черниці було відкрито рільничий ліцей — єдину фахову школу на українських землях на той час[7].

У 1931 році в селі було 421 двір, мешкало 2324 особи.

Упродовж тривалого часу населення Черниці відзначалося надзвичайно високою національною активністю. На початку 1943 року у довколишніх лісах формувались відділи Української Національної Самооборони. На Бродівщині у 1940-х1950-х роках побутував афоризм: «Боратин-Черниця — бандерівська столиця». Понад 50 місцевих мешканців загинули в лавах УПА.

1946 року в Черниці був утворений колгосп. Наприкінці 1946 року винищувальний підрозділ НКВС з Бродів, чисельністю 12 осіб, влаштував облаву на повстанців поблизу хутора Москалі. Під час облави виявили криївку, у якій було двоє повстанців. Попередньо замінована криївка була підірвана повстанцями. Обидва повстанці отримали легкі поранення, але врятувалися втечею. Серед «стрибків» був один вбитий та один поранений. Через ці події НКВС заарештували на хуторі дев'ятьох місцевих мешканців та звинуватили їх у тому, що вони знали про існування повстанських криївок, але не донесли цієї інформації у район.[8]

3 січня 1947 року в селі відбувся передвиборчий мітинг, на якому большевики агітували за кандидатуру Мирона Олексюка, уродженця Поникви, котрий на той час був головою виконавчого комітету Бродівської районної ради депутатів трудящих[8].

18—19 січня 1950 року в Черниці на хуторі Вихристи, ввечері оперативник оперативна група РО МДБ чисельністю 18 осіб на чолі з капітаном МДБ Іваницею зробили засідку, на яку натрапило троє повстанців — Зозуля, Ромко і Заяць. Коли повстанці переходили через подвір'я Серватнюк Юлії, то натрапили на капітана Іваницю, що виходив з хати. В тому часі Ромко пустив автоматну чергу, якою вбив Іваницю. Повстанець Зозуля важко поранив сержанта. Тим часом стрибки оточили повстанців і у нерівному бою всі троє загинули.

10 березня 1950 року по селах цілого терену були розквартировані агітаційні групи МДБ чисельністю до 6 осіб на село, які готували населення до виборів. Вибори, які відбулися 12 березня 1950 року, проходили в такий спосіб: розпочавши з ночі, учасники агітаційних груп вже почали стукати у вікна, аби селяни йшли голосувати, однак селяни не квапились, а коли почали йти голосувати, то, наприклад, одна людина з хати могла голосувати за всю родину. Всіх, хто мав право голосу повинні були голосувати в с. Черниці Підкамінського району, налічувалось 956, проголосувало 350 осіб і на 10 годину ранку вибори закінчилися, а урна з бюлетнями відвезена у район.

Визначні місця[ред. | ред. код]

  • Церква святої Параскеви, споруджена у 1830 році. Кам'яна псевдоготична церква розташована в центрі села на бічній вулиці[9].
  • Пам'ятник генералу-четарю УГА Мирону Тарнавському, урочисто відкритий у вересні 2007 року.
  • Кімната-музей Мирона Тарнавського в приміщені сільської ради.
  • Триніг (Скеля Кам'яний Триніг) — комплексна пам'ятка природи і геологічна пам'ятка місцевого значення.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: ВПЗ с. Черниця. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 20 грудня 2020. 
  2. Прогноз погоди в с. Черниця. weather.in.ua. Процитовано 20 грудня 2020. 
  3. а б Відстані від села Черниця. della.com.ua. Процитовано 20 грудня 2020. 
  4. а б в Черницька сільська рада. rada.info. Процитовано 20 грудня 2020. 
  5. ІМСУ, 1968, с. 170.
  6. Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 343.
  7. Залевський О. Наше шкільництво, від сивої давнини по 1939 рік // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 824.
  8. а б Золочівська округа ОУН, 2013, с. 1024.
  9. М. І. Жарких (17 серпня 1988). Церква св. Параскеви. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 20 грудня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]