Російський рубль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:50, 22 листопада 2021, створена SalweenBot (обговорення | внесок) (правопис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Російський рубль
рос. Российский рубль
Банкнота 2000 рублів
Російські монети
Держава(и)Росія Росія
Банкноти5, 10, 50, 100, 200, 500, 1000, 2000, 5000 рублів
Монети1, 5, 10, 50 копійок
1, 2, 5, 10, 25 рублів
Символ
Літерний кодRUB
Цифровий код643
Центральний банкЦентральний банк Російської Федерації
Вебсайтwww.cbr.ru
Валютні курси
1 USD = 97,33 RUB (29 жовтня 2024)
1 EUR = 104,9 RUB (29 жовтня 2024)
1 UAH = 2,346 RUB (29 жовтня 2024)
Інфляція15,6% (липень 2015)[1]
CMNS: Російський рубль у Вікісховищі
Будівля Центрального банку Російської Федерації

Російський рубль (рос. Российский рубль) — грошова одиниця Російської Федерації, введена у 1992 році. Використовується також на території ряду невизнаних держав: Республіки Абхазія, Республіки Південна Осетія, Луганської Народної Республіки, Донецької Народної Республіки та в окупованому Росією Кримському півострові. Рубль поділяється на 100 копійок, хоча монети останніх через інфляцію тепер практично не використовуються але можуть зазначатися в електронних розрахунках. На території Російської Федерації використання інших валют резидентами, з деякими винятками, карається штрафом в розмірі ¾-1 від розміру транзакції.[2]

Літерний код російського рубля в стандарті ISO 4217 — RUB, цифровий — 643; до грошової реформи 1998 року використовувався код RUR (810). Цей цифровий код — 810 — продовжує використовуватися для нумерації банківських рахунків по сьогодні. Офіційний знак — ₽ — був затверджений 11 грудня 2013 року.[3]

За даними агентства Bloomberg, в міжбанківському обороті в системі SWIFT в період з травня 2013 по травень 2014 років частка російського рубля склала 0,35% (0,62% роком раніше). При цьому частка долара США (за той же проміжок часу) — 42%, євро — 32%, юаня — 1,47%. В цілому в міжбанківських розрахунках рубль зайняв 18 місце серед всіх валют світу.

На сьогоднішній день в обігу перебувають монети в 10, 50 копійок, 1, 2, 5 і 10 рублів; банкноти в 50, 100, 200, 500, 1000, 2000 і 5000 рублів. Рідко зустрічаються банкноти в 5 і 10 рублів, а також монети в 1 і 5 копійок.

Історія

Див. також: Рубль, Рубль Російської Імперії та Радянський карбованець

20 грудня 1991 всі активи і майно Держбанку СРСР на території Росії були передані Банку Росії (Центробанк Російської Федерації). Новий уряд Російської Федерації, щоб перетворити рубль в конвертовану валюту і ліквідувати чорний валютний ринок, приступив до організації валютних торгів.[4]

8 січня 1992 року Центробанк встановив офіційний курс долара США рівний 110 рублям (за аналогією з курсом на чорному ринку). 9 січня Банк Росії, Уряд Москви і Асоціація російських банків заснували «Московську міжбанківську валютну біржу» (ММВБ), яка стала проводити торги по іноземній валюті, спочатку тільки долара США. Валютні торги привели до знецінення рубля. До 3 березня 1992 року курс долара піднявся до 140,1 рублів.[5]

Пострадянська російська економіка була під впливом реформ «шокової терапії», а реформи президента Бориса Єльцина призвели до швидкого зростання інфляції, в результаті чого мільйони росіян втратили свої заощадження.

У 1992 році були випущені в обіг останні купюри з гербом СРСР і портретом Леніна — радянські купюри зразка 1992 року номіналом в 50, 200, 500 і 1000 рублів.[5] 14 липня з'явилася перша купюра російського зразка номіналом 5000 рублів. 28 липня 1992 року Центробанк дозволив продаж валюти громадянам Росії без пред'явлення закордонного паспорта і виїзної візи.[4]

22 вересня 1992 року відбувся перший "чорний вівторок". За день курс долара виріс з 205,5 до 241 рублів. Швидке падіння рубля дозволило збагачуватися підприємцям, які мали доступ до державних кредитів. Отримавши кредит в рублях, його переводили в валюту, а потім продавали її за курсом, що ріс швидше кредитної ставки. Таким чином, підприємець вчасно повертав кредит в рублях, отримуючи значні прибутки без жодних зусиль і вкладень.[5] До грудня 1992 року, рубль вже втратив близько двох третіх своєї вартості.[4]

17 липня 1993 року Росія оголосила про вихід з зони радянського карбованця, яка існувала на теренах СНД, припинивши ходіння на своїй території радянських грошей і російських купюр зразка 1992 року.[5]

З 26 липня по 31 серпня 1993 року відбулася грошова реформа, в ході якої відбувся обмін грошей СРСР зразка 1961—1992 років на російські купюри нового зразка. На руки видавалися обмінені купюри на суму не більше 100 тисяч рублів. Всі гроші більше цієї суми зараховувалися на рахунок в Ощадбанку на півроку з нарахуванням встановленого відсотка за вкладом. В ході реформи було вилучено 24 мільярди банкнот. Російські купюри нового зразка, вартістю 100, 200 і 1000 рублів були в ходу до 1998 року.[5]

Політична боротьба Бориса Єльцина з комуністами в 1993 році викликала подальше падіння рубля аж до 1247 рублів за 1 долар США. Єльцин переміг політичний переворот, та 12 грудня 1993 року була прийнята нова конституція. Незабаром після політичної перемоги, в січні 1994 року, влада заборонила використання долара США та інших іноземних валют в обігу в спробі зупинити ослаблення рубля.[4]

11 жовтня 1994 року відбувся другий "чорний вівторок". За день курс долара США на торгах ММВБ виріс з 2833 до 3926 рублів. За фактом цього лиха була заснована особлива комісія, в доповіді якої були перераховані компанії, що нажилися на такому падінні курсу національної валюти. Керівництво Центробанку було звільнено, на ММВБ провели реорганізацію роботи.[5]

До кінця 1995 року, хронічна інфляція досягла 200%. У 1996 році російська валюта закрилася на рівні 5560 рублів за долар США.[4]

1997-й став першим роком відносної стабільності, але рубль все ж впав до 5960 рублів за долар. Епоха стабільності спонукала уряд провести деномінацію національної валюти і прибрати 3 знаки, таким чином на 1 січня 1998 року курс рубля опинився на рівні 5,96 по відношенню до долара США. Однак у російській економіці знову почалися проблеми. 17 серпня 1998 року Росія оголосила технічний дефолт за своїм внутрішнім боргом у розмірі 40 млрд доларів. І перестала підтримувати рубль в той же день. У той час Центральний банк Росії мав тільки 24 млрд доларів резерву. Фондовий ринок і рубль втратили більше 70%, майже третина населення країни опинилася за межею бідності. Поряд з дефолтом прийшла ще одна масова девальвація рубля. За шість місяців курс рубля впав з 6 до 21 по відношенню до долара. "Було бажання втекти від рубля в будь-якому напрямку", — зазначив Сергій Алексашенко, заступник міністра фінансів при Борисі Єльцині. 27 травня 1998 року Центральний банк збільшив основну ставку по кредитах до 150%, що призвело до майже повної зупинки кредитування в країні. До кінця 1998 року інфляція склала 84%, а ВВП Росії втратив 4,9%. Обидві валютні кризи в 1990-х роках призвели до відставок голів Центрального банку Росії.[4]

7 травня 2000 року до дня інавгурації президента Володимира Путіна курс долара становив 28,36 рублів, через 2 роки 31,19 рублів, а 7 травня 2003 року 31,11 рублів. У 2003—2004 роках у зв'язку з падінням курсу долара на світових ринках відбулося зміцнення рубля.[5]

1 лютого 2005 року Центробанк прив'язав курс рубля до бівалютного кошика, що складається з долара США і євро в співвідношенні 9:1. Банк Росії проводить політику керованого плаваючого валютного курсу, структура бівалютного кошика в подальшому неодноразово коректувалася в бік збільшення частки євро. 8 лютого 2007 року встановлена структура бівалютного кошика: 0,55 долара США і 0,45 євро.

У 2008 році Росія разом з більшою частиною решти світу впали в рецесію, втративши 7,8% ВВП в 2009 році, проте ВВП країни в 2010 році виріс на 4,5%.

У 2014 році Росія зіткнулася з найбільшою валютною кризою з 1998 року по причині геополітичних факторів і падіння цін на нафту, які знизилися майже вдвічі зі 115 доларів за барель у червні до 60 доларів за барель в грудні. У січні 2015 року ціни на нафту впали нижче 50 доларів за барель. З початку 2014 року рубль втратив більше половини своєї вартості. Інвестори побоювалися, що девальвація в поєднанні з падінням доходів від експорту нафти і політичною напруженістю, направить Росію в тривалу рецесію. Центральний банк прогнозував скорочення ВВП на 4,7% в 2015 році, якщо середньорічна ціна на нафту складе 60 доларів за барель. 15 грудня курс рубля впав на 11%, а для боротьби з цим, Центральний банк збільшив ключову процентну ставку по кредитах до 17% в середині ночі. На наступний ранок, після невеликих успіхів в ранні ранкові години, на ринку утворилася паніка, і курс рубль впав на 22%, це була найбільша втрата за один день з 1998 року. У Росії називали цю подію ще один "чорний вівторок", з посиланням на девальвацію національної валюти 1998 року, коли рубль впав з 6 до 21 до долара менш ніж за 24 години.[4]

З середини грудня 2015 року уряд провів цілий ряд заходів, щоб врятувати рубль. Крім підвищення ключової відсоткової ставки до 17%, щоб управляти рублевими потоками, було запозичено гроші найбільшому виробнику нафти — компанії Роснафта, а також найбільшим кредитним організаціям країни, щоб підняти довіру до банківської системи. Найбільшим експортерам, в тому числі Газпрому і Роснафті, було рекомендовано продати частину своїх доходів в іноземній валюті протягом декількох місяців для того, щоб підтримати рубль, що додало приблизно 1 млрд доларів до обсягу валютного ринку.[4]

У квітні 2015 року ситуація на російському валютному ринку стабілізувалася, а курс рубля почав рости. 10 квітня 2015 року курс рубля на біржових торгах виріс до 50 рублів за долар, що стало максимумом з грудня 2014 року.[4]

6 квітня 2018 року США ввели санкції проти 38 російських олігархів, чиновників і компаній, внаслідок чого курс рубля сильно впав вже у понеділок 9 квітня і продовжував падати наступні дні. Станом на 11 квітня рубль впав до 80 рублів за євро і до 64 рублів за долар, це було найбільше падіння рубля із 2016 року[6]

Банкноти

Докладніше: Білет Банку Росії

До моменту проголошення Росії незалежною державою 26 липня 1993 в країні в обігу були раніше випущені грошові знаки СРСР зразків 1961, 1991 і 1992 року, а також банкноти Банку Росії номіналом 5 і 10 000 рублів, випущені в 1992 році.

З метою захисту економіки від потоку грошової маси з країн колишнього СРСР, які вже ввели власні валюти, і утримання інфляції, з 26 липня по 7 серпня 1993 в Росії була проведена грошова реформа, в ході якої з обігу були виведені банкноти всіх попередніх випусків, а єдиним законним засобом платежу визнавалися банкноти Банку Росії зразка 1993 року. Монети, випущені з 1961 по 1992 рік, також залишалися законними засобами платежу, але внаслідок високої інфляції практично вийшли з обігу.[7]

З 1995 року почалася поступова заміна банкнот зразка 1993 року на банкноти нової серії, зі зміненим оформленням і покращеними елементами захисту, а в 1998 році була проведена деномінація у співвідношенні 1000:1.[8] Дизайн банкнот нової серії повністю відповідав банкнотам 1995 року, був лише скорочений (на три порядки) номінал і змінені елементи захисту. Банкноти зразка 1993 і 1995 року, а також монети, випущені з 1961 по 1992 рік, можна було обміняти на грошові знаки нового зразка (1997 року) в період 1 січня 1999 по 31 грудня 2002.[9]

1 січня 1998 року випущені банкноти номіналом 5, 10, 50, 100 і 500 рублів. Пізніше почався випуск банкнот номіналом 1000 (у 2001 році) і 5000 рублів (у 2006 році). З метою захисту від підробок Банк Росії періодично випускає модифікації банкнот: в 2001 (10, 50, 100 і 500 рублів), 2004 (10, 50, 100, 500 і 1000 рублів) і 2010 роках (500, 1000 і 5000 рублів). Кожна банкнота серії 1997 року присвячена певному місту Російської Федерації.[8]

Банкноти номіналом 5 рублів більше не друкуються, проте залишаються законним платіжним засобом, випуск банкнот номіналом 10 рублів з 2011 року скорочується, відбувається їх заміщення монетами аналогічного номіналу[10] Російськи банкноти друкуються на фабриках Держзнаку.

У 2013 році була випущена пам'ятна банкнота номіналом 100 рублів, присвячена Зимовій Олімпіаді 2014 року в Сочі, а в 2015 році — 100 рублів, присвячені Криму та Севастополю[11][12].

12 жовтня 2017 року випущені банкноти номіналом 200 і 2000 рублів. Першими їх побачили жителі Москви, Криму та Далекого Сходу. У обмінниках України купюри із зображенням анексованого Криму не приймають, адже банкам-порушникам загрожують різні санкції: від попереджень і штрафів до позбавлення валютних ліцензій. Тож російські агітаційні рублі стали «купюрами нон ґрата» в Україні[13].

Сучасні банкноти зразка 1997 року
Зображення Номінал
(рублів) 		Розміри
(мм) 		Основний колір Опис Дата виходу
Аверс Реверс Місто Аверс Реверс Водяний знак
5 137×61 темно-зелений Новгород пам'ятник «Тисячоліття Росії» на тлі Софійського собору фортечний мур Новгородського кремля «5»
Софійський собор 		1 січня 1998
10 150×65 оливковий Красноярськ Міст через Єнісей; капличка Параскеви П'ятниці Красноярська ГЕС «10»
Капличка Параскеви П'ятниці 		1 січня 1998
1 січня 2001
16 серпня 2004
6 вересня 2011
50 блакитний Санкт-Петербург скульптура на основі ростральної колони;
Петропавлівська фортеця 		ростральна колона; будинок Біржі «50»
Петропавлівський собор
100 червоно-коричневий Москва квадрига на портику Большого театру фасад Большого театру «100»
Большой театр
500 фіолетовий Архангельськ пам'ятник Петру I; вітрильник у порту Архангельська Соловецький монастир «500»
Портрет Петра I
1000 157×69 синьо-зелений Ярославль пам'ятник Ярославу Мудрому
і капличка Казанської Богоматері
на тлі Ярославського Кремля 		Церква Іоанна Предтечі в Ярославі «1000»
портрет Ярослава Мудрого 		1 січня 2001
16 серпня 2004
10 серпня 2010
5000 червоно-коричневий Хабаровськ пам'ятник Муравйову-Амурському
на тлі набережної Амура 		міст через Амур «5000»
портрет Муравйова-Амурського 		31 липня 2006
6 вересня 2011
Серія 2017 року
Зображення Номінал
(рублів) 		Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дата випуску
Лицьова сторона Зворотня сторона Тема Лицьова сторона Зворотня сторона Водяний знак
200 150×65 зелений Севастополь Херсонес Таврійський Пам'ятник затопленим кораблям;
Графська пристань 		«200»
Кримський півострів 		12 жовтня 2017
2000 157×69 синий Далекий Схід Російський міст;
будівля Далекосхідного федерального університету
у Владивостоці 		Космодром «Восточний»
в Амурській області 		«2000»
Далекосхідний федеральний округ

Монети

Стандартні монети

Докладніше: Монети Російської Федерації

1 січня 1998 року в обіг були введені монети номіналом від 1 копійки до 5 рублів, з 2000 року почали карбувати пам'ятні монети, а з 2009 — циркуляційні монети номіналом 10 рублів. У 2011 року в обігу з'явилися пам'ятні монети номіналом 25 рублів з гербом Росії на аверсі.

Більшість монет виконані в єдиному дизайні:

  • на аверсі копійчаних монет зображений Георгій Побідоносець, знак монетного двору, напис «БАНК РОССИИ» і рік випуску;
  • на аверсі рублевих монет поміщене зображення емблеми російського центробанку, знак монетного двору, словесне позначення номіналу і рік випуску;
  • на реверсі всіх монет — позначення номіналу і рослинний орнамент.[14]

У зв'язку зі зміною емблеми Банку Росії, з 2002 року монети номіналом 1, 2 і 5 рублів стали карбувати з модифікованими лицьовими сторонами.

З метою здешевлення виробництва монет в 10 і 50 копійок з 2006 року їх стали карбувати зі сталі, плакованої сплавом томпак. Монети нового різновиду мали магнітні властивості і гладкий гурт, на відміну від раніше випущених. Аналогічно матеріал монет в 1, 2 і 5 рублів був замінений в 2009 році на сталь з нікелевим гальванопокриттям.[15]

З 2008 року Банком Росії розглядалася можливість виведення з обігу монет номіналом 1 і 5 копійок через збитки при їх виробництві внаслідок подорожчання металу (в 2006 році витрати на виробництво монети номіналом в 1 копійку становили 4,6 копійок, а на квітень 2008 року собівартість виробництва монети в 1 копійку становила близько 30 копійок і мала незручності для населення при готівковому обігу з найдрібнішими монетами.[16] Також розглядалася можливість заміни металу цих монет на більш дешеві сплави. З кінця 2012 року Банк Росії припинив карбування цих монет, проте в 2014 році був випущений тираж 1 і 5 копійок у зв'язку з анексією Криму Росією, де для розрахунків потрібні були дрібні розмінні монети.[17]

З 2016 року на аверсі всіх монет, в оформленні яких раніше використовувалося зображення емблеми Центробанку, міститься зображення державного герба Росії.[18]

Тоді ж Московський і Санкт-Петербурзький монетних дворів перестали карбувати монети номіналом в 10 і 50 копійок.[19]

Емблема Центрального банку Росії, яка зображувалася на аверсі монет рублевого номіналу
Сучасні стандартні монети зразка 1997 року
Зображення Номінал Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Роки карбування
1 копійка 15,5 мм 1,25 мм 1,50 г сталь, покрита мельхіором гладкий 1997—2009
2011

2014

5 копійок 18,5 мм 1,45 мм 2,60 г 1997—2009
2011

2014

10 копійок 17,5 мм 1,25 мм 1,95 г латунь рубчастий
(98 рифлень) 		1997—2006
1,85 г сталь, покрита
томпаком 		гладкий 2006—2014
сталь, покрита
латунню 		2014—2015
50 копійок 19,5 мм 1,50 мм 2,90 г латунь рубчастий
(105 рифлень) 		1997—1999
2001—2006
2,75 г сталь, покрита
томпаком 		гладкий 2006—2014
сталь, покрита
латунню 		2014—2015
1 рубль 20,5 мм 1,50 мм 3,25 г мідно-нікелевий
сплав 		рубчастий
(110 рифлень) 		1997—1999

2001—2003
2005—2009

3,00 г сталь, покрита
нікелем 		2009—2015
з 2016
2 рубля 23,0 мм 1,80 мм 5,10 г мідно-нікелевий
сплав 		переривчасто-рубчастий
(12 ділянок по 7 рифлень) 		1997—1999

2001—2003
2006—2009

5,00 г сталь, покрита
нікелем 		2009—2015
з 2016
5 рублів 25,0 мм 1,80 мм 6,45 г мідь, покрита
мельхіором 		переривчасто-рубчастий
(12 ділянок по 5 рифлень) 		1997—1999

2001—2003

2006
2008—2009

6,00 г сталь, покрита
нікелем 		2009—2015
з 2016
10 рублів 22,0 мм 2,20 мм 5,63 г сталь, покрита
латунню 		переривчасто-рубчастий
(по 6 ділянок по 5 і 7 рифлень) 		2009—2013, 2015
з 2016
Знаки монетних дворів: Санкт-Петербурзький монетний двір — С-П або СПМД; Московський монетний двір — М або ММД.

Пам'ятні і ювілейні монети

Пам'ятні монети з дорогоцінних металів, випущені Банком Росії, мають наступні номінали: 1, 2, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 150, 200, 500, 1000, 10 000, 25 000 і 50 000 рублів.

Для їх виробництва використовується срібло (проби: 500, 900, 925, 999), золото (проби: 900, 999), паладій (999 проба) і платина (999 проба). Також випускаються біметалічні монети (частина монети з золота, частина з срібла).

Пам'ятні монети з недорогоцінних металів
Зображення Номінал Діаметр Товщина Маса Матеріал Опис Дата випуску
Гурт Реверс Аверс
10 рублів 27,0 мм 2,10 мм 8,40 г кільце: латунь
диск: мельхіор 		300 рифлень і два написи «ДЕСЯТЬ РУБЛЕЙ», розділені двома зірками монети карбуються в рамках пам'ятних програм Банку Росії з різними малюнками номінал, рослинний орнамент, напис «БАНК РОССИИ», рік карбування з 2000
10 рублів 22,0 мм 2,20 мм 5,63 г сталь, покрита
латунню 		рубчастий
(6 ділянок по 5 рифлень і 6 ділянок по 7 рифлень, що чергуються з 12 гладкими ділянками) 		номінал, оливкова і дубова гілки, напис «БАНК РОССИИ», рік карбування з 29 грудня 2010
25 рублів 27,0 мм 2,30 мм 10,00 г мідно-нікелевий сплав рубчастий (180 рифлень) номінал, Герб Росії, напис «РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ», напис «25 РУБЛЕЙ», рік карбування з 15 квітня 2011

Валютний курс

Російських рублів за 1 USD (1998–2017)
Рік Мінімум ↓ Максимум ↑ Середній
за рік
Дата Курс Дата Курс
1998 1 Січ 5.9600 29 Гру 20.9900 9.7945
1999 1 Січ 20.6500 29 Гру 27.0000 24.6489
2000 6 Січ 26.9000 23 Лют 28.8700 28.1287
2001 4 Січ 28.1600 18 Гру 30.3000 29.1753
2002 1 Січ 30.1372 7 Гру 31.8600 31.3608
2003 20 Гру 29.2450 9 Січ 31.8846 30.6719
2004 30 Гру 27.7487 1 Січ 29.4545 28.8080
2005 18 Бер 27.4611 6 Гру 28.9978 27.1910
2006 6 Гру 26.1840 12 Січ 28.4834 27.1355
2007 24 Лис 24.2649 13 Січ 26.5770 25.5808
2008 16 Лип 23.1255 31 Гру 29.3804 24.8529
2009 13 Лис 28.6701 19 Лют 36.4267 31.7403
2010 16 Кві 28.9310 8 Чер 31.7798 30.3679
2011 6 Тра 27.2625 5 Жов 32.6799 29.3823
2012 28 Бер 28.9468 5 Чер 34.0395 31.0661
2013 5 Лют 29.9251 5 Вер 33.4656 31.9063
2014 1 Січ 32.6587 18 Гру 67.7851 38.6025
2015 17 Кві 49.6749 31 Гру 72.8827 61.3400
2016 30 Гру 60.2730 22 Січ 83.5913 66.8336
2017 26 Кві 55.8453 4 Сер 60.7503 58.2982

З 10 листопада 2014 року Центробанк Росії перейшов на плаваючий режим валютного курсу російського рубля. До цього курс коливався в певному коридорі бівалютного кошика.

Загальновідома залежність вартості російського рубля від цін на енергоресурси (зокрема на нафту та газ) від продажів яких формується левова частка доходів російського бюджету. Так, наприклад, протягом другого півріччя 2014 року коли ціни на нафту марки Brent (від якої формується ціна на марку Urals — основної складової російського експорту) впали на 48% (з 108,1 до 56,16 дол/барель), курс російського рубля по відношенню до американського долара знизився на 51% (з 33 до 51 руб/дол).[20] Після переходу на плаваючий курс ця залежність ще більш посилилася і за даними аналітиків шведського банку Nordea склала 88%. За підрахунками головного економіста Альфа-банку Наталії Орлової, при зміні вартості нафти на $10 фундаментально курс рубля знижується на 5 руб. щодо долара США.[21]

Графік валютного курсу російського рубля відносно Долара США з 2014 р.
(к-сть рублів за 1 долар)
Графік валютного курсу російського рубля відносно Євро з 2005 р.
(к-сть рублів за 1 євро)
Поточний обмінний курс RUB
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH

Символ рубля

Монета номіналом в 1 рубль з новим символом валюти

Символ (знак) російського рубля:

  • спеціальний символ (₽), офіційно затверджений в грудні 2013 року, — буква «Р» з додатковим елементом у вигляді горизонтальної риски;
  • інші поширені варіанти скорочення слова «рубль» (наприклад, мала літера «р» з крапкою — «р.» або «руб» також з крапкою «руб.»).

Кількість монет і банкнот в обігу

За даними Банку Росії за станом на 1 липня 2015 року всього в обігу перебувало 67 010,7 млн штук монет і банкнот на загальну суму 7 651,7 млн рублів.

Номінал Кількість
екземплярівa), млн		 Питома вага
в загальній кількості, %		 Сумаb),
млрд руб.		 Питома вага
в загальній сумі, %
Монети
Всього 61 302,0 100 79,2 100
1 копійка 7 356,2 12 0,1 0,1
5 копійок 5 517,2 9 0,3 0,3
10 копійок 24 520,8 40 2,4 3
50 копійок 6 743,2 11 3,2 4
1 рубль 6 743,2 11 7,1 9
2 рубля 3 065,1 5 5,5 7
5 рублів 2 452,1 4 11,9 15
10 рублів 4 904,2 8 46,7 59
25 рублів 80,0 0,1 2,4 3
Банкноти
Всього 5 708,7 100 7 572,5 100
10 рублів 456,7 8 4,6 0,1
50 рублів 570,9 10 28,5 0,4
100 рублів 1 141,7 20 151,5 2
500 рублів 628,0 11 302,9 4
1000 рублів 1 826,8 32 1 817,4 24
5000 рублів 1 084,7 19 5 300,8 70
Загалом
Монети 61 302,0 91,5 79,2 1
Банкноти 5 708,7 8,5 7 572,5 99
Загальна сума 67 010,7 100 7 651,7 100
Примітки:
a) кількість монет і банкнот кожного номіналу вирахувано з відсотка від загальної кількості
b) сума монет і банкнот кожного номіналу вирахувана з відсотка від загальної суми

Обмеження обігу в Україні

В Україні рішенням Національного банку України заборонений прийом в банках і обмінниках російських рублів із зображенням українських окупованих територій.[22] До таких відноситься купюра номіналом 200 рублів 2017 року випуску з темою «Севастополь».

Примітки

  1. ↑ Цены возобновили рост после трех месяцев падения :: Экономика :: РБК. Top.rbc.ru. Процитовано 30 серпня 2015.
  2. ↑ Федеральный закон от 10.12.2003 N 173-ФЗ. normativ.kontur.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  3. ↑ Банк России 11 декабря 2013 года утвердил графическое обозначение рубля. cbr.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  4. ↑ а б в г д е ж и к История российского рубля с 1900 по 2015 год. ereport.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  5. ↑ а б в г д е ж Российский рубль. vokrugsveta.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  6. ↑ Курс рубля до євро впав до дворічного мінімуму. УНІАН. 11 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
  7. ↑ Горячий июль 1993-го, или Как Центробанк отобрал у россиян деньги. ria.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  8. ↑ а б Банкноты образца 1995 года. russian-money.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  9. ↑ Денежная реформа 1998 года в России. ria.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  10. ↑ Самые дорогие банкноты современной России. moneta-russia.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  11. ↑ 100 рублей Сочи 2014 - памятная олимпийская банкнота. moneta-russia.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  12. ↑ Новая купюра - 100 рублей 2015 года Крым и Севастополь. moneta-russia.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  13. ↑ «Купюри нон ґрата» в Україні: що думають в Росії та Україні про «кримські» рублі // Крим. Реалії, 2017-11-30
  14. ↑ Вес монет и банкнот Банка России. bankirsha.com. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  15. ↑ ЦБ России изменит сплав монет номиналом 1, 2 и 5 рублей. news.finance.ua. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  16. ↑ Тайны монетного двора. metaltorg.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  17. ↑ 1 копейка и 5 копеек 2014 года - "биржевые горки цены". rucoin.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  18. ↑ Центробанк украсит все монеты гербом России в 2016 году. tvc.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  19. ↑ Монеты 10 и 50 копеек могут перестать выпускать. kubantv.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  20. ↑ US Dollar ($) ⇨ Russian Ruble (RUB). google.com. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  21. ↑ Залежність російського рубля від нафти досягла 90% - аналітик. economics.unian.ua. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  22. ↑ В Україні заборонили використовувати російські рублі зі зображенням окупованих територій hromadskeradio.org, 13.10.2017

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Російський рубль
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Російський рубль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Російський_рубль&oldid=33861404