Псковська губернія
| Псковська губернія | ||||
.png) Герб | ||||
 | ||||
| Центр | Псков | |||
|---|---|---|---|---|
| Існування | 1772—1927 | |||
| Утворено | 1772—1777; 1796—1927 | |||
| Площа | 44211,2 (1914) | |||
| Населення | 1 122 317 осіб (1897) | |||
| Попередники | Псковське намісництво | |||
| Наступники |
Ленінградська область Латвія Естонія | |||
Пско́вська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії. Губернським містом був Псков. Існувала з 1772 по 1777 та з 1796 по 1927 рік, після чого увійшла до складу новоствореної Ленінградської області. Площа, станом на 1914 рік, становила 44211,2 км² (38846,5 квадратних верст). Населення, відповідно до даних перепису 1897 року — 1 122 317 чоловік[1]. У 1900-х роках налічувалось 1 млн. 188 тис. жителів, причому на долю міського населення припадало тільки 86 тисяч чоловік, переважало селянство — понад 93 відсотки загальної кількості жителів[2].
Історія
У складі Російської (Московської) держави
1510 року Псковська республіка була приєднана московським князем Василем III до Московської держави. Відповідно до писарської книги 1585—1587 років, Псковська земля розділялась у цей час на 13 повітів.[3] Раніше у складі Псковської землі перебував ще 14-й, Себезький повіт з містом Себеж, який 1579 року відійшов до Речі Посполитої. А також приблизно з 1576 до 1584 року до неї належали деякі території Шелонської п'ятини Новгородської землі: Порховський повіт з містом Порховом і Ляцький повіт, що складався з Ляцького погосту.[4]
1708 року територія Псковської землі увійшла до складу Інгерманландської губернії, яку було перейменовано 1710 року на Санкт-Петербурзьку.
1719 року губернію було поділено на провінції, було утворено Псковську провінцію. Її повітовими містами були: Гдов, Ізборськ, Остров, Опочка, Псков, Холмський Посад, Заволоччя, Пусторжев і Кобильськ.
У складі Російської імперії
1727 року з Санкт-Петербурзької губернії було виділено Новгородську губернію, яка складалась із 5 провінцій (Новгородської, Псковської, Великолуцької, Тверської та Бєлозерської).
1772 року, після першого розподілу Польщі, була створена Псковська губернія (центром губернії було місто Опочка). До неї увійшли 2 провінції Новгородської губернії (Псковська та Великолуцька) й нові — Двінська (Польська Ліфляндія) та Полоцька з земель колишнього Полоцького воєводства, а наприкінці того ж року приєднана з Могильовської губернії Вітебська провінція.[5]
У другій половині 1776 року Псковську губернію було розділено на дві нові губернії — Полоцьку та Псковську. При цьому до останньої з центром у Пскові відійшли колишні Псковська та Великолуцька провінції, а з Новгородської губернії Порховський, Гдовський повіти, а також деякі погости Новгородського повіту.[6]
1777 року замість губернії було створено Псковське намісництво у складі 10 повітів. 1781 Гдовський та Лузький повіти відійшли до Санкт-Петербурзької губернії, а ще за рік було утворено Печерський повіт.
1796 року намісництво було перетворено на Псковську губернію. На той момент губернія складалась із 6 повітів: Псковського, Великолуцького, Опочецького, Островського, Порховського та Торопецького. 1802 року з них було виділено ще два повіти: Холмський та Новоржевський[7].
За радянської влади
У квітні 1918 року вісім північно-західних губерній — Петроградська, Новгородська, Псковська, Олонецька, Архангельська, Вологодська, Череповецька та Північнодвінська — були об'єднані в Союз комун Північної області, який вже 1919 року було ліквідовано. Також після Жовтневого перевороту Псковська губернія зазнала й низки територіальних змін, так 1920 року частина західних повітів відійшла до Естонії (Псковського) та Латвії (Псковського й Островського), а 1924 року з Вітебської губернії до Псковської були передані Велізький, Невельський та Себезький повіти. 1927 року Псковську губернію було ліквідовано і вона увійшла до складу Ленінградської області[8][9].
Адміністративний поділ
| № з/п | Герб повітового міста | Назва | Повітове місто | Площа, верст² |
Населення[10] (1897), чол. |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | .png){kind=small}
|
Великолукський повіт | Великі Луки (8 466 чел.) | 4 173,3 | 123 779 |
| 2 | _(1781).png){kind=small}
|
Новоржевський повіт | Новоржев (2 838 чол.) | 3 247,8 | 113 769 |
| 3 | _(1781).png){kind=small}
|
Опочеський повіт | Опочка (5 735 чол.) | 4 069,9 | 135 654 |
| 4 | _(1781).png){kind=small}
|
Порховський повіт | Порхов (5 551 чол.) | 6 045,9 | 175 853 |
| 5 | _(1781).png){kind=small}
|
Островський повіт | Остров (6 268 чол.) | 4 357,0 | 161 877 |
| 6 | _(1781).png){kind=small}
|
Псковський повіт | Псков (30 478 чол.) | 5 142,2 | 226 756 |
| 7 | .png){kind=small}
|
Торопецький повіт | Торопець (7 368 чол.) | 5 222,0 | 96 472 |
| 8 | _(1781).png){kind=small}
|
Холмський повіт | Холм (5 894 чол.) | 5 713,2 | 88 157 |
Керівництво губернії
Генерал-губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Захар Чернишов | граф, генерал-аншеф, генерал-губернатор обох білоруських губерній: Могильовської та Псковської |
|
| Яків Сіверс | генерал-поручик (був на посаді намісника Псковського) | |
| Микола Репнін | князь, генерал-аншеф | |
| Йосип Ігельстрем | генерал-аншеф | |
| Григорій Осипов | генерал-поручик |
Військові губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Михайло Філософов | генерал від інфантерії | |
| Іван Розенберг | генерал від інфантерії | |
| Іван Гіка | князь, генерал від інфантерії | |
| Філіп Паулуччі | маркіз, генерал від інфантерії, генерал-ад'ютант (був на посаді Ризького військового генерал-губернатора й керував Псковською губернією з часів приєднання до Остзейських губерній Указом від 06.08.1823 до остаточного відокремлення 31.12.1829) |
Губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Михайло Кречєтніков | генерал-майор | |
| Олексій Наришкін | камергер | |
| Христофор Нолькен | бригадир |
Правителі намісництва
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Павло Мансуров | генерал-поручик | |
| Олексій Кожин | дійсний статський радник | |
| Іван Піль | генерал-поручик | |
| Харитон Зуєв | дійсний статський радник |
Губернатори
Губернські керівники дворянства
Віце-губернатори
Населення
Національний склад у 1897 році[11]:
| Повіт | росіяни | естонці | латиші | євреї | фіни |
|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 94,7 % | 2,3 % | … | … | … |
| Великолукський | 96,7 % | … | … | … | … |
| Новоржевський | 97,9 % | … | … | … | … |
| Опочецький | 98,5 % | … | … | … | … |
| Островський | 96,5 % | … | 1,8 % | … | … |
| Порховський | 97,8 % | … | … | … | … |
| Псковський | 87,5 % | 7,8 % | 1,7 % | … | … |
| Торопецький | 92,7 % | 3,0 % | 1,4 % | 1,7 % | … |
| Холмський | 93,4 % | 2,5 % | 1,1 % | … | 1,1 % |
Символіка
Як герб губернії офіційно був затверджений герб Пскова зразка 1781 року, однак також використовувався герб, розроблений за зразком символів інших губерній — увінчаний Імператорською короною та оточений вінцем, перевитим Андріївською стрічкою. (Цей герб не був офіційно прийнятий до 8 грудня 1856 року).[12] З 1857 до 1917 використовувався герб з короною.
Примітки
- ↑ Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- ↑ В. І. Ленін і Псковський край. Документи, статті. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 29 липня 2012.
- ↑ За книгою В. Л. Яніна Новгород і Литва. Прикордонні ситуації у 13-15 століттях.). Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
- ↑ Дозорна книга В. М. Безобразова 7084 р.
- ↑ С. ТАРХОВ. Зміни адміністративно-територіального поділу Росії за останні 300 років 1708—1914
- ↑ Коломицева. «Псковській губернії 225 років».
- ↑ Малий енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Історія адміністративного поділу Псковської області. Архів оригіналу за 18 жовтня 2008. Процитовано 29 липня 2012.
- ↑ Білоруська РСР. Коротка енциклопедія. Том 1
- ↑ Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Наявне населення в губерніях, повітах, містах Російської імперії (без Фінляндії). Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 29 липня 2012.
- ↑ Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
- ↑ Герб Псковської області
Посилання
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Карта Псковської губернії 1850 року
- Списки населених місць Псковської губернії 1885, JPG
- Бібліотека Царське Село, книги з історії Псковської губернії (Пам'ятні книжки), PDF
- «Псковська Держава. Краєзнавчий архів Псковської області»
- Карта Псковського намісництва 1792 р
- Алфавітний каталог населених місць Псковської губернії