Чуваші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чуваші
Чăвашсем
Файл:Chuvash1.jpg
Чуваські діти. Кінець XIX — початок XX століття
Кількістьбл. 1 800 000 осіб
Ареал

Росія 1 637 094 осіб (2002)[1]

Україна 10593 осіб (2001)[2]
Казахстан
Близькі доТатари
Входить дотюрки
МоваЧуваська
РелігіяПравослав'я

Чуваші (чув. чăвашсем) — основне населення Чувашії. Інколи чувашів, що проживають у віддалених від Чувашії областях, називають аякчі, тобто «віддалені».

Чисельність і територія

За останнім переписом населення в Росії проживає 1 637 200 чувашів. З них 889 268 живуть у Чувашії. Решта в інших суб'єктах РФ: Татарстані (126 500), Башкортостані (117 300), Самарській області (101 400), Ульяновській області (101 300), а також в інших областях. Закордонні діаспори чувашів найбільші в Казахстані та Україні.

Чуваші поділяються на 3 субетнічні групи:

  • верхові чуваші (вір'ял, турі) — північ, північний схід Чувашії
  • лукові чуваші (анат єнчі) — центр, південний захід Чувашії
  • низові чуваші (анатрі) — південь Чувашії та прилеглі райони Татарстана.
  • Розселення чувашів у Приволзькому федеральному окрузі
    Розселення чувашів у Приволзькому федеральному окрузі
  • Розселення чувашів у Ідель-Уралі
    Розселення чувашів у Ідель-Уралі
  • Чуваші у Російській імперії
    Чуваші у Російській імперії
  • Чуваші у Росії
    Чуваші у Росії
  • Народи Чувашії та етнічні групи чувашів
    Народи Чувашії та етнічні групи чувашів
  • Чуваші у Башкортостані
    Чуваші у Башкортостані
  • Чуваші в Ульяновській області
    Чуваші в Ульяновській області

Історія

Докладніше: Волзька Булгарія
Велика Булгарія (650-922)

Наприкінці VII — на поч. VIII ст. тюркомовні пращури сучасних чувашів — булгари — розселилися на обох берегах Волги, вище Самарської Луки. Однак, основний масив (зокрема й сувари) — у Нижньому Закам'ї (тобто у південних районах сучасного Татарстану). Північні і північно-західні райони сучасної Чувашії, де в древності мешкали фіно-угорські племена (предки гірських марі та ерзі), у IX й Х ст. були зайняті булгарами і суварами. В епоху Волзької Булгарії територія сучасної Чувашії була однією з периферійних зон проживання булгарських племен. У басейні Середнього Цивіля перші болгарські поселення з'явилися в ХІІ ст. Суцільне заселення булгаро-чувашами території центральної та північної Чувашії відноситься до XIV - поч. XV ст.[3]

Після прийняття на річці Джавшир в 922 році ісламу ханом Булгарії Алмушем, князь Бупар очолив процес від'єднання суварів/булгар-язичників від суварів/булгар-мусульман. Після захоплення столиці Булгарії — міста Булгара монголо-татарськими ордами в 1236 році і загибелі останнього булгарського правителя Ільгама процес відділення суварів-язичників прискорився. Крім того булгари-мусульмани запозичивши чимало кипчацьких слів з лексикону завойовників поступово забували первісну древньо-булгарську мову. Паралельно продовжувався процес асиміляції угро-фінських племен і взаємообмін між цими культурами.

Вже з XV сторіччя чуваші входять до складу Казанського ханства, а з 1551 року до складу Московії.

Національний рух

Докладніше: Чуваська центральна рада

У розвитку сучасної чуваської інтелігенції ключову роль зіграла Чуваська учительська школа, що діяла у Симбірську (Ульяновську). У часи першої російської революції з’являється чуваське відділення Союзу вчителів. У 1917 році відбувається загальночуваський з’їзд, на якому створюється Чуваське національне товариство. Чуваші відіграють ключову роль у діяльності Союзу малих народів Поволжя, утворюється Чуваська національно-соціалістична партія. У 1918 році діє Чуваська центральна рада, яка мала бути відповідальною за входження Чувашії до складу Ідель-Уралу. Під час громадянської війни частина чуваських діячів виступає на стороні більшовиків, частина приєднується до сил Комітету членів Установчих зборів та Ідель-Уралу. У 1920 році утворюється Чуваська автономна область у складі РСФРР.

Під час Другої світової війни діє чуваська група у складі легіону Ідель-Урал, яка очолює Федір Паймук.

Під час розпаду СРСР утворюється Чуваський національний конгрес та Партія чуваського національного відродження. Її лідер філолог Атнер Хузангай займає перше місце на виборах президента Чувашії у 1991 році, бере участь у створенні Організації непредставлених націй та народів.

  • Прапор чуваського національного руху у 1918 році (реконструкція)
    Прапор чуваського національного руху у 1918 році (реконструкція)
  • Прапор національно-культурної організації "Хавал"
    Прапор національно-культурної організації "Хавал"
  • Сучасний прапор Чувашії
    Сучасний прапор Чувашії

Мова

Чуваська мова належить до булгарської підгрупи тюркських мов. Її використання поступово знижується, як і викладання мови у навчальних закладах[4].

Чуваші є єдиними на сьогоднішній день прямими нащадками волжсько-камських булгар за своєю мовою, та єдиним народом, що зберіг мову булгарської підгрупи. Одна з стародавніх назв чувашів — булгар, також суваз, сувар, біляр.

  • Веніамін (Пуцек-Григорович), автор першої сучасної граматики чуваської мови
    Веніамін (Пуцек-Григорович), автор першої сучасної граматики чуваської мови
  • Приклади булгарської писемності
    Приклади булгарської писемності
  • Перша друкована чуваська книга (1800)
    Перша друкована чуваська книга (1800)

Духовна культура

Докладніше: Чуваське національне вбрання

Традиційна Чуваська віра (різновид зороастризму) являла собою складну систему вірувань. У ній було чимало стародавніх елементів, зв'язаних з шануванням сил природи, які приймаються за різні божества. Для традиційної релігії був характерний дуалізм: добрим богам і божествам на чолі з Всевишнім богом Тура протистояли злі божества і духи на чолі з дияволом Шуйтаном. Боги і духи Верхнього світу — добрі, Нижнього світу — злі. До християнізації (середина 18 ст.) Були поширені племінні культи. Сучасна релігія віруючих чувашів — православ'я.[5][6]

  • Чуваші на марці СРСР 1933 р.
    Чуваші на марці СРСР 1933 р.
  • Будівля Чуваського національного конгресу
    Будівля Чуваського національного конгресу
  • Кереметь - язичницька святиня у чуваському селі
    Кереметь - язичницька святиня у чуваському селі

Міфологія

Чуваші вважали, що світ складався з трьох частин: верхній світ, наш світ і нижній світ. І було всього сім шарів у світі. Три шари у верхньому, один у нашому, і ще три в нижніх світах.

Земля була квадратною. На ній жили різні народи. Чуваші вірили, що їх народ живе в середині землі. Священне дерево, дерево життя, якому поклонялися чуваші, підтримувало небосхил посередині. З чотирьох сторін, по краях земного квадрата, небосхил підтримували чотири стовпи: золотий, срібний, мідний, кам'яний. На верхівці стовпів розташовувалися гнізда, в яких по три яйця, на яйцях — качки. Береги землі омивав океан, бурхливі хвилі постійно руйнували берега. «Коли край землі дійде до чувашів, кінець світу прийде», — вірили стародавні чуваші. У кожному кутку землі стояли на варті землі і людського життя чудові богатирі. Вони охороняли наш світ від усякого зла і нещасть.

Верховний бог знаходився у верхньому світі. Він правив усім світом. Громи і блискавки вергав, дощ пускав на землю. У верхньому світі перебували душі святих і душі ненароджених дітей. Коли людина вмирала, душа по вузенькому мосту, переходячи на веселку, піднімалася у верхній світ. А якщо вона була грішною, то, не пройшовши вузького мосту, душа людини падала у нижній світ, у пекло. У нижньому світі стояло дев'ять котлів, де варилися душі грішних людей. Слуги диявола невпинно підтримували під котлами вогонь. Але були на землі щілини, або дірки, звані «какар», по яких герої спускалися в пекло і рятували своїх коханих та близьких.[7]

Релігії і вірування

Найпоширенішою релігією серед чувашів є православ’я зі значною часткою язичницьких обрядів. Чуваське язичництво характеризується симбіозом стародавніх тюркських, іранських, угро-фінських вірувань з елементами мусульманства.

Ще донині існують села в яких мешкають нехрещені чуваші-язичники. Чувашське язичництво[en] — монотеїстичне[джерело?]. Приблизно один відсоток чувашів — мусульмани.

Антропологічні типи чувашів

Для чувашів характерний складний антропологічний тип. Значній частині представників чуваського народу притаманні монголоїдні риси. Згідно з антропологічними дослідженнями 51,1% сучасних чувашів — європеоїди, у 10,3% переважають монголоїдні риси, 28,6% відносяться до змішаних монголоїдно-європеоїдних типів.[8]

Чуваська діаспора

Традиційно чуваші мають дисперсну географію розселення, що охоплює практично всю територію Поволжя. Частка чувашів, що мешкали за межами сучасної Чуваської Республіки, у різний час складала: 1719 –11%, 1897 – 35,7%, 1989 – 50,8%, 2002 – 45,7% (без урахування чувашів, що мешкали за межами сучасної РФ). У 1897 р. 59,4% всіх російських чувашів мешкали на території Казанської губернії. З появою Чуваської АРСР, 40,2% чувашів опинились за її кордонами. Всеросійський перепис населення 2002 р. зафіксував, що чуваші мешкають в усіх суб'єктах федерації. Зокрема, 78,3% всіх чувашів мешкають у Поволжі і 10,2% на Уралі. Найчисельніші і найкомпактніші громади чувашів мешкають у Татарстані (126,5 тис.) і Башкортостані (117,3 тис.).[9]

Згідно Всеукраїнського перепису населення 2001 р. в Україні живуть 10 593 чуваші.

Найвідоміші чуваші

Див. також

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Chuvash people
  1. ↑ Перепис 2002 року
  2. ↑ Перепис 2001 року[недоступне посилання з грудня 2019]
  3. ↑ Энциклопедия | Расселение чувашей. enc.cap.ru. Процитовано 13 грудня 2019.
  4. ↑ Ugraїna: Русифікація лагідною не буває. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
  5. ↑ Религия Чувашей. Архів оригіналу за 7 березня 2009. Процитовано 23 листопада 2009.
  6. ↑ Иванов В.П., Николаев В.В. "Чуваши: этническая история и традиционная культура"
  7. ↑ Мифология Чувашей
  8. ↑ Чуваши и ислам: взгляды и концепции
  9. ↑ Энциклопедия | Диаспора чувашская. enc.cap.ru. Процитовано 13 грудня 2019.


Етнографія Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чуваші&oldid=34665450