Високий замок
| Високий Замок | ||
|---|---|---|
| м. Львів, Замкова гора | ||
| ||
| Залишки Високого замку | ||
| Замовник | Лев Данилович, потім Казимир III | |
| | ||
| Збудовано | ?, 1270, 1353, 1387 | |
| Зруйновано | 1259, 1340, XVIII-XIX століття | |
| | ||
| Тип споруди | фортифікаційна | |
Висо́кий За́мок — замок, збудований під керівництвом Короля Русі Лева Даниловича, потім — польського короля Казимира III на Замковій горі у Львові. Майже повністю розібраний протягом XIX століття.
Історія
За архівними документами і науковою літературою Високий та Низький замки у Львові виникли в часи Галицько-Волинської держави. З руських літописів і пізніших хронік XVI–XVII ст. (Яна Альнпека, Мартіна Ґруневеґа, Бартоломея Зиморовича) відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Лева Даниловича збудували укріплення. Вони були дерев'яно-земляними, як і переважна більшість руських градів. 1259 року на вимогу хана Бурундая, укріплення були розібрані, але в 1270 році відбудовані наново. Львівський історик Бартоломей Зиморович вважав цей рік датою первісного будівництва фортифікацій на Замковій горі. 1340 року, коли Львів вперше був захоплений Казимиром ІІІ, за словами хроніста Яна Длуґоша, було спалено дерев'яний замок. Повторно нашвидку відновлений замок, був спалений литовцями у 1353 році.
Новий мурований замок постав на Замковій горі наприкінці XIV століття, очевидно, вже після остаточного захоплення українських земель Польщею 1387 року. Він став резиденцією королівського старости й залоги. Його використовували також як в'язницю. Тут, зокрема, перебували полонені в битві під Ґрюнвальдом у 1410 році німецькі лицарі, згодом утримували княжну Гальшку Острозьку.
Згідно з описом, 1562 року був у доброму стані, мав каплицю з необхідними предметами, склепіння для «чуваючих», 10 гармат, інструменти для розбивання мурів, багато куль, дуже багато пороху[1], пишне королівське мешкання, муровані аркадні галереї (пол. krużganek), башти тощо[2].
.jpg)
Високий Замок не раз добудовували та ремонтували. Під час української революції під проводом Б. Хмельницького Високий замок 15 жовтня 1648 року здобули селянсько-козацькі загони полковника Максима Кривоноса. 1672 року був захоплений під час турецько-татарської навали.[3] На 1704 рік, коли Львів здобули шведи, замок був вже значно ушкоджений. Після 1772 року австрійська влада ініціювала розбирання фортифікацій навколо середмістя (1777 рік)
На початку XIX століття більшу частину Високого Замку розібрали; розбирали на будівельний матеріал мальовничі скелі, на яких знаходився фундамент фортеці. Зокрема, кам'яниця на вулиці Личаківській, № 3 збудована з нього.[4] Рештки мурів майже дощенту знищили у 1868–1869 роках під час насипання копця Люблінської унії. Фрагмент стіни, що зберігся — це південний мур так званого пригородку — двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.
У 2004–2005 роках у Львові обговорювалася можливість відтворення на Замковій горі кам'яної споруди замку. Проєкт знайшов своїх прибічників і противників, та не був реалізований.
Див. також
- Княжий замок
- Парк «Високий Замок»
- Замкова гора (Львів)
- Низький замок
- Лев Лоренцовича
- Парк замків та оборонних споруд давньої України
- Облога Високого замку (1648)
- Список замків України
- Артилерія Середньовіччя
Примітки
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 176—177.
- ↑ Baliński М., Lipiński T. Lwów // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawа : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — S. 553. (пол.)
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 177.
- ↑ Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові… — С. 25.
Джерела
- Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів: Каменяр, 1991. — 168 с. — С. 21–27. — ISBN 5-7745-0316-X.
- Czołowski A. Wysoki zamek. — Lwów : Towarzystwo Miłośników Przeszłości Lwowa, Drukarnia Ludowa, 1910. — 126 s. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 175—178. (пол.)
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||
Координати: 49°50′54″ пн. ш. 24°02′20″ сх. д. / 49.84833° пн. ш. 24.03889° сх. д.