Жулин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жулин
Церква Великомучениці Параскеви
Церква Великомучениці Параскеви
Церква Великомучениці Параскеви
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Рада Жулинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA46100230130090349
Основні дані
Засноване 1240
Населення 968
Площа 1,2 км²
Густота населення 806.670 осіб/км²
Поштовий індекс 82470
Телефонний код +380 +3803245
Географічні дані
Географічні координати 49°10′38″ пн. ш. 23°46′23″ сх. д. / 49.17722° пн. ш. 23.77306° сх. д. / 49.17722; 23.77306Координати: 49°10′38″ пн. ш. 23°46′23″ сх. д. / 49.17722° пн. ш. 23.77306° сх. д. / 49.17722; 23.77306
Середня висота
над рівнем моря
327 м
Водойми річка Стрий
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Адреса ради 82470, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Жулин
Карта
Жулин. Карта розташування: Україна
Жулин
Жулин
Жулин. Карта розташування: Львівська область
Жулин
Жулин
Мапа
Мапа

CMNS: Жулин у Вікісховищі

Жулин — село Стрийського району Львівської області України, з населенням у 968 осіб. Розташоване біля підніжжя Карпат, за 12 кілометрів від районного центру міста Стрий.

Межує з селами Нижньою Лукавицею, Долішнім, Верхньою Лукавицею, Семигиновом, Братківцями, Гірним, Дулібами. Між Жулином і Семигиновом виявлено курганне поховання кінця III — початку ІІ тисячоліття до нової ери, що належить до підкарпатської культури з центром у Кавську.

Історія

Перші письмові згадки про церкву належать до 1507, 1515 рр. і містяться в податкових реєстрах. Як свідчить вкладний напис на рукописному Євангелії XVI ст., подружжя Леонтій і Пазя дали оправити його для сільської церкви. На початку XVIII ст. на пагорбі за річкою споруджено за зразком латинських Станинський, Францішек Млоцький, Ожеховський, пан Баранський.

За переказами, село засновано в XI—XIII ст., згідно з ЛОАТП — у 1346 році, перша письмова згадка належить до 1466 року. Проте на підставі сказаного вище заснування села слід віднести далеко в глибину часу. У 1620 році татари спалили село, а жителів забрали в полон або вбили.

Поступово воно відродилось. Селяни займались рільництвом, тваринництвом, ремеслами, почасти риболовством. За панщини вони мусили безплатно працювати на пана від 6 до 3 днів (1 особа з двору), платити податок натурою і грішми, возити на ярмарок панське збіжжя, виконувати різні шарварки, роботи «на ґвалт».

У XVIII — на початку XIX ст. селяни сплавляли дерево р. Стрий для будівництва річкових суден. Давніше існувала солеварня, де виварювали кухонну сіль із солоних джерел на теренах села. На початку XIX ст. споруджено залізну гуту, що діяла до середини XIX ст. Згодом жителі торгували і працювали в м. Стрию. У 1790 році австрійський цісар надав Жулину статус містечка з маґістратом, щорічними ярмарками.

Культові споруди

У 1797—1802 роках коштом дідича села, каштеляна волинського Францішка Млоцького споруджено і освячено кам'яний однонавний костел Небовзяття Пресвятої Богородиці. Після Другої світової війни недіючий.

Храмове свято — на свято Великомучениці Параскеви 10 листопада.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461459, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Відомі особистості

Мешканець села Маркус Яким — був діячем РУРП, делегатом Української Національної Ради ЗУНР, предсталяв Стрийський повіт.[3]

В поселенні народилися:

Див. також

Примітки

  1. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Процитовано 25 серпня 2021.
  2. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Процитовано 25 серпня 2021.
  3. Олег Павлишин. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 25 лютого 2015.

Посилання