I'm Going Slightly Mad
I'm Going Slightly Mad | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Сингл Queen з альбому Innuendo | |||||||
| Випущений | 4 березня 1991 | ||||||
| Формат |
Віниловий диск (7", 12") CD касета | ||||||
| Сторона Б |
Lost Opportunity The Hitman | ||||||
| Записаний | 1990 | ||||||
| Жанр |
артрок психоделічний рок | ||||||
| Мова | англійська | ||||||
| Композитор | Фредді Мерк'юрі | ||||||
| Тривалість | 4:22 | ||||||
| Лейбл |
Parlophone Records Hollywood Records | ||||||
| Продюсер |
Queen Девід Річардс | ||||||
| Місця в чартах | |||||||
| |||||||
| Хронологія синглів Queen | |||||||
| |||||||
| Музичне відео | |||||||
| «I'm Going Slightly Mad» на YouTube | |||||||
I'm Going Slightly Mad (укр. «Я злегка божеволію») — пісня британського рок-гурту «Queen» з альбому «Innuendo» 1991 року. Пісню, написану Фредді Мерк'юрі, було зараховано до спільної творчості «Queen». Також свій внесок у написання мелодії до пісні зробив ямайський співак та актор Пітер Стрейкер, але це не було вказанно при її виданні. Пісня вийшла як другий сингл альбому «Innuendo» у 1991 році. Лірика та музичне відео проектують пісню як химерну, гумористичну і безтурботну.[6]
Попри той факт, що пісня має гумористичний характер, вважається, що слова і відеокліп до пісні містять двозначні моменти, що натякають на важкий стан здоров'я вокаліста гурту — Фредді Мерк'юрі. Зокрема, мова йде про симптоми СНІДу.[7]
Пісня також містить слайд-гітарне соло у виконанні Браяна Мея. Бас-гітара Джона Дікона налаштована на низьке значення «B».
Обкладинка синглу була натхненна ілюстрацією французького художника Жана Гранвіля (як і обкладинка альбому «Innuendo» та інших синглів до нього).
Про пісню[ред. | ред. код]
Джон Дікон згадав пісню «I'm Going Slightly Mad» в листі, який навесні 1990 року надрукували на сторінках журналу «Queen Fan Club».[8] Описавши трек як «дурнуватий сингл», Дікон пролив світло на те, як створювалася пісня. Пісню написав Фредді Мерк'юрі, який спочатку вигадав назву треку. Провівши вечір з другом Пітером Стрейкером, Мерк'юрі висловив йому свою ідею для пісні, яка згідно з його задумом мала містити текст з глузливими вкрапленями у стилі Ноела Коварда. Обоє провели вечір, вигадуючи такі рядки.[9]
У книзі «Мерк'юрі і я» (1994), Джим Гаттон, партнер Мерк'юрі, навів такі спогади:
«Фредді засів разом з Пітером, вигадуючи цілу низку кумедних текстів, кожен новий смішніший за попередній. Він вибухав криком, коли вигадував речі на кшталт "Я плету однією спицею" та "Останнім часом я пересуваюсь на трьох колесах". Але найважливішим поштовхом став рядок: "Гадаю, я бананове дерево". Як тільки виплеснулася ця фраза, Фредді та Стрейкера вже ніхто не міг зупинити — вони почали працювати на повну потужність. Я пішов спати і заснув під їхній сміх, що долинав аж до верхніх кімнат»[9]
У 1991 році Мерк'юрі записав скорочену версію пісні «Totally Bonkers», як послання для фан-клубу «Queen». Ця версія, тривалістю менше хвилини, відрізняється від оригінальної пісні «Queen» використанням інших інструментів, лірикою і вокалом.[8]
Відеокліп[ред. | ред. код]
Зйомки кліпу проходили з 13 по 15 лютого 1991 року, на той час стан здоров'я Мерк'юрі серйозно погіршився через СНІД, від якого помер в листопаді того ж року. Кліп — як і інші відео альбому «Innuendo», зняті Руді Долезелом і Хеннесом Роззахером з DoRo Production в студії «Limehouse» — показує учасників гурту, незвично одягнених, які ведут себе дуже дивно. Гітарист Браян Мей вбраний в костюм пінгвіна, барабанщик Роджер Тейлор їздить на триколісному велосипеді (на словах "Останнім часом я пересуваюсь на трьох колесах" ("I'm driving only three wheels these days")) і носить чайник на голові (рядок "Цей чайник википає" ("This kettle is boiling over")); за Мерк'юрі крадеться і переслідує його Елтон Джон в костюмі горили; бас-гітарист Джон Дікон зображує блазня. В середині відеокліпу у Мерк'юрі з'являється перука зі зв'язки бананів (відповідно рядку "Гадаю, я бананове дерево" ("I think I'm a banana tree")).[10]
«I'm Going Slightly Mad» — останнє відео «Queen», в якому міститься значний творчий внесок Мерк'юрі. Хоча Фредді був уже дуже хворий в той час, в «I'm Going Slightly Mad» він досить рухливий, артистичний, емоційний. У «These Are the Days of Our Lives» Фредді рухався вже з трудом.
Цей кліп знято в чорно-білих тонах (яскравими елементами є тільки ковпак блазня на голові Джона Дикона і квітчаста тканина, яку підкидає Мерк'юрі); світлові ефекти кліпу і безглуздий персонаж Мерк'юрі, сильно загримований і в перуці, допомогли замаскувати хворобливий вигляд та приховати плями на обличчі Фредді, також він носив додатковий шар одягу, щоб приховати втрату ваги. В кінці відео сходи, на які піднімається Джон Дікон, зникають, потім зникає сам Джон, залишаючи лише ковпак блазня, і екран поступово гасне.[11]
Музиканти[ред. | ред. код]
- Фредді Мерк'юрі — головний вокал, бек-вокал, клавішні, піаніно, семплер
- Браян Мей — електрогітара, слайд-гітара
- Роджер Тейлор — ударні, маракаси, бар чаймс
- Джон Дікон — бас-гітара
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Steffen Hung. Queen - I'm Going Slightly Mad. dutchcharts.nl. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ queen | full Official Chart History | Official Charts Company. Officialcharts.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ Steffen Hung. germancharts.com - Queen - I'm Going Slightly Mad. Germancharts.de. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ Queen - I'm Going Slightly Mad. ultratop.be. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ Jaclyn Ward. The Irish Charts - All there is to know. Irishcharts.ie. Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ "Innuendo" review. Los Angeles Times. 15 лютого 1991. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 13 лютого 2018.
- ↑ Queen – Somebody to Love. zort.ru. Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 17 травня 2015. (рос.)
- ↑ а б The Queen Chronology: The Recording & Release History of the Band - Patrick Lemieux, Adam Unger - Google Books. Books.google.co.uk. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ а б Hutton, Jim; Wapshott, Tim (1994). Mercury and Me. Bloomsbury Pub Ltd. с. 156. ISBN 978-0747519225.
- ↑ Brians Soapbox Жовтень 2009. Brianmay.com. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 11 січня 2012.
- ↑ The Queen Phenomenon. The Queen Phenomenon. 1995.
Посилання[ред. | ред. код]
- «I'm Going Slightly Mad» на сайті discogs.com [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.]
_Cropped.jpg)
.jpg)
|
