The Miracle

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The MiracleM:
Queen The Miracle.png
Студійний альбом
Виконавець Queen
Дата випуску 22 травня 1989
Записаний січень 1988 – січень 1989
(«Olympic Studios»,
Лондон, Велика Британія;
«Townhouse Studios», Лондон, Велика Британія;
«Mountain Studios»,
Монтре, Швейцарія)
Жанр хард-рок
хеві-метал
арт-рок
прогресивний рок
фанк
соул
каліпсо
Тривалість 41:22
Лейбл Parlophone (Велика Британія)
Capitol (США)
Продюсер Queen
Девід Річардс
Хронологія Queen
Попередній
←
A Kind of Magic
(1986)
Innuendo
(1991)
Наступний
→
Сингли з The Miracle
  1. «I Want It All»
    Випущений: 2 травня 1989
  2. «Breakthru»
    Випущений: 19 червня 1989
  3. «The Invisible Man»
    Випущений: 7 серпня 1989 (тільки Європа)
  4. «Scandal»
    Випущений: 9 жовтня 1989
  5. «The Miracle»
    Випущений: 27 листопада 1989 (тільки Європа)

«The Miracle» (укр. «Диво») — тринадцятий студійний альбом британського рок-гурту «Queen», випущений 22 травня 1989 року лейблом «Parlophone Records» у Великій Британії і лейблом «Capitol Records» в США. Альбом був записаний, коли гурт оговтався від подружніх проблем Браяна Мея і діагнозу СНІДу Фредді Мерк'юрі, поставленого у 1987 році (який був відомий гурту, хоча і не публікувався в той час). Запис розпочався у січні 1988 року і тривав цілий рік. Спочатку альбом збиралися назвати «The Invisible Men», але за три тижні до релізу, за словами Роджера Тейлора, вони вирішили змінити назву на «The Miracle». Це був останній альбом, на обкладинці якого була фотографія гурту з усіма чотирма первісними учасниками.

Альбом досяг 1 позиції у Великій Британії, Австрії, Німеччині, Нідерландах та Швейцарії, і 24 позиції у чарті США «Billboard 200». За оцінками, було продано 5 мільйонів примірників «The Miracle», що свідчить про те, що, незважаючи на зниження продажів у США, гурт мав чудові цифри у світі, навіть не мандруючи. «AllMusic» назвав «The Miracle» найкращим альбомом «Queen» 1980-х років разом з «The Game».[1] Він виявився передостаннім альбомом гурту, який буде записаний з Фредді Мерк'юрі, оскільки він помер у листопаді 1991 року, менше ніж через рік після випуску наступного альбому «Innuendo».

Композиції[ред. | ред. код]

Сторона «А»[ред. | ред. код]

Party

«Party» почалася як джем-сесія між Фредді Мерк'юрі, Браяном Меєм і Джоном Діконом. Мерк'юрі був за фортепіано, розпочавши її з розділу «ми провели ніч весело» («we had a good night»). З тих пір вони троє працювали разом і завершили її. Мей співає головний вокал у невеликій частині пісні на початку.

Khashoggi's Ship

«Khashoggi's Ship» була розпочата Мерк'юрі, всі чотиири члени гурту, внесли свій внесок в тексти і музику. Пісня про знаменитого мільярдера Аднана Хашоггі і корабель («Nabila», нині «Kingdom 5KR»), яким він володів у той час, це була одна з найбільших приватних яхт у світі. На альбомі цей трек виходить з «Party», з якою він має дуже схожу ліричну тему. Пісня стала посиланням на ім'я персонажа Хашоггі в мюзиклі «We Will Rock You».

The Miracle

Докладніше: The Miracle (пісня)

«The Miracle» — одна з найбільш складних пісень останніх років існування гурту. Мерк'юрі і Дікон разом написали акорди. Це одна з улюблених пісень Мея. Весь гурт вніс свій вклад в ліричні та деякі музичні ідеї, Мерк'юрі грав на фортепіано, а також на більшості синтезаторних треків, використовуючи «Korg M1».

I Want It All

Докладніше: I Want It All

«I Want It All» була написана Меєм у 1987 року. На DVD «Greatest Video Hits II» Мей прокоментував, що пісня була натхненна його другою дружиною, Анітою Добсон, улюбленим девізом якої була фраза: «Я хочу все це, і я хочу це зараз!». Ідея наявного вступу, куплетів, приспівів і соло поверх тієї ж акордової прогресії була повторно використана на їх наступному альбомі у іншій пісні Мея «The Show Must Go On», яка була створена у 1990 році. Мерк'юрі співав головний вокал у більшій частини пісні, але головний вокал у бріджі був розділений між Мерк'юрі і Меєм. Мерк'юрі грав на клавішних, Мей грав на акустичній та електричній гітарах, а Роджер Тейлор використовував подвійний удар бас-барабана в перший (і єдиний) раз.

The Invisible Man

Докладніше: The Invisible Man

«The Invisible Man» — перша пісня Тейлора на альбомі. Лірична ідея прийшла з книги, яку він читав, після чого біт миттєво прийшов йому в голову. Мей і Тейлор прокоментували (інтерв'ю для «Queen for An Hour», 1989 року), що Тейлор написав частину пісні в ванні (аналогічно тому, що сталося з Мерк'юрі і «Crazy Little Thing Called Love» десять років тому). Кожен з чотирьох учасників гурту згадується поіменно у вокалі Фредді протягом усієї пісні: «Фредді Мерк'юрі» перед початком першого куплету (виконано Роджером Тейлором), «Джон Дікон» після першого куплета, «Браян Мей» (повторюється двічі), перш ніж почнеться його гітарне соло, і «Роджер Тейлор» (з розкотистою початковою «р», щоб звучати як барабанний дріб) після заключного приспіву; Тейлор «відповідає» ударним наповненням. Демо-версія має зовсім інший брідж з Мерк'юрі, співаючим альтернативні тексти в стилі Елвіса Преслі. Частини приспіву пошепки співає Тейлор.

Сторона «Б»[ред. | ред. код]

Breakthru

Докладніше: Breakthru

«Breakthru» є об'єднанням двох пісень: «A New Life Is Born», Мерк'юрі, і «Breakthru», написаної Тейлором за участю інших в ключових змінах. Пісні Тейлора, як правило, були в бемоль-ключах, в середині 80-х років, коли він почав писати на фортепіано, а не на гітарі. Ця пісня була випущена як сингл і увійшла в десятку найкращих у Великій Британії влітку 1989 року.

Rain Must Fall

«Rain Must Fall» — це співпраця між Діконом (музика) і Мерк'юрі (лірика) (як підтвердив продюсер Девід Річардс і зовсім недавно Мей на своєму сайті). Тейлор записав багато латинських перкусій, але більша частина з них була відредагована для того, щоб мати більше місця для вокальних гармоній, гітар та клавішних, які були розділені між Мерк'юрі і Діконом в цьому фрагменті.

Scandal

Мей написав пісню «Scandal» про британську пресу, яка видавала дискусійні факти щодо його нещодавнього розлучення, його стосунки із Анітою Добсон та рідкісні появи Мерк'юрі на публіці у зв'язку із його боротьбою зі СНІДом. Гра Мея на клавішних та його гітарне соло були записані із першого ж разу. Провідний вокал Мерк'юрі також був записаний із першої ж спроби. Синти-бас награний Девідом Річардсом. Пізніше Мей прокоментував, що пісня «Scandal» є дуже близькою до його серця, хоча вона й зосереджена на періоді важкого для нього часу.

My Baby Does Me

Пісня «My Baby Does Me» є ще однією співпрацею Мерк'юрі та Дікона. Вони обидва мали задум для простішого треку, який би зробив відчуття від альбому більш легким та спокійним. В інтерв'ю із «Radio 1» у 1989 році обидва Мерк'юрі та Дікон наполягали на власному авторстві басової лінії композиції.

Was It All Worth It

Пісня «Was It All Worth It» написана Мерк'юрі. Композиція побудована із складністю, яку гурт витримав у своїх піснях на початку 1970-х. Хоча більша частина пісні була створена Мерк'юрі, всі члени гурту додали власні ідеї і до музики, і до тексту пісні (наприклад, Тейлор додав рядок «we love you madly!»). Пізніше Дікон поділився, що пісня «Was It All Worth It» була його улюбленою композицією в альбомі. Тейлор виконав гру на гонгу та литаврі. Хоча пісня не вийшла як сингл, вона все ж є високо популярною у фан-базі гурту «Queen» і часто вважається однією із найважливіших композицій в альбомі.

Hang On in There

Ця пісня була написана всіма чотирма учасниками гурту, і представляє Мея грати як акустичній та електричній гітарах, а також на клавішних, поділяючи свою роботу з Мерк'юрі, який також грає на фортепіано. Пісня спочатку з'явилася на «Б»-стороні синглу «I Want It All». У пісні вокал Мерк'юрі потрапляє двічі на ноту Мі другої октави. В середині пісні, коли з'являється гітарний риф і Мерк'юрі співає «hang on in there» двічі, на нього щоразу відповідають гармонізованим «hang on there»; перша відповідь — це мультитрековий вокал тільки Мея, друга — аналогічний вокал тільки Тейлора.

Chinese Torture

Єдиний CD-трек, який не з'явився у релізі синглу. Композиція має темну інструментальну постанову, яка передає жахи та страхи жертв китайських водяних тортур. Вперше трек з'явився під час останніх концертів турне «The Magic Tour» 1986 року у вигляді гітарного соло Мея. Він також додав свої соло до списку композицій, виконаних на концертах турне «Queen + Paul Rodgers» у 2005 і 2006 роках.

Неальбомні треки[ред. | ред. код]

Stealin'

Головним чином створена Мерк'юрі (хоча, як і всі інші треки з альбому, зачисляється за всіма учасниками гурту). Пісня є жартівливим зображенням чоловіка, який присвячує все своє життя, аби здійснити пограбування. В цілому в пісні використовуються розмовні слова, хоча інколи в ній з'являються наспівані рядки. Композиція присутня на «Б»-стороні синглу «Breakthru».

Hijack My Heart

Написана Тейлором, ця пісня також показує його на головному вокалі. Вона була зарахована гурту вцілому, а не тільки його фактичному композитору. Пісня розповідає історію чоловіка, який закохується в жінку, яку він зустрічає, незважаючи на його первинне роздратування її грубістю і манірністю. Вона була «Б»-стороною синглу «The Invisible Man».

My Life Has Been Saved

Написана Діконом (спочатку як акустичний трек) про стан, в якому знаходиться світ, ця пісня була «Б»-стороною синглу «Scandal». Перероблена версія була пізніше випущена на альбомі «Made in Heaven» 1995 року.

Обкладинка[ред. | ред. код]

У вражаючій обкладинці використовувалася Quantel Paintbox, сучасна на той час технологія маніпулювання зображеннями, що об'єднала фотографії звичних облич чотирьох учасників гурту в одне морфінговане гештальт-зображення, відповідно до їх рішенням відмовитися від індивідуального авторства і просто представити їх музику як спільну творчість «Queen»; задня обкладинка пішла ще далі з цільною безліччю очей учасників гурту. Дерек Ріггс, найбільш відомий як ілюстратор обкладинок «Iron Maiden», стверджує, що «Queen» «вкрали» ідею обкладинки цього альбому з його обкладинки для синглу «The Clairvoyant».[2] Повідомлення про те, що Фредді Мерк'юрі був «шибеником» і великим шанувальником «цього металевого матеріалу», можуть надати цьому твердженню деяку достовірність. Хоча обкладинка була добре прийнята в той час, вона з'явилася в декількох сучасних списках і на сайтах, присвячених каталогізації «гірших обкладинок альбомів усіх часів».

Сингли[ред. | ред. код]

До альбому було випущено п'ять синглів, всі вийшли у 1989 році:

  • «I Want It All» була провідним синглом з альбому, випущеним у Великій Британії 2 травня; вона потрапила на 3 позицію в британських чартах та дісталася до 1 позиції у багатьох інших європейських країнах. Пісня стала гімном проти апартеїду серед молоді в Південній Африці, а також була використана для протесту проти інших причин. Це добре відомий гімн прозвучав як об'єднуюча пісня Африканської молоді. Ця пісня стала першим американським рок-радіо хітом «Queen» з моменту «Under Pressure», досягнувши максимальної 3 позиції в чарті «Billboard Mainstream Rock Singles», але досягла лише 50 позиції в чарті «Billboard Hot 100».
  • «Breakthru», другий сингл, був випущений у Великій Британії 19 червня; його відео було знято на приватному паровозі, відомому як «Диво експрес». Пісня досягла максимальної 7 позиції у Великій Британії. Пісня була також випущена як сингл в США. Також у відео була Деббі Ленг, яка була в той час подругою Роджера Тейлора.
  • «The Invisible Man», випущений у Великій Британії 7 серпня, став хітом посівши 12 позицію у Великій Британії і став хітом по всій Європі; відео показало десятки дубльованих комп'ютером членів гурту, що рухаються в унісон. До пісні пізніше була створена кавер-версія пізнім Скетменом Джоном.
  • «Scandal» стала четвертим синглом альбому, що досяг 25 позиції у Великій Британії. Це протестна пісня про те, як таблоїди ставилися до відносин Мея з Анітою Добсон.
  • «The Miracle», п'ятий і останній сингл з альбому, випущений 27 листопада у Великій Британії, досяг 21 позиції в британських чартах. Його відео імітувало «The Invisible Man» в тому, що в ньому брали участь дублікати учасників гурту; однак насправді це були молоді двійники «Queen» (включаючи тоді невідомого Росса Макколла), які виконали сценічне шоу в стилі «Queen». Справжній гурт з'явився тільки в кінці джема зі своїми молодшими колегами.

Оцінки критиків[ред. | ред. код]

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 3.5/5 зірок[1]
Chicago Tribune 1/4 зірки[3]
Encyclopedia of Popular Music 2/5 зірок[4]
Q 4/5 зірок[5]
Rolling Stone 2/5 зірок[6]
The Rolling Stone Album Guide 2/5 зірок[7]

«Sun-Sentinel» писала: «Із Фредді Мерк'юрі в класичному стилі легкої опери, це той альбом (як і багато інших альомів „Queen“), на якому поп-музиканти, що плекають сподівання, повинні навчатися як треба робити. Об'єднуючи силу року, попу, металу, винахідливі мелодії та хитромудру стилізацію, „The Miracle“ ніколи не зраджує слухача. Як зазвичай, слухаючи пісню за піснею, неможливо передбачити, яким буде наступний крок гурту, що кидає виклик навіть найбільш пересиченому вухові».[8]

«Newsday» (Мелвілл, штат Нью-Йорк) писала: «У „The Miracle“ голос Мерк'юрі твердий та міцний, пасажі Мея як завжди яскраві та гнучкі. Більшість із 10 пісень, написані спільно чотирма членами гурту, доволі добре вписуються в формулу міні-сюїт: гострий поп зі зміною темпу посеред пісні в номер і деякі смачні зачіпки».[9]

«Rolling Stone» константував: «Гурт не загрузав так в синтезаторах та в бумканні драм-машин із часів „Hot Space“. „The Miracle“ — спектакль Мерк'юрі з його любов'ю до грандіозного квазі-оперного вокалу. Справді, Мерк'юрі, особливо в пісні, що дала назву альбму, ніколи не звучав краще. Одна з його сильних сторін — уміння взяти найпаскудніший матеріал і зробити його своїм, і цей дар стає в пригоді в „The Miracle“. Браян Мей усе ще в бойовій формі також — якщо ви можете його почути. Роль Мея в „The Miracle“ здебільшого зводиться до спорадичних швидких, типово віртуозних, соло. Як наслідок альбому бракує того відчуття динаміки, яким видрізнялися ранні роботи „Queen“. Тільки кілька пісень („Khashoggi's Ship“ та „Was It All Worth It“) дозволяють Мею розійтися, і коли він це робить, то виникає враження наче старий „Queen“ визирнув на хвильку, а потім підібгав хвіст. Принаймні Мей продукує крихточки колишньої величі „Queen“».[6]

«AllMusic» константував: «„The Miracle“ спаковує докупи непересічний звуковий удар, що нагадує багате звучання колишньої класики гурту („A Day at the Races“ 1976 року тощо). Поділившись 50 на 50 між попсою та важким роком, альбом став ще одни глобальним успіхом. Поряд із альбомом „The Game“ „The Miracle“ найсильніший альбом 80-х».[1]

Список композицій[ред. | ред. код]

Всі треки зараховані до спільної творчості «Queen»

Сторона «А»
# НазваАвтор(и)Вокал Тривалість
1. «Party»  Фредді Мерк'юрі, Браян Мей, Джон ДіконФредді Мерк'юрі 2:24
2. «Khashoggi's Ship»  QueenФредді Мерк'юрі 2:47
3. «The Miracle»  Фредді Мерк'юрі, Джон ДіконФредді Мерк'юрі 5:02
4. «I Want It All»  Браян МейФредді Мерк'юрі, Браян Мей 4:41
5. «The Invisible Man»  Роджер ТейлорФредді Мерк'юрі, Роджер Тейлор 3:55
Сторона «Б»
# НазваАвтор(и)Вокал Тривалість
6. «Breakthru»  Фредді Мерк'юрі, Роджер ТейлорФредді Мерк'юрі 4:07
7. «Rain Must Fall»  Фредді Мерк'юрі, Джон ДіконФредді Мерк'юрі 4:20
8. «Scandal»  Браян МейФредді Мерк'юрі 4:42
9. «My Baby Does Me»  Фредді Мерк'юрі, Джон ДіконФредді Мерк'юрі 3:22
10. «Was It All Worth It»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 5:45

Кліпи до альбому[ред. | ред. код]

  1. «I Want It All» — кліп поставлений Девідом Маллетом. Одна з найкращих пісень «Queen».
  2. «Breakthru» — відзнято на спеціальному поїзді «Диво-експрес», що рухався на швидкості 60 миль на годину. Дія кліпу відбувається на відкритій платформі експреса. Перед зйомками весь гурт застрахувався від можливих травм, ніхто не постраждав. Кадри зйомок також можна побачити на DVD «Greatest Video Hits 2».
  3. «The Invisible Man» — кліп, в якому музиканти зображені у вигляді персонажів комп'ютерної гри. У «The Invisible Man» використано безліч комп'ютерної графіки.
  4. «Scandal» — самі музиканти зізнавалися, що не дуже люблять цей кліп. Студію оформили газетними статтями, а на задньому плані імітували червоний заголовок «National Scandal». Ідея кліпу належить режисерам Долезалу і Роззахеру.
  5. «The Miracle» — спеціально для зйомок були знайдені чотири хлопчики, найбільш схожі на музикантів гурту. Кадри відбору можна побачити на DVD «Greatest Video Hits 2». Ідея створення образів належить Фредді і втілена разом з австрійськими режисерами Долезалом і Роззахером.

Учасники запису[ред. | ред. код]

Queen

  • Фредді Мерк'юрі — головний вокал (всі треки), бек-вокал (всі, крім 5), клавішні (1-3, 6, 7, 9, 10), драм-машина (1)
  • Браян Мей — електрогітара (всі треки), бек-вокал (1, 3, 4, 6, 10), клавішні (8, 10), другий головний вокал (4)
  • Роджер Тейлор — ударні (всі, крім 9), бек-вокал (1, 3-6, 10), перкусія (2, 8, 10), драм-машина (1, 7, 9), клавішні (5, 6), електрогітара (5), другий головний вокал (5)
  • Джон Дікон — бас-гітара (всі треки), електрогітара (1, 5, 7), клавішні (7, 9)

Додатковий персонал

  • Девід Річардс — клавішні (4-6), семплер (8), інженерінг
  • Асистенти інженера — Ендрю Бредфілд, Джон Браг, Анджеліка Купер, Клод Фрайдер, Енді Майсон, Джастін Ширлі-Сміт
  • Мастерінг — Кевін Меткалф, Гордон Вікарі
  • Комп'ютерне програмування — Браян Зелліс
  • Дизайн обкладинки — Річард Грей
  • Фотографування — Саймон Фолер

Чарти[ред. | ред. код]

Тижневі чарти[ред. | ред. код]

Чарт (1989) Позиція
Австралія (ARIA Charts)[10] 4
Австрія (Австрійський чарт альбомів)[11] 1
Канада (RPM)[12] 18
Нідерланди (MegaCharts)[13] 1
Франція SNEP[14] 11
Німеччина (Media Control Charts)[15] 1
Італія (Італійський чарт альбомів)[16] 3
Японія (Oricon)[17] 23
Нова Зеландія (Official New Zealand Music Chart)[18] 2
Норвегія (VG-lista)[19] 2
Іспанія (PROMUSICAE)[20] 4
Швеція (Sverigetopplistan)[21] 6
Швейцарія (Schweizer Hitparade)[22] 1
Велика Британія (UK Albums Chart)[23] 1
США (Billboard 200)[24] 24

Чарти на кінець року[ред. | ред. код]

Чарт (1989) Позиція
Австрія (Австрійський чарт альбомів)[25] 12
Канада (RPM)[26] 66
Італія (Італійський чарт альбомів)[16] 15
Швейцарія (Schweizer Hitparade)[27] 6
Велика Британія (UK Albums Chart)[28] 14

Сертифікації[ред. | ред. код]

Країна Сертифікація Продано
Австрія (IFPI) Золото 25,000*
Австралія (ARIA) Золото 35,000^
Фінляндія (Musiikkituottajat) Золото 43,130
Франція (SNEP) Золото 163,000
Німеччина (BVMI) Платина 500,000^
Нідерланди (NVPI) Платина 100,000^
Польща (ZPAV)
перевидання лейблу Agora SA 2009 року
Платина 20,000*
Іспанія (PROMUSICAE) Платина 100,000^
Швейцарія (IFPI) Платина 50,000^
Велика Британія (BPI) Платина 480,000
США (RIAA) Золото 500,000^
* Дані про продажі, засновані тільки на сертифікації
^ Дані про постачання, засновані тільки на сертифікації

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Prato, Greg (6 червня 1989). The Miracle – Queen. AllMusic. Процитовано 12 серпня 2011. 
  2. The Clairvoyant. 
  3. Kot, Greg (19 квітня 1992). An 18-record, 80 Million-copy Odyssey. Chicago Tribune. Процитовано 19 квітня 2016. 
  4. Larkin, Colin (2011). Encyclopedia of Popular Music (вид. 5th). Omnibus Press. с. 2248. ISBN 0857125958. 
  5. Q Magazine 08/01/1994
  6. а б Rolling Stone review
  7. DeCurtis, Anthony; Henke, James; George-Warren, Holly, ред. (1992). The Rolling Stone Album Guide (вид. 3rd). Random House. с. 570. ISBN 0679737294. 
  8. Queen Interviews – Queen – 06-09-1989 – The Miracle – Sun-Sentinel – Queen Archives: Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon, Interviews, Articles, Reviews. Queen Archives. Процитовано 12 серпня 2011. 
  9. Queen Interviews – Queen – 06-25-1989 – The Miracle – Newsday (Melville, NY) – Queen Archives: Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon, Interviews, Articles, Reviews. Queen Archives. 25 червня 1989. Процитовано 12 серпня 2011. 
  10. Steffen Hung. Queen – The Miracle. australian-charts.com. Процитовано 12 серпня 2011. 
  11. Steffen Hung. Queen – The Miracle. austriancharts.at. Процитовано 12 серпня 2011. 
  12. Results – RPM – Library and Archives Canada. Collectionscanada.gc.ca. Процитовано 12 серпня 2011. 
  13. Steffen Hung. Queen – The Miracle. dutchcharts.nl. Процитовано 12 серпня 2011. 
  14. InfoDisc : Tous les Albums classés par Artiste. Infodisc.fr. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 12 серпня 2011. 
  15. charts.de. charts.de. Процитовано 12 серпня 2011. 
  16. а б Hit Parade Italia – Gli album più venduti del 1989 (Italian). hitparadeitalia.it. Процитовано 3 жовтня 2011. 
  17. a-クイーン – Yamachan Land (Archives of the Japanese record charts) – Albums Chart Daijiten – Queen (Japanese). 30 грудня 2007. Процитовано 14 вересня 2011. 
  18. Steffen Hung. Queen – The Miracle. charts.org.nz. Процитовано 12 серпня 2011. 
  19. Steffen Hung. Queen – The Miracle. norwegiancharts.com. Процитовано 12 серпня 2011. 
  20. Salaverri, Fernando (Вересень 2005). Sólo éxitos: año a año, 1959-2002 (вид. 1st). Spain: Fundación Autor-SGAE. ISBN 84-8048-639-2. 
  21. Steffen Hung. Queen – The Miracle. swedishcharts.com. Процитовано 12 серпня 2011. 
  22. Steffen Hung. Queen – The Miracle. hitparade.ch. Процитовано 12 серпня 2011. 
  23. http://www.officialcharts.com/artist/21275/queen/
  24. Queen Album & Song Chart History. Billboard. Процитовано 12 серпня 2011. 
  25. Austriancharts.st – Jahreshitparade 1989. Hung Medien. Процитовано 1 серпня 2010. 
  26. RPM Top 100 Albums of 1989. RPM. Процитовано 3 жовтня 2011. 
  27. Hitparade.ch – Schweizer Jahreshitparade 1989. Hung Medien. Процитовано 17 жовтня 2011. 
  28. Complete UK Year-End Album Charts. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 3 жовтня 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]