Jazz (альбом Queen)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
JazzM:
Jazz.jpeg
Студійний альбом
Виконавець Queen
Дата випуску 10 листопада 1978
Велика Британія
14 листопада 1978
США
Записаний

липень-жовтень 1978

  • Mountain Studios, Монтре, Швейцарія
  • Super Bear Studios, Ніцца, Франція
Жанр глем-рок
хард-рок
прогресивний рок
хеві-метал
Тривалість 44:44
Мова англійська мова
Лейбли EMI
Велика Британія
Elektra
США
Продюсер Queen
Рой Томас Бейкер
Хронологія Queen
Попередній
←
News of the World
(1977)
The Game
(1980)
Наступний
→
Сингли з Jazz
  1. «Bicycle Race/Fat Bottomed Girls»
    Випущений: 13 жовтня 1978
  2. «Don't Stop Me Now»
    Випущений: 5 січня 1979
  3. «Mustapha»
    Випущений: Квітень 1979 (Болівія, Німеччина, Іспанія, Югославія)
  4. «Jealousy»
    Випущений: Квітень 1979 (США, Канада, Бразилія, Нова Зеландія, СРСР)

Jazz (укр. «Джаз») — 7-й студійний альбом британського рок-гурту «Queen», випущений 10 листопада 1978 року.

Про альбом[ред.ред. код]

«Jazz» став першим альбомом «Queen», записаним за межами Британії. Через те, що заробітки гурту зросли, то ним зацікавилися британські податкові служби. З цієї причини гурт частину сесій нового альбому записав в студії «Super Bear» в Ніцці (Франція), а іншу частину — в «Mountain Studios» в Монтре (Швейцарія) (згідно з британським законодавством, платник податків звільняється від сплати податків, якщо він проводить у Великій Британії менше 300 днів у році). Таким чином, почалося «податкове заслання» гурту.[1][2]

Платівка являє собою суміш глем-року, хард-року, прогресивного року і хеві-металу. Своєю стильовою різноманітністю «Jazz» викликав доволі суперечливі відгуки у критиків, від схвальних до злісних випадів. "Якщо у вас є глухий родич, ось йому подарунок на Різдво", — писав про альбом музичний оглядач «NME», а критик «Саундз» міркував так: "Я б дуже хотів любити „Queen“ так само, як і на початку сімдесятих, але ця задача стає все більш непосильною". Знаменитою вважають статтю Дейва Марша в журналі «Rolling Stone», де він розкритикував альбом, закінчуючи статтю словами: "Можливо «Queen» — найбільш фашистський рок-гурт в світі. Не розумію, чому всі потурають цим намірам і неподобству". Одним з небагатьох критиків позитивно відгукувались про альбом у «Рекорд Міррор»: "Що б там не говорили, Фредді володіє одним з прекрасних голосів у році, і „Queen“ знає, як інтелігентно переходити з акорду на акорд". Незважаючи на негативні відгуки у критиків, у публіки альбом мав великий успіх, «Jazz» посів #2 у Великій Британії та #6 в США і потрапив на одні з перших позицій у багатьох інших країнах.[1]

В багатьох країнах альбом вийшов на «EMI Records», і тільки в США, Канаді та Японії — на «Elektra Records». П'ять пісень з альбому стали синглами: «Fat Bottomed Girls», «Bicycle Race», «Don't Stop Me Now», «Mustapha» i «Jealousy».[2]

Ідею малюнка з колами на обкладинці запропонував Роджер Тейлор. Він бачив подібний дизайн одного разу на Берлінській стіні.[1]

У комплекті першого видання платівки йшов постер з фотографією безлічі голих жінок на велосипедах. Це була спеціальна акція «Queen» для просування синглу «Bicycle Race»/«Fat Bottomed Girls» і зйомки відеокліпу для нього: вони влаштували велогонки на стадіоні «Wimbledon», у яких брали участь 65 голих жінок. Звідти й узяли фотографію для постера. У США постер заборонили продавати в магазинах, тож його можна було замовити тільки поштою. Відеокліп також був заборонений спочатку і змонтований так, що всі фривольні місця були завуальовані. Пізніше, на одному виступі «Queen» в нью-йоркському «Медісон Сквер Гарден» на сцену виїхало безліч голих по пояс жінок на велосипедах. З велосипедами теж вийшла історія. Їх брали в прокат у британській мережі велосипедних магазинів «Halfords». Коли там дізналися, для чого брали велосипеди, то після повернення, фірма змусила «Queen» заплатити за нові сидіння для цих велосипедів.[1][2]

У 1986 році альбом «Jazz», раніше виданий на аудіокасетах і вінілі, був вперше реалізований у вигляді CD. З 28 жовтня 1978 року по 6 травня 1979 року на підтримку альбому «Jazz» проходили гастролі «Jazz Tour» по США, Європі і Японії.[2]

Список пісень[ред.ред. код]

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 4/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar empty.svg[3]
Chicago Tribune 1.5/4 starsStar half.svgStar empty.svgStar empty.svg[4]
Encyclopedia of Popular Music 2/5 starsStar full.svgStar empty.svgStar empty.svgStar empty.svg[5]
The Guardian 5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar full.svg[6]
The Rolling Stone Album Guide 2/5 starsStar full.svgStar empty.svgStar empty.svgStar empty.svg[7]
Uncut 4/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar empty.svg[8]
The Village Voice C+[9]
Сторона «А»
# Назва Автор(и) Вокал Тривалість
1. «Mustapha»   Фредді Мерк'юрі Фредді Мерк'юрі 3:01
2. «Fat Bottomed Girls»   Браян Мей Фредді Мерк'юрі і Браян Мей 4:16
3. «Jealousy»   Фредді Мерк'юрі Фредді Мерк'юрі 3:14
4. «Bicycle Race»   Фредді Мерк'юрі Фредді Мерк'юрі 3:01
5. «If You Can't Beat Them»   Джон Дікон Фредді Мерк'юрі 4:15
6. «Let Me Entertain You»   Фредді Мерк'юрі Фредді Мерк'юрі 3:01
Сторона «Б»
# Назва Автор(и) Вокал Тривалість
7. «Dead on Time»   Браян Мей Фредді Мерк'юрі 3:23
8. «In Only Seven Days»   Джон Дікон Фредді Мерк'юрі 2:30
9. «Dreamer's Ball»   Браян Мей Фредді Мерк'юрі 3:30
10. «Fun It»   Роджер Тейлор Роджер Тейлор і Фредді Мерк'юрі 3:29
11. «Leaving Home Ain't Easy»   Браян Мей Браян Мей 3:15
12. «Don't Stop Me Now»   Фредді Мерк'юрі Фредді Мерк'юрі 3:29
13. «More of That Jazz»   Роджер Тейлор Роджер Тейлор 4:16

Кліпи до альбому[ред.ред. код]

  1. «Fat Bottomed Girls» — кліп, знятий у вигляді концертного виступу, викликав набагато більше шуму у вигляді синглу. У США він був заборонений, і, щоб не знімати його з продажів, на всіх плакатах велосипедисткам від руки були домальовані трусики.
  2. «Bicycle Race» — це відео Денніса Де Валланса заборонили в ряді країн як порнографічне. Проблема полягала в центральній частині кліпу, де з півсотні оголених велосипедисток їдуть по біговій доріжці стадіону Уемблі. Існує кілька варіантів кліпу, а в тому, що увійшов в офіційний збірник, всі спірні моменти закриті спецефектами режисера.
  3. «Do not Stop Me Now» — кліп записаний у брюссельській студії зображує концертний виступ.

Учасники запису[ред.ред. код]

Queen

  • Фредді Мерк'юрі – головний вокал (1-10, 12), бек-вокал (1-7, 9, 12), піаніно (1, 3, 4, 6, 8, 12)
  • Браян Мей – електрогітара (всі, крім 3), бек-вокал (2, 4, 5, 7, 9, 11, 12), акустична гітара (3, 9), головний вокал (11)
  • Роджер Тейлор – ударні (всі треки), бек-вокал (4, 5, 7, 10, 12, 13), перкусія (1, 12, 13), головний вокал (10, 13), електрогітара (10, 13), бас-гітара (10, 13)
  • Джон Дікон – бас-гітара (1-9, 11, 12), електрогітара (8), акустична гітара (8)

Виробництво

  • Джефф Воркман – інженер
  • Джон Етчеллс – інженер

Чарти[ред.ред. код]

Країна Чарти Продажі
Найвища позиція Тижні Сертифікація Продано
Португалія 1 ? ? ?
Франція 2 ? золото 220.000
Велика Британія 2 27 платина 500.000
Канада 3  ? платина 200.000
Нідерланди 4  ? платина 100.000
Німеччина 5  ? золото 450.000
Японія 5  ? золото 200.000
Норвегія 6 11 ? ?
Швеція 6 7 платина 80.000
США 6 17 платина 1.500.000
Австрія 8 28 золото 35.000
Італія 36 ? ? 100.000
Швейцарія ? ? платина 60.000

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г Полный путеводитель по музыке Queen. e-reading.club. Пітер K. Хоуген. Процитовано 17 липня 2015.  (рос.)
  2. а б в г Jazz. queen4u.ru. Процитовано 17 липня 2015.  (рос.)
  3. http://www.allmusic.com/album/jazz-mw0000191373
  4. Kot, Greg (19 April 1992). An 18-record, 80 Million-copy Odyssey. Chicago Tribune. Процитовано 19 April 2016. 
  5. Larkin, Colin (2011). Encyclopedia of Popular Music (вид. 5th). Omnibus Press. с. 2248. ISBN 0857125958. 
  6. Petridis, Alexis (15 December 2011). Queen: Jazz; The Game; Flash Gordon; Hot Space – review. The Guardian (London). Процитовано 19 April 2016. 
  7. Queen: Album Guide. Rolling Stone. Процитовано 10 June 2012. 
  8. Queen – Jazz CD Album. CD Universe. Процитовано 19 April 2016. 
  9. Christgau, Robert (25 December 1978). Christgau's Consumer Guide. The Village Voice (New York). Процитовано 19 April 2016. 

Примітки[ред.ред. код]