Queen (альбом)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
QueenM:
Queen album.jpg
Студійний альбом
Виконавець Queen
Дата випуску 13 липня 1973
Велика Британія
4 серпня 1973
США
Записаний грудень 1971,
червень-листопад 1972
(«Trident Studios»,
«De Lane Lea Studios»
(Лондон))
Жанр хард-рок[1][2]
прогресивний рок[2]
хеві-метал[2]
Тривалість 39:09
Лейбли EMI
Elektra
Продюсер Джон Ентоні
Рой Томас Бейкер
«Queen»
Хронологія Queen
Попередній
←
Queen II
(1974)
Наступний
→
Сингли з Queen
  1. «Keep Yourself Alive»
    Випущений: 6 червня 1976
  2. «Liar»
    Випущений: 14 лютого 1974 (тільки США)

«Queen» (укр. «Королева») — дебютний студійний альбом британського рок-гурту «Queen», випущений 13 липня 1973 року «EMI Records» у Великій Британії і «Elektra Records» в США. Він був записаний на «Trident Studios» і в музичному центрі «De Lane Lea» в Лондоні, за продюсуванням Роя Томаса Бейкера, Джона Ентоні і «Queen».

На альбом вплинула сучасна музика у жанрах прогресивний рок і хеві-метал. Тексти пісень засновані на різноманітності тем, включаючи фольклор («My Fairy King») і релігію («Jesus»). Провідний співак Фредді Мерк'юрі написав п'ять з десяти треків, гітарист Браян Мей написав чотири пісні (в тому числі «Doing All Right», яку він написав разом з тодішнім товаришем з гурту «Smile» Тімом Стаффеллом) і барабанщиком Роджером Тейлором, який написав і заспівав «Modern Times Rock and Roll». Остання пісня на альбомі — коротка інструментальна версія «Seven Seas of Rhye».

Історія[ред. | ред. код]

«Queen» грали в клубі і коледжі в Лондоні і навколо нього майже два роки, коли у гурту з'явився шанс випробувати можливості нового обладнання звукозапису студії «De Lane Lea». Скориставшись можливістю, вони зібрали відшліфований демо-запис з п'яти пісень: «Keep Yourself Alive», «The Night Comes Down», «Great King Rat», «Jesus» і «Liar». Попри якість демо-стрічки гурт отримав лише одну пропозицію від компанії звукозапису — низьку ціну від «Chrysalis Records», яку вони використовували для того, щоб заманити інші компанії.

Нарешті вони пробилися й підписали у 1972 році контракт з Баррі та Норманом Шеффілдами, власниками успішної «Trident Studios»; однак, через популярність студії, «Queen» записували здебільшого лише, коли студія не була завантажена, але вони отримували вільний доступ до всього після того, як артисти йшли, включно з останніми новинками техніки й продюсерською групою.[3] Одного разу, чекаючи використання студії, продюсер Робін Кейбл, який працював над версіями пісень «I Can Hear Music» і «Goin' Back», попросив Мерк'юрі записати вокал. Мерк'юрі залучив для запису треків Мея і Тейлора для запису треків. Ці записи були випущені на синглі під ім'ям Ларрі Лурекса.

Організація запису тільки під час простою тривала з червня по листопад 1972 року. Обмеження, які це на них накладало, призвели до того, що гурт зосередився на завершенні одного треку за раз, але майже одразу постали проблеми. Гурт високо оцінював демо-треки «De Lane Lea», але продюсер Рой Томас Бейкер попросив їх переписати пісні на кращому обладнанні. «Keep Yourself Alive» була першою піснею, яку потрібно було перезаписати, але «Queen» не сподобався результат. Вони записали його ще раз, але під час сеансів мікшування жоден мікс не відповідав їх стандартам до тих пір, поки не втрутився інженер Майк Стоун. Після семи або восьми невдалих спроб перша спроба Стоуна була зустрінута зі схваленням «Queen». Стоун залишився і надалі інженером із запису альбомів гурту, в кінцевому результаті, він допоміг випустити п'ять наступних альбомів «Queen». Інший трек, який виявився проблематичним, був «Mad the Swine», що був записаний для альбому, але потім був забракований Бейкером і «Queen», їм не сподобалася якість перкусії. Пісня повинна була стати четвертим треком на альбомі між «Great King Rat» і «My Fairy King». З невирішеною проблемою трек залишився без альбому. Він знову з'явився у 1991 році як «Б»-сторона платівки, так і CD-диску синглу «Headlong» у Великій Британії, а також на перевиданні альбому лейблом «Hollywood Records». Версія пісні «The Night Comes Down», яка з'являється на альбомі, фактично є демо-записом «De Lane Lea», оскільки гурт був незадоволений спробами перезапису.[3]

Інші записи цього періоду, такі як два треки гурту «Smile» («Silver Salmon» і «Polar Bear»), «Rock and Roll Medley» (жива біс-копія цього періоду) і нещасний знаменитий трек «Hangman» (чиє існування довгий час заперечувалося офіційно, крім живих концертних записів), з'явилися у формі студійного ацетатного диска.

Незважаючи на те, що альбом був завершений і повністю змікшований до листопада 1972 року, «Trident» витратив місяці, намагаючись змусити звукозаписну компанію випустити його. Після восьми місяців невдачі вони взяли на себе ініціативу і випустили альбом у 1973 році. У той час «Queen» почали писати матеріал до наступного альбому, та занепали духом через затримку з цим альбомом, відчуваючи, що вони вже пройшли ту стадію, хоча люди, що купують платівки, щойно тільки про них краєм вуха почули. За цей час вони записали дві сесії для «BBC». Перший сингл «Keep Yourself Alive» (мікс Майка Стоуна, тепер вважається стандартною альбомною версією) був випущений за тиждень до альбому (дати випсуку у Великій Британії, 6 і 13 липня відповідно).[3] Довжина треку була відредагована для випуску в США з 3:47 до 3:30. В США сингл був випущений в жовтні. У всіх країнах «Б»-сторона синглу містила пісню «Son and Daughter». Альбом був випущений в США 4 вересня.

«Elektra Records» випустила сингл «Liar» у сильно відредагованій формі 14 лютого 1974 року, «Б»-сторона містила пісню «Doing All Right». Пізніше «Elektra» перевидав відредаговану версію «Keep Yourself Alive» в липні 1975 року, на цей раз з рідкісною подвійною «Б»-стороною (рідкістю для 7-дюймового синглу), яка містила пісні «Lily of the Valley» та «God Save the Queen». Обидві версії унікальні в порівнянні з альбомними версіями.

«Hollywood Records» випустив CD-сингл з п'ятьма версіями «Keep Yourself Alive», щоб просунути майбутній бок-сет «Crown Jewels» (1998). Версії на CD включали: «Long Lost Re-take», «BBC Session No. 1 Version», «Live Killers Version», «Album Version (Unremastered)», і «Album Version (1998 Remastered Version)».

Композиції[ред. | ред. код]

А-сторона[ред. | ред. код]

Keep Yourself Alive

Докладніше: Keep Yourself Alive

Браян Мей написав «Keep Yourself Alive» після того, як гурт був сформований, але до того, як приєднався Джон Дікон, як підтвердив колишній басист Баррі Мітчелл (на неофіційній сесії «питання — відповідь», проведеної на онлайн-форумі). За словами Мея на спеціальному випуску радіопередачі про альбом «News of the World» 1977 ркоу, він написав слова, думаючи про них як про іронічні, тримаючи дулю в кишені, але сенс слів абсолютно змінився, коли Фредді Мерк'юрі їх проспівав. Роджер Тейлор і Мей співали під час вокального бріджу пісні.

Можливо, що Мерк'юрі допомагав із музичним аранжуванням, з огляду на той факт що (як про це згадують колишні басисти й сам гурт) вони в ті достудійні часи співпрацювали більше, і зазвичай саме він брав гору щодо структури. Попри те, що дуже можливо, що він вніс у пісню свої ідеї (типи модуляції та розширені форми ближчі за стилем до нього, ніж до Мея), головне те, що навіть у цьому разі Мерк'юрі можна вважати радше співаранжувальником, ніж співавтором як таким (як Джордж Мартін у піснях «The Beatles»).[4]

Doing All Right

«Doing All Right» була написано Меєм і Тімом Стаффеллом, коли вони були в гурті «Smile». Це одна з небагатьох пісень «Queen», у якій Мей грає на на фортепіано. Він також грав на своїй старій акустичній гітарі «Hairfred» у цій пісні та у пізніших композиціях, таких як «White Queen (As It Began)» та «Jealousy». Гурт грав цю пісню уже у 1970 році, й примітно те, що це перша пісня гурту, яку Мерк'юрі грав на фортепіано. Стаффелл співав її, коли вона була піснею «Smile», а Мерк'юрі співав її у тій же манері, коли вона стала піснею «Queen».

«Great King Rat»

«Great King Rat» була написана Мерк'юрі. Ця пісня є прикладом найпершого звучання «Queen», з тривалими, важкими композиціями з довгими гітарними соло та раптовими змінами темпу. Незважаючи на те, що пісня не була випущена як сингл, вона залишається надзвичайно популярною серед фан-бази «Queen».

My Fairy King

«My Fairy King», написана Мерк'юрі, стосується Раю, створеного ним фентезійного світу, а також особливості інших пісень «Queen», в першу чергу «Seven Seas of Rhye». «My Fairy King» — перша пісня на альбомі, в якій представлені фортепіанні навички Мерк'юрі — на фортепіано в «Doing All Right» грав Мей, який був дуже вражений грою Мерк'юрі, що грав у цій пісні, і з цього моменту Мерк'юрі обробляв більшість фортепіанних частин пісень «Queen».

Мерк'юрі народився під ім'ям Фаррох «Фредді» Булсара, але ліричний рядок «Мати Меркурія, подивися, що вони зі мною зробили» надихнула його змінити своє прізвище. Мей сказав, що після того, як був написаний рядок, Фредді стверджував, що він співав про свою матір. Згодом Фредді Булсара прийняв сценічне ім'я «Фредді Меркьюрі». Це була ще одна спроба відокремити його сценічний персонаж («екстравертований монстр», як Мерк'юрі вказував на це), від свого приватного (інтровертованного).

Пісня була написана в той час, коли гурт був у студії і містила багато вокальних переповнених гармоній, які любив Мерк'юрі. Тейлор також демонстрував свої вокальні навички, виконуючи деякі з найвищих нот в композиції. Технологія вокальних надбудов пізніше буде використовуватися в багатьох піснях «Queen», в першу чергу в «Bohemian Rhapsody». Мерк'юрі запозичив деякі рядки з вірша Роберта Браунінга «The Pied Piper of Hamelin».[5]

Б-сторона[ред. | ред. код]

Liar

Докладніше: Liar

«Liar» була написана Мерк'юрі у 1970 році, коли він все ще був відомий як Фаррох (Фредді) Булсара, і до того, як Дікон приєднався до гурт в наступному році. Це одна з найважчих пісень гурту. Як згадувалося в транскрипції на музичній публікації «EMI Music Publishing's» «Off The Record», це один з небагатьох треків гурту 70-х років, в яких є орган Гаммонда.

The Night Comes Down

Мей написав цю пісню незабаром після формування гурту у 1970 році, після розпаду «Smile». Вона була вперше записанна в «De Lane Lea Studios» в грудні 1971 року, коли гурт був найнятий для тестування нового обладнання студії в обмін на те, що йому дозволили записувати належні демо-версії для своєї спроби знайти звукозаписну компанію. Угода була взаємовигідною, і «Queen» повністю скористалася найсучаснішим обладнанням, щоб помістити п'ять своїх треків на касету.

У 1972 році «Trident Studios» підписали з «Queen» контракт, що давав гурту в розпорядження тільки час затишшя (коли інші артисти не записували), і вони почали працювати з Роєм Томасом Бейкером. Він і власники/менеджери студії Норман і Баррі Шеффілди наполягали на повторному запису п'яти демо-версій зі студії «De Lane Lea». Була записана нова студійна версія «The Night Comes Down», але в підсумку було вирішено, що версія «De Lane Lea» як і раніше перевершує, і це була версія, яка з'являється на дебютному альбомі. Невикористана версія Роя Томаса Бейкера залишається невипущеною і не спливла навіть на бутлегах.

З випуском оригінальних демо-версій «De Lane Lea» як бонусних треків у 2011 році різниця в мікшуванні «The Night Comes Down» досить помітна в порівнянні з оригінальними LP і цифровими ремастерами. Демо-версія являє собою приблизно той же мікс, який з'явився на альбомі, за винятком того, що в барабанному звучанні є чітке розходження.

Пісня торкається тем, що стануть фірмовими для Браяна Мея — дорослішання, ностальгія за втраченим дитинство, складність дорослого життя. Є також те, що може бути двозначним посиланням на пісню «The Beatles» «Lucy in the Sky with Diamonds», в ліриці: «Коли я був молодий, воно явилося мені; І я міг милуватися сходом сонця; Ми з Люсі були у блискучій височині; В моїй душі був цілий світ».[6] Мей, за загальним визнанням, є шанувальником «The Beatles» і прокоментував численні інтерв'ю про їх вплив на нього.

Modern Times Rock 'n' Roll

Тейлор написав і виконав пісню, яка була двічі перезаписана для «BBC». У перших датах грудня 1973 року пісня транслювалися на радіошоу Джона Піла. Ця версія була зрештою випущена на альбомі «Queen at the Beeb» 1989 року, за звучанням вона схожа на альбомну версію. Другий перезапис датується квітнем 1974 року і вперше транслювалася на радіошоу Боба Харріса. Пізніше версія була випущена за межі бутлегових записів, вона відрізняється від оригінальної альбомної версії більш повільним темпом та додатковим вокалом від Фредді Мерк'юрі.

Son and Daughter

«Son and Daughter» була написана Меєм, вона стала «Б»-стороною для синглу «Keep Yourself Alive». Пісня була виконана на самому першому концерті під назвою «Queen» у 1970 році. Вона була звичайною деталлю у списку пісень під час живих виступів «Queen» аж до 1976 року, в пісні спочатку розміщувалося її знамените гітарне соло. У альбомної версії пісні немає гітарного соло. Соло не запишуть як слід до 1974 року, до пісні «Brighton Rock» з альбому «Sheer Heart Attack». Доти, і часом після, гітарне соло брало на себе середину «Son and Daughter» на концртах, даючи решті гурту час відпочити й переодягнутися в інші костюми.

На відміну від інших пісень раннього періоду «Queen», які пробилися в живі постановки турів 1984—86 років, на кшталт «Liar», «Keep Yourself Alive», «Seven Seas of Rhye» та «In the Lap of the Gods… Revisited», «Son and Daughter» випала із постановок після того, як хітові сингли «Queen» почали домінувати над живими шоу. Пісня має характерне для їхнього дуже раннього періду звучання, в якому відчувається блюзовий рок і важкий метал.

Jesus

Лірика розповідає частину історії Ісуса з Назарета. Мерк'юрі, якому приписували створення пісні, був парським зороастрійцем. Трек має секцію ритму з двома акордами під час куплетів з довгою інструментальною перервою до кінця пісні. Через ефекти, створені гітарою Мея «Red Special», серед іншого, багато ранніх послідовники Queen розглядали гурт як щось на кшталт психоделічного рок-гурту.

Seven Seas of Rhye…

Докладніше: Seven Seas of Rhye

«Seven Seas of Rhye …» була наполовину написана Мерк'юрі, вона стала першим хітом «Queen». На цьому альбомі вона являла собою всього лише короткий інструментал для завершення альбому. Повна версія пісні була доповнена Мерк'юрі на наступному альбомі «Queen II».

Прийом[ред. | ред. код]

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 3/5 starsStar full.svgStar full.svgStar empty.svgStar empty.svg[7]
Chicago Tribune 2.5/4 starsStar full.svgStar half.svgStar empty.svg[8]
Encyclopedia of Popular Music 3/5 starsStar full.svgStar full.svgStar empty.svgStar empty.svg[9]
Pitchfork Media 6.7/10[10]
PopMatters 7/10[11]
Q Magazine 3/5 starsStar full.svgStar full.svgStar empty.svgStar empty.svg[12]
Record Collector 3/5 starsStar full.svgStar full.svgStar empty.svgStar empty.svg[12]
Rolling Stone Magazine 4/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar empty.svg[12]
The Rolling Stone Album Guide 2/5 starsStar full.svgStar empty.svgStar empty.svgStar empty.svg[13]

Журнал «Rolling Stone» писав: «Немає жодного сумніву, що цей фанковий, енергійний англійський квартет має усі знаряддя, потрібні для заявки на покинутий „Zep“ трон важкого метелу, й понад те, щоб стати по справжному впливовою силою у світі року. Їхній дебютний альбом — супер».[14] «The Winnipeg Free Press» виразила думку, що «Queen» започив у інших, утім порівняла їх схвально з «Led Zeppelin»: "гурту вдається впорскнути такий свіжий енергійний струмінь у більшіть того всього, що я ніскілечки не заперечую… Своїм першим альбомом „Queen“ видали драйвовий, високоенергійний набір, на який згодом можливо дивитимуться з такою ж шанобливістю, яку отримує тепер „Led Zep 1“».[15] Іллінойська «Daily Herald» теж похвалила запис: «Добре слухання гарантовано в піснях на зразок „Keep Yourself Alive“, „Great King Rat“ та „Doing All Right“».[16]

Пізніше, через роки, «AllMusic» дав альбому три з п'яти зірочок, назвавши його «уривчастий але обіцяючий дебют класичного рок-гурту».[17] 1994 року журнал «Guitarist» назвав «Queen» 19-им найвпливовішим гітарним альбомом усіх часів.[18] «NME» поставила альбом під 54 номером в списку «100 найвизначніших альбомів, які ви ніколи не слухали» у 2011 році.[19] 2008 року журнал «Rolling Stone» поставив «Keep Yourself Alive» на 31 місце в списку «100 найвизначніших гітарних пісень усіх часів», описуючи: «в одну пісню напхано стільки рифів, що вистачило б на цілий альбом».[20] Пісню цитують також як улюблений запис усіх часів журналіста важкого металу Мартіна Попоффа.[21]

Оцінка альбому гуртом[ред. | ред. код]

«Нам подобаються деякі речі на ньому, але ми іноді потрапляємо на гачок переаранжування. Знаєте, пісні змінилися за ці роки, і деякі, ймовірно, дуже сильно. Можна забути, яка пісня була спочатку. Для мене особисто було дуже сумно дійти до цього. Я хотів записувати пісні зі стрічковими відлуння і декількома гітарами відразу п'ять років тому. Зараз я нарешті домігся цього, але це зробив вже хтось! Це трохи розчаровує. Але ви повинні піти від переконань, що грати — це конкуренція. Просто продовжуйте робити те, що вам цікаво робити» — Браян Мей[22]
«На першому альбомі мені не дуже подобається, наприклад, звук барабана. Є частини, які можуть звучати надумано, але він дуже різноманітний, і у нього багато енергії… але тоді я думаю, що одним з кращих альбомів в минулому році був альбом „Mott“, який мав безліч невідповідностей і грубих бітів…» — Роджер Тейлор[23]
«Доволі багато пісень на нашому першому альбомі були у нас і раніше, пісні, які ми раніше грали разом на концертах, такі як „Keep Yourself Alive“, „Liar“, „Great King Rat“ і так далі. Ми всього лише їх грали. І ми просто пішли в студію і записали їх. І там була одна або дві пісні, які були створені прямо в студії. Наприклад, „My Fairy King“ Фредді склав під час запису альбому. У той же час, як я вже сказав, були і такі композиції, які представляли собою концертні записи… з накладеним бек-вокалом і гітарними соло поверх» — Джон Дікон[24]

Список композицій[ред. | ред. код]

Гурт включив до конверту альбому коментар «І ніхто не грав на синтезаторі», пуристський принцип Мея, так як деякі слухачі помилково сприйняли складний багатоканальний супровід і ефекти, оброблені гітарою і вокальними звуками як синтезатори.[25] Бас-гітарист Джон Дікон був зарахований як «Диякон Джон», але після релізу альбому він попросив, щоб його називали справжнім ім'ям.[26] Аналогічним чином, Роджер Тейлор був зарахований як «Роджер Меддоуз-Тейлор», що тривало ще один альбом, перш ніж він відмовився від цього імені.[26]

Сторона «А»
# НазваАвтор(и)Вокал Тривалість
1. «Keep Yourself Alive»  Браян МейФредді Мерк'юрі, Роджер Тейлор, Браян Мей 3:46
2. «Doing All Right»  Браян Мей і Тім СтаффеллФредді Мерк'юрі 4:10
3. «Great King Rat»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 5:41
4. «My Fairy King»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 4:07
Сторона «Б»
# НазваАвтор(и)Вокал Тривалість
5. «Liar»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 6:26
6. «The Night Comes Down»  Браян МейФредді Мерк'юрі 4:24
7. «Modern Times Rock 'n' Roll»  Роджер ТейлорРоджер Тейлор 1:48
8. «Son and Daughter»  Браян МейФредді Мерк'юрі 3:19
9. «Jesus»  Фредді Мерк'юріФредді Мерк'юрі 3:45
10. «Seven Seas of Rhye...»  Фредді Мерк'юріінструментал 1:10

Учасники запису[ред. | ред. код]

Дані, взяті з конверту платівки:[26]

Queen
  • Фредді Мерк'юрі — головний вокал (1-6, 8, 9), бек-вокал (всі, крім 10), піаніно (4, 7, 9, 10), орган (5)
  • Браян Мей — електрогітара (всі треки), бек-вокал (1-3, 5, 6, 8, 9), акустична гітара (2-6, 9), головний вокал (1), піаніно (2)
  • Роджер Тейлор — ударні (всі треки), бек-вокал (всі, крім 10), тамбурин (1, 3, 5), головний вокал (1, 7)
  • Джон Дікон — бас-гітара (всі треки)
Додатковий персонал
  • Джон Ентоні — продюсер, бек-вокал (7)
  • Рой Томас Бейкер (вказаний як «Рой Бейкер») — продюсер, інженер звукозапису
  • Майк «Клей» Стоун — інженерінг
  • Тед Шарп — інженерінг
  • Девід Хеншель — інженерінг
  • Луїс Остін — інженерінг
  • Даглас Паддіфут — фотографування
  • Даглас Паддіфут, Фредді Мерк'юрі, Браян Мей — обкладинка

«… і ніхто не грав на синтезаторі»

Чарти[ред. | ред. код]

Чарт (1973) Позиція
US Billboard 200[27] 83
Чарт (1974) Позиція
UK Albums Chart[28] 47
Чарт (1975) Позиція
UK Albums Chart[28] 24

Сертифікації[ред. | ред. код]

Країна Сертифікація Продажі
Польща (ZPAV) Платина 20.000
Велика Британія (BPI) Золото 100.000
США (RIAA) Золото 500.000

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Erlewine, Stephen Thomas. [http://www.allmusic.com/album/queen-r2218690/review(англ.) AllMusic review]. 23 листопада 2011
  2. а б в McPadden, Mike (14 грудня 2014). Was Hard Rock’s Class of 1973 The Greatest Of All Time?. VH1. Процитовано 10 листопада 2015. «Queen’s first is a burly, brawling cauldron of prog rock and heavy metal» 
  3. а б в Queen – Queen. QueenOnline.com. Процитовано 23 листопада 2006. 
  4. Queen – Keep Yourself Alive. QueenOnline.com. Процитовано 23 листопада 2006. 
  5. Robert Browning. "The Pied Piper of Hamelin" London: Frederick Warne and Co., 1888, lines 246–248 (website of Indiana University).
  6. George Purvis (2007). "Queen: Complete Works". p. 220. Reynolds & Hearn, 2007
  7. AllMusic Review by Stephen Thomas Erlewine. allmusic.com. Процитовано 20 вересня 2016.  (англ.)
  8. Kot, Greg (19 April 1992). An 18-record, 80 Million-copy Odyssey. Chicago Tribune. Процитовано 19 April 2016. 
  9. Larkin, Colin (2011). Encyclopedia of Popular Music (вид. 5th). Omnibus Press. с. 2248. ISBN 0857125958. 
  10. Queen: Reissues Album Review - Pitchfork. pitchfork.com. Процитовано 20 вересня 2016.  (англ.)
  11. Ramirez, AJ (8 June 2011). In the Lap of the Gods: The First Five Queen Albums. PopMatters. Архів оригіналу за 26 November 2013. Процитовано 19 April 2016. 
  12. а б в Queen CD Album at CD Universe Super-High. CD Universe. Процитовано 19 April 2016. 
  13. Queen: Album Guide. Rolling Stone. Процитовано 9 June 2012. 
  14. Fletcher, Gordon (6 грудня 1973). Rolling Stone review
  15. Winnipeg Free Press review. Archived at queenarchives.com
  16. Chicago Herald review. Archived at queenarchives.com
  17. Erlewine, Stephen Thomas. AllMusic review. 23 листопада 2011
  18. "The Top 50 Most Influential Guitar Albums Of All Time Ever!". Guitarist. Грудень, 1994. Archived at rocklistmusic.co.uk
  19. Rocklist.net....Movies, Soundtracks, Lost Albums...& More. 
  20. "100 Greatest Guitar Songs Of All Time". Rolling Stone. Червень, 2008. Archived at rocklistmusic.co.uk
  21. Popoff, Martin. The Collector's Guide To Heavy Metal Volume I: The Seventies. Toronto: Collector's Guide Publishing, 2003. p.221.
  22. Queen Interviews - Brian May - 08-XX-1973 - Guitar Magazine - Queen Archives: Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon, Interviews, Articles, Reviews. 
  23. Queen Interviews - Roger Taylor - 12-XX-1974 - Sounds - Queen Archives: Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon, Interviews, Articles, Reviews. 
  24. Queen Interviews - John Deacon - XX-XX-1977 - Innerview - Queen Archives: Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon, Interviews, Articles, Reviews. 
  25. Sutcliffe, Phil; Hince, Peter; Mack, Reinhold (2009). Queen: The Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock. Voyageur Press. с. 27. 
  26. а б в (1973) Album notes for Queen. EMI Records.
  27. Artist Search for "queen". 
  28. а б Queen officialcharts.com 14 червня 2018

Посилання[ред. | ред. код]