Тарасо-Григорівка (Черкаський район)

село Тарасо-Григорівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Тер. громада	Чигиринська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71080510170019707
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	До 1869 р.
Населення	138(на 01.01.2007)
Поштовий індекс	20943
Телефонний код	+380 4730
Географічні дані
Географічні координати	48°59′8″ пн. ш. 32°40′8″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	107 м
Водойми	річка Чутка
Відстань до обласного центру	66,6 (фізична) км 80 (автошляхами) км
Відстань до районного центру	10 км
Місцева влада
Адреса ради	м. Чигирин
Карта
Тарасо-Григорівка
Тарасо-Григорівка
Мапа
Тарасо-Григорівка у Вікісховищі

Тара́со-Григо́рівка — село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. На півночі село сусідить з селищем Чернече, на північному заході з селом Вершаці і з селищем Кудашеве на південному заході. Підпорядковане Вершацькій сільській раді.

Село протяжністю 3 км розташоване понад трасою Чигирин — Знам'янка (у минулому тут пролягав чумацький шлях)^{[джерело?]} за 10 км від центру громади — міста Чигирин та за 80 км від районного та обласного центру — міста Черкаси. Село розташовано вздовж долини р. Чутка, на якій споруджено ставок.

Свою назву отримало на честь Тараса Григоровича Шевченка.^{[джерело?]}

Історія

Село на карті 1869-го року

Пам'ятник воїнам, що загинули у роки Другої світової війни

Точна дата заснування села Тарасо-Григорівки на сьогоднішній день невідома. Проте, ми знаємо що село утворилось внаслідок того що селяни з сусіднього села Нестерівка (нині Вершаці) були переселені з непридатних для проживання ґрунтів того села саме на ці рівнинні місця. Така ж історія з назвою села. Місцеві жителі кажуть, що назва Тарасо-Григорівка пішла від імені великого українського пророка — Тараса Григоровича Шевченка. Хоча, ми не дуже довіряємо саме цій версії. Село існувало в період чумацтва в Україні, тобто йому, на сьогоднішній день більше двохсот років. Відомо, що неподалік до села, біля чумацької дороги стояла корчма, куди заїжджали подорожні, щоб випити, поїсти та відпочити з дороги. Та ж чумацька дорога була нерівномірною і так, як вона йшла через одну велику гору, яку в народі назвали Сраною. Саме на тій горі була вуличка з 8-9 хат, яка утворювала хутірець, назва якого Горяни. В період радянщини гору зішкребли грейдерами зумовлюючи це тим, що будуть прокладати асфальт. Село було спалене в період Другої Світової війни, тому що за нього точилися довготривалі бої між радянською та німецькою арміями.^{[джерело?]}

Сучасність

Тарасо-Григорівка

На честь солдат, що визволили село від німецької окупації в роки Другої світової війни в Тарасо-Григорівці споруджено пам'ятник Воїну-визволителю. Також в селі є братська могила, де поховані загиблі солдати.

У селі діє фельдшерсько-акушерський пункт, сільськогосподарське товариство.

З 2015 року в селі немає магазину, тому людям доводиться очікувати на прибуття хлібної машини, котра їде з Кіровоградщини. Клуб відкривається, лише на вибори. Починаючи з 2017 року відновлено рух автобуса, який їде з Знам'янки і проїжає повз Тарасо-Григорівку та слідує на Чигирин, але з 2020 року сполучення знову припинилося.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)