Вплив тютюну на здоров'я: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 18:07, 12 квітня 2023

Тютюнові вироби, особливо при курінні або пероральному вживанні, негативно впливають на здоров’я людини. Занепокоєння щодо цих наслідків існує протягом тривалого часу у різноманітних верствах суспільства. Дослідження впливу зосереджено насамперед на курінні сигарет. ^[1] ^[2]

Тютюновий дим містить понад 70 хімічних речовин, які викликають рак . ^[3] Він також містить нікотин, який є психоактивним наркотиком, що викликає сильну фізичну та психологічну залежність. Сигарети, які продаються в слаборозвинутих країнах, як правило, мають високий вміст смол і менше фільтрування, що потенційно підвищує вразливість до захворювань, пов’язаних з курінням тютюну в цих регіонах. ^[4]

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), «вживання тютюну (куріння та оральне) є найбільшою причиною смерті, якій можна запобігти, у всьому світі». ^[5] Майже половина людей, які курять або вживають цю речовину перорально, помирають від ускладнень, пов’язаних із ним. ^[3] За оцінками ВООЗ, щороку близько 6 мільйонів (приблизно 10% усіх смертей) людей помирають від причин, пов’язаних з тютюном. Також вмирають 600 000 некурців через пасивне куріння. ^[3] ^[6] У 20 столітті це стало причиною 100 мільйонів смертей. ^[3]

Центри контролю та профілактики захворювань США стверджують, що куріння тютюну та пероральне вживання тютюну є «єдиний найважливіший ризик для здоров’я людини в розвинених країнах, якому можна запобігти, і важливу причину передчасної смерті в усьому світі». У 2019 році в США кількість передчасних смертей від вживання тютюну перевищила число працівників, зайнятих в тютюновій промисловості у відношенні 4:1 ^[7] Як стверджує The New England Journal of Medicine, куріння вб’є близько 1 мільярда людей у 21-му столітті, якщо нинішні моделі куріння збережуться ^[8]

На сьогодні Китай та Індія мають найбільше населення у світі, що курить тютюн. Індія має найбільше населення, що жує тютюн. Щогодини в Індії через жування та паління тютюну помирають 154 людини. ^[9] ^[10]

Вживання тютюну найчастіше призводить до захворювань серця, печінки та легенів . Куріння є основним фактором ризику таких інфекцій, як пневмонія, інфаркти, інсульти, хронічна обструктивна хвороба легень (включаючи емфізему легенів і хронічний бронхіт ). Через вживання тютюну також люди хворіють множинними видами раку (зокрема, рак легенів, рак гортані та порожнини рота, рак сечового міхура та рак підшлункової залози ). Це також викликає захворювання периферичних артерій і високий кров'яний тиск . Частота еректильної дисфункції приблизно на 85 відсотків вища у чоловіків-курців порівняно з некурцями. ^[11] ^[12]

Захворювання залежать від кількості років, протягом яких людина курить, і від того, скільки вона курить. Початок куріння в ранньому віці та куріння сигарет з високим вмістом смоли підвищує ризик цих захворювань.

Ще з середини минулого століття, доведено, що тютюновий дим у навколишньому середовищі або пасивний дим негативно впливає на здоров’я людей різного віку. ^[13] Вживання тютюну є суттєвим фактором викиднів серед вагітних жінок-курців, а також сприяє низці інших проблем: здоров’я плоду, передчасні пологи, низька вага при народженні. Також куріння під час вагітності збільшує в 1,4-3 рази ймовірність синдрому раптової дитячої смерті. ^[14]

Починаючи з 2017 року вже 102 країни повністю реалізували один або більше заходів MPOWER щодо контролю за споживанням тютюну (куріння) за допомогою обмежень щодо використання та продажу, а також попереджувальних повідомлень, надрукованих на упаковці. Крім того, були прийняті закони про заборону куріння в громадських та робочих місцях, щоб зменшити вплив пасивного диму. ^[3] Також були введені податки на тютюн, які підвищують ціни на тютюнові вироби. ^[3]

У 1930-х роках публікувалися все більш переконливі дані спостережень.

На початку 1950-х років дослідниками зі США та Великобританії.чітко показали, що курці вмирають швидше та мають більшу ймовірність померти від раку легенів і серцево-судинних захворювань . ^[15] Ці результати вперше були широко визнані медичною спільнотою та оприлюднені серед широкої громадськості в середині 1960-х років. ^[15]

Історія

У рукописах Тімбукту було попередження про шкідливий вплив куріння тютюну.

Напочатку 17 століття король Англії Яків I стверджував, що куріння тютюну є: «...огидним для очей, ненависним для носа, шкідливим для мозку, небезпечним для легенів. . ." ^[16] Наприкінці 1700-х і в 1800-х роках ідея про те, що вживання тютюну спричиняє деякі захворювання, зокрема рак ротової порожнини, спочатку була широко прийнята медичною спільнотою. ^[17] Після досліджень, проведених у 1700-х роках , паління люльки поступово стало загальновизнаною причиною раку ротової порожнини. ^[18]Але у наприкінці 19 століття автоматизація на тютюнових фабриках різко знизила вартість сигарет. Сигаретні компанії значно збільшили свій маркетинг та використання сигарет збільшилось. ^[19]

Починаючи з 1890-х років, регулярно повідомлялося про зв’язок вживання тютюну з раком і судинними захворюваннями. ^[20]До Першої світової війни рак легенів вважався рідкісним захворюванням, яке більшість лікарів ніколи не бачили б протягом своєї кар'єри. ^[21] Однак із післявоєнним зростанням популярності куріння сигарет прийшла епідемія раку легенів. ^[22] ^[23] Наприклад, за підрахунками, «від 35 до 79% смертей ветеранів через серцеві захворювання та рак легенів пов’язано з курінням військових» ^[24]

У 1912 році американський доктор Ісаак Адлер першим твердо припустив, що рак легенів пов'язаний з курінням. ^[25] У 1924 році економіст Ірвінг Фішер написав статтю проти куріння для Reader's Digest, в якій говорилося, що «...тютюн знижує весь тонус організму і знижує його життєву силу і опірність...тютюн діє як наркотична отрута, як опіум, і як алкоголь, хоча зазвичай у меншій кількості». ^[26] У 1930 році Фріц Лікінт у Німеччині, опублікував метааналіз, у якому цитувалося 167 інших робіт, в яких було пов’язано вживання тютюну з раком легенів. ^[27] Лікінт стверджував, що куріння тютюну є найкращим способом пояснити той факт, що рак легенів вражає чоловіків у чотири-п’ять разів частіше, ніж жінок (оскільки жінки курять набагато менше), ^[28] Також він обговорив причинно-наслідковий вплив куріння на рак печінки і сечового міхура.

Протягом 1930-х років було опубліковано більше доказів спостережень, а в 1938 році Science опублікував статтю про вплив куріння на здоров'я. Було показано криву виживання на основі записів сімейної історії, які зберігаються в Школі гігієни та громадської охорони здоров'я Джона Гопкінса. Однак результат було проігноровано. ^[17]

Зв'язок між курінням тютюну та серцевими нападами вперше був згаданий у 1930 році. А через 10 років велике дослідження типу «випадок-контроль» також виявило цей зв’язок, але не говорило нічого про причину на тій підставі, що такий висновок викликав би суперечки, а лікарі ще не були до нього готові. ^[29]

Офіційна ворожість до вживання тютюну була широко поширена в нацистській Німеччині, де в 1939 і 1943 роках були опубліковані дослідження типу випадок-контроль. ^[30] Асоціація досліджень боротьби з курінням і заходів громадського здоров’я з нацистським керівництвом могла сприяти недостатній увазі до цих досліджень. ^[31] ^[32]Вони також були опубліковані німецькою та голландською мовами.

У 1947 році Британська медична рада провела конференцію, щоб обговорити причину зростання смертності від раку легенів; не знаючи про німецькі дослідження, вони спланували й розпочали власні. ^[33]

П'ять досліджень випадок-контроль, опублікованих у 1950 році дослідниками зі США та Великобританії, привернули широку увагу. ^[34] Найсильніші результати мали дослідження «Куріння та карцинома легенів. Попередній звіт» ^[35] ^[33] та «Куріння тютюну як можливий етіологічний фактор бронхіогенної карциноми: дослідження шестисот вісімдесяти чотирьох доведених випадків»". Ці два дослідження були найбільшими та єдиними, які старанно виключали з групи ризику колишніх курців із групи некурящих. Інші три дослідження також повідомили, що «куріння було значною мірою причетне до виникнення раку легенів». ^[34] Газета «Долл енд Хілл» повідомляла, що «завзяті курці в п’ятдесят разів частіше хворіють на рак легенів, ніж некурящі». ^[35] ^[34]

Подальші великі проспективні когортні дослідження на початку 1950-х років чітко показали, що курці вмирають швидше та мають більшу ймовірність померти від раку легенів, серцево-судинних захворювань та переліку інших захворювань, які подовжувалися в міру продовження досліджень ^[33]

В Лондоні в 1951 році близько 40 000 лікарів почали довгострокове дослідження ^[33] До 1954 року дані про смерть за три роки дали підстави для урядових рекомендації про зв’язок між курінням і раком легенів ^[36] Дослідження британських лікарів показало, що близько половини постійних курців сигарет, які народилися в 1900–1909 роках, померли через куріння. ^[37]

У 1953 році вчені з Меморіального онкологічного центру в Нью-Йорку продемонстрували, що сигаретна смола, що нанесена на шкіру мишей, викликає смертельний рак. ^[32] Ця робота привернула велику увагу ЗМІ; Нью-Йорк таймс і Life висвітлювали це питання. Видання Reader's Digest опублікувало статтю під назвою «Рак у коробці». ^[32]

11 січня 1964 року була опублікована доповідь Генерального хірурга США про куріння та здоров'я. Це призвело до того, що була заборона на певну рекламу, мільйони американських курців кинули палити, а спільнота вимагала розміщення попереджувальних етикеток на тютюнових виробах. ^[38]

Ці результати вперше були широко визнані медичною спільнотою та оприлюднені серед широкої громадськості тільки в середині 1960-х років. ^[39] Опір медичних фахівців пояснюється упередженістю лікарів, залежних від нікотину, новизною адаптацій, необхідних для застосування епідеміологічних методів і евристик до неінфекційних захворювань,а також тиском тютюнової промисловості. ^[33]

Вплив куріння на здоров'я був важливим для розвитку науки епідеміології . Оскільки механізм канцерогенності є радіоміметичним або радіологічним, ефекти стохастичні. Чітко стверджувати можна лише про відносну підвищену чи знижену ймовірність захворювання. Для конкретної людини неможливо остаточно довести прямий причинно-наслідковий зв’язок між впливом радіоміметичної отрути, такої як тютюновий дим, і раком, який слідує; такі заяви можна робити лише на рівні сукупності населення.^[40] Сигаретні компанії скористалися цим філософським запереченням і використали сумніви клініцистів, які розглядають лише окремі випадки, щодо причинно-наслідкового зв’язку в стохастичному вираженні токсичності як реальної хвороби.

Тютюнові компанії США спільно створили організацію для вивчення проблем куріння та здоров’я в середині 1950-х років, а британські тютюнові компанії створили подібну групу в Англії. ^[41] Було багато судових позовів проти тютюнових компаній за те, що вони досліджували вплив куріння на здоров’я, але потім приховали результати або відформатували їх, щоб означати зменшення або відсутність небезпеки. ^[40]

Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби з тютюном (РКБТ) була створена у 2003 році. Його підписали 176 зі 193 країн-членів ВООЗ,

Першою державою у світі, яка ввела повну заборону куріння у громадських місцях, стала Ірландія ( 2004 р). ^[42]Після того, як у березні 2006 року в Шотландії було введено заборону на куріння у всіх закритих громадських місцях, відбулося скорочення на 17 відсотків. при госпіталізації з приводу гострого коронарного синдрому. 67% зниження припало на некурців. ^[43]

Вплив куріння на здоров'я

Куріння найчастіше призводить до захворювань, що вражають серце і легені, і зазвичай вражає такі області, як руки або ноги. Перші ознаки проблем зі здоров’ям, пов’язаних з курінням, часто проявляються як оніміння кінцівок. Куріння є основним фактором ризику серцевих нападів, хронічної обструктивної хвороби легень , емфіземи та раку, зокрема раку легенів, раку гортані та раку ротової порожнини та рак підшлункової залози. ^[45] Загальна очікувана тривалість життя курців також скорочується, за оцінками, коливається від 10 ^[46] до 17,9 ^[47] років менше, ніж у некурців. ^[48] Близько половини курців-чоловіків із тривалим стажем помирають від хвороб, спричинених курінням. ^[49] Вплив куріння з раком легенів є найсильнішим як у суспільному сприйнятті, так і етіологічно. Серед чоловіків-курців ризик розвитку раку легенів протягом життя становить 17,2%; серед жінок-курців ризик становить 11,6%. Цей ризик значно нижчий у некурців: 1,3% у чоловіків і 1,4% у жінок. ^[50]

Підвищений ризик захворіти людиною раком легенів пов’язаний з тривалістю часу, протягом якого людина продовжує палити, а також кількістю викурених сигарет. Однак навіть викурювання однієї сигарети на день підвищує ризик ішемічної хвороби серця приблизно на 50% і більше, а ймовірність інсульту приблизно на 30%.

За оцінками, кожна викурена сигарета скорочує життя в середньому на 11 хвилин, хоча це може дещо відрізнятися залежно від вмісту та марки. ^[51] ^[52] Куріння так званих «легких» сигарет не зменшує ризик. ^[53]

Якщо людина кидає палити, то шанси захворіти раком легенів поступово зменшуються в міру усунення шкоди, завданої його організму. Через рік після припинення палити ризик захворіти серцево-судинними захворюваннями вдвічі менший, ніж у тих, хто продовжує курити. ^[54] Ризик куріння для здоров’я неоднаковий для всіх курців. Ризики різняться залежно від кількості викуреного тютюну, причому ті, хто курить більше, піддаються більшому ризику.

Смертність

Частка смертей від куріння, 2017^[55]
Кількість смертей, пов'язаних з палінням, на 100 000 осіб у 2017^[56]

Куріння є причиною близько 5 мільйонів смертей на рік. ^[57] Це робить його найпоширенішою причиною ранньої смерті, якій можна запобігти. ^[58] Одне дослідження показало, що чоловіки та жінки, які курять, втрачають у середньому 13,2 та 14,5 років життя відповідно. ^[59] Принаймні половина всіх курців, які курять протягом усього життя, рано помирає внаслідок куріння. ^[60] У курців утричі більше шансів померти у віці до 60 або 70 років, ніж у некурців. ^[60]

У Сполучених Штатах куріння сигарет і вплив тютюнового диму є причиною смерті приблизно кожного п’ятого щорічно. ^[61] Якщо розрахувати, то у всьому світі це дорівнює кількості загиблих при аварії одного реактивного літаку щогодини. ^[62]

В США ризик померти від раку легенів до 85 років становить 22,1% для чоловіків-курців і 11,9% для жінок-курців за відсутності конкуруючих причин смерті. Відповідні оцінки для тих, хто все життя не курить, становлять 1,1% ймовірність померти від раку легенів до 85 років для чоловіка європейського походження та 0,8% для жінки. ^[63]

?Дослідження 2015 року показало, що у Сполучених Штатах близько 17% смертності внаслідок куріння сигарет є наслідком захворювань, відмінних від тих, які зазвичай вважаються пов’язаними. ^[64]

За оцінками ВООЗ, на мільйон викурених сигарет припадає від 1 до 1,4 смерті. ^[65]

Рак

Наслідки куріння включають як негайне, так і віддалене пошкодження легенів

Основні ризики вживання тютюну включають багато форм раку, зокрема рак легенів, ^[67] рак нирок, ^[68] рак гортані та голови та шиї, ^[69] ^[70] рак сечового міхура, ^[71] рак стравоходу, ^[72] рак підшлункової залози ^[73] і рак шлунка . ^[74] Дослідження встановили міцний зв'язок між курінням, у тому числі пасивним,та раком шийки матки у жінок. ^[75] Існують деякі докази, які свідчать про незначне підвищення ризику мієлоїдної лейкемії, ^[76] плоскоклітинного раку навколоносових пазух, раку печінки, колоректального раку, раку жовчного міхура, надниркових залоз, тонкої кишки та різних видів раку у дітей. ^[74] Можливий зв'язок між раком молочної залози та курінням досі залишається невизначеним. ^[77]

До 90% діагнозів раку легенів (усіх підтипів) пов’язано з курінням тютюну. ^[78] Ризик розвитку раку легенів зростає зі стажем куріння та кількістю викурених сигарет на день. ^[79] Дрібноклітинний рак легень майже 100% випадків пов’язана у курців. ^[80] Ця форма раку була ідентифікована з аутокринними петлями росту, активацією протоонкогенів та інгібуванням антионкогенів Дрібноклітинна карцинома може виникати з ентерохромафінних клітин, розташованих у бронхах. ^[81]

Вплив на легені

Вважається, що при курінні тривалий вплив сполук, що містяться в димі (наприклад, окису вуглецю та ціаніду ), є відповідальним за пошкодження легенів і втрату еластичності альвеол, що призводить до емфіземи та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). ^[82] ХОЗЛ, спричинений курінням, — це постійне, невиліковне (часто термінальне) зниження легеневої ємності, що характеризується задишкою, хрипами, постійним кашлем з мокротою та ураженням легенів. ^[83] Канцероген акролеїн та його похідні також сприяють хронічному запаленню при ХОЗЛ. ^[84]

Серцево-судинне захворювання

Вдихання тютюнового диму викликає кілька миттєвих реакцій у серці та кровоносних судинах. Протягом однієї хвилини частота серцевих скорочень починає зростати, збільшуючись на 30 відсотків протягом перших 10 хвилин куріння.

Куріння також підвищує ймовірність серцевих захворювань, інсульту, атеросклерозу та захворювань периферичних судин . ^[85] Окис вуглецю в тютюновому димі має негативний вплив, призводять до звуження кровоносних судин, зменшуючи здатність крові переносити кисень. ^[86] Збільшується ймовірність серцевого нападу. Згідно з дослідженням міжнародної групи дослідників, у людей віком до 40 років у п’ять разів більше шансів отримати серцевий напад, якщо вони курці. ^[87]

Відомо, що вплив тютюнового диму збільшує окислювальний стрес, включаючи виснаження плазмових антиоксидантів, таких як вітамін С. ^[88]

Дослідження американських біологів показали, що сигаретний дим також впливає на процес поділу клітин серцевого м'яза і може змінювати форму серця. ^[89]

Куріння тютюну також було пов’язане з хворобою Бюргера, гострим запаленням і тромбозом артерій і вен рук і ніг. ^[90]

Незважаючи на те, що куріння сигарет підвищує ризик розвитку раку, ніж паління сигар, курці сигар все ще мають підвищений ризик багатьох проблем зі здоров’ям, включаючи рак, порівняно з некурцями. ^[91] ^[92]

Що стосується пасивного куріння, дослідження NIH вказує те, що коли велика кількість курців сигар разом, то для людини, яка не курить але знаходиться з ними у приміщенні (тобто пасивного куріння) є загроза в для здоров’я. Особливо, якщо вона регулярно працює в таких умовах». ^[93]

Куріння також сприяє підвищенню рівня холестерину в крові . Крім того, співвідношення ліпопротеїнів високої щільності (також відомий як «хороший» холестерин) до ліпопротеїнів низької щільності, ( також відомий як «поганий» холестерин) має тенденцію бути нижчим у курців порівняно з некурцями. Куріння також підвищує рівень фібриногену та збільшує виробництво тромбоцитів (обидва беруть участь у згортанні крові), що робить кров густішою та більш імовірною для згортання. Чадний газ зв’язується з гемоглобіном (компонентом, що переносить кисень в червоних кров’яних тільцях), утворюючи набагато стабільніший комплекс, ніж гемоглобін, зв’язаний з киснем або вуглекислим газом — результатом є постійна втрата функціональності клітин крові. Клітини крові природно переробляються через певний період часу, дозволяючи створювати нові функціональні еритроцити. Однак, якщо вплив чадного газу досягає певної точки, перш ніж вони можуть бути перероблені, виникає гіпоксія (і пізніше смерть). Усі ці фактори підвищують ризик розвитку різних форм артеріосклерозу (затвердіння артерій). У міру прогресування артеріосклерозу кров гірше тече через жорсткі та звужені кровоносні судини, що підвищує ймовірність утворення тромбозу (тромбу). Раптова закупорка кровоносної судини може призвести до інфаркту (інсульту або інфаркту). Однак варто також зазначити, що вплив куріння на серце може бути менш помітним. Ці стани можуть розвиватися поступово, враховуючи цикл одужання від паління (організм людини відновлюється між періодами куріння), і тому у курця можуть розвинутися менш значні розлади, такі як погіршення або збереження неприємних дерматологічних захворювань, наприклад екземи, через зниження кровопостачання . Куріння також підвищує тиск і послаблює кровоносні судини. ^[94]

Нирки

Окрім збільшення ризику раку нирок, куріння також може сприяти додатковому пошкодженню нирок . Курці мають значно більший ризик розвитку хронічної хвороби нирок, ніж некурці. ^[95] Паління в анамнезі сприяє прогресуванню діабетичної нефропатії . ^[96]

Грип

Дослідження спалаху грипу ( H1N1 ) в ізраїльській військовій частині за участю 336 здорових молодих чоловіків з метою визначення зв’язку куріння сигарет із клінічно вираженою захворюваністю на грип показало, що з 168 курців 68,5 відсотка хворіли на грип. з 47,2% некурців. Грип також був більш важким у курців; 50,6 відсотка з них втратили робочі дні або потребували постільного режиму, або і те й інше, у порівнянні з 30,1 відсотком некурців. ^[97]

Згідно з дослідженням 1900 курсантів-чоловіків після епідемії грипу А2 у Гонконзі у 1968 році у військовій академії Південної Кароліни, у порівнянні з некурцями, завзяті курці (понад 20 сигарет на день) мали на 21% більше захворювань і на 20% частіше дотримувалися постільного режиму, легкого курці (20 або менше сигарет на день) мали на 10% більше хвороб і на 7% більше постільного режиму. ^[98]

Вплив куріння сигарет на епідемічний грип вивчали проспективно серед 1811 студентів коледжу. Клінічна захворюваність на грип серед тих, хто щодня викурював 21 і більше сигарет, була на 21% вищою, ніж у некурців. Захворюваність на грип серед курців, які курять від 1 до 20 сигарет на день, була проміжною між некурцями та завзятими курцями сигарет. ^[98]

Вплив куріння сигарет на епідемічний грип вивчали проспективно серед 1811 студентів коледжу. Клінічна захворюваність на грип серед тих, хто щодня викурював 21 і більше сигарет, була на 21% вищою, ніж у некурців. Захворюваність на грип серед курців, які курять від 1 до 20 сигарет на день, була проміжною між некурцями та завзятими курцями сигарет.

Схоже, що куріння спричиняє вищий відносний ризик захворювання на грип у літніх людей, ніж у молодих. У проспективному дослідженні мешканців громади віком 60–90 років протягом 1993 року серед неімунізованих людей 23% курців мали клінічну картину грипу порівняно з 6% некурців. ^[98]

Рот

Можливо, найсерйознішим захворюванням ротової порожнини, яке може виникнути, є рак ротової порожнини . Однак куріння також підвищує ризик різних інших захворювань ротової порожнини, деякі з яких майже повністю виключені для споживачів тютюну. Національний інститут охорони здоров’я через Національний інститут раку встановив у 1998 році, що «куріння сигар спричиняє різні види раку, включаючи рак ротової порожнини (губи, язика, рота, горла), стравоходу, гортані та легенів ». ^[99] Куріння люльки пов’язане зі значними ризиками для здоров’я, ^[100] особливо раком порожнини рота. ^[101] Приблизно половина випадків пародонтиту або запалення навколо зубів пояснюється нинішнім або колишнім курінням. Бездимний тютюн викликає рецесію ясен і біле ураження слизової оболонки. До 90% хворих на пародонтит, яким не допомагають звичайні методи лікування, є курцями. Курці мають значно більшу втрату кісткової тканини, ніж некурящі, і цю тенденцію можна поширити на курців трубки, які мають більшу втрату кісткової тканини, ніж некурящі.

Доведено, що куріння є важливим фактором фарбування зубів. ^[102] Галітоз або неприємний запах з рота поширений серед курців тютюну. Було показано, що втрата зубів у 2 до 3 разів ^[103] більша у курців, ніж у некурців. Крім того, ускладнення можуть включати лейкоплакію, прилиплі білі бляшки або плями на слизових оболонках ротової порожнини, включаючи язик. ^[104]

Інфекція

Куріння також пов’язане зі сприйнятливістю до інфекційних захворювань, особливо в легенях (пневмонія). Куріння більше 20 сигарет на день збільшує ризик захворювання на туберкульоз у два-чотири рази ^[105] , а тютюнопалíння у чотири рази збільшує ризики інвазивних захворювань, викликаних патогенними бактеріями Streptococcus pneumoniae . ^[106] Вважається, що куріння підвищує ризик цих та інших інфекцій легенів і дихальних шляхів як через структурні пошкодження, так і через вплив на імунну систему. Вплив на імунну систему включає збільшення вироблення клітин CD4+, яке можна віднести до нікотину, який попередньо пов’язують із підвищеною сприйнятливістю до ВІЛ. ^[107] Куріння підвищує ризик розвитку саркоми Капоші у людей без ВІЛ . ^[108] Одне дослідження виявило це лише серед чоловічого населення і не змогло зробити жодних висновків щодо жінок-учасниць дослідження. ^[109]

Імпотенція

Захворюваність на імпотенцію (труднощі з досягненням і підтриманням ерекції статевого члена) приблизно на 85 відсотків вища у чоловіків-курців порівняно з некурцями. ^[110] Паління є основною причиною еректильної дисфункції (ЕД).^[11] Він викликає імпотенцію, оскільки сприяє звуженню артерій і пошкоджує клітини, що вистилають артерії всередині, що призводить до зменшення кровотоку в пенісі.^[110]

Жіноче безпліддя

Куріння шкідливо для яєчників , потенційно спричиняючи жіноче безпліддя, і ступінь пошкодження залежить від кількості та тривалості куріння жінки. Нікотин та інші шкідливі хімічні речовини в сигаретах перешкоджають здатності організму виробляти естроген , гормон , який регулює фолікулогенез і овуляцію. ^[111]Крім того, куріння перешкоджає фолікулогенезу, транспорту ембріона, сприйнятливості ендометрія, ангіогенезу ендометрія, кровотоку в матці та міометрію матки.^[112] Деякі пошкодження незворотні, але припинення куріння може запобігти подальшому пошкодженню. Курці на 60% частіше страждають від безпліддя, ніж некурці. Паління знижує шанси на народження живих дітей за допомогою екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) на 34% і збільшує ризик викидня під час ЕКЗ на 30%.^[113]

Психологічний

Академічний журнал Американський психолог зазначив: «Курці часто повідомляють, що сигарети допомагають зняти почуття стресу. Однак рівень стресу дорослих курців дещо вищий, ніж у некурців. Нікотинова залежність не діє як допоміжний засіб для контролю настрою, але, здається, посилює стрес. Це підтверджується щоденними моделями настрою, описаними курцями, з нормальним настроєм під час куріння та погіршенням настрою між сигаретами. Таким чином, очевидний релаксант ефект куріння лише відображає зворотне напруження та дратівливість, які розвиваються під час виснаження нікотину. Залежним курцям потрібен нікотин, щоб почуватися нормально».^[114]

Негайні ефекти

Користувачі повідомляють про почуття розслабленості, спокою та жвавості. ^[115] Ті, хто тільки почав курити, можуть відчувати нудоту , запаморочення , підвищення артеріального тиску, звуження артерій і прискорене серцебиття.

Стрес

Курці повідомляють про вищий рівень щоденного стресу. ^[116] Кілька досліджень спостерігали за відчуттям стресу з часом і виявили зниження стресу після припинення куріння.^[117]

Шкідливий вплив на настрій щоденних симптомів відміни нікотину між сигаретами пояснює, чому люди, які палять, відчувають більше щоденного стресу, ніж некурящі, і стають менш стресовими, коли кидають палити. Скасування депривації також пояснює велику частину даних про збудження, при цьому депривовані курці менш пильні, ніж недепривовані курці чи некурці.^[116]

Соціально-поведінковий

Медики встановили, що куріння є провісником розлучення. Курці мають на 53% більше шансів на розлучення, ніж ті, що не курять.^[118]

Когнітивна функція

Вживання тютюну також може викликати когнітивну дисфункцію. Ііснує підвищений ризик хвороби Альцгеймера (ХА).^[119] Дослідники, які не мають впливу тютюнового лобі, прийшли до абсолютно протилежного висновку: курці майже вдвічі частіше хворіють на хворобу Альцгеймера, ніж некурящі.^[120]

Встановлено, що куріння сприяє деменції ^[121]та зниженню когнітивних здібностей. Також може викликати зниженню пам'яті та когнітивних здібностей у підлітків ^[122] і зменшенню мозку (церебральній атрофії).

Колишні та нинішні курці мають нижчу захворюваність на хворобу Паркінсона порівняно з людьми, які ніколи не курили.^[123]

Багато в чому нікотин діє на нервову систему подібно до кофеїну . Деякі праці стверджують, що куріння також може підвищити розумову концентрацію ; одне дослідження підтверджує значно кращі показники стандартного тесту Advanced Raven Progressive Matrices після куріння. ^[124].

Більшість курців, коли вони позбавлені доступу до нікотину, виявляють симптоми абстиненції, такі як дратівливість, нервозність, сухість у роті та прискорене серцебиття. ^[125] Ці симптоми виникають дуже швидко, період напіврозпаду нікотину становить лише дві години. ^[126] Психологічна залежність може тривати місяцями або навіть роками. На відміну від деяких рекреаційних наркотиків, нікотин помітно не змінює моторику, судження або мовні здібності курця під впливом наркотику. Було показано, що відмова від нікотину викликає клінічно значущий дистрес. ^[127]

Дуже великий відсоток хворих на шизофренію, що курять, вважають, що тютюн їм допомагає у лікування. ^[128] Високий рівень куріння психічно хворими тютюну є основним фактором зменшення тривалості їх життя, яка приблизно на 25 років коротша, ніж серед населення в цілому. ^[129] Після спостереження, що куріння покращує стан людей із шизофренією, зокрема дефіцит робочої пам’яті, нікотинові пластирі були запропоновані як спосіб лікування шизофренії. ^[130] Деякі дослідження показують, що існує зв’язок між курінням і психічними захворюваннями, посилаючись на високу поширеність куріння серед хворих на шизофренію ^[131] і ймовірність того, що куріння може полегшити деякі симптоми психічних захворювань ^[132], але вони не були переконливими. . У 2015 році метааналіз показав, що курці мають більший ризик розвитку психотичних захворювань. ^[133]

Недавні дослідження намагаються вивчити взаємозв’язок залежності та тривоги у курців. ^[134] Депресивні курці відчувають більше симптомів абстиненції після припинення куріння. ^[135] Регулярне паління в анамнезі спостерігалося частіше серед осіб, які пережили великий депресивний розлад у якийсь період свого життя, ніж серед осіб, які ніколи не переживали важкої депресії, або серед осіб без психіатричного діагнозу. ^[136] Люди з тяжкою депресією також мають набагато меншу ймовірність кинути палити. ^[137]

Вагітність та жіночі хвороби

Вживання тютюну є суттєвим фактором викиднів серед вагітних курців. ^[138] Також воно сприяє низці інших загроз для здоров’я плоду; низька вага при народженні, ризик дефектів нервової трубки та передчасні пологи. ^[139] ^[140]

Існують деякі докази зниження частоти ендометріозу у безплідних жінок, які палять ^[141], хоча інші дослідження показали, що куріння підвищує ризик у безплідних жінок. ^[142] Доказів захисного ефекту у фертильних жінок мало або взагалі немає. Деякі попередні дані 1996 року свідчать про зниження частоти міоми матки ^[143], але в цілому докази непереконливі. ^[144]

Взаємодія з ліками

Відомо, що куріння підвищує рівень печінкових ферментів, які розщеплюють ліки та токсини. Це означає, що ліки, які очищаються цими ферментами, виводяться швидше у курців, що може призвести до того, що препарати не будуть діяти. ^[145] Зокрема, індукуються рівні CYP1A2 і CYP2A6. ^[146]

Інша шкода

Дослідження показують, що куріння знижує апетит. Куріння також знижує вагу через надмірну експресію гена AZGP1, який стимулює ліполіз. ^[147] Але не має доказів, що людям з надмірною вагою треба палити або що куріння покращить їхнє здоров’я.

Куріння спричиняє приблизно 10% глобальних смертей від пожеж. ^[148] Дослідження у США у 1990–95 роках показало, що курці частіше вмирають через смерть, пов’язану із травмами, та мають підвищений ризик загибелі в автокатастрофі. ^[149]

Куріння підвищує ризик появи симптомів, пов’язаних із хворобою Крона (дозозалежний ефект при вживанні більше 15 сигарет на день). ^[150]

У курців збільшується ризик розвитку раку легенів через вплив азбесту вдвічі вищий для курців, ніж для некурців. ^[151]

Також виявлено, що жінки, які палять, мають значно підвищений ризик розвитку аневризми черевної аорти, стану, при якому слабка ділянка черевної аорти розширюється або випинається, і є найпоширенішою формою аневризми аорти.^[152]

Куріння підвищує ризик переломів кісток, особливо переломів стегна. ^[153] Це також призводить до уповільнення загоєння ран після операції та збільшення частоти післяопераційних ускладнень. ^[154]

Курці тютюну на 30-40% частіше хворіють на цукровий діабет 2 типу, ніж некурящі, і ризик зростає зі збільшенням кількості викурених сигарет.^[155] Крім того, курці з діабетом мають гірші результати, ніж ті, хто не курить. ^[156]

Заявлені переваги

З огляду на надзвичайно негативний вплив куріння на здоров’я, деякі обсерваційні дослідження свідчать про те, що куріння може мати специфічні позитивні наслідки, зокрема у сфері серцево-судинних захворювань . ^[157] Інтерес до цього епідеміологічного явища також викликав COVID-19 . ^[158] Систематичний огляд звітів, які стверджували, що курці краще реагують на лікування ішемічного інсульту, не підтвердив таких тверджень.

Твердження про дивовижні переваги куріння, засновані на даних спостережень, також були зроблені для хвороби Паркінсона ^[123], а також ряду інших захворювань, включаючи базально-клітинну карциному ^[159], злоякісну меланому ^[42] ], гостру гірську хворобу., ^[160] пемфігус,^[161] целіакія ^[162] та виразковий коліт ^[163] серед інших.

При хворобі Паркінсона

У випадку хвороби Паркінсона серія обсерваційних досліджень, які послідовно свідчать про можливе значне зниження ризику серед курців (та інших споживачів тютюнових виробів), викликала тривалий інтерес серед епідеміологів. ^[123] ^[164] Небіологічні фактори, які можуть сприяти таким спостереженням, включають зворотний зв’язок (через продромальні симптоми хвороби Паркінсона можуть спонукати деяких курців кинути палити до встановлення діагнозу) та особистісні міркування (люди, схильні до хвороби Паркінсона, як правило, відносно уникають ризику та можуть бути менша ймовірність наявності історії куріння).^[165]Можливе існування біологічного ефекту підтверджується декількома дослідженнями, які включали низькі рівні впливу нікотину без активного куріння. ^[166] Гіпотеза, заснована на даних, про те, що тривалий прийом дуже низьких доз нікотину (наприклад, у звичайній дієті) може забезпечити певний ступінь неврологічного захисту від хвороби Паркінсона, залишається відкритою як потенційна профілактична стратегія. ^[166]

Механізм

Епоксид бензопірендіолу, надзвичайно канцерогенний (спричиняє рак) метаболіт бензопірену, поліциклічного ароматичного вуглеводню, який утворюється при спалюванні тютюну
Бензопірен, головний мутаген тютюнового диму, у аддукті до ДНК ^[167]
Хімічні канцерогени

Дим або будь-яка частково спалена органічна речовина містить канцерогени (агенти, що викликають рак). Потенційні наслідки куріння, такі як рак легенів, можуть проявитися через 20 років. Історично жінки почали масово палити пізніше, ніж чоловіки, тому підвищений рівень смертності, спричинений курінням серед жінок, з’явився лише пізніше. Рівень смертності від раку легенів у чоловіків знизився в 1975 році — приблизно через 20 років після початкового зниження споживання сигарет серед чоловіків. Зменшення споживання серед жінок також почалося в 1975 році ^[168], але до 1991 року це не проявилося у зниженні смертності серед жінок, пов’язаної з раком легенів. ^[169]

Дим містить кілька канцерогенних продуктів піролізу, які зв'язуються з ДНК і викликають генетичні мутації . Особливо потужними канцерогенами є поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), які отруєні мутагенними епоксидами . Першим ПАУ, який було ідентифіковано як канцероген у тютюновому димі, був бензопірен, який, як було показано, токсично перетворюється на епоксид, який незворотньо приєднується до ядерної ДНК клітини, що може або вбити клітину, або спричинити генетичну мутацію. Якщо мутація пригнічує запрограмовану клітинну смерть, клітина може вижити і стати раковою клітиною. Подібним чином акролеїн, який міститься у великій кількості в тютюновому димі, також необоротно зв’язується з ДНК, викликає мутації, а отже, й рак. Однак йому не потрібна активація, щоб стати канцерогенним. ^[170]

У сигаретному димі є понад 19 відомих канцерогенів. ^[171] Нижче перераховані деякі з найсильніших канцерогенів:

ядерної ДНК, що може або вбити клітину, або спричинити генетичну мутацію . ДНК містить інформацію про те, як функціонує клітина; на практиці містить рецепти синтезу білка. Якщо мутація пригнічує запрограмовану смерть клітини, клітина може вижити і стати раковою клітиною, яка не функціонує як звичайна клітина. Канцерогенність є радіоміметичною, тобто подібною до тієї, яку викликає іонізуюче ядерне випромінювання. Виробники тютюну експериментували з технологією випаровування без горіння, щоб дозволити споживати сигарети без утворення канцерогенних бензопіренів. ^[172] Незважаючи на те, що такі продукти стають все більш популярними, вони все ще становлять дуже невелику частку ринку, і немає жодних переконливих доказів, які підтверджують або спростовують позитивні твердження щодо здоров’я.
Акролеїн є продуктом піролізу, який міститься в сигаретному димі. Це надає диму їдкий запах і подразнювальну дію, що викликає сльозотечу, і є головним фактором його канцерогенності. Подібно до метаболітів ПАУ, акролеїн також є електрофільним алкілуючим агентом і постійно зв’язується з основою ДНК гуаніном шляхом приєднання кон’югату з подальшою циклізацією в геміамінал . Акролеїн-гуаніновий аддукт індукує мутації під час копіювання ДНК і, таким чином, викликає рак, подібно до ПАУ. Однак акролеїну в сигаретному димі в 1000 разів більше, ніж ПАУ, і він здатний реагувати без метаболічної активації. Доведено, що акролеїн є мутагеном і канцерогеном у клітинах людини. Канцерогенність акролеїну було важко вивчити експериментами на тваринах, оскільки він має таку токсичність, що вбиває тварин до того, як у них захворіє рак. ^[173] Як правило, сполуки, здатні реагувати шляхом кон’югованого приєднання як електрофіли (так звані акцептори Міхаеля за реакцією Міхаеля ), є токсичними та канцерогенними, оскільки вони можуть постійно алкілувати ДНК, подібно до іприту чи афлатоксину . Акролеїн є лише одним із них, присутніх у сигаретному димі; наприклад, у сигаретному димі виявлено кротоновий альдегід . ^[174] Акцептори Міхаеля також сприяють хронічному запаленню при захворюваннях, викликаних курінням. ^[175]
Нітрозаміни — це група канцерогенних сполук, які містяться в сигаретному димі, але не в невисушеному листі тютюну. Нітрозаміни утворюються на листках димової сушки тютюну під час процесу сушіння через хімічну реакцію між нікотином та іншими сполуками, що містяться в несушених листках, і різними оксидами азоту, які містяться в усіх газах, що утворюються при згорянні. Було показано, що перехід на непряме затвердіння вогнем знижує рівень нітрозаміну до рівня менш ніж 0,1 частини на мільйон. ^[176] ^[177]

Побічний тютюновий дим або основний дим, що видихається, особливо шкідливий. Оскільки видихуваний дим існує при нижчих температурах, ніж вдихуваний дим, хімічні сполуки зазнають змін, що може призвести до того, що вони стануть більш небезпечними. Крім того, дим зазнає змін у міру старіння, що спричиняє перетворення сполуки NO у більш токсичний NO ₂ . Крім того, випаровування призводить до того, що частинки диму стають меншими, і, отже, легше проникають глибоко в легені будь-кого, хто пізніше дихає повітрям.^[178]

Радіоактивні канцерогени

Окрім хімічних нерадіоактивних канцерогенів, жувальний тютюн і тютюновий дим містять невеликі кількості свинцю-210 ( ²¹⁰ Pb) і полонію-210 ( ²¹⁰ Po), обидва з яких є радіоактивними канцерогенами. Наявність полонію-210 у сигаретному димі було експериментально виміряно на рівнях 0,0263–0,036 пКі (0,97–1,33 мБк ), ^[179] ^[180] що еквівалентно приблизно 0,1 пКі на міліграм диму (4 мБк/мг). ); або приблизно 0,81 pCi свинцю-210 на грам сухого конденсованого диму (30 Бк/кг).

Дослідження, проведене радіохіміком NCAR Едом Мартеллом, показало, що радіоактивні сполуки в сигаретному димі осідають у «гарячих точках», де розгалужуються бронхіальні трубки, що смола з сигаретного диму стійка до розчинення в легеневій рідині та що радіоактивні сполуки мають багато часу для радіоактивного впливу . гниють, перш ніж очищатися природними процесами. У приміщенні ці радіоактивні сполуки можуть залишатися у пасивному курінні, і більший вплив буде відбуватися, коли ці радіоактивні сполуки вдихаються під час нормального дихання, яке є глибшим і довшим, ніж під час вдихання сигарет. Пошкодження захисної епітеліальної тканини внаслідок куріння лише збільшує тривале утримання нерозчинних сполук полонію-210, що утворюються під час спалювання тютюну. Мартелл підрахував, що канцерогенна доза радіації в 80-100 рад потрапляє в легеневу тканину більшості курців, які помирають від раку легенів. ^[181] ^[182] ^[183]

Викурювання в середньому 1,5 пачки на день дає дозу опромінення 60-160 мЗв /рік ^[184] ^[185] порівняно з проживанням поблизу атомної електростанції (0,0001 мЗв/рік) ^[186] ^[187] або 3,0 мЗв /рік середня доза для американців. ^[187] ^[188] Деякі мінеральні апатити у Флориді, які використовуються для виробництва фосфату для посівів тютюну в США, містять уран, радій, свинець-210 і полоній-210 і радон. ^[189] ^[190] Радіоактивний дим від удобреного таким чином тютюну осідає в легенях і виділяє радіацію, навіть якщо курець кидає палити. Поєднання канцерогенних смол і радіації в такому чутливому органі, як легені, підвищує ризик раку.

Навпаки, в огляді канцерогенів тютюнового диму 1999 року, опублікованому в журналі Національного інституту раку, стверджується, що «рівень полонію-210 у тютюновому димі не вважається настільки високим, щоб істотно впливати на рак легенів у курців». ^[191] У 2011 році Хехт також заявив, що «рівень ²¹⁰ Po в сигаретному димі, ймовірно, занадто низький, щоб бути залученим до індукції раку легенів». ^[192]

Окислення і запалення

Вільні радикали та прооксиданти в сигаретах пошкоджують кровоносні судини та окислюють холестерин ЛПНЩ . ^[193] Лише окислений холестерин ЛПНЩ поглинається макрофагами, які стають пінистими клітинами, що призводить до атеросклеротичних бляшок . ^[193] Сигаретний дим збільшує прозапальні цитокіни в крові, викликаючи атеросклероз . ^[193] Прооксидантний стан також призводить до ендотеліальної дисфункції ^[193], що є ще однією важливою причиною атеросклерозу. ^[194]

Нікотин

Нікотин, який міститься в сигаретах та інших тютюнових виробах, є стимулятором і є одним з основних факторів, що призводять до продовження куріння. Нікотин є психоактивною речовиною, яка викликає сильну залежність. Під час куріння тютюну більша частина нікотину піддається піролізу ; залишається доза, достатня, щоб викликати легку соматичну залежність і від легкої до сильної психологічної залежності. Кількість нікотину, що поглинається організмом під час паління, залежить від багатьох факторів, включаючи тип тютюну, чи вдихається дим і чи використовується фільтр. Існує також утворення гарману ( інгібітора МАО ) з ацетальдегіду в сигаретному димі, який, здається, відіграє важливу роль у нікотиновій залежності ^[195], ймовірно, сприяючи вивільненню дофаміну в прилеглому ядрі у відповідь на нікотинові стимули. Згідно з дослідженнями Хеннінгфілда та Беновіца, нікотин викликає більшу залежність, ніж марихуана, кофеїн, алкоголь, кокаїн і героїн, якщо розглядати як соматичну, так і психологічну залежність. Однак через сильніші ефекти відміни від алкоголю, кокаїну та героїну нікотин може мати менший потенціал для соматичної залежності, ніж ці речовини. ^[196] ^[197] Близько половини канадців, які зараз курять, намагалися кинути палити. ^[198] Професор охорони здоров'я університету Макгілла Дженніфер О'Локлін заявила, що нікотинова залежність може виникнути вже через п'ять місяців після початку куріння. ^[199]

Поглинання сполуки шляхом куріння є одним із найшвидших і ефективних методів введення її в кров, поступаючись лише ін’єкціям, що забезпечує швидкий зворотний зв’язок, який підтримує здатність курців титрувати дозу. В середньому потрібно близько десяти секунд, щоб речовина досягла мозку. Завдяки ефективності цієї системи доставки багато курців відчувають, ніби не можуть кинути палити. Більшість із тих, хто намагається кинути палити й протягом трьох місяців не піддається нікотину, може залишатися вільною від куріння до кінця свого життя. ^[200] Існує ймовірність депресії у тих, хто намагається припинити вживання, як і в разі інших психоактивних речовин. Депресія також поширена серед курців-підлітків; Підлітки, які палять, мають у чотири рази більше шансів на розвиток симптомів депресії, ніж їхні некурящі однолітки. ^[201]

Незважаючи на те, що нікотин відіграє певну роль у гострих епізодах деяких захворювань (включаючи інсульт, імпотенцію та серцеві захворювання ), стимулюючи вивільнення адреналіну, що підвищує артеріальний тиск ^[202], частоту серцевих скорочень і дихання, а також вільні жирні кислоти, найбільш серйозні довгострокові наслідки більшою мірою є результатом продуктів процесу тліючого горіння. Це призвело до розробки різноманітних систем доставки нікотину, таких як нікотиновий пластир або нікотинова гумка, які можуть задовольнити потяг, що викликає звикання, доставляючи нікотин без шкідливих побічних продуктів горіння.

Джерела

↑ Prevalence of current tobacco use among adults aged=15 years (percentage). World Health Organization. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 2 січня 2009.
↑ Mayo report on addressing the worldwide tobacco epidemic through effective, evidence-based treatment. World Health Organization. с. 2. Архів оригіналу за 12 травня 2004. Процитовано 2 січня 2009.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Tobacco Fact sheet N°339. May 2014. Процитовано 13 May 2015.
↑ Saving the Children for the Tobacco Industry. Medical Anthropology Quarterly 5 (3): 236–56. 1991.
↑ WHO Report on the Global Tobacco Epidemic 2008 : The MPOWER Package (PDF). World Health Organization. 2008. с. 6, 8, 20. ISBN 9789240683112. OCLC 476167599. Архів оригіналу (PDF) за 1 January 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
↑ The top 10 causes of death. Архів оригіналу за 14 березня 2007. Процитовано 13 May 2015.
↑ These Two Industries Kill More People Than They Employ. IFLScience. Процитовано 9 березня 2019.
↑ Global effects of smoking, of quitting, and of taxing tobacco. The New England Journal of Medicine 370 (1): 60–8. January 2014
↑ Dubey, Divyani (1 червня 2022). Data Dive: Tobacco Kills 3,700 People Every Day, Causes 27% of Cancer Cases. Factchecker.in. Процитовано 4 вересня 2022.
↑ Tobacco in China. World Health Organization. World Health Organization. Архів оригіналу за 3 серпня 2022. Процитовано 4 вересня 2022.
↑ ^а ^б Archives, L. A. Times (2 грудня 1994). Study Finds Link Between Smoking, Impotence. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 10 квітня 2023.
↑ Epidemiology of erectile dysfunction. Endocrine 23 (2–3): 87–91. 2004.
↑ Vainio H (June 1987). Is passive smoking increasing cancer risk?. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health. 13 (3): 193—6.
↑ The health consequences of involuntary exposure to tobacco smoke: a report of the Surgeon General (PDF). Atlanta, U.S.: U.S. Department of Health and Human Services, Centers for Disease Control and Prevention, National Center for Chronic Disease Prevention and Health Promotion, Office on Smoking and Health. 2006. с. 93. Процитовано 15 лютого 2009.
↑ ^а ^б R. Dol. Uncovering the effects of smoking (1998) Medicine. Statistical Methods in Medical Research.
↑ De Klerk, Nicholas Hubert; Musk, Arthur William (2003). History of tobacco and health. Respirology. 8 (3): 286—290. doi:10.1046/j.1440-1843.2003.00483.x. PMID 14528877. Процитовано 21 грудня 2022.
↑ ^а ^б Doll R (June 1998). Uncovering the effects of smoking: historical perspective (PDF). Statistical Methods in Medical Research. 7 (2): 87—117. doi:10.1177/096228029800700202. PMID 9654637. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.
↑ Brandt, Allan M. (January 2012). Inventing Conflicts of Interest: A History of Tobacco Industry Tactics. American Journal of Public Health. 102 (1): 63—71. doi:10.2105/AJPH.2011.300292. ISSN 0090-0036. PMC 3490543. PMID 22095331.
↑ A Brief History Of Cigarette Advertising. TIME. 15 червня 2009.
↑ Proctor R.N. The anti-tobacco campaign of the Nazis: a little known aspect of public health in Germany, 1933-45. BMJ. 1996 Dec
↑ A short history of lung cancer. Toxicological Sciences 64 (1): 4–6. November 2001.
↑ National Cancer Institute. 20 Year Lag Time Between Smoking and Lung Cancer. Архів оригіналу за 17 February 2003.
↑ Proctor, Robert N. (May 2004). The Global Smoking Epidemic: A History and Status Report. Clinical Lung Cancer (англ.). 5 (6): 371—376. doi:10.3816/CLC.2004.n.016. PMID 15217537.
↑ Bedard, Kelly; Deschênes, Olivier (1 лютого 2006). The Long-Term Impact of Military Service on Health: Evidence from World War II and Korean War Veterans. American Economic Review (англ.). 96 (1): 176—194. doi:10.1257/000282806776157731. ISSN 0002-8282. PMID 29125728.
↑ Classics in oncology. Primary malignant growths of the lung. Isaac A. Adler, A.M., M.D. CA: A Cancer Journal for Clinicians 30 (5): 295–301. 1980.
↑ Does tobacco injure the human body?. Reader's Digest. 1924. Архів оригіналу за 18 квітня 2014.
↑ Fritz Lickint. Ein Leben als Aufklärer über die Gefahren des Tabaks. Suchtmed (нім.) 6 (3): 249–255. 2004.
↑ Proctor RN (February 2001). Commentary: Schairer and Schöniger's forgotten tobacco epidemiology and the Nazi quest for racial purity. International Journal of Epidemiology. 30 (1): 31—4. doi:10.1093/ije/30.1.31. PMID 11171846.
↑ Doll R (June 1998). Uncovering the effects of smoking: historical perspective (PDF). Statistical Methods in Medical Research. 7 (2): 87—117. doi:10.1177/096228029800700202. PMID 9654637. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.
↑ Doll R (June 1998). Uncovering the effects of smoking: historical perspective (PDF). Statistical Methods in Medical Research. 7 (2): 87—117. doi:10.1177/096228029800700202. PMID 9654637. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.
↑ Proctor RN (February 2001). Commentary: Schairer and Schöniger's forgotten tobacco epidemiology and the Nazi quest for racial purity. International Journal of Epidemiology. 30 (1): 31—4. doi:10.1093/ije/30.1.31. PMID 11171846.
↑ ^а ^б ^в Merchants of Doubt: How a Handful of Scientists Obscured the Truth on Issues from Tobacco Smoke to Global Warming. San Francisco, CA: Bloomsbury Press. 2010. с. 15. ISBN 978-1-59691-610-4.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Doll R (June 1998). Uncovering the effects of smoking: historical perspective (PDF). Statistical Methods in Medical Research. 7 (2): 87—117. doi:10.1177/096228029800700202. PMID 9654637. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.
↑ ^а ^б ^в Doubt is their product: how industry's assault on science threatens your health. Oxford [Oxfordshire]: Oxford University Press. 2008. с. 4–5. ISBN 978-0-19-530067-3.
↑ ^а ^б Smoking and carcinoma of the lung; preliminary report. British Medical Journal 2 (4682): 739–48. September 1950
↑ The mortality of doctors in relation to their smoking habits: a preliminary report. 1954. BMJ 328 (7455): 1529–33; discussion 1533. June 2004.
↑ Di Cicco, Maria Elisa; Ragazzo, Vincenzo; Jacinto, Tiago (September 2016). Mortality in relation to smoking: the British Doctors Study. Breathe (англ.). 12 (3): 275—276. doi:10.1183/20734735.013416. ISSN 1810-6838. PMC 5298160. PMID 28210302.
↑ Chapman, Simon; MacKenzie, Ross (9 лютого 2010). The Global Research Neglect of Unassisted Smoking Cessation: Causes and Consequences. PLOS Medicine. 7 (2): e1000216. doi:10.1371/journal.pmed.1000216. PMC 2817714. PMID 20161722.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Doll R (June 1998). Uncovering the effects of smoking: historical perspective (PDF). Statistical Methods in Medical Research. 7 (2): 87—117. doi:10.1177/096228029800700202. PMID 9654637. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.
↑ ^а ^б Brandt, Allan M. (2007). The cigarette century : the rise, fall, and deadly persistence of the product that defined America. New York: Basic Books. ISBN 978-0-465-07047-3. OCLC 71275531.
↑ The Cigarette Papers. publishing.cdlib.org. Процитовано 10 квітня 2023.
↑ ^а ^б WHO Framework Convention on Tobacco Control overview. fctc.who.int (англ.). Процитовано 10 квітня 2023.
↑ Eisner, Mark D. (6 листопада 2008). Smoke-free Legislation and Acute Coronary Syndrome. New England Journal of Medicine. Т. 359, № 19. с. 2070—2070. doi:10.1056/nejmc081803. ISSN 0028-4793. Процитовано 10 квітня 2023.
↑ Nutt, David; King, Leslie A; Saulsbury, William; Blakemore, Colin (2007-03). Development of a rational scale to assess the harm of drugs of potential misuse. The Lancet. Т. 369, № 9566. с. 1047—1053. doi:10.1016/s0140-6736(07)60464-4. ISSN 0140-6736. Процитовано 10 квітня 2023.
↑ ASPA. Health Effects of Tobacco. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 8 September 2014.
↑ Doll R., Peto R, Boreham J.(2004) Mortality in relation to smoking: 50 years’ observations on male British doctors MJ, doi:10
↑ Life Expectancy at Age 30: Nonsmoking Versus Smoking Men. Tobacco Documents Online. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 6 травня 2012.
↑ Smoking, physical activity, and active life expectancy. American Journal of Epidemiology 149 (7): 645–53. April 1999
↑ Mortality in relation to smoking: 40 years' observations on male British doctors. BMJ 309 (6959): 901–11. October 1994.
↑ Lifetime probability of developing lung cancer, by smoking status, Canada. Canadian Journal of Public Health 85 (6): 385–8. 1994.
↑ Treating Nicotine Addiction (PDF). The New York City Department of Health and Mental Hygiene. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2009. Процитовано 13 листопада 2009.
↑ HEALTH | Cigarettes 'cut life by 11 minutes'. BBC News. 31 грудня 1999. Процитовано 25 березня 2012.
↑ Light Cigarettes and Cancer Risk. National Cancer Institute. 18 серпня 2005. Процитовано 8 September 2014.
↑ Benefits of Quitting – American Lung Association. Stop Smoking. American Lung Association. Процитовано 6 травня 2012.
↑ Share of deaths from smoking. Our World in Data. Процитовано 5 March 2020.
↑ Death rate from smoking. Our World in Data. Процитовано 5 March 2020.
↑ Lifestyle factors related to mortality and survival: a mini-review. Gerontology 60 (4): 327–35. 2014.
↑ Tobacco smoking: the leading cause of preventable disease worldwide. Thoracic Surgery Clinics 23 (2): 103–12. May 2013.
↑ Centers for Disease Control and Prevention (CDC) (April 2002). Annual smoking-attributable mortality, years of potential life lost, and economic costs—United States, 1995–1999. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 51 (14): 300—3. PMID 12002168.
↑ ^а ^б Doll R, Peto R, Boreham J, Sutherland I (June 2004). Mortality in relation to smoking: 50 years' observations on male British doctors. BMJ. 328 (7455): 1519. doi:10.1136/bmj.38142.554479.AE. PMC 437139. PMID 15213107.
↑ America's Health Rankings – 2011 (PDF). United Health Foundation. December 2011. с. 12.
↑ 21st Century Could See a Billion Tobacco Victims (PDF). Tobacco News Flash. 3 (12): 1. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2012. Процитовано 6 травня 2012.
↑ Lung cancer occurrence in never-smokers: an analysis of 13 cohorts and 22 cancer registry studies. PLOS Medicine 5 (9): e185. September 2008
↑ Smoking and mortality—beyond established causes. The New England Journal of Medicine 372 (7): 631–40. February 2015.
↑ The history of the discovery of the cigarette–lung cancer link: evidentiary traditions, corporate denial, global toll: Table 1. Tobacco Control 21 (2): 87–91. 16 лютого 2012.
↑ Share of cancer deaths attributed to tobacco. Our World in Data. Процитовано 5 March 2020.
↑ Lung Cancer and Smoking (PDF). Fact Sheet. www.LegacyForHealth.org. 23 листопада 2010. Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2013. Процитовано 6 травня 2012.
↑ The epidemiology of renal cell carcinoma. The Journal of Urology 176 (6 Pt 1): 2353–8. December 2006.
↑ Risks and causes of laryngeal cancer. Cancer Research UK. Процитовано 21 June 2015.
↑ Head and Neck Cancer: Risk Factors and Prevention. ASCO. 26 червня 2012. Процитовано 21 June 2015.
↑ Tobacco smoking and risk of bladder cancer. Scandinavian Journal of Urology and Nephrology. Supplementum 42 (218): 45–54. September 2008.
↑ Esophagus Cancer. American Cancer Society. 11 серпня 2011. Процитовано 6 травня 2012.
↑ Tobacco and the risk of pancreatic cancer: a review and meta-analysis. Langenbeck's Archives of Surgery 393 (4): 535–45. July 2008.
↑ ^а ^б Tobacco use and cancer causation: association by tumour type. Journal of Internal Medicine 252 (3): 206–24. September 2002.
↑ Vineis P, Alavanja M, Buffler P, Fontham E, Franceschi S, Gao YT, Gupta PC, Hackshaw A, Matos E, Samet J, Sitas F, Smith J, Stayner L, Straif K, Thun MJ, Wichmann HE, Wu AH, Zaridze D, Peto R, Doll R (January 2004). Tobacco and cancer: recent epidemiological evidence. Journal of the National Cancer Institute. 96 (2): 99—106. doi:10.1093/jnci/djh014. PMID 14734699.
↑ Tobacco smoking and cancer: a brief review of recent epidemiological evidence. Lung Cancer 45 (Suppl 2): S3–9. August 2004.
↑ What are the risk factors for breast cancer?. American Cancer Society. Процитовано 31 May 2015.
↑ Pesch, B., Kendzia, B., Gustavsson, P., Jöckel, K.-H., Johnen, G., Pohlabeln, H., … Brüning, T. (2012). Cigarette smoking and lung cancer – relative risk estimates for the major histological types from a pooled analysis of case-control studies. International Journal of Cancer. Journal International Du Cancer, 131(5), 1210–1219.
↑ Reducing the Health Consequences of Smoking: 25 Years of Progress. A Report of the Surgeon General. United States Department of Health & Human Services. Процитовано 1 November 2012.
↑ Small cell lung cancer clinical practice guidelines in oncology.. Journal of the National Comprehensive Cancer Network 9 (10): 1086–113. October 2011.
↑ Friedrich Feyrter: a precise intellect in a diffuse system. Neuroendocrinology 83 (5–6): 394–404. 2006.
↑ Smoking and Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD). Parallel Epidemics of the 21st Century. International Journal of Environmental Research and Public Health (MDPI) 6 (1: Smoking and Tobacco Control): 209–224. January 2009.
↑ ABC of chronic obstructive pulmonary disease. Definition, epidemiology, and risk factors. BMJ 332 (7550): 1142–4. May 2006.
↑ Alpha,beta-unsaturated aldehydes in cigarette smoke release inflammatory mediators from human macrophages. American Journal of Respiratory Cell and Molecular Biology 37 (5): 617–23. November 2007.
↑ How Does Smoking Affect the Heart and Blood Vessels?. NHLBI. Процитовано 9 September 2015.
↑ Passive smoking and heart disease. Mechanisms and risk. JAMA 273 (13): 1047–53. April 1995.
↑ Health : Young smokers' heart attack risk. BBC. 24 серпня 2004. Процитовано 18 грудня 2005.
↑ Cigarette smoke and adverse health effects: An overview of research trends and future needs. The International Journal of Angiology 16 (3): 77–83. Autumn 2007.
↑ Cigarette Smoke Changes Heart's Shape. InfoNIAC.com. Процитовано 10 січня 2009.
↑ Buerger's disease (thromboangiitis obliterans). Rheumatic Disease Clinics of North America 16 (2): 463–70. May 1990.
↑ Cigar smoking: overview and current state of the science. Cigars: Health Effects and Trends. Smoking and Tobacco Control Monograph No. 9. National Cancer Institute. 1998. с. 1—20.
↑ Cigar smoking: an ignored public health threat. Secdondary. The Journal of Primary Prevention 26 (4): 363–75. July 2005.
↑ National Institutes of Health (10 квітня 1998). Background on Cigar Monograph: Cigars: Health Effects and Trends. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 4 січня 2008.
↑ Is smoking a causative factor of hypertension?. Blood Pressure 14 (2): 69–71. 2005
↑ Association between smoking and chronic kidney disease: a case control study. BMC Public Health 10: 731. November 2010.
↑ Sawicki PT, Didjurgeit U, Mühlhauser I, Bender R, Heinemann L, Berger M. Smoking is associated with progression of diabetic nephropathy. Diabetes Care. 1994 Feb;17(2):126-31
↑ Cigarette smoking as a risk factor for epidemic a(h1n1) influenza in young men. The New England Journal of Medicine. 1982
↑ ^а ^б ^в Finklea, J. F.; Sandifer, S. H.; Smith, D. D. (1969-11). CIGARETTE SMOKING AND EPIDEMIC INFLUENZA12. American Journal of Epidemiology (англ.). Т. 90, № 5. с. 390—399. doi:10.1093/oxfordjournals.aje.a121084. ISSN 1476-6256. Процитовано 10 квітня 2023.
↑ National Institutes of Health (10 квітня 1998). Background on Cigar Monograph: Cigars: Health Effects and Trends. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 4 січня 2008.
↑ American Cancer Society (2004). Questions About Smoking, Tobacco, and Health. Journal of the National Cancer Institute. 96 (11): 853—861. doi:10.1093/jnci/djh144. PMID 15173269.
↑ Commission on Life Sciences (1986). Environmental Tobacco Smoke: Measuring Exposures and Assessing Health Effects (1986). doi:10.17226/943. ISBN 978-0-309-03730-3. PMID 25032469. Процитовано 4 січня 2008.
↑ Reibel, Jesper (2003). Tobacco and Oral Diseases. Medical Principles and Practice. Т. 12, № Suppl. 1. с. 22—32. doi:10.1159/000069845. ISSN 1011-7571. Процитовано 10 квітня 2023.
↑ Dietrich T, Maserejian NN, Joshipura KJ, Krall EA, Garcia RI. Tobacco use and incidence of tooth loss among US male health professionals. J Dent Res. 2007 Apr;86(4)
↑ Leukoplakia Causes. Mayo Clinic. Процитовано 31 May 2015.
↑ Smoking and tuberculosis: the epidemiological association and immunopathogenesis. Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene 100 (4): 291–8. April 2006.
↑ Cigarette smoking and invasive pneumococcal disease. Active Bacterial Core Surveillance Team. The New England Journal of Medicine 342 (10): 681–9. March 2000.
↑ Cigarette smoking and infection. Archives of Internal Medicine 164 (20): 2206–16. November 2004.
↑ Risk factors for classical Kaposi's sarcoma. Journal of the National Cancer Institute 94 (22): 1712–8. November 2002.
↑ MEDLINEplus: Smoking Cuts Risk of Rare Cancer. Процитовано 8 September 2014.
↑ ^а ^б Treating Tobacco Use and Dependence: Quick Reference Guide for Clinicians: 2008 Update. PsycEXTRA Dataset. 2009. Процитовано 11 квітня 2023.
↑ Dechanet, C.; Anahory, T.; Mathieu Daude, J. C.; Quantin, X.; Reyftmann, L.; Hamamah, S.; Hedon, B.; Dechaud, H. (4 серпня 2010). Effects of cigarette smoking on reproduction. Human Reproduction Update. Т. 17, № 1. с. 76—95. doi:10.1093/humupd/dmq033. ISSN 1355-4786. Процитовано 11 квітня 2023.
↑ UK - Councils should take responsibility for commissioning local health services. Leadership in Health Services. Т. 20, № 1. 13 лютого 2007. doi:10.1108/lhs.2007.21120aab.008. ISSN 1751-1879. Процитовано 11 квітня 2023.
↑ Abusief, Mary E.; Hornstein, Mark D.; Jain, Tarun (2007-01). Assessment of United States fertility clinic websites according to the American Society for Reproductive Medicine (ASRM)/Society for Assisted Reproductive Technology (SART) guidelines. Fertility and Sterility. Т. 87, № 1. с. 88—92. doi:10.1016/j.fertnstert.2006.05.073. ISSN 0015-0282. Процитовано 11 квітня 2023.
↑ Parrott, Andy C. (1999). Does cigarette smoking cause stress?. American Psychologist. Т. 54, № 10. с. 817—820. doi:10.1037/0003-066x.54.10.817. ISSN 1935-990X. Процитовано 11 квітня 2023.
↑ Lagrue G, Lebargy F, & Cormier A.,. (2001). Des récepteurs nicotiniques à la dépendance tabagique: perspectives thérapeutiques. Alcoologie Et Addictologie, 23, 392-422
↑ ^а ^б Parrott A.C (January 1998). Nesbitt's Paradox resolved? Stress and arousal modulation during cigarette smoking. Addiction. с. 93 (1): 27–39.
↑ . Perceived stress, quitting smoking, and smoking relapse. Health Psychology. 1990. с. 9 (4): 466–78. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ Doherty, Eric W.; Doherty, William J. (1998). Smoke gets in your eyes: Cigarette smoking and divorce in a national sample of American adults. Families, Systems, & Health. Т. 16, № 4. с. 393—400. doi:10.1037/h0089864. ISSN 1939-0602. Процитовано 11 квітня 2023.
↑ Almeida O.P, Hulse G.K, Lawrence D, Flicker L (January 2002). Smoking as a risk factor for Alzheimer's disease: contrasting evidence from a systematic review of case-control and cohort studies. Addiction. с. 97 (1): 15–28.
↑ Cataldo, Janine K.; Prochaska, Judith J.; Glantz, Stanton A. (7 січня 2010). Cigarette Smoking is a Risk Factor for Alzheimer's Disease: An Analysis Controlling for Tobacco Industry Affiliation. Journal of Alzheimer's Disease. Т. 19, № 2. с. 465—480. doi:10.3233/jad-2010-1240. ISSN 1875-8908. Процитовано 11 квітня 2023.
↑ Anstey KJ, von Sanden C, Salim A, O'Kearney R (August 2007). Smoking as a risk factor for dementia and cognitive decline: a meta-analysis of prospective studies. American Journal of Epidemiology. с. 166 (4): 367–78.
↑ Jacobsen, Leslie K.; Krystal, John H.; Mencl, W. Einar; Westerveld, Michael; Frost, Stephen J.; Pugh, Kenneth R. (2005-01). Effects of smoking and smoking abstinence on cognition in adolescent tobacco smokers. Biological Psychiatry. Т. 57, № 1. с. 56—66. doi:10.1016/j.biopsych.2004.10.022. ISSN 0006-3223. Процитовано 11 квітня 2023.
↑ ^а ^б ^в Allam M.F, Campbell M.J, Del Castillo A.S, Fernández-Crehuet Navajas R (2004). Parkinson's disease protects against smoking?. Behavioural Neurology. 15 (3–4): 65–71.
↑ Smoking and Raven IQ. Psychopharmacology 116 (3): 382–4. November 1994.
↑ Martin J Jarvis. Why people smoke. BMJ, 2004: 277–279.
↑ NICOU - Clinical: Nicotine and Metabolites, Urine. www.mayomedicallaboratories.com. Процитовано 3 січня 2018.
↑ Clinical significance of tobacco withdrawal. Nicotine & Tobacco Research 8 (2): 153–6. April 2006.
↑ OPCS Surveys of Psychiatric Morbidity Report 3: Economic Activity and Social Functioning of Adults With Psychiatric Disorders. London, Her Majesty's Stationery Office. 1995, 168
↑ Shattuck Lecture. We can do better—improving the health of the American people. The New England Journal of Medicine 357 (12): 1221–8.
↑ Schizophrenia and Smoking. Health Report. ABC Radio National (Australian Broadcasting Corporation). 22 липня 2002. Процитовано 6 травня 2012.
↑ Nicotinic receptor mechanisms and cognition in normal states and neuropsychiatric disorders. Journal of Psychopharmacology 18 (4): 457–74.
↑ Nicotine use in schizophrenia: the self medication hypotheses. Neuroscience and Biobehavioral Reviews 29 (6): 1021–34. 2005.
↑ Does tobacco use cause psychosis? (2015) Systematic review and meta-analysis. The Lancet. Psychiatry 2 (8): 718–725.
↑ Depression and the dynamics of smoking. A national perspective. JAMA 264 (12): 1541–5. September 1990.
↑ Nicotine, negative affect, and depression. Journal of Consulting and Clinical Psychology 61 (5): 761–7. October 1993.
↑ Glassman A.H, Helzer J.E, Covey L.S, Cottler L.B, Stetner F, Tipp J.E, Johnson J. Smoking, smoking cessation, and major depression. JAMA. 1990 Sep 26;264(12):1546-9.
↑ Cigarette smoking and major depression. Journal of Addictive Diseases 17 (1): 35–46. 1998.
↑ Park, Edward; Pineles, Beth L.; Samet, Jonathan M. (2014). Systematic Review and Meta-Analysis of Miscarriage and Maternal Exposure to Tobacco Smoke During Pregnancy. American Journal of Epidemiology. 179 (7): 807—823. PMID 24518810.
↑ Cnattingius, Sven (2004). The epidemiology of smoking during pregnancy: Smoking prevelance, maternal characteristics, and pregnancy outcomes. Nicotine & Tobacco Research. 6 (2): 125—140.
↑ Maternal smoking during pregnancy and neural tube defects in offspring: a meta-analysis. Child's Nervous System 30 (1): 83–9. January 2014.
↑ Incidence of laparoscopically confirmed endometriosis by demographic, anthropometric, and lifestyle factors. American Journal of Epidemiology 160 (8): 784–96. October 2004
↑ Clinical predictive factors for endometriosis in a Portuguese infertile population. Human Reproduction 19 (9): 2126–31. September 2004.
↑ Beneficial effects of nicotine and cigarette smoking: the real, the possible and the spurious. British Medical Bulletin 52 (1): 58–73. January 1996
↑ Epidemiologic contributions to understanding the etiology of uterine leiomyomata. Environmental Health Perspectives 108 (Suppl 5): 821–7. October 2000
↑ Effect of mild-to-moderate smoking on viral load, cytokines, oxidative stress, and cytochrome P450 enzymes in HIV-infected individuals. PLOS ONE 10 (4): e0122402. 2015.
↑ Drug interactions with smoking. American Journal of Health-System Pharmacy 64 (18): 1917–21.
↑ Cigarette smoking induces overexpression of a fat-depleting gene AZGP1 in the human. Chest 135 (5): 1197–1208. May 2009.
↑ Fire injuries, disasters, and costs from cigarettes and cigarette lights: a global overview. Preventive Medicine 31 (2 Pt 1): 91–9. August 2000.
↑ Injury death excesses in smokers: a 1990–95 United States national cohort study. Injury Prevention 6 (4): 277–80. December 2000.
↑ Smoking and inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Mayo Clinic Proceedings 81 (11): 1462–71. November 2006.
↑ Reid A, de Klerk NH, Ambrosini GL, Berry G, Musk AW (August 2006). The risk of lung cancer with increasing time since ceasing exposure to asbestos and quitting smoking. Occupational and Environmental Medicine. 63 (8): 509—12. doi:10.1136/oem.2005.025379. PMC 2078130. PMID 16849527.
↑ Abdominal aortic aneurysm events in the women's health initiative: cohort study. BMJ 337: a1724. October 2008.
↑ Smoking and fracture risk: a meta-analysis. Osteoporosis International 16 (2): 155–62. February 2005.
↑ Wound healing and infection in surgery. The clinical impact of smoking and smoking cessation: a systematic review and meta-analysis. Archives of Surgery 147 (4): 373–83. April 2012
↑ 2014 Surgeon General's Report: The Health Consequences of Smoking—50 Years of Progress. Centers for Disease Control and Prevention (en-us) . 5 March 2018.
↑ Smoking and Diabetes. Centers for Disease Control and Prevention (en-us) . 23 April 2018.
↑ "Smoking paradox" is not true in patients with ischemic stroke: a systematic review and meta-analysis. Journal of Neurology 268 (6): 2042–2054. June 2021.
↑ Is there a smoker's paradox in COVID-19?. BMJ Evidence-Based Medicine 26 (6): bmjebm–2020–111492. August 2020.
↑ The association between smoking and risk of skin cancer: a meta-analysis of cohort studies. Cancer Causes & Control 31 (8): 787–794. August 2020
↑ Association between smoking and the risk of acute mountain sickness: a meta-analysis of observational studies. Military Medical Research 3: 37. 2016
↑ Influence of cigarette smoking on pemphigus - a systematic review and pooled analysis of the literature. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology 8: 1256–1262. August 2018.
↑ Cigarette smoking and risk of celiac disease: A systematic review and meta-analysis. United European Gastroenterology Journal 6 (9): 1285–1293. November 2018
↑ N. To, A. C. Ford, D. J. Gracie. Systematic review with meta-analysis: the effect of tobacco smoking on the natural history of ulcerative colitis. Alimentary Pharmacology & Therapeutics 44 (2): 117–26. July 2016
↑ nset and progression factors in Parkinson's disease: a systematic review. Neurotoxicology 61: 132–141. 2017
↑ Chen, Honglei (17 лютого 2018). The Changing Landscape of Parkinson Epidemiologic Research. Journal of Parkinson's Disease. Т. 8, № 1. с. 1—12. doi:10.3233/jpd-171238. ISSN 1877-7171. Процитовано 12 квітня 2023.
↑ ^а ^б Chen H (2018). The changing landscape of Parkinson epidemiologic research. Journal of Parkinson's Disease. 8 (1): 1—12. doi:10.3233/JPD-171238. PMC 5836408. PMID 29154293.
↑ Pradhan P, Tirumala S, Liu X, Sayer JM, Jerina DM, Yeh HJ (May 2001). Solution structure of a trans-opened (10S)-dA adduct of (+)-(7S,8R,9S,10R)-7,8-dihydroxy-9,10-epoxy-7,8,9,10-tetrahydrobenzo[a]pyrene in a fully complementary DNA duplex: evidence for a major syn conformation. Biochemistry. 40 (20): 5870—81. doi:10.1021/bi002896q. PMID 11352722.
↑ Bray F, Tyczynski JE, Parkin DM (January 2004). Going up or coming down? The changing phases of the lung cancer epidemic from 1967 to 1999 in the 15 European Union countries. European Journal of Cancer. 40 (1): 96—125. doi:10.1016/j.ejca.2003.08.005. PMID 14687795.
↑ Answers to self-assessment questions. Biology 1. Cambridge Advanced Sciences. 2000. с. 250. ISBN 978-0-521-78719-2.
↑ Feng Z, Hu W, Hu Y, Tang MS (October 2006). Acrolein is a major cigarette-related lung cancer agent: Preferential binding at p53 mutational hotspots and inhibition of DNA repair. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 103 (42): 15404—9. Bibcode:2006PNAS..10315404F. doi:10.1073/pnas.0607031103. PMC 1592536. PMID 17030796.
↑ Smoking and smokeless tobacco. Архів оригіналу за 23 липня 2006. Процитовано 15 липня 2006.
↑ DNA interaction with Benzopyrene. DNA. Архів оригіналу за 23 грудня 2004. Процитовано 5 березня 2005.
↑ Feng Z, Hu W, Hu Y, Tang MS (October 2006). Acrolein is a major cigarette-related lung cancer agent: Preferential binding at p53 mutational hotspots and inhibition of DNA repair. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 103 (42): 15404—9. Bibcode:2006PNAS..10315404F. doi:10.1073/pnas.0607031103. PMC 1592536. PMID 17030796.
↑ Kataoka H, Sumida A, Makita M (1997). Determination of aliphatic and aromatic aldehydes in cigarette smoke by gas chromatography with flame photometric detection. Chromatographia. 44 (9–10): 491—6. doi:10.1007/BF02466742.
↑ Facchinetti F, Amadei F, Geppetti P, Tarantini F, Di Serio C, Dragotto A, Gigli PM, Catinella S, Civelli M, Patacchini R (November 2007). Alpha,beta-unsaturated aldehydes in cigarette smoke release inflammatory mediators from human macrophages. American Journal of Respiratory Cell and Molecular Biology. 37 (5): 617—23. doi:10.1165/rcmb.2007-0130OC. PMID 17600310.
↑ Retrofitting Tobacco Curing Barns (PDF). Extension Engineering Publications. The University of Georgia College of Agricultural and Environmental Sciences. Процитовано 6 травня 2012.
↑ NOVA. Search for a Safer Cigarette. PBS.
↑ Godish, Thad (2001). Indoor environmental quality. Boca Raton, Fla.: Lewis Publishers. ISBN 1-56670-402-2. OCLC 44548981.
↑ Smoking, Health And Personality. REBEK. 13 травня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015.
↑ U.S. Army Center for Health Promotion and Preventive Medicine. Radiological Sources of Potential Exposure and/or Contamination (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2006.
↑ Martell EA (March 1983). alpha-Radiation dose at bronchial bifurcations of smokers from indoor exposure to radon progeny. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 80 (5): 1285—9. Bibcode:1983PNAS...80.1285M. doi:10.1073/pnas.80.5.1285. PMC 393580. PMID 6572389.
↑ Muggli ME, Ebbert JO, Robertson C, Hurt RD (September 2008). Waking a sleeping giant: the tobacco industry's response to the polonium-210 issue. American Journal of Public Health. 98 (9): 1643—50. doi:10.2105/AJPH.2007.130963. PMC 2509609. PMID 18633078.
↑ Rego B (September 2009). The Polonium brief: a hidden history of cancer, radiation, and the tobacco industry (PDF). Isis; an International Review Devoted to the History of Science and Its Cultural Influences. 100 (3): 453—84. doi:10.1086/644613. PMID 19960838. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 20 липня 2014.
↑ Office of Research Services, Division of Radiation Safety. F. Typical Sources of Radiation Exposure. United States National Institutes of Health. Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 6 травня 2012.
↑ Radiation Risk for Xray and CT exams –. dosage chart. Associated Radiologists. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 6 травня 2012.
↑ Radiation Risks and Realities (PDF). United States Environmental Protection Agency. 16 липня 2014.
↑ ^а ^б Everyday exposures to radiation. Front Line. Public Broadcasting System.
↑ Radiation fears after Japan blast. BBC. 21 липня 2011.
↑ Puffing on Polonium. The New York Times. 1 грудня 2006.
↑ Tobacco Smoke | Radiation Protection. United States Environmental Protection Agency. Процитовано 6 травня 2012.
↑ Hecht SS (July 1999). Tobacco smoke carcinogens and lung cancer. Journal of the National Cancer Institute. 91 (14): 1194—210. doi:10.1093/jnci/91.14.1194. PMID 10413421.
↑ Tobacco smoke carcinogens and lung cancer. Chemical Carcinogenesis. Totowa, NJ: Springer. 2011. с. 67. ISBN 9781617379949.
↑ ^а ^б ^в ^г Messner B, Bernhard D (2014). Smoking and cardiovascular disease: mechanisms of endothelial dysfunction and early atherogenesis. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. 34 (3): 509—515. doi:10.1161/ATVBAHA.113.300156. PMID 24554606.
↑ Bonetti PO, Lerman LO, Lerman A (2003). Endothelial dysfunction: a marker of atherosclerotic risk. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. 23 (2): 168—175. doi:10.1161/01.ATV.0000051384.43104.FC. PMID 12588755.
↑ Talhout R, Opperhuizen A, van Amsterdam JG (October 2007). Role of acetaldehyde in tobacco smoke addiction. European Neuropsychopharmacology. 17 (10): 627—36. doi:10.1016/j.euroneuro.2007.02.013. PMID 17382522.
↑ Relative Addictiveness of Drugs. The New York Times. 2 серпня 1994. Процитовано 6 травня 2012.
↑ The Henningfield-Benowitz substance comparison charts. Процитовано 6 травня 2012.
↑ AADAC|Truth About Tobacco – Addiction. Alberta Health Services. Архів оригіналу за 25 лютого 2014.
↑ Gervais A, O'Loughlin J, Meshefedjian G, Bancej C, Tremblay M (August 2006). Milestones in the natural course of onset of cigarette use among adolescents. CMAJ. 175 (3): 255—61. doi:10.1503/cmaj.051235. PMC 1513423. PMID 16880445.
↑ National Cancer Institute. Harms of Smoking and Health Benefits of Quitting. Fact Sheet. United States National Institutes of Health. Процитовано 6 травня 2012.
↑ Smoking increases teen depression. Monitor on Psychology. American Psychological Association. 2000. Процитовано 6 травня 2012.
↑ Narkiewicz K, Kjeldsen SE, Hedner T (2005). Is smoking a causative factor of hypertension?. Blood Pressure. 14 (2): 69—71. doi:10.1080/08037050510034202. PMID 16036482.

[WHOPrevalenceAdultsAge15-1] Prevalence of current tobacco use among adults aged=15 years (percentage). World Health Organization. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 2 січня 2009.

[WHOMayoReport-2] Mayo report on addressing the worldwide tobacco epidemic through effective, evidence-based treatment. World Health Organization. с. 2. Архів оригіналу за 12 травня 2004. Процитовано 2 січня 2009.

[WHO2014-3] а ^б ^в ^г ^д ^е Tobacco Fact sheet N°339. May 2014. Процитовано 13 May 2015.

[Nichter_1991-4] Saving the Children for the Tobacco Industry. Medical Anthropology Quarterly 5 (3): 236–56. 1991.

[isbn92-4-159628-7-5] WHO Report on the Global Tobacco Epidemic 2008 : The MPOWER Package (PDF). World Health Organization. 2008. с. 6, 8, 20. ISBN 9789240683112. OCLC 476167599. Архів оригіналу (PDF) за 1 January 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.

[6] The top 10 causes of death. Архів оригіналу за 14 березня 2007. Процитовано 13 May 2015.

[7] These Two Industries Kill More People Than They Employ. IFLScience. Процитовано 9 березня 2019.

[8] Global effects of smoking, of quitting, and of taxing tobacco. The New England Journal of Medicine 370 (1): 60–8. January 2014

[9] Dubey, Divyani (1 червня 2022). Data Dive: Tobacco Kills 3,700 People Every Day, Causes 27% of Cancer Cases. Factchecker.in. Процитовано 4 вересня 2022.

[10] Tobacco in China. World Health Organization. World Health Organization. Архів оригіналу за 3 серпня 2022. Процитовано 4 вересня 2022.

[pmid15924009-11] а ^б Archives, L. A. Times (2 грудня 1994). Study Finds Link Between Smoking, Impotence. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 10 квітня 2023.

[pmid15146084-12] Epidemiology of erectile dysfunction. Endocrine 23 (2–3): 87–91. 2004.

[Scandinavian-13] Vainio H (June 1987). Is passive smoking increasing cancer risk?. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health. 13 (3): 193—6.

[SurgeonGeneralPassiveSmoking2006-14] The health consequences of involuntary exposure to tobacco smoke: a report of the Surgeon General (PDF). Atlanta, U.S.: U.S. Department of Health and Human Services, Centers for Disease Control and Prevention, National Center for Chronic Disease Prevention and Health Promotion, Office on Smoking and Health. 2006. с. 93. Процитовано 15 лютого 2009.

[dos-15] а ^б R. Dol. Uncovering the effects of smoking (1998) Medicine. Statistical Methods in Medical Research.

[16] De Klerk, Nicholas Hubert; Musk, Arthur William (2003). History of tobacco and health. Respirology. 8 (3): 286—290. doi:10.1046/j.1440-1843.2003.00483.x. PMID 14528877. Процитовано 21 грудня 2022.

[doly-17] а ^б Doll R (June 1998). Uncovering the effects of smoking: historical perspective (PDF). Statistical Methods in Medical Research. 7 (2): 87—117. doi:10.1177/096228029800700202. PMID 9654637. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.

[18] Brandt, Allan M. (January 2012). Inventing Conflicts of Interest: A History of Tobacco Industry Tactics. American Journal of Public Health. 102 (1): 63—71. doi:10.2105/AJPH.2011.300292. ISSN 0090-0036. PMC 3490543. PMID 22095331.

[time_advertising-19] A Brief History Of Cigarette Advertising. TIME. 15 червня 2009.

[aut_lickint-20] Proctor R.N. The anti-tobacco campaign of the Nazis: a little known aspect of public health in Germany, 1933-45. BMJ. 1996 Dec

[Cite_pmid|11606795-21] A short history of lung cancer. Toxicological Sciences 64 (1): 4–6. November 2001.

[22] National Cancer Institute. 20 Year Lag Time Between Smoking and Lung Cancer. Архів оригіналу за 17 February 2003.

[23] Proctor, Robert N. (May 2004). The Global Smoking Epidemic: A History and Status Report. Clinical Lung Cancer (англ.). 5 (6): 371—376. doi:10.3816/CLC.2004.n.016. PMID 15217537.

[24] Bedard, Kelly; Deschênes, Olivier (1 лютого 2006). The Long-Term Impact of Military Service on Health: Evidence from World War II and Korean War Veterans. American Economic Review (англ.). 96 (1): 176—194. doi:10.1257/000282806776157731. ISSN 0002-8282. PMID 29125728.

[pmid6773624-25] Classics in oncology. Primary malignant growths of the lung. Isaac A. Adler, A.M., M.D. CA: A Cancer Journal for Clinicians 30 (5): 295–301. 1980.

[26] Does tobacco injure the human body?. Reader's Digest. 1924. Архів оригіналу за 18 квітня 2014.

[Lickin-27] Fritz Lickint. Ein Leben als Aufklärer über die Gefahren des Tabaks. Suchtmed (нім.) 6 (3): 249–255. 2004.

[about_lickin-28] Proctor RN (February 2001). Commentary: Schairer and Schöniger's forgotten tobacco epidemiology and the Nazi quest for racial purity. International Journal of Epidemiology. 30 (1): 31—4. doi:10.1093/ije/30.1.31. PMID 11171846.

[dolly-29] Doll R (June 1998). Uncovering the effects of smoking: historical perspective (PDF). Statistical Methods in Medical Research. 7 (2): 87—117. doi:10.1177/096228029800700202. PMID 9654637. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.

[dolry-30] Doll R (June 1998). Uncovering the effects of smoking: historical perspective (PDF). Statistical Methods in Medical Research. 7 (2): 87—117. doi:10.1177/096228029800700202. PMID 9654637. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.

[about_lickint-31] Proctor RN (February 2001). Commentary: Schairer and Schöniger's forgotten tobacco epidemiology and the Nazi quest for racial purity. International Journal of Epidemiology. 30 (1): 31—4. doi:10.1093/ije/30.1.31. PMID 11171846.

[isbn1-59691-610-9-32] а ^б ^в Merchants of Doubt: How a Handful of Scientists Obscured the Truth on Issues from Tobacco Smoke to Global Warming. San Francisco, CA: Bloomsbury Press. 2010. с. 15. ISBN 978-1-59691-610-4.

[dolls_history-33] а ^б ^в ^г ^д Doll R (June 1998). Uncovering the effects of smoking: historical perspective (PDF). Statistical Methods in Medical Research. 7 (2): 87—117. doi:10.1177/096228029800700202. PMID 9654637. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.

[isbn0-19-530067-X-34] а ^б ^в Doubt is their product: how industry's assault on science threatens your health. Oxford [Oxfordshire]: Oxford University Press. 2008. с. 4–5. ISBN 978-0-19-530067-3.

[Cite_pmid|14772469-35] а ^б Smoking and carcinoma of the lung; preliminary report. British Medical Journal 2 (4682): 739–48. September 1950

[pmid15217868-36] The mortality of doctors in relation to their smoking habits: a preliminary report. 1954. BMJ 328 (7455): 1529–33; discussion 1533. June 2004.

[37] Di Cicco, Maria Elisa; Ragazzo, Vincenzo; Jacinto, Tiago (September 2016). Mortality in relation to smoking: the British Doctors Study. Breathe (англ.). 12 (3): 275—276. doi:10.1183/20734735.013416. ISSN 1810-6838. PMC 5298160. PMID 28210302.

[64_review-38] Chapman, Simon; MacKenzie, Ross (9 лютого 2010). The Global Research Neglect of Unassisted Smoking Cessation: Causes and Consequences. PLOS Medicine. 7 (2): e1000216. doi:10.1371/journal.pmed.1000216. PMC 2817714. PMID 20161722.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[dolls_histor-39] Doll R (June 1998). Uncovering the effects of smoking: historical perspective (PDF). Statistical Methods in Medical Research. 7 (2): 87—117. doi:10.1177/096228029800700202. PMID 9654637. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.

[:0-40] а ^б Brandt, Allan M. (2007). The cigarette century : the rise, fall, and deadly persistence of the product that defined America. New York: Basic Books. ISBN 978-0-465-07047-3. OCLC 71275531.

[41] The Cigarette Papers. publishing.cdlib.org. Процитовано 10 квітня 2023.

[:3-42] а ^б WHO Framework Convention on Tobacco Control overview. fctc.who.int (англ.). Процитовано 10 квітня 2023.

[pell_jp1-43] Eisner, Mark D. (6 листопада 2008). Smoke-free Legislation and Acute Coronary Syndrome. New England Journal of Medicine. Т. 359, № 19. с. 2070—2070. doi:10.1056/nejmc081803. ISSN 0028-4793. Процитовано 10 квітня 2023.

[44] Nutt, David; King, Leslie A; Saulsbury, William; Blakemore, Colin (2007-03). Development of a rational scale to assess the harm of drugs of potential misuse. The Lancet. Т. 369, № 9566. с. 1047—1053. doi:10.1016/s0140-6736(07)60464-4. ISSN 0140-6736. Процитовано 10 квітня 2023.

[45] ASPA. Health Effects of Tobacco. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 8 September 2014.

[Dol004-46] Doll R., Peto R, Boreham J.(2004) Mortality in relation to smoking: 50 years’ observations on male British doctors MJ, doi:10

[urlLife_Expectancy_at_Age_30:_Nonsmoking_Versus_Smoking_Men-47] Life Expectancy at Age 30: Nonsmoking Versus Smoking Men. Tobacco Documents Online. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 6 травня 2012.

[pmid10192312-48] Smoking, physical activity, and active life expectancy. American Journal of Epidemiology 149 (7): 645–53. April 1999

[pmid7755693-49] Mortality in relation to smoking: 40 years' observations on male British doctors. BMJ 309 (6959): 901–11. October 1994.

[pmid7895211-50] Lifetime probability of developing lung cancer, by smoking status, Canada. Canadian Journal of Public Health 85 (6): 385–8. 1994.

[m11-51] Treating Nicotine Addiction (PDF). The New York City Department of Health and Mental Hygiene. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2009. Процитовано 13 листопада 2009.

[52] HEALTH | Cigarettes 'cut life by 11 minutes'. BBC News. 31 грудня 1999. Процитовано 25 березня 2012.

[53] Light Cigarettes and Cancer Risk. National Cancer Institute. 18 серпня 2005. Процитовано 8 September 2014.

[urlBenefits_of_Quitting_-_American_Lung_Association-54] Benefits of Quitting – American Lung Association. Stop Smoking. American Lung Association. Процитовано 6 травня 2012.

[55] Share of deaths from smoking. Our World in Data. Процитовано 5 March 2020.

[56] Death rate from smoking. Our World in Data. Процитовано 5 March 2020.

[57] Lifestyle factors related to mortality and survival: a mini-review. Gerontology 60 (4): 327–35. 2014.

[58] Tobacco smoking: the leading cause of preventable disease worldwide. Thoracic Surgery Clinics 23 (2): 103–12. May 2013.

[pmid12002168-59] Centers for Disease Control and Prevention (CDC) (April 2002). Annual smoking-attributable mortality, years of potential life lost, and economic costs—United States, 1995–1999. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 51 (14): 300—3. PMID 12002168.

[Doll_2004-60] а ^б Doll R, Peto R, Boreham J, Sutherland I (June 2004). Mortality in relation to smoking: 50 years' observations on male British doctors. BMJ. 328 (7455): 1519. doi:10.1136/bmj.38142.554479.AE. PMC 437139. PMID 15213107.

[urlwww.americashealthrankings.org-61] America's Health Rankings – 2011 (PDF). United Health Foundation. December 2011. с. 12.

[62] 21st Century Could See a Billion Tobacco Victims (PDF). Tobacco News Flash. 3 (12): 1. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2012. Процитовано 6 травня 2012.

[63] Lung cancer occurrence in never-smokers: an analysis of 13 cohorts and 22 cancer registry studies. PLOS Medicine 5 (9): e185. September 2008

[NEJM-20150212-64] Smoking and mortality—beyond established causes. The New England Journal of Medicine 372 (7): 631–40. February 2015.

[Proctor_87–91-65] The history of the discovery of the cigarette–lung cancer link: evidentiary traditions, corporate denial, global toll: Table 1. Tobacco Control 21 (2): 87–91. 16 лютого 2012.

[66] Share of cancer deaths attributed to tobacco. Our World in Data. Процитовано 5 March 2020.

[urlwww.legacyforhealth.org-67] Lung Cancer and Smoking (PDF). Fact Sheet. www.LegacyForHealth.org. 23 листопада 2010. Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2013. Процитовано 6 травня 2012.

[68] The epidemiology of renal cell carcinoma. The Journal of Urology 176 (6 Pt 1): 2353–8. December 2006.

[69] Risks and causes of laryngeal cancer. Cancer Research UK. Процитовано 21 June 2015.

[70] Head and Neck Cancer: Risk Factors and Prevention. ASCO. 26 червня 2012. Процитовано 21 June 2015.

[71] Tobacco smoking and risk of bladder cancer. Scandinavian Journal of Urology and Nephrology. Supplementum 42 (218): 45–54. September 2008.

[url_www.cancer.org_EsophagusCancer-72] Esophagus Cancer. American Cancer Society. 11 серпня 2011. Процитовано 6 травня 2012.

[73] Tobacco and the risk of pancreatic cancer: a review and meta-analysis. Langenbeck's Archives of Surgery 393 (4): 535–45. July 2008.

[jinternmed-74] а ^б Tobacco use and cancer causation: association by tumour type. Journal of Internal Medicine 252 (3): 206–24. September 2002.

[75] Vineis P, Alavanja M, Buffler P, Fontham E, Franceschi S, Gao YT, Gupta PC, Hackshaw A, Matos E, Samet J, Sitas F, Smith J, Stayner L, Straif K, Thun MJ, Wichmann HE, Wu AH, Zaridze D, Peto R, Doll R (January 2004). Tobacco and cancer: recent epidemiological evidence. Journal of the National Cancer Institute. 96 (2): 99—106. doi:10.1093/jnci/djh014. PMID 14734699.

[76] Tobacco smoking and cancer: a brief review of recent epidemiological evidence. Lung Cancer 45 (Suppl 2): S3–9. August 2004.

[77] What are the risk factors for breast cancer?. American Cancer Society. Процитовано 31 May 2015.

[78] Pesch, B., Kendzia, B., Gustavsson, P., Jöckel, K.-H., Johnen, G., Pohlabeln, H., … Brüning, T. (2012). Cigarette smoking and lung cancer – relative risk estimates for the major histological types from a pooled analysis of case-control studies. International Journal of Cancer. Journal International Du Cancer, 131(5), 1210–1219.

[79] Reducing the Health Consequences of Smoking: 25 Years of Progress. A Report of the Surgeon General. United States Department of Health & Human Services. Процитовано 1 November 2012.

[80] Small cell lung cancer clinical practice guidelines in oncology.. Journal of the National Comprehensive Cancer Network 9 (10): 1086–113. October 2011.

[81] Friedrich Feyrter: a precise intellect in a diffuse system. Neuroendocrinology 83 (5–6): 394–404. 2006.

[IJERPH_2009-82] Smoking and Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD). Parallel Epidemics of the 21st Century. International Journal of Environmental Research and Public Health (MDPI) 6 (1: Smoking and Tobacco Control): 209–224. January 2009.

[83] ABC of chronic obstructive pulmonary disease. Definition, epidemiology, and risk factors. BMJ 332 (7550): 1142–4. May 2006.

[Facchinetti-84] Alpha,beta-unsaturated aldehydes in cigarette smoke release inflammatory mediators from human macrophages. American Journal of Respiratory Cell and Molecular Biology 37 (5): 617–23. November 2007.

[85] How Does Smoking Affect the Heart and Blood Vessels?. NHLBI. Процитовано 9 September 2015.

[86] Passive smoking and heart disease. Mechanisms and risk. JAMA 273 (13): 1047–53. April 1995.

[news.bbc.co.uk.330-87] Health : Young smokers' heart attack risk. BBC. 24 серпня 2004. Процитовано 18 грудня 2005.

[88] Cigarette smoke and adverse health effects: An overview of research trends and future needs. The International Journal of Angiology 16 (3): 77–83. Autumn 2007.

[InfoNIAC.com-89] Cigarette Smoke Changes Heart's Shape. InfoNIAC.com. Процитовано 10 січня 2009.

[90] Buerger's disease (thromboangiitis obliterans). Rheumatic Disease Clinics of North America 16 (2): 463–70. May 1990.

[Burns-91] Cigar smoking: overview and current state of the science. Cigars: Health Effects and Trends. Smoking and Tobacco Control Monograph No. 9. National Cancer Institute. 1998. с. 1—20.

[Symm_2005-92] Cigar smoking: an ignored public health threat. Secdondary. The Journal of Primary Prevention 26 (4): 363–75. July 2005.

[NIH-93] National Institutes of Health (10 квітня 1998). Background on Cigar Monograph: Cigars: Health Effects and Trends. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 4 січня 2008.

[Narkiewicz_2005-94] Is smoking a causative factor of hypertension?. Blood Pressure 14 (2): 69–71. 2005

[pmid21108832-95] Association between smoking and chronic kidney disease: a case control study. BMC Public Health 10: 731. November 2010.

[pmid8137682-96] Sawicki PT, Didjurgeit U, Mühlhauser I, Bender R, Heinemann L, Berger M. Smoking is associated with progression of diabetic nephropathy. Diabetes Care. 1994 Feb;17(2):126-31

[Kark_1982-97] Cigarette smoking as a risk factor for epidemic a(h1n1) influenza in young men. The New England Journal of Medicine. 1982

[Finklea_19692-98] а ^б ^в Finklea, J. F.; Sandifer, S. H.; Smith, D. D. (1969-11). CIGARETTE SMOKING AND EPIDEMIC INFLUENZA12. American Journal of Epidemiology (англ.). Т. 90, № 5. с. 390—399. doi:10.1093/oxfordjournals.aje.a121084. ISSN 1476-6256. Процитовано 10 квітня 2023.

[NIH2-99] National Institutes of Health (10 квітня 1998). Background on Cigar Monograph: Cigars: Health Effects and Trends. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 4 січня 2008.

[100] American Cancer Society (2004). Questions About Smoking, Tobacco, and Health. Journal of the National Cancer Institute. 96 (11): 853—861. doi:10.1093/jnci/djh144. PMID 15173269.

[101] Commission on Life Sciences (1986). Environmental Tobacco Smoke: Measuring Exposures and Assessing Health Effects (1986). doi:10.17226/943. ISBN 978-0-309-03730-3. PMID 25032469. Процитовано 4 січня 2008.

[102] Reibel, Jesper (2003). Tobacco and Oral Diseases. Medical Principles and Practice. Т. 12, № Suppl. 1. с. 22—32. doi:10.1159/000069845. ISSN 1011-7571. Процитовано 10 квітня 2023.

[103] Dietrich T, Maserejian NN, Joshipura KJ, Krall EA, Garcia RI. Tobacco use and incidence of tooth loss among US male health professionals. J Dent Res. 2007 Apr;86(4)

[104] Leukoplakia Causes. Mayo Clinic. Процитовано 31 May 2015.

[105] Smoking and tuberculosis: the epidemiological association and immunopathogenesis. Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene 100 (4): 291–8. April 2006.

[106] Cigarette smoking and invasive pneumococcal disease. Active Bacterial Core Surveillance Team. The New England Journal of Medicine 342 (10): 681–9. March 2000.

[107] Cigarette smoking and infection. Archives of Internal Medicine 164 (20): 2206–16. November 2004.

[108] Risk factors for classical Kaposi's sarcoma. Journal of the National Cancer Institute 94 (22): 1712–8. November 2002.

[109] MEDLINEplus: Smoking Cuts Risk of Rare Cancer. Процитовано 8 September 2014.

[:1-110] а ^б Treating Tobacco Use and Dependence: Quick Reference Guide for Clinicians: 2008 Update. PsycEXTRA Dataset. 2009. Процитовано 11 квітня 2023.

[111] Dechanet, C.; Anahory, T.; Mathieu Daude, J. C.; Quantin, X.; Reyftmann, L.; Hamamah, S.; Hedon, B.; Dechaud, H. (4 серпня 2010). Effects of cigarette smoking on reproduction. Human Reproduction Update. Т. 17, № 1. с. 76—95. doi:10.1093/humupd/dmq033. ISSN 1355-4786. Процитовано 11 квітня 2023.

[112] UK - Councils should take responsibility for commissioning local health services. Leadership in Health Services. Т. 20, № 1. 13 лютого 2007. doi:10.1108/lhs.2007.21120aab.008. ISSN 1751-1879. Процитовано 11 квітня 2023.

[113] Abusief, Mary E.; Hornstein, Mark D.; Jain, Tarun (2007-01). Assessment of United States fertility clinic websites according to the American Society for Reproductive Medicine (ASRM)/Society for Assisted Reproductive Technology (SART) guidelines. Fertility and Sterility. Т. 87, № 1. с. 88—92. doi:10.1016/j.fertnstert.2006.05.073. ISSN 0015-0282. Процитовано 11 квітня 2023.

[114] Parrott, Andy C. (1999). Does cigarette smoking cause stress?. American Psychologist. Т. 54, № 10. с. 817—820. doi:10.1037/0003-066x.54.10.817. ISSN 1935-990X. Процитовано 11 квітня 2023.

[115] Lagrue G, Lebargy F, & Cormier A.,. (2001). Des récepteurs nicotiniques à la dépendance tabagique: perspectives thérapeutiques. Alcoologie Et Addictologie, 23, 392-422

[:2-116] а ^б Parrott A.C (January 1998). Nesbitt's Paradox resolved? Stress and arousal modulation during cigarette smoking. Addiction. с. 93 (1): 27–39.

[117] . Perceived stress, quitting smoking, and smoking relapse. Health Psychology. 1990. с. 9 (4): 466–78. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

[118] Doherty, Eric W.; Doherty, William J. (1998). Smoke gets in your eyes: Cigarette smoking and divorce in a national sample of American adults. Families, Systems, & Health. Т. 16, № 4. с. 393—400. doi:10.1037/h0089864. ISSN 1939-0602. Процитовано 11 квітня 2023.

[119] Almeida O.P, Hulse G.K, Lawrence D, Flicker L (January 2002). Smoking as a risk factor for Alzheimer's disease: contrasting evidence from a systematic review of case-control and cohort studies. Addiction. с. 97 (1): 15–28.

[120] Cataldo, Janine K.; Prochaska, Judith J.; Glantz, Stanton A. (7 січня 2010). Cigarette Smoking is a Risk Factor for Alzheimer's Disease: An Analysis Controlling for Tobacco Industry Affiliation. Journal of Alzheimer's Disease. Т. 19, № 2. с. 465—480. doi:10.3233/jad-2010-1240. ISSN 1875-8908. Процитовано 11 квітня 2023.

[121] Anstey KJ, von Sanden C, Salim A, O'Kearney R (August 2007). Smoking as a risk factor for dementia and cognitive decline: a meta-analysis of prospective studies. American Journal of Epidemiology. с. 166 (4): 367–78.

[122] Jacobsen, Leslie K.; Krystal, John H.; Mencl, W. Einar; Westerveld, Michael; Frost, Stephen J.; Pugh, Kenneth R. (2005-01). Effects of smoking and smoking abstinence on cognition in adolescent tobacco smokers. Biological Psychiatry. Т. 57, № 1. с. 56—66. doi:10.1016/j.biopsych.2004.10.022. ISSN 0006-3223. Процитовано 11 квітня 2023.

[:4-123] а ^б ^в Allam M.F, Campbell M.J, Del Castillo A.S, Fernández-Crehuet Navajas R (2004). Parkinson's disease protects against smoking?. Behavioural Neurology. 15 (3–4): 65–71.

[pmid7892431-124] Smoking and Raven IQ. Psychopharmacology 116 (3): 382–4. November 1994.

[Why_people_smoke-125] Martin J Jarvis. Why people smoke. BMJ, 2004: 277–279.

[126] NICOU - Clinical: Nicotine and Metabolites, Urine. www.mayomedicallaboratories.com. Процитовано 3 січня 2018.

[127] Clinical significance of tobacco withdrawal. Nicotine & Tobacco Research 8 (2): 153–6. April 2006.

[ocps-128] OPCS Surveys of Psychiatric Morbidity Report 3: Economic Activity and Social Functioning of Adults With Psychiatric Disorders. London, Her Majesty's Stationery Office. 1995, 168

[129] Shattuck Lecture. We can do better—improving the health of the American people. The New England Journal of Medicine 357 (12): 1221–8.

[url_Schizophrenia_Smoking-130] Schizophrenia and Smoking. Health Report. ABC Radio National (Australian Broadcasting Corporation). 22 липня 2002. Процитовано 6 травня 2012.

[131] Nicotinic receptor mechanisms and cognition in normal states and neuropsychiatric disorders. Journal of Psychopharmacology 18 (4): 457–74.

[132] Nicotine use in schizophrenia: the self medication hypotheses. Neuroscience and Biobehavioral Reviews 29 (6): 1021–34. 2005.

[133] Does tobacco use cause psychosis? (2015) Systematic review and meta-analysis. The Lancet. Psychiatry 2 (8): 718–725.

[pmid2395193-134] Depression and the dynamics of smoking. A national perspective. JAMA 264 (12): 1541–5. September 1990.

[135] Nicotine, negative affect, and depression. Journal of Consulting and Clinical Psychology 61 (5): 761–7. October 1993.

[pmid2395194-136] Glassman A.H, Helzer J.E, Covey L.S, Cottler L.B, Stetner F, Tipp J.E, Johnson J. Smoking, smoking cessation, and major depression. JAMA. 1990 Sep 26;264(12):1546-9.

[137] Cigarette smoking and major depression. Journal of Addictive Diseases 17 (1): 35–46. 1998.

[138] Park, Edward; Pineles, Beth L.; Samet, Jonathan M. (2014). Systematic Review and Meta-Analysis of Miscarriage and Maternal Exposure to Tobacco Smoke During Pregnancy. American Journal of Epidemiology. 179 (7): 807—823. PMID 24518810.

[139] Cnattingius, Sven (2004). The epidemiology of smoking during pregnancy: Smoking prevelance, maternal characteristics, and pregnancy outcomes. Nicotine & Tobacco Research. 6 (2): 125—140.

[140] Maternal smoking during pregnancy and neural tube defects in offspring: a meta-analysis. Child's Nervous System 30 (1): 83–9. January 2014.

[141] Incidence of laparoscopically confirmed endometriosis by demographic, anthropometric, and lifestyle factors. American Journal of Epidemiology 160 (8): 784–96. October 2004

[142] Clinical predictive factors for endometriosis in a Portuguese infertile population. Human Reproduction 19 (9): 2126–31. September 2004.

[143] Beneficial effects of nicotine and cigarette smoking: the real, the possible and the spurious. British Medical Bulletin 52 (1): 58–73. January 1996

[pmid11035989-144] Epidemiologic contributions to understanding the etiology of uterine leiomyomata. Environmental Health Perspectives 108 (Suppl 5): 821–7. October 2000

[145] Effect of mild-to-moderate smoking on viral load, cytokines, oxidative stress, and cytochrome P450 enzymes in HIV-infected individuals. PLOS ONE 10 (4): e0122402. 2015.

[146] Drug interactions with smoking. American Journal of Health-System Pharmacy 64 (18): 1917–21.

[smoking-147] Cigarette smoking induces overexpression of a fat-depleting gene AZGP1 in the human. Chest 135 (5): 1197–1208. May 2009.

[pmid10938207-148] Fire injuries, disasters, and costs from cigarettes and cigarette lights: a global overview. Preventive Medicine 31 (2 Pt 1): 91–9. August 2000.

[pmid11144627-149] Injury death excesses in smokers: a 1990–95 United States national cohort study. Injury Prevention 6 (4): 277–80. December 2000.

[Cite_pmid|17120402-150] Smoking and inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Mayo Clinic Proceedings 81 (11): 1462–71. November 2006.

[pmid16849527-151] Reid A, de Klerk NH, Ambrosini GL, Berry G, Musk AW (August 2006). The risk of lung cancer with increasing time since ceasing exposure to asbestos and quitting smoking. Occupational and Environmental Medicine. 63 (8): 509—12. doi:10.1136/oem.2005.025379. PMC 2078130. PMID 16849527.

[152] Abdominal aortic aneurysm events in the women's health initiative: cohort study. BMJ 337: a1724. October 2008.

[pmid15175845-153] Smoking and fracture risk: a meta-analysis. Osteoporosis International 16 (2): 155–62. February 2005.

[pmid22508785-154] Wound healing and infection in surgery. The clinical impact of smoking and smoking cessation: a systematic review and meta-analysis. Archives of Surgery 147 (4): 373–83. April 2012

[155] 2014 Surgeon General's Report: The Health Consequences of Smoking—50 Years of Progress. Centers for Disease Control and Prevention (en-us) . 5 March 2018.

[156] Smoking and Diabetes. Centers for Disease Control and Prevention (en-us) . 23 April 2018.

[Li2019-157] "Smoking paradox" is not true in patients with ischemic stroke: a systematic review and meta-analysis. Journal of Neurology 268 (6): 2042–2054. June 2021.

[Usman2020-158] Is there a smoker's paradox in COVID-19?. BMJ Evidence-Based Medicine 26 (6): bmjebm–2020–111492. August 2020.

[Arafa2020-159] The association between smoking and risk of skin cancer: a meta-analysis of cohort studies. Cancer Causes & Control 31 (8): 787–794. August 2020

[160] Association between smoking and the risk of acute mountain sickness: a meta-analysis of observational studies. Military Medical Research 3: 37. 2016

[161] Influence of cigarette smoking on pemphigus - a systematic review and pooled analysis of the literature. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology 8: 1256–1262. August 2018.

[162] Cigarette smoking and risk of celiac disease: A systematic review and meta-analysis. United European Gastroenterology Journal 6 (9): 1285–1293. November 2018

[To2016-163] N. To, A. C. Ford, D. J. Gracie. Systematic review with meta-analysis: the effect of tobacco smoking on the natural history of ulcerative colitis. Alimentary Pharmacology & Therapeutics 44 (2): 117–26. July 2016

[Martino2017-164] set and progression factors in Parkinson's disease: a systematic review. Neurotoxicology 61: 132–141. 2017

[165] Chen, Honglei (17 лютого 2018). The Changing Landscape of Parkinson Epidemiologic Research. Journal of Parkinson's Disease. Т. 8, № 1. с. 1—12. doi:10.3233/jpd-171238. ISSN 1877-7171. Процитовано 12 квітня 2023.

[Chen2018-166] а ^б Chen H (2018). The changing landscape of Parkinson epidemiologic research. Journal of Parkinson's Disease. 8 (1): 1—12. doi:10.3233/JPD-171238. PMC 5836408. PMID 29154293.

[pmid11352722-167] Pradhan P, Tirumala S, Liu X, Sayer JM, Jerina DM, Yeh HJ (May 2001). Solution structure of a trans-opened (10S)-dA adduct of (+)-(7S,8R,9S,10R)-7,8-dihydroxy-9,10-epoxy-7,8,9,10-tetrahydrobenzo[a]pyrene in a fully complementary DNA duplex: evidence for a major syn conformation. Biochemistry. 40 (20): 5870—81. doi:10.1021/bi002896q. PMID 11352722.

[168] Bray F, Tyczynski JE, Parkin DM (January 2004). Going up or coming down? The changing phases of the lung cancer epidemic from 1967 to 1999 in the 15 European Union countries. European Journal of Cancer. 40 (1): 96—125. doi:10.1016/j.ejca.2003.08.005. PMID 14687795.

[isbn0-521-78719-X-169] Answers to self-assessment questions. Biology 1. Cambridge Advanced Sciences. 2000. с. 250. ISBN 978-0-521-78719-2.

[Feng-170] Feng Z, Hu W, Hu Y, Tang MS (October 2006). Acrolein is a major cigarette-related lung cancer agent: Preferential binding at p53 mutational hotspots and inhibition of DNA repair. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 103 (42): 15404—9. Bibcode:2006PNAS..10315404F. doi:10.1073/pnas.0607031103. PMC 1592536. PMID 17030796.

[171] Smoking and smokeless tobacco. Архів оригіналу за 23 липня 2006. Процитовано 15 липня 2006.

[172] DNA interaction with Benzopyrene. DNA. Архів оригіналу за 23 грудня 2004. Процитовано 5 березня 2005.

[Feng2-173] Feng Z, Hu W, Hu Y, Tang MS (October 2006). Acrolein is a major cigarette-related lung cancer agent: Preferential binding at p53 mutational hotspots and inhibition of DNA repair. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 103 (42): 15404—9. Bibcode:2006PNAS..10315404F. doi:10.1073/pnas.0607031103. PMC 1592536. PMID 17030796.

[Kataoka-174] Kataoka H, Sumida A, Makita M (1997). Determination of aliphatic and aromatic aldehydes in cigarette smoke by gas chromatography with flame photometric detection. Chromatographia. 44 (9–10): 491—6. doi:10.1007/BF02466742.

[Facchinetti2-175] Facchinetti F, Amadei F, Geppetti P, Tarantini F, Di Serio C, Dragotto A, Gigli PM, Catinella S, Civelli M, Patacchini R (November 2007). Alpha,beta-unsaturated aldehydes in cigarette smoke release inflammatory mediators from human macrophages. American Journal of Respiratory Cell and Molecular Biology. 37 (5): 617—23. doi:10.1165/rcmb.2007-0130OC. PMID 17600310.

[urlwww.caes.uga.edu-176] Retrofitting Tobacco Curing Barns (PDF). Extension Engineering Publications. The University of Georgia College of Agricultural and Environmental Sciences. Процитовано 6 травня 2012.

[177] NOVA. Search for a Safer Cigarette. PBS.

[178] Godish, Thad (2001). Indoor environmental quality. Boca Raton, Fla.: Lewis Publishers. ISBN 1-56670-402-2. OCLC 44548981.

[179] Smoking, Health And Personality. REBEK. 13 травня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015.

[180] U.S. Army Center for Health Promotion and Preventive Medicine. Radiological Sources of Potential Exposure and/or Contamination (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2006.

[pmid6572389-181] Martell EA (March 1983). alpha-Radiation dose at bronchial bifurcations of smokers from indoor exposure to radon progeny. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 80 (5): 1285—9. Bibcode:1983PNAS...80.1285M. doi:10.1073/pnas.80.5.1285. PMC 393580. PMID 6572389.

[Muggli2008-182] Muggli ME, Ebbert JO, Robertson C, Hurt RD (September 2008). Waking a sleeping giant: the tobacco industry's response to the polonium-210 issue. American Journal of Public Health. 98 (9): 1643—50. doi:10.2105/AJPH.2007.130963. PMC 2509609. PMID 18633078.

[Rego2009-183] Rego B (September 2009). The Polonium brief: a hidden history of cancer, radiation, and the tobacco industry (PDF). Isis; an International Review Devoted to the History of Science and Its Cultural Influences. 100 (3): 453—84. doi:10.1086/644613. PMID 19960838. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 20 липня 2014.

[urlF._Typical_Sources_of_Radiation_Exposure-184] Office of Research Services, Division of Radiation Safety. F. Typical Sources of Radiation Exposure. United States National Institutes of Health. Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 6 травня 2012.

[urlRadiation_Risk_for_Xray_and_CT_exams_-_dosage_chart-185] Radiation Risk for Xray and CT exams –. dosage chart. Associated Radiologists. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 6 травня 2012.

[epa-186] Radiation Risks and Realities (PDF). United States Environmental Protection Agency. 16 липня 2014.

[pbs-187] а ^б Everyday exposures to radiation. Front Line. Public Broadcasting System.

[bbc-188] Radiation fears after Japan blast. BBC. 21 липня 2011.

[189] Puffing on Polonium. The New York Times. 1 грудня 2006.

[urlTobacco_Smoke_|_Radiation_Protection_|_US_EPA-190] Tobacco Smoke | Radiation Protection. United States Environmental Protection Agency. Процитовано 6 травня 2012.

[Hecht1999-191] Hecht SS (July 1999). Tobacco smoke carcinogens and lung cancer. Journal of the National Cancer Institute. 91 (14): 1194—210. doi:10.1093/jnci/91.14.1194. PMID 10413421.

[Hecht2011-192] Tobacco smoke carcinogens and lung cancer. Chemical Carcinogenesis. Totowa, NJ: Springer. 2011. с. 67. ISBN 9781617379949.

[pmid24554606-193] а ^б ^в ^г Messner B, Bernhard D (2014). Smoking and cardiovascular disease: mechanisms of endothelial dysfunction and early atherogenesis. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. 34 (3): 509—515. doi:10.1161/ATVBAHA.113.300156. PMID 24554606.

[pmid12588755-194] Bonetti PO, Lerman LO, Lerman A (2003). Endothelial dysfunction: a marker of atherosclerotic risk. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. 23 (2): 168—175. doi:10.1161/01.ATV.0000051384.43104.FC. PMID 12588755.

[195] Talhout R, Opperhuizen A, van Amsterdam JG (October 2007). Role of acetaldehyde in tobacco smoke addiction. European Neuropsychopharmacology. 17 (10): 627—36. doi:10.1016/j.euroneuro.2007.02.013. PMID 17382522.

[urlRelative_Addictiveness_of_Drugs_(NYT_8/2/94)-196] Relative Addictiveness of Drugs. The New York Times. 2 серпня 1994. Процитовано 6 травня 2012.

[urlb.rox.com-197] The Henningfield-Benowitz substance comparison charts. Процитовано 6 травня 2012.

[urlHome_|_Alberta_Health_Services-198] AADAC|Truth About Tobacco – Addiction. Alberta Health Services. Архів оригіналу за 25 лютого 2014.

[pmid16880445-199] Gervais A, O'Loughlin J, Meshefedjian G, Bancej C, Tremblay M (August 2006). Milestones in the natural course of onset of cigarette use among adolescents. CMAJ. 175 (3): 255—61. doi:10.1503/cmaj.051235. PMC 1513423. PMID 16880445.

[NCI_quit-200] National Cancer Institute. Harms of Smoking and Health Benefits of Quitting. Fact Sheet. United States National Institutes of Health. Процитовано 6 травня 2012.

[urlSmoking_increases_teen_depression-201] Smoking increases teen depression. Monitor on Psychology. American Psychological Association. 2000. Процитовано 6 травня 2012.

[Narkiewicz_20052-202] Narkiewicz K, Kjeldsen SE, Hedner T (2005). Is smoking a causative factor of hypertension?. Blood Pressure. 14 (2): 69—71. doi:10.1080/08037050510034202. PMID 16036482.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

[84]

[85]

[86]

[87]

[88]

[89]

[90]

[91]

[92]

[93]

[94]

[95]

[96]

[97]

[98]

[99]

[100]

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 Захворювання залежать від кількості років, протягом яких людина курить, і від того, скільки вона курить. Початок куріння в ранньому віці та куріння сигарет з високим вмістом смоли підвищує ризик цих захворювань.
-Ще з середини минулого століття, доведено, що тютюновий дим у навколишньому середовищі або пасивний дим негативно впливає на здоров’я людей різного віку. <ref name="pmid3303311">{{Cite journal|vauthors=Vainio H|date=June 1987|title=Is passive smoking increasing cancer risk?|journal=Scandinavian Journal of Work, Environment & Health|volume=13|issue=3|pages=193–6|doi=10.5271/sjweh.2066|pmid=3303311|doi-access=free}}</ref> Вживання тютюну є суттєвим фактором [[Викидень|викиднів]] серед вагітних жінок-курців, а також сприяє низці інших проблем: здоров’я  [[Плід (анатомія)|плоду]], [[Недоношена дитина|передчасні пологи]], низька вага при народженні. Також куріння під час вагітності збільшує в 1,4-3 рази ймовірність [[Синдром раптової дитячої смерті|синдрому раптової дитячої смерті]]. <ref name="SurgeonGeneralPassiveSmoking2006">{{Cite web|url=http://www.surgeongeneral.gov/library/secondhandsmoke/report/fullreport.pdf|title=The health consequences of involuntary exposure to tobacco smoke: a report of the Surgeon General|accessdate=2009-02-15|year=2006|publisher=U.S. Department of Health and Human Services, Centers for Disease Control and Prevention, National Center for Chronic Disease Prevention and Health Promotion, Office on Smoking and Health|location=Atlanta, U.S.|page=93}}</ref>
+Ще з середини минулого століття, доведено, що тютюновий дим у навколишньому середовищі або пасивний дим негативно впливає на здоров’я людей різного віку. <ref name="Scandinavian">{{Cite journal|vauthors=Vainio H|date=June 1987|title=Is passive smoking increasing cancer risk?|journal=Scandinavian Journal of Work, Environment & Health|volume=13|issue=3|pages=193–6}}</ref> Вживання тютюну є суттєвим фактором [[Викидень|викиднів]] серед вагітних жінок-курців, а також сприяє низці інших проблем: здоров’я  [[Плід (анатомія)|плоду]], [[Недоношена дитина|передчасні пологи]], низька вага при народженні. Також куріння під час вагітності збільшує в 1,4-3 рази ймовірність [[Синдром раптової дитячої смерті|синдрому раптової дитячої смерті]]. <ref name="SurgeonGeneralPassiveSmoking2006">{{Cite web|url=http://www.surgeongeneral.gov/library/secondhandsmoke/report/fullreport.pdf|title=The health consequences of involuntary exposure to tobacco smoke: a report of the Surgeon General|accessdate=2009-02-15|year=2006|publisher=U.S. Department of Health and Human Services, Centers for Disease Control and Prevention, National Center for Chronic Disease Prevention and Health Promotion, Office on Smoking and Health|location=Atlanta, U.S.|page=93}}</ref>
 Починаючи з 2017 року вже 102 країни повністю реалізували один або більше заходів MPOWER щодо контролю за споживанням тютюну (куріння) за допомогою обмежень щодо використання та продажу, а також попереджувальних повідомлень, надрукованих на упаковці. Крім того, були прийняті [[Заборона куріння|закони]] про заборону куріння в громадських та робочих місцях, щоб зменшити вплив пасивного диму. <ref name="WHO2014">{{Cite web|title=Tobacco Fact sheet N°339|url=https://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs339/en/|accessdate=13 May 2015|date=May 2014}}</ref> Також були введені [[Тютюнопаління|податки на тютюн]], які підвищують ціни на тютюнові вироби. <ref name="WHO2014" />
@@ Рядок 84: / Рядок 84: @@
 січня 1964 року була опублікована доповідь [[Генеральний хірург США|Генерального хірурга США]] про куріння та здоров'я.  Це призвело до того, що була заборона на певну рекламу, мільйони американських курців кинули палити, а спільнота вимагала розміщення попереджувальних етикеток на тютюнових виробах.  <ref name="64 review">{{Cite journal|last=Chapman|first=Simon|last2=MacKenzie|first2=Ross|date=February 9, 2010|title=The Global Research Neglect of Unassisted Smoking Cessation: Causes and Consequences|journal=[[PLOS Medicine]]|volume=7|issue=2|pages=e1000216|doi=10.1371/journal.pmed.1000216|pmc=2817714|pmid=20161722}}</ref>
-Ці результати вперше були широко визнані медичною спільнотою та оприлюднені серед широкої громадськості тільки в середині 1960-х років. <ref name="dolls_histor">{{Cite journal|vauthors=Doll R|date=June 1998|title=Uncovering the effects of smoking: historical perspective|url=http://www.toxicology.usu.edu/endnote/doll-effects-of-smoking-smmr-7-87-1998.pdf|journal=Statistical Methods in Medical Research|volume=7|issue=2|pages=87–117|doi=10.1177/096228029800700202|pmid=9654637|archive-url=https://web.archive.org/web/20181001070108/http://www.toxicology.usu.edu/endnote/doll-effects-of-smoking-smmr-7-87-1998.pdf|archive-date=2018-10-01|access-date=2018-09-30|url-status=dead}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFDoll1998">Doll R (June 1998). [https://web.archive.org/web/20181001070108/http://www.toxicology.usu.edu/endnote/doll-effects-of-smoking-smmr-7-87-1998.pdf "Uncovering the effects of smoking: historical perspective"] <span class="cs1-format">(PDF)</span>. ''Statistical Methods in Medical Research''. '''7''' (2): 87–117. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1177/096228029800700202|10.1177/096228029800700202]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9654637 9654637]. [[Semantic Scholar|S2CID]]&nbsp;[https://api.semanticscholar.org/CorpusID:154707 154707]. Archived from [http://www.toxicology.usu.edu/endnote/doll-effects-of-smoking-smmr-7-87-1998.pdf the original] <span class="cs1-format">(PDF)</span> on 2018-10-01<span class="reference-accessdate">. Retrieved <span class="nowrap">2018-09-30</span></span>.</cite></ref> Опір медичних фахівців пояснюється упередженістю лікарів, залежних від нікотину, новизною [[Адаптація|адаптацій]], необхідних для застосування епідеміологічних методів і [[Евристика|евристик]] до неінфекційних захворювань,а також тиском [[Тютюнова промисловість|тютюнової промисловості.]] <ref name="dolls_history" />
+Ці результати вперше були широко визнані медичною спільнотою та оприлюднені серед широкої громадськості тільки в середині 1960-х років. <ref name="dolls_histor">{{Cite journal|vauthors=Doll R|date=June 1998|title=Uncovering the effects of smoking: historical perspective|url=http://www.toxicology.usu.edu/endnote/doll-effects-of-smoking-smmr-7-87-1998.pdf|journal=Statistical Methods in Medical Research|volume=7|issue=2|pages=87–117|doi=10.1177/096228029800700202|pmid=9654637|archive-url=https://web.archive.org/web/20181001070108/http://www.toxicology.usu.edu/endnote/doll-effects-of-smoking-smmr-7-87-1998.pdf|archive-date=2018-10-01|access-date=2018-09-30|url-status=dead}}</ref> Опір медичних фахівців пояснюється упередженістю лікарів, залежних від нікотину, новизною [[Адаптація|адаптацій]], необхідних для застосування епідеміологічних методів і [[Евристика|евристик]] до неінфекційних захворювань,а також тиском [[Тютюнова промисловість|тютюнової промисловості.]] <ref name="dolls_history" />
 Вплив куріння на здоров'я був важливим для розвитку науки [[Епідеміологія|епідеміології]] . Оскільки механізм канцерогенності є [[Радіоміметичний|радіоміметичним]] або радіологічним, ефекти [[Стохастичність|стохастичні]]. Чітко стверджувати можна лише про відносну підвищену чи знижену ймовірність  захворювання. Для конкретної людини неможливо остаточно довести прямий причинно-наслідковий зв’язок між впливом радіоміметичної отрути, такої як тютюновий дим, і раком, який слідує; такі заяви можна робити лише на рівні сукупності населення.<ref name=":0">{{Cite book
@@ Рядок 102: / Рядок 102: @@
 [[Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби з тютюном|Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби з тютюном (РКБТ)]]  була створена у  2003 році. Його підписали 176 зі 193 країн-членів [[Всесвітня організація охорони здоров'я|ВООЗ]],
-Першою державою у світі, яка ввела повну [[Заборона куріння|заборону куріння]] у громадських місцях, стала [[Ірландія]] ( 2004 р). <ref>{{Cite web|title=WHO Framework Convention on Tobacco Control overview|url=https://fctc.who.int/who-fctc/overview|website=fctc.who.int|accessdate=2023-04-10|language=en}}</ref>Після того, як у березні 2006 року в Шотландії було введено заборону на куріння у всіх закритих громадських місцях, відбулося скорочення на 17 відсотків.  при госпіталізації з приводу гострого коронарного синдрому. 67% зниження припало на некурців. <ref name="pell jp1">{{Cite news|title=Smoke-free Legislation and Acute Coronary Syndrome|url=http://dx.doi.org/10.1056/nejmc081803|work=New England Journal of Medicine|date=2008-11-06|accessdate=2023-04-10|issn=0028-4793|doi=10.1056/nejmc081803|pages=2070–2070|volume=359|issue=19|first=Mark D.|last=Eisner}}</ref>
+Першою державою у світі, яка ввела повну [[Заборона куріння|заборону куріння]] у громадських місцях, стала [[Ірландія]] ( 2004 р). <ref name=":3">{{Cite web|title=WHO Framework Convention on Tobacco Control overview|url=https://fctc.who.int/who-fctc/overview|website=fctc.who.int|accessdate=2023-04-10|language=en}}</ref>Після того, як у березні 2006 року в Шотландії було введено заборону на куріння у всіх закритих громадських місцях, відбулося скорочення на 17 відсотків.  при госпіталізації з приводу гострого коронарного синдрому. 67% зниження припало на некурців. <ref name="pell jp1">{{Cite news|title=Smoke-free Legislation and Acute Coronary Syndrome|url=http://dx.doi.org/10.1056/nejmc081803|work=New England Journal of Medicine|date=2008-11-06|accessdate=2023-04-10|issn=0028-4793|doi=10.1056/nejmc081803|pages=2070–2070|volume=359|issue=19|first=Mark D.|last=Eisner}}</ref>
 == Вплив куріння на здоров'я ==
@@ Рядок 118: / Рядок 118: @@
 Файл:Share-deaths-smoking.png|alt=Share of deaths from smoking, 2017|Частка смертей від куріння, 2017<ref>{{cite web|title=Share of deaths from smoking|url=https://ourworldindata.org/grapher/share-deaths-smoking|website=Our World in Data|access-date=5 March 2020}}</ref>
 Файл:Death-rate-smoking.png|alt=The number of deaths attributed to smoking per 100,000 people in 2017|Кількість смертей, пов'язаних з палінням, на 100 000 осіб у 2017<ref>{{cite web|title=Death rate from smoking|url=https://ourworldindata.org/grapher/death-rate-smoking?tab=map|website=Our World in Data|access-date=5 March 2020}}</ref>
-</gallery>Куріння є причиною близько 5 мільйонів смертей на рік. <ref>Lifestyle factors related to mortality and survival: a mini-review. ''Gerontology'' '''60''' (4): 327–35. 2014. </ref> Це робить його найпоширенішою причиною ранньої смерті, якій можна запобігти. <ref>Tobacco smoking: the leading cause of preventable disease worldwide. ''Thoracic Surgery Clinics'' '''23''' (2): 103–12. May 2013.</ref> Одне дослідження показало, що чоловіки та жінки, які курять, втрачають у середньому 13,2 та 14,5 років життя відповідно. <ref name="pmid12002168">{{Cite journal|last=Centers for Disease Control and Prevention (CDC)|date=April 2002|title=Annual smoking-attributable mortality, years of potential life lost, and economic costs—United States, 1995–1999|journal=MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report|volume=51|issue=14|pages=300–3|pmid=12002168}}</ref> Принаймні половина всіх курців, які курять протягом усього життя, рано помирає внаслідок куріння. <ref name="Doll_2004">{{Cite journal|vauthors=Doll R, Peto R, Boreham J, Sutherland I|date=June 2004|title=Mortality in relation to smoking: 50 years' observations on male British doctors|journal=BMJ|volume=328|issue=7455|pages=1519|doi=10.1136/bmj.38142.554479.AE|pmc=437139|pmid=15213107}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFDollPetoBorehamSutherland2004">Doll R, Peto R, Boreham J, Sutherland I (June 2004). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC437139 "Mortality in relation to smoking: 50 years' observations on male British doctors"]. ''BMJ''. '''328''' (7455): 1519. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1136/bmj.38142.554479.AE|10.1136/bmj.38142.554479.AE]]. [[PubMed Central|PMC]]&nbsp;<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC437139 437139]</span>. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15213107 15213107].</cite></ref> У курців утричі більше шансів померти у віці до 60 або 70 років, ніж у некурців. <ref name="Doll_2004" />
+</gallery>Куріння є причиною близько 5 мільйонів смертей на рік. <ref>Lifestyle factors related to mortality and survival: a mini-review. ''Gerontology'' '''60''' (4): 327–35. 2014. </ref> Це робить його найпоширенішою причиною ранньої смерті, якій можна запобігти. <ref>Tobacco smoking: the leading cause of preventable disease worldwide. ''Thoracic Surgery Clinics'' '''23''' (2): 103–12. May 2013.</ref> Одне дослідження показало, що чоловіки та жінки, які курять, втрачають у середньому 13,2 та 14,5 років життя відповідно. <ref name="pmid12002168">{{Cite journal|last=Centers for Disease Control and Prevention (CDC)|date=April 2002|title=Annual smoking-attributable mortality, years of potential life lost, and economic costs—United States, 1995–1999|journal=MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report|volume=51|issue=14|pages=300–3|pmid=12002168}}</ref> Принаймні половина всіх курців, які курять протягом усього життя, рано помирає внаслідок куріння. <ref name="Doll_2004">{{Cite journal|vauthors=Doll R, Peto R, Boreham J, Sutherland I|date=June 2004|title=Mortality in relation to smoking: 50 years' observations on male British doctors|journal=BMJ|volume=328|issue=7455|pages=1519|doi=10.1136/bmj.38142.554479.AE|pmc=437139|pmid=15213107}}</ref> У курців утричі більше шансів померти у віці до 60 або 70 років, ніж у некурців. <ref name="Doll_2004" />
 У Сполучених Штатах куріння сигарет і вплив тютюнового диму є причиною смерті приблизно кожного п’ятого щорічно. <ref name="urlwww.americashealthrankings.org">{{Cite web|url=http://www.americashealthrankings.org/SiteFiles/Reports/AHR%202011Edition.pdf|title=America's Health Rankings – 2011|date=December 2011|publisher=United Health Foundation|pages=12}}</ref>   Якщо розрахувати, то у всьому світі це дорівнює кількості загиблих при аварії одного реактивного літаку щогодини. <ref>{{Cite journal|year=2007|title=21st Century Could See a Billion Tobacco Victims|url=http://ws.missouristate.edu/breatheeasymo/upload/Newsletters/Newsletter62.pdf|journal=Tobacco News Flash|volume=3|issue=12|pages=1|archive-url=https://web.archive.org/web/20120426021638/https://ws.missouristate.edu/breatheeasymo/upload/Newsletters/Newsletter62.pdf|archive-date=2012-04-26|access-date=2012-05-06|url-status=dead}}</ref>
@@ Рядок 246: / Рядок 246: @@
 }}</ref>та зниженню [[Когнітивні функції мозку|когнітивних здібностей]]. Також може викликати зниженню пам'яті та когнітивних здібностей у підлітків <ref>{{Cite news|title=Effects of smoking and smoking abstinence on cognition in adolescent tobacco smokers|url=http://dx.doi.org/10.1016/j.biopsych.2004.10.022|work=Biological Psychiatry|date=2005-01|accessdate=2023-04-11|issn=0006-3223|doi=10.1016/j.biopsych.2004.10.022|pages=56–66|volume=57|issue=1|first=Leslie K.|last=Jacobsen|first2=John H.|last2=Krystal|first3=W. Einar|last3=Mencl|first4=Michael|last4=Westerveld|first5=Stephen J.|last5=Frost|first6=Kenneth R.|last6=Pugh}}</ref> і зменшенню мозку (церебральній атрофії).
-Колишні та нинішні курці мають нижчу захворюваність на [[Хвороба Паркінсона|хворобу Паркінсона]] порівняно з людьми, які ніколи не курили.<ref>Allam M.F, Campbell M.J, Del Castillo A.S, Fernández-Crehuet Navajas R (2004). Parkinson's disease protects against smoking?. Behavioural Neurology. 15 (3–4): 65–71. </ref>
+Колишні та нинішні курці мають нижчу захворюваність на [[Хвороба Паркінсона|хворобу Паркінсона]] порівняно з людьми, які ніколи не курили.<ref name=":4">Allam M.F, Campbell M.J, Del Castillo A.S, Fernández-Crehuet Navajas R (2004). Parkinson's disease protects against smoking?. Behavioural Neurology. 15 (3–4): 65–71. </ref>
 Багато в чому нікотин діє на нервову систему подібно до кофеїну . Деякі праці стверджують, що куріння також може підвищити розумову концентрацію ; одне дослідження підтверджує  значно кращі показники стандартного [[Прогресивні матриці Равена|тесту Advanced Raven Progressive Matrices]] після куріння. <ref name="pmid7892431">Smoking and Raven IQ. ''Psychopharmacology'' '''116''' (3): 382–4. November 1994.</ref>.
@@ Рядок 278: / Рядок 278: @@
 Куріння підвищує ризик [[Переломи кісток|переломів кісток]], особливо [[Перелом стегна|переломів стегна]]. <ref name="pmid15175845">Smoking and fracture risk: a meta-analysis. ''Osteoporosis International'' '''16''' (2): 155–62. February 2005. </ref> Це також призводить до уповільнення [[загоєння ран]] після операції та збільшення частоти післяопераційних ускладнень. <ref name="pmid22508785">Wound healing and infection in surgery. The clinical impact of smoking and smoking cessation: a systematic review and meta-analysis. ''Archives of Surgery'' '''147''' (4): 373–83. April 2012</ref>
 Курці тютюну на 30-40% частіше хворіють на [[Цукровий діабет|цукровий діабет 2 типу]], ніж некурящі, і ризик зростає зі збільшенням кількості викурених сигарет.<ref>{{Cite web|title=2014 Surgeon General's Report: The Health Consequences of Smoking—50 Years of Progress|url=https://www.cdc.gov/tobacco/data_statistics/sgr/50th-anniversary/index.htm|website=Centers for Disease Control and Prevention|language=en-us|date=5 March 2018}}</ref> Крім того, курці з діабетом мають гірші результати, ніж ті, хто не курить. <ref>{{Cite web|title=Smoking and Diabetes|url=https://www.cdc.gov/tobacco/campaign/tips/diseases/diabetes.html|website=Centers for Disease Control and Prevention|language=en-us|date=23 April 2018}}</ref>
+=== Заявлені переваги ===
+З огляду на надзвичайно негативний вплив куріння на здоров’я, деякі [[Спостережне дослідження|обсерваційні дослідження]] свідчать про те, що куріння може мати специфічні позитивні наслідки, зокрема у сфері [[Серцево-судинні захворювання|серцево-судинних захворювань]] . <ref name="Li2019">"Smoking paradox" is not true in patients with ischemic stroke: a systematic review and meta-analysis. ''Journal of Neurology'' '''268''' (6): 2042–2054. June 2021. </ref>  Інтерес до цього [[Епідеміологія|епідеміологічного]] явища також викликав [[Коронавірусна хвороба 2019|COVID-19]] . <ref name="Usman2020">Is there a smoker's paradox in COVID-19?. ''BMJ Evidence-Based Medicine'' '''26''' (6): bmjebm–2020–111492. August 2020.</ref> [[Систематичний огляд]] звітів, які стверджували, що курці краще реагують на лікування [[Інсульт|ішемічного інсульту]], не підтвердив таких тверджень.
+Твердження про дивовижні переваги куріння, засновані на даних спостережень, також були зроблені для [[Хвороба Паркінсона|хвороби Паркінсона]] <ref name=":4" />, а також ряду інших захворювань, включаючи [[Базаліома|базально-клітинну карциному]] <ref name="Arafa2020">The association between smoking and risk of skin cancer: a meta-analysis of cohort studies. ''Cancer Causes & Control'' '''31''' (8): 787–794. August 2020</ref>, [[Меланома|злоякісну меланому]] <ref name=":3" /> ], [[Висотна хвороба|гостру гірську хворобу.]], <ref>Association between smoking and the risk of acute mountain sickness: a meta-analysis of observational studies. ''Military Medical Research'' '''3''': 37. 2016</ref> [[пемфігус]],<ref>Influence of cigarette smoking on pemphigus - a systematic review and pooled analysis of the literature. ''Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology'' 8: 1256–1262. August 2018.</ref> [[целіакія]] <ref>Cigarette smoking and risk of celiac disease: A systematic review and meta-analysis. ''United European Gastroenterology Journal'' '''6''' (9): 1285–1293. November 2018</ref> та [[Неспецифічний виразковий коліт|виразковий коліт]] <ref name="To2016">N. To, A. C. Ford, D. J. Gracie. Systematic review with meta-analysis: the effect of tobacco smoking on the natural history of ulcerative colitis. ''Alimentary Pharmacology & Therapeutics'' '''44''' (2): 117–26. July 2016</ref> серед інших.
+=== При хворобі Паркінсона ===
+У випадку хвороби Паркінсона серія обсерваційних досліджень, які послідовно свідчать про можливе значне зниження ризику серед курців (та інших споживачів [[Тютюн (сировина)|тютюнових]] виробів), викликала тривалий інтерес серед епідеміологів. <ref name=":4" />  <ref name="Martino2017">nset and progression factors in Parkinson's disease: a systematic review. ''Neurotoxicology'' '''61''': 132–141. 2017</ref>  Небіологічні фактори, які можуть сприяти таким спостереженням, включають зворотний [[Причинність|зв’язок]] (через [[Продромальний період|продромальні]] симптоми хвороби Паркінсона можуть спонукати деяких курців кинути палити до встановлення діагнозу) та особистісні міркування (люди, схильні до хвороби Паркінсона, як правило, відносно [[Уникнення ризику (психологія)|уникають ризику]] та можуть бути менша ймовірність наявності історії куріння).<ref>{{Cite news|title=The Changing Landscape of Parkinson Epidemiologic Research|url=http://dx.doi.org/10.3233/jpd-171238|work=Journal of Parkinson's Disease|date=2018-02-17|accessdate=2023-04-12|issn=1877-7171|doi=10.3233/jpd-171238|pages=1–12|volume=8|issue=1|first=Honglei|last=Chen}}</ref>Можливе існування біологічного ефекту підтверджується декількома дослідженнями, які включали низькі рівні впливу нікотину без активного куріння. <ref name="Chen2018">{{Cite journal|vauthors=Chen H|date=2018|title=The changing landscape of Parkinson epidemiologic research|journal=Journal of Parkinson's Disease|volume=8|issue=1|pages=1–12|doi=10.3233/JPD-171238|pmc=5836408|pmid=29154293|doi-access=free}}</ref> Гіпотеза, заснована на даних, про те, що тривалий прийом дуже низьких доз нікотину (наприклад, у звичайній дієті) може забезпечити певний ступінь [[Нейропротекція|неврологічного захисту]] від хвороби Паркінсона, залишається відкритою як потенційна [[Профілактична медицина|профілактична]] стратегія. <ref name="Chen2018" />
+== Механізм ==
+=== {{Multiple image|direction=vertical|align=right|image1=Benzopyrene diol epoxide chemical structure.png|image2=Benzopyrene DNA adduct 1JDG.png|width=200|caption1=Епоксид бензопірендіолу, надзвичайно канцерогенний (спричиняє рак) метаболіт бензопірену, поліциклічного ароматичного вуглеводню, який утворюється при спалюванні тютюну|caption2=[[Бензопірен]], головний мутаген тютюнового диму, у [[аддукт|аддукті]] до [[ДНК]] <ref name="pmid11352722">{{cite journal | vauthors = Pradhan P, Tirumala S, Liu X, Sayer JM, Jerina DM, Yeh HJ | title = Solution structure of a trans-opened (10S)-dA adduct of (+)-(7S,8R,9S,10R)-7,8-dihydroxy-9,10-epoxy-7,8,9,10-tetrahydrobenzo[a]pyrene in a fully complementary DNA duplex: evidence for a major syn conformation | journal = Biochemistry | volume = 40 | issue = 20 | pages = 5870–81 | date = May 2001 | pmid = 11352722 | doi = 10.1021/bi002896q }}</ref>}}Хімічні канцерогени ===
+Дим або будь-яка частково спалена органічна речовина містить [[канцерогени]] (агенти, що викликають рак). Потенційні наслідки куріння, такі як рак легенів, можуть проявитися через 20 років. Історично жінки почали ''масово'' палити пізніше, ніж чоловіки, тому підвищений рівень смертності, спричинений курінням серед жінок, з’явився лише пізніше. Рівень смертності від раку легенів у чоловіків знизився в 1975 році — приблизно через 20 років після початкового зниження споживання сигарет серед чоловіків. Зменшення споживання серед жінок також почалося в 1975 році <ref>{{Cite journal|vauthors=Bray F, Tyczynski JE, Parkin DM|date=January 2004|title=Going up or coming down? The changing phases of the lung cancer epidemic from 1967 to 1999 in the 15 European Union countries|journal=European Journal of Cancer|volume=40|issue=1|pages=96–125|doi=10.1016/j.ejca.2003.08.005|pmid=14687795}}</ref>, але до 1991 року це не проявилося у зниженні смертності серед жінок, пов’язаної з раком легенів. <ref name="isbn0-521-78719-X">{{Cite book
+|title=Biology 1
+|year=2000
+|publisher=Cambridge Advanced Sciences
+|page=250
+|chapter=Answers to self-assessment questions
+|isbn=978-0-521-78719-2
+}}</ref>
+Дим містить кілька канцерогенних продуктів [[Піроліз|піролізу]], які зв'язуються з [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|ДНК]] і викликають [[Мутація|генетичні мутації]] . Особливо потужними канцерогенами є [[поліциклічні ароматичні вуглеводні]] (ПАВ), які [[Інтоксикація|отруєні]] [[Мутагени|мутагенними]] [[Епоксиди|епоксидами]] . Першим ПАУ, який було ідентифіковано як канцероген у тютюновому димі, був [[бензопірен]], який, як було показано, токсично перетворюється на епоксид, який незворотньо приєднується до ядерної ДНК клітини, що може або вбити клітину, або спричинити генетичну мутацію. Якщо мутація пригнічує [[Програмована клітинна загибель|запрограмовану клітинну смерть]], клітина може вижити і стати раковою клітиною. Подібним чином [[акролеїн]], який міститься у великій кількості в тютюновому димі, також необоротно зв’язується з ДНК, викликає мутації, а отже, й рак. Однак йому не потрібна активація, щоб стати канцерогенним. <ref name="Feng">{{Cite journal|vauthors=Feng Z, Hu W, Hu Y, Tang MS|date=October 2006|title=Acrolein is a major cigarette-related lung cancer agent: Preferential binding at p53 mutational hotspots and inhibition of DNA repair|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America|volume=103|issue=42|pages=15404–9|bibcode=2006PNAS..10315404F|doi=10.1073/pnas.0607031103|pmc=1592536|pmid=17030796|doi-access=free}}</ref>
+У сигаретному димі є понад 19 відомих канцерогенів. <ref>{{Cite web|authorlink1=C. Everett Koop|title=Smoking and smokeless tobacco|url=http://www.drkoop.com/ency/93/002032.html|accessdate=July 15, 2006|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20060723013314/http://www.drkoop.com/ency/93/002032.html|archivedate=July 23, 2006}}</ref> Нижче перераховані деякі з найсильніших канцерогенів:
+* ядерної ДНК, що може або вбити клітину, або спричинити [[Мутація|генетичну мутацію]] . ДНК містить інформацію про те, як функціонує клітина; на практиці містить рецепти синтезу білка. Якщо мутація пригнічує [[Програмована клітинна загибель|запрограмовану смерть клітини]], клітина може вижити і стати раковою клітиною, яка не функціонує як звичайна клітина. Канцерогенність є радіоміметичною, тобто подібною до тієї, яку викликає іонізуюче ядерне випромінювання. Виробники тютюну експериментували з технологією випаровування без [[Вапорайзер (канабіс)|горіння]], щоб дозволити споживати сигарети без утворення канцерогенних бензопіренів. <ref>{{Cite web|title=DNA interaction with Benzopyrene|website=DNA|url=http://www.mybiology.com/chime/dna_benzopyrene/dna_benzopyrene_text.htm|accessdate=March 5, 2005|archiveurl=https://web.archive.org/web/20041223072159/http://www.mybiology.com/chime/dna_benzopyrene/dna_benzopyrene_text.htm <!-- Bot retrieved archive -->|archivedate=December 23, 2004}}</ref> Незважаючи на те, що такі продукти стають все більш популярними, вони все ще становлять дуже невелику частку ринку, і немає жодних переконливих доказів, які підтверджують або спростовують позитивні твердження щодо здоров’я.
+* '''[[Акролеїн]]''' є продуктом піролізу, який міститься в сигаретному димі. Це надає диму їдкий запах і подразнювальну дію, що викликає сльозотечу, і є головним фактором його канцерогенності. Подібно до метаболітів ПАУ, акролеїн також є електрофільним [[Алкілювання|алкілуючим агентом]] і постійно зв’язується з основою ДНК [[Гуанін|гуаніном]] шляхом [[Додавання нуклеофільного кон'югату|приєднання кон’югату]] з подальшою циклізацією в [[Геміаміналі|геміамінал]] . Акролеїн-гуаніновий аддукт індукує мутації під час копіювання ДНК і, таким чином, викликає рак, подібно до ПАУ. Однак акролеїну в сигаретному димі в 1000 разів більше, ніж ПАУ, і він здатний реагувати без метаболічної активації. Доведено, що акролеїн є [[Мутагени|мутагеном]] і [[Канцерогени|канцерогеном]] у клітинах людини. Канцерогенність акролеїну було важко вивчити [[Досліди на тваринах|експериментами на тваринах]], оскільки він має таку токсичність, що вбиває тварин до того, як у них захворіє рак. <ref name="Feng2">{{Cite journal|vauthors=Feng Z, Hu W, Hu Y, Tang MS|date=October 2006|title=Acrolein is a major cigarette-related lung cancer agent: Preferential binding at p53 mutational hotspots and inhibition of DNA repair|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America|volume=103|issue=42|pages=15404–9|bibcode=2006PNAS..10315404F|doi=10.1073/pnas.0607031103|pmc=1592536|pmid=17030796|doi-access=free}}</ref> Як правило, сполуки, здатні реагувати шляхом [[Додавання нуклеофільного кон'югату|кон’югованого приєднання]] як [[Електрофільний реагент|електрофіли]] (так звані ''акцептори Міхаеля'' за [[Реакція Міхаеля|реакцією Міхаеля]] ), є токсичними та канцерогенними, оскільки вони можуть постійно алкілувати ДНК, подібно до [[Іприт|іприту]] чи [[Афлатоксини|афлатоксину]] . Акролеїн є лише одним із них, присутніх у сигаретному димі; наприклад, у сигаретному димі виявлено [[кротоновий альдегід]] . <ref name="Kataoka">{{Cite journal|vauthors=Kataoka H, Sumida A, Makita M|year=1997|title=Determination of aliphatic and aromatic aldehydes in cigarette smoke by gas chromatography with flame photometric detection|journal=Chromatographia|volume=44|issue=9–10|pages=491–6|doi=10.1007/BF02466742}}</ref> Акцептори Міхаеля також сприяють хронічному запаленню при захворюваннях, викликаних курінням. <ref name="Facchinetti2">{{Cite journal|vauthors=Facchinetti F, Amadei F, Geppetti P, Tarantini F, Di Serio C, Dragotto A, Gigli PM, Catinella S, Civelli M, Patacchini R|date=November 2007|title=Alpha,beta-unsaturated aldehydes in cigarette smoke release inflammatory mediators from human macrophages|journal=American Journal of Respiratory Cell and Molecular Biology|volume=37|issue=5|pages=617–23|doi=10.1165/rcmb.2007-0130OC|pmid=17600310}}</ref>
+* '''[[Нітрозаміни]]''' — це група канцерогенних сполук, які містяться в сигаретному димі, але не в невисушеному листі тютюну. Нітрозаміни утворюються на листках димової сушки тютюну під час процесу сушіння через [[Хімічна реакція|хімічну реакцію]] між нікотином та іншими сполуками, що містяться в несушених листках, і різними [[Оксид азоту|оксидами азоту,]] які містяться в усіх газах, що утворюються при згорянні. Було показано, що перехід на непряме затвердіння вогнем знижує рівень нітрозаміну до рівня менш ніж 0,1 частини на мільйон. <ref name="urlwww.caes.uga.edu">{{Cite web|url=http://www.caes.uga.edu/departments/bae/extension/pubs/documents/RetrofittingTobaccoCuringBarns.pdf|title=Retrofitting Tobacco Curing Barns|website=Extension Engineering Publications|publisher=The University of Georgia College of Agricultural and Environmental Sciences|accessdate=2012-05-06}}</ref> <ref>{{Cite web|last=NOVA|url=https://www.pbs.org/wgbh/nova/cigarette/history2.html|title=Search for a Safer Cigarette|website=[[PBS]]|authorlink1=Nova (American TV series)}}</ref>
+Побічний тютюновий дим або основний дим, що видихається, особливо шкідливий. Оскільки видихуваний дим існує при нижчих температурах, ніж вдихуваний дим, хімічні сполуки зазнають змін, що може призвести до того, що вони стануть більш небезпечними. Крім того, дим зазнає змін у міру старіння, що спричиняє перетворення сполуки [[Оксид азоту(II)|NO]] у більш токсичний [[Оксид азоту(IV)|NO <sub>2</sub>]] . Крім того, випаровування призводить до того, що частинки диму стають меншими, і, отже, легше проникають глибоко в легені будь-кого, хто пізніше дихає повітрям.<ref>{{Cite book
+|url=https://www.worldcat.org/oclc/44548981
+|title=Indoor environmental quality
+|last=Godish
+|first=Thad
+|date=2001
+|publisher=Lewis Publishers
+|location=Boca Raton, Fla.
+|isbn=1-56670-402-2
+|oclc=44548981
+}}</ref>
+=== Радіоактивні канцерогени ===
+Окрім хімічних нерадіоактивних канцерогенів, жувальний тютюн і тютюновий дим містять невеликі кількості [[Ізотопи свинцю|свинцю-210]] ( <sup>210</sup> Pb) і [[Полоній-210|полонію-210]] ( <sup>210</sup> Po), обидва з яких є радіоактивними канцерогенами. Наявність полонію-210 у сигаретному димі було експериментально виміряно на рівнях 0,0263–0,036 [[Кюрі|пКі]] (0,97–1,33 [[Бекерель|мБк]] ), <ref>{{Cite web|url=http://www.rebek.co.uk/smoking-health-and-personality|title=Smoking, Health And Personality|date=May 13, 2015|publisher=REBEK|accessdate=2015-05-13|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150518082025/http://www.rebek.co.uk/smoking-health-and-personality|archivedate=2015-05-18|url-status=dead}}</ref> <ref>{{Cite web|url=http://chppm-www.apgea.army.mil/documents/TG/TECHGUID/TG238.pdf|last=[[U.S. Army]] Center for Health Promotion and Preventive Medicine|title=Radiological Sources of Potential Exposure and/or Contamination|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20061212063045/http://chppm-www.apgea.army.mil/documents/TG/TECHGUID/TG238.pdf|archivedate=December 12, 2006}}</ref> що еквівалентно приблизно 0,1 пКі на міліграм диму (4 мБк/мг). ); або приблизно 0,81 pCi свинцю-210 на грам сухого конденсованого диму (30 Бк/кг).
+Дослідження, проведене [[Радіохімія|радіохіміком]] [[Національний центр атмосферних досліджень|NCAR]] [[Едвард Мартелл|Едом Мартеллом]], показало, що радіоактивні сполуки в сигаретному димі осідають у «гарячих точках», де розгалужуються [[Бронхи|бронхіальні трубки]], що смола з сигаретного диму стійка до розчинення в легеневій рідині та що радіоактивні сполуки мають багато часу для [[Радіоактивність|радіоактивного впливу]] . [[Радіоактивність|гниють]], перш ніж очищатися природними процесами. У приміщенні ці радіоактивні сполуки можуть залишатися у пасивному курінні, і більший вплив буде відбуватися, коли ці радіоактивні сполуки вдихаються під час нормального дихання, яке є глибшим і довшим, ніж під час вдихання сигарет. Пошкодження захисної [[Епітелій|епітеліальної]] тканини внаслідок куріння лише збільшує тривале утримання нерозчинних сполук полонію-210, що утворюються під час спалювання тютюну. Мартелл підрахував, що канцерогенна доза радіації в 80-100 рад потрапляє в легеневу тканину більшості курців, які помирають від раку легенів. <ref name="pmid6572389">{{Cite journal|vauthors=Martell EA|date=March 1983|title=alpha-Radiation dose at bronchial bifurcations of smokers from indoor exposure to radon progeny|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America|volume=80|issue=5|pages=1285–9|bibcode=1983PNAS...80.1285M|doi=10.1073/pnas.80.5.1285|pmc=393580|pmid=6572389|doi-access=free}}</ref> <ref name="Muggli2008">{{Cite journal|vauthors=Muggli ME, Ebbert JO, Robertson C, Hurt RD|date=September 2008|title=Waking a sleeping giant: the tobacco industry's response to the polonium-210 issue|journal=American Journal of Public Health|volume=98|issue=9|pages=1643–50|doi=10.2105/AJPH.2007.130963|pmc=2509609|pmid=18633078}}</ref> <ref name="Rego2009">{{Cite journal|vauthors=Rego B|date=September 2009|title=The Polonium brief: a hidden history of cancer, radiation, and the tobacco industry|url=http://www.briannarego.org/RegoIsis2009.pdf|journal=Isis; an International Review Devoted to the History of Science and Its Cultural Influences|volume=100|issue=3|pages=453–84|doi=10.1086/644613|pmid=19960838|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304103812/http://www.briannarego.org/RegoIsis2009.pdf|archive-date=2016-03-04|access-date=2014-07-20|url-status=dead}}</ref>
+Викурювання в середньому 1,5 пачки на день дає дозу опромінення 60-160 [[Зіверт|мЗв]] /рік <ref name="urlF. Typical Sources of Radiation Exposure">{{Cite web|url=http://www.ors.od.nih.gov/sr/drs/training/GRS/Pages/sectionf.aspx|title=F. Typical Sources of Radiation Exposure|publisher=United States National Institutes of Health|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130613131654/http://www.ors.od.nih.gov/sr/drs/training/GRS/Pages/sectionf.aspx|archivedate=2013-06-13|last=Office of Research Services, Division of Radiation Safety|accessdate=2012-05-06}}</ref> <ref name="urlRadiation Risk for Xray and CT exams - dosage chart">{{Cite web|url=http://www.aradnj.com/radiation2.html|title=Radiation Risk for Xray and CT exams –|publisher=Associated Radiologists|website=dosage chart|accessdate=2012-05-06|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120426011721/http://www.aradnj.com/radiation2.html|archivedate=April 26, 2012}}</ref> порівняно з проживанням поблизу атомної електростанції (0,0001 мЗв/рік) <ref name="epa">{{Cite web|url=http://www.epa.gov/rpdweb00/docs/402-k-07-006.pdf|title=Radiation Risks and Realities|publisher=United States Environmental Protection Agency|date=2014-07-16}}</ref> <ref name="pbs">{{Cite web|url=https://www.pbs.org/wgbh/pages/frontline/shows/reaction/interact/facts.html|title=Everyday exposures to radiation|website=Front Line|publisher=Public Broadcasting System}}</ref> або 3,0 мЗв /рік середня доза для американців. <ref name="pbs" /> <ref name="bbc">{{Cite news|url=https://www.bbc.co.uk/news/health-12722435|title=Radiation fears after Japan blast|publisher=[[BBC]]|date=2011-07-21}}</ref> Деякі мінеральні апатити у Флориді, які використовуються для виробництва фосфату для посівів тютюну в США, містять уран, радій, свинець-210 і полоній-210 і радон. <ref>{{Cite news|url=https://www.nytimes.com/2006/12/01/opinion/01proctor.html|work=The New York Times|title=Puffing on Polonium|date=2006-12-01}}</ref> <ref name="urlTobacco Smoke | Radiation Protection | US EPA">{{Cite web|url=http://www.epa.gov/radiation/sources/tobacco.html#material_cigarette|title=Tobacco Smoke &#124; Radiation Protection|publisher=United States Environmental Protection Agency|accessdate=2012-05-06}}</ref> Радіоактивний дим від удобреного таким чином тютюну осідає в легенях і виділяє радіацію, навіть якщо курець кидає палити. Поєднання канцерогенних смол і радіації в такому чутливому органі, як легені, підвищує ризик раку.
+Навпаки, в огляді канцерогенів тютюнового диму 1999 року, опублікованому в ''[[Журнал Національного інституту раку|журналі Національного інституту раку,]]'' стверджується, що «рівень полонію-210 у тютюновому димі не вважається настільки високим, щоб істотно впливати на рак легенів у курців». <ref name="Hecht1999">{{Cite journal|vauthors=Hecht SS|date=July 1999|title=Tobacco smoke carcinogens and lung cancer|journal=Journal of the National Cancer Institute|volume=91|issue=14|pages=1194–210|doi=10.1093/jnci/91.14.1194|pmid=10413421|doi-access=free}}</ref> У 2011 році Хехт також заявив, що «рівень <sup>210</sup> Po в сигаретному димі, ймовірно, занадто низький, щоб бути залученим до індукції раку легенів». <ref name="Hecht2011">{{Cite book
+|title=Chemical Carcinogenesis
+|date=2011
+|publisher=Springer
+|location=Totowa, NJ
+|page=67
+|chapter=Tobacco smoke carcinogens and lung cancer
+|isbn=9781617379949
+}}</ref>
+=== Окислення і запалення ===
+[[Радикал (хімія)|Вільні радикали]] та [[Окисник|прооксиданти]] в сигаретах пошкоджують кровоносні судини та окислюють [[Ліпопротеїни низької густини|холестерин ЛПНЩ]] . <ref name="pmid24554606">{{Cite journal|vauthors=Messner B, Bernhard D|year=2014|title=Smoking and cardiovascular disease: mechanisms of endothelial dysfunction and early atherogenesis|journal=[[Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology]]|volume=34|issue=3|pages=509–515|doi=10.1161/ATVBAHA.113.300156|pmid=24554606|doi-access=free}}</ref> Лише окислений холестерин ЛПНЩ поглинається [[Макрофаги|макрофагами]], які стають [[Поролоновий осередок|пінистими клітинами]], що призводить до [[Атерома|атеросклеротичних бляшок]] . <ref name="pmid24554606" /> Сигаретний дим збільшує [[прозапальні цитокіни]] в крові, викликаючи [[атеросклероз]] . <ref name="pmid24554606" /> Прооксидантний стан також призводить до [[Ендотеліальна дисфункція|ендотеліальної дисфункції]] <ref name="pmid24554606" />, що є ще однією важливою причиною атеросклерозу. <ref name="pmid12588755">{{Cite journal|vauthors=Bonetti PO, Lerman LO, Lerman A|year=2003|title=Endothelial dysfunction: a marker of atherosclerotic risk|journal=[[Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology]]|volume=23|issue=2|pages=168–175|doi=10.1161/01.ATV.0000051384.43104.FC|pmid=12588755|doi-access=free}}</ref>
+=== Нікотин ===
+[[Файл:Nicotine.svg|міні|Молекула нікотину]]
+[[Нікотин]], який міститься в сигаретах та інших тютюнових виробах, є [[Психостимулятор|стимулятором]] і є одним з основних факторів, що призводять до продовження куріння. Нікотин є психоактивною речовиною, яка викликає сильну залежність. Під час куріння тютюну більша частина нікотину піддається [[Піроліз|піролізу]] ; залишається доза, достатня, щоб викликати легку соматичну залежність і від легкої до сильної психологічної залежності. Кількість нікотину, що поглинається організмом під час паління, залежить від багатьох факторів, включаючи тип тютюну, чи вдихається дим і чи використовується фільтр. Існує також утворення [[Хармане|гарману]] ( [[Інгібітори моноаміноксидази|інгібітора МАО]] ) з [[Етаналь|ацетальдегіду]] в сигаретному димі, який, здається, відіграє важливу роль у нікотиновій залежності <ref>{{Cite journal|vauthors=Talhout R, Opperhuizen A, van Amsterdam JG|date=October 2007|title=Role of acetaldehyde in tobacco smoke addiction|journal=European Neuropsychopharmacology|volume=17|issue=10|pages=627–36|doi=10.1016/j.euroneuro.2007.02.013|pmid=17382522}}</ref>, ймовірно, сприяючи вивільненню дофаміну в прилеглому ядрі у відповідь на нікотинові стимули. Згідно з дослідженнями Хеннінгфілда та Беновіца, нікотин викликає більшу залежність, ніж [[Канабіс|марихуана]], [[кофеїн]], [[Етанол|алкоголь]], [[кокаїн]] і [[героїн]], якщо розглядати як соматичну, так і психологічну залежність. Однак через сильніші ефекти відміни від алкоголю, кокаїну та героїну нікотин може мати менший потенціал для соматичної залежності, ніж ці речовини. <ref name="urlRelative Addictiveness of Drugs (NYT 8/2/94)">{{Cite web|url=http://www.tfy.drugsense.org/tfy/addictvn.htm|title=Relative Addictiveness of Drugs|date=1994-08-02|website=[[The New York Times]]|accessdate=2012-05-06}}</ref> <ref name="urlb.rox.com">{{Cite web|url=http://b.rox.com/gizmos/henningfield-benowitz/combo.swf|title=The Henningfield-Benowitz substance comparison charts|accessdate=2012-05-06}}</ref> Близько половини канадців, які зараз курять, намагалися кинути палити. <ref name="urlHome | Alberta Health Services">{{Cite web|url=http://www.ecigator.net/blog/truth-tobacco-addiction|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140225062752/http://www.ecigator.net/blog/truth-tobacco-addiction|url-status=dead|archivedate=2014-02-25|title=AADAC{{!}}Truth About Tobacco – Addiction|publisher=Alberta Health Services}}</ref> Професор охорони здоров'я [[Університет Макгілла|університету Макгілла]] Дженніфер О'Локлін заявила, що нікотинова залежність може виникнути вже через п'ять місяців після початку куріння. <ref name="pmid16880445">{{Cite journal|vauthors=Gervais A, O'Loughlin J, Meshefedjian G, Bancej C, Tremblay M|date=August 2006|title=Milestones in the natural course of onset of cigarette use among adolescents|journal=CMAJ|volume=175|issue=3|pages=255–61|doi=10.1503/cmaj.051235|pmc=1513423|pmid=16880445}}</ref>
+Поглинання сполуки шляхом куріння є одним із найшвидших і ефективних методів введення її в кров, поступаючись лише ін’єкціям, що забезпечує швидкий зворотний зв’язок, який підтримує здатність курців [[Титриметричний аналіз|титрувати]] дозу. В середньому потрібно близько десяти секунд, щоб речовина досягла мозку. Завдяки ефективності цієї системи доставки багато курців відчувають, ніби не можуть кинути палити. Більшість із тих, хто намагається кинути палити й протягом трьох місяців не піддається нікотину, може залишатися вільною від куріння до кінця свого життя. <ref name="NCI_quit">{{Cite web|url=http://www.cancer.gov/cancertopics/factsheet/Tobacco/cessation|title=Harms of Smoking and Health Benefits of Quitting|last=National Cancer Institute|website=Fact Sheet|publisher=United States National Institutes of Health|accessdate=2012-05-06}}</ref>  Існує ймовірність депресії у тих, хто намагається припинити вживання, як і в разі інших психоактивних речовин. Депресія також поширена серед курців-підлітків; Підлітки, які палять, мають у чотири рази більше шансів на розвиток симптомів депресії, ніж їхні некурящі однолітки. <ref name="urlSmoking increases teen depression">{{Cite web|url=http://www.apa.org/monitor/dec00/smoking.html|title=Smoking increases teen depression|year=2000|website=Monitor on Psychology|publisher=American Psychological Association|accessdate=2012-05-06}}</ref>
+Незважаючи на те, що нікотин відіграє певну роль у гострих епізодах деяких захворювань (включаючи [[інсульт]], [[Еректильна дисфункція|імпотенцію]] та [[Серцево-судинні захворювання|серцеві захворювання]] ), стимулюючи вивільнення [[Адреналін|адреналіну]], що підвищує артеріальний тиск <ref name="Narkiewicz_20052">{{Cite journal|vauthors=Narkiewicz K, Kjeldsen SE, Hedner T|year=2005|title=Is smoking a causative factor of hypertension?|journal=Blood Pressure|volume=14|issue=2|pages=69–71|doi=10.1080/08037050510034202|pmid=16036482}}</ref>, частоту серцевих скорочень і дихання, а також [[Жирні кислоти|вільні жирні кислоти]], найбільш серйозні довгострокові наслідки більшою мірою є результатом продуктів процесу тліючого горіння. Це призвело до розробки різноманітних систем доставки нікотину, таких як [[нікотиновий пластир]] або [[Нікотинова жувальна гумка|нікотинова гумка]], які можуть задовольнити потяг, що викликає звикання, доставляючи нікотин без шкідливих побічних продуктів горіння.
 == Джерела ==

Вплив тютюну на здоров'я: відмінності між версіями

Версія за 18:07, 12 квітня 2023

Зміст

Історія

Вплив куріння на здоров'я

Смертність

Рак

Вплив на легені

Серцево-судинне захворювання

Нирки

Грип

Рот

Інфекція

Імпотенція

Жіноче безпліддя

Психологічний

Негайні ефекти

Стрес

Соціально-поведінковий

Когнітивна функція

Вагітність та жіночі хвороби

Взаємодія з ліками

Інша шкода

Заявлені переваги

При хворобі Паркінсона

Механізм

Радіоактивні канцерогени

Окислення і запалення

Нікотин

Джерела

Навігаційне меню

Вплив тютюну на здоров'я: відмінності між версіями

Версія за 18:07, 12 квітня 2023

Історія

Вплив куріння на здоров'я

Смертність

Рак

Вплив на легені

Серцево-судинне захворювання

Нирки

Грип

Рот

Інфекція

Імпотенція

Жіноче безпліддя

Психологічний

Негайні ефекти

Стрес

Соціально-поведінковий

Когнітивна функція

Вагітність та жіночі хвороби

Взаємодія з ліками

Інша шкода

Заявлені переваги

При хворобі Паркінсона

Механізм

Радіоактивні канцерогени

Окислення і запалення

Нікотин

Джерела

Навігаційне меню

Пошук