Артек (табір)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 44°32′59″ пн. ш. 34°17′59″ сх. д. / 44.54972° пн. ш. 34.29972° сх. д. / 44.54972; 34.29972

Артек
Artek.svg
«Артеківська ромашка» — емблема МДЦ «Артек»
Місце діяльності Крим, Україна

«Артек» — міжнародний дитячий центр біля підніжжя південно-західного схилу гори Аю-Даг у Криму (окупований Росією), поблизу селища Гурзуф. Визнаний лідер в організації дитячого відпочинку серед 100 тисяч таборів із 50 країн світу. За більш ніж 80-річну історію в Артеці відпочило понад 1,5 млн дітей із 130 країн. Названий так від імені урочища Артек. Табір було відкрито 16 червня 1925 року під егідою Червоного Хреста РРФСР. У 2006 році Артек став єдиним у світі дитячим центром, якому було присвоєно статус «Під егідою ЮНЕСКО»

Географія[ред.ред. код]

Артек (Автономна Республіка Крим)
Артек
Артек

«Артек» розташований на березі Чорного моря в південній частині Кримського півострова, на одній широті з Флоренцією, Марселем, Більбао і Бостоном, між Ялтою і Алуштою — двома найбільшими туристичними центрами. Тут м’який середземноморський субтропічний клімат. «Артек» займає територію в 208 га, включаючи 60 га парків та 42 га пляжів.

Відстань між «Артеком» та іншими містами[ред.ред. код]

Карта табору
Місто Відстань в км
Україна Київ
780 км
Росія Москва
1560 км
Німеччина Берлін
1840 км
Італія Рим
1740 км
Велика Британія Лондон
2700 км
Франція Кавайон
1780 км
Франція Париж
2500 км
США Нью-Йорк
8850 км
США Лос Анджелес
12800 км
Японія Токіо
8880 км

Походження назви[ред.ред. код]

Табір отримав свою назву за місцем розташування — в урочищі Артек на березі однойменної річки (первинна назва — «Табір в Артеці»). Походження самого слова, як і багатьох інших кримських топонімів не має однозначного тлумачення. Найбільш обгрунтовані версії зв'язують його з грецькими словами «άρκτος» (медвідь) — за розташуванням біля «Медвідь-гори», «oρτύκια» (перепілка), «άρτος» (хліб) або татарським «арты́к» (зайвий, особливий). У працях академіка Грекова згадується заселена русами «Артанія», що розташовувалася, на думку вченого, в Причорноморській Русі.

У самому таборі зараз найпопулярнішою є версія, пов'язана з перепілками. Існує ідіома «Артек — перепелячий острівець» і пісня з такою назвою.

Історія[ред.ред. код]

Вигляд з вікна тролейбуса Сімферополь — Ялта на стелу табору «Артек»

«Артек» був заснований як табір-санаторій для дітей, які страждають туберкульозом, за ініціативою голови Російського товариства Червоного Хреста Зіновія Петровича Соловйова.

Вперше про створення дитячого табору в Артеку було оголошено 5 листопада 1924 року на святі московської піонерії. Діяльну участь у підготовці до відкриття табору взяло Російське Товариство Червоного Хреста (РТЧХ), Російський комуністичний союз молоді і Центральне Бюро юних піонерів. Керував підготовкою особисто З. П. Соловйов. Мабуть, тому в деяких джерелах він вказується, як перший директор «Артеку», хоча безпосереднє керівництво табором відразу ж після його відкриття було доручено Ф. Ф. Шішмареву.

Табір був відкритий 16 червня 1925 року. На першу зміну приїхало 80 піонерів з Москви, Іванова і Криму. Вже наступного року в таборі побувала перша закордонна делегація — піонери з Німеччини. Перші артеківці жили в брезентових наметах. Через два роки на березі були поставлені легкі фанерні будиночки. А в 30-і роки, завдяки побудованому у верхньому парку зимового корпусу, «Артек» поступово був переведений на цілорічну роботу. В 1936 році в «Артеці» пройшла зміна піонерів-орденоносців, нагороджених урядовими нагородами, а в 1937 році табір прийняв дітей з охопленої Громадянської війною Іспанії.

В роки Німецько-радянської війни «Артек» був евакуйований через Москву в Сталінград, а потім в Алтайське селище Білокуриха. Там, разом з хлопцями, які опинилися на початку війни в Криму, відпочивали і сибірські школярі. Відразу ж після звільнення Криму від окупантів у квітні 1944 року почалося відновлення «Артеку». У серпні відкрилася перша післявоєнна зміна. Через рік територія табору була збільшена до нинішніх розмірів.

З початку 60х років в таборі проводилася реконструкція за проектом А. Т. Полянського. До 1969 року в «Артеці» налічувалося вже 150 будівель, 3 медичних центри, школа, кіностудія «Артекфільм», 3 плавальних басейни, стадіон на 7000 місць та дитячі майданчики для різних потреб.

У радянські часи путівка в «Артек» вважалася престижною нагородою, як для радянських дітей, так і за кордоном . У межах однієї школи, путівками удостоювалися найкращі з піонерів за численними показниками (участь у справах піонерської дружини, поведінка, успішність і т. п.). У дні розквіту щорічна кількість путівок до «Артеку» становила 27 000. У період між 19251969 рр. «Артек» прийняв 300 000 дітей, включаючи більше 13 000 дітей з сімнадцяти зарубіжних країн.

Почесними гостями «Артеку» в різні роки були Брежнєв Леонід Ілліч, Гагарін Юрій Олексійович, Індіра Ганді, Урхо Кекконен, Хрущов Микита Сергійович, Джавахарлал Неру, Отто Шмідт, Хо Ши Мін, Пальміро Тольятті, Бенджамін Спок, Таль Михайло Нехемійович, Валентина Терешкова, Лев Яшин. У липні 1983 року «Артек» відвідала Саманта Сміт.

«Артек» сьогодні[ред.ред. код]

Площа Дружби (дитячий табір «Морський», 2005 рік).

Після розпаду піонерської організації в 1990 році престиж «Артеку» впав, але і до цього дня «Артек» залишається популярним місцем відпочинку для дітей.

Зараз «Артек» належить Україні[1] і носить назву «Міжнародний дитячий центр „Артек“». 60 % українських дітей відпочивають на субсидованій основі, або безкоштовно: діти з сімей з низьким рівнем доходів, багатодітних сімей, сироти, інваліди та обдаровані діти. У липні 2008 року повна вартість тритижневої путівки становила 1050—2150 доларів.

«Артек» складається із 9 таборів, з них 5 працюють цілий рік і 4 лише в сезон. Одночасно центр приймає близько 3 тисяч хлопчиків та дівчаток віком з 10 до 16 років. Діти відпочивають в «Артеці» 21 день літом і 30 днів узимку. Вони поділені на групки по 25 осіб з 3 професійними вожатими, які знаходяться разом з ними вдень і вночі. Діти мають п'ятиразове харчування в спеціальних їдальнях згідно зі збалансованим меню.

Високо розвинута економічна і технологічна інфраструктура Артеку. До послуг дітей в «Артеці» - 36 спальних корпусів, 10 їдалень, автопарк, власний медичний комплекс, дитячий готель у місті Сімферополь на 200 спальних місць; власний порт із можливістю стоянки 30 яхт, дитяча флотилія; яхта на 150 місць; Інтернет-клуби, 12 кінотеатрів, 5 готелів для гостей. «Артек» має навіть власну міліцію і пошту. Для дітей працюють 20 гуртків, 5 бібліотек, власна телестудія і щомісячний журнал.

В «Артеці» - 4 музеї і значна кількість постійних та тимчасових виставок. У Космічному музеї – одному з перших музеїв космосу на Землі, який заснував особисто Юрій Гагарін, представлені унікальні експонати, що побували в перших космічних польотах. Таких експонатів немає більше ніде у світі.

Рівень спортивної бази «Артеку» досить високий. Тут є 11 обладнаних спортивних майданчиків та кортів, 4 нових відкритих басейнів; Палац спорту з гімнастичними та тренажерними залами, закритим басейном, де температура морської води взимку сягає 27 С. Центральний стадіон центру на 7500 місць відповідає всім міжнародним стандартам.

Структура[ред.ред. код]

Структурний поділ «Артеку» змінювалося разом з його розвитком.

Спочатку наметове містечко на березі моря іменувалося просто «Дитячий табір в Артеку». Назва урочища Артек закріпилося в якості власного імені табору дещо пізніше, до 1930 року, коли у верхньому парку був побудований перший корпус для цілорічного прийому дітей. Він отримав найменування «Верхній табір», а наметовий біля моря - «Нижній». Третім артеківським табором став у 1937 році «Суук-Су», створений на базі переданого «Артеку» будинка відпочинку. Після Німецько-радянської війни в 1944 році «Артеку» був переданий будинок відпочинку «Колгоспна молодь», який став ще одним табором.

У п'ятдесяті роки «Артек» офіційно вважався комплексом кількох таборів. Його дирекція іменувалася «Управління всесоюзних піонерських таборів», а самі табори було прийнято називати за номерами «Табір № 1» — «Табір № 4».

В 1959 році почалися роботи з втілення в життя проекту «Великого Артеку». В 1961 на карті «Артеку» з'явилась перша знайома сьогоднішнім артеківцям назва табору — «Морський». Він був побудований на місці «Нижнього». А незабаром і весь «Артек» прийняв у загальних рисах нинішній вигляд. Табір, побудований на місці «Верхнього», отримав назву «Гірський». За задумом авторів він повинен був складатися із трьох піонерських дружин, кожна з яких розміщувалася в окремому великому корпусі. На порожній до цього території в центрі «Артеку» був побудований новий табір «Прибережний». Він став найбільшим табором і об'єднав 4 дружини. Табори «Суук-Су» і «Колгоспна молодь» серйозних зовнішніх змін не зазнали, але отримали нові назви: «Бірюзовий» та «Кипарисний» відповідно. У кожному з них, як і в «Морському», розміщувалася одна піонерська дружина. Основні роботи були завершені до 1964 року. Автори проекту - група архітекторів, очолювана Анатолієм Полянським, в 1967 році були нагороджені Державною премією СРСР в області архітектури.

Таким чином, на момент розпаду СРСР «Артек» складався з 5 таборів, які об'єднували 10 дружин: «Морський» (дружина «Морська»), «Гірський» (дружини «Алмазна», «Кришталева», «Бурштинова»), «Прибережний» (дружини «Лісова», «Озерна», «Польова», «Річкова»), «Бірюзовий» (дружина «Бірюзова») і «Кипарисний» (дружина «Кипарисна»)

Ця артеківська структура збереглася до сьогоднішнього дня, але до кінця 90-х років склалася нова традиція — всі артеківські дружини тепер називаються «Дитячими таборами», а «Гірський» і «Прибережний» — комплексами таборів. Хоча артеківці старшого покоління продовжують називати таборами «Морський», «Кипарисний» і «Бірюзовий», а решта - дружинами. Кілька років тому, у зв'язку з аварійним станом корпусу, прийом дітей в дружину «Алмазна» був припинений.

У 60-ті роки передбачалося, що будівництво «Артеку» буде продовжено. Групою Полянського були спроектовані табори «Скельний» і «Повітряний», ряд об'єктів культурного та освітнього призначення, однак цим планам не судилося збутися.

Крім вищеназваних таборів в структуру «Артеку» входять дві гірські турбази «Діброва», «Криничка», в які здійснюються поїздки деяких артеківських загонів.

Сьогодні, після проведеного кілька років тому капітального ремонту «Морського» і «Гірського» (радикально змінився зовнішній та внутрішній вигляд корпусів) побутові умови і витрати на підтримку матеріальної бази різних артеківських таборів розрізняються. Відповідно, помітно різниться вартість путівок і, як наслідок, соціальний склад відпочиваючих дітей.

Діяльність[ред.ред. код]

Основні напрями і складові роботи табору:

Медично-оздоровча[ред.ред. код]

Спочатку це було головне, а за задумом З. П. Соловйова, можливо, і єдине призначення «Артеку». Про це говорить той факт, що з моменту відкриття головною посадовою особою табору був лікар. У табір направлялися виключно діти з діагнозом «туберкульозна інтоксикація», або ті, хто знаходяться в групі ризику по цьому захворюванню. Режим включав в себе медичні та гігієнічні процедури, відповідним чином складалось меню. Пізніше до кожного загону разом з вожатим був прикріплений медичний працівник. Створений, як одна з установ Російського Червоного Хреста, Артек через деякий час було передано Міністерству Охорони здоров'я.

Актуальною ця функція «Артеку» була і в післявоєнні роки, проте поступово її місце зайняла функція «організації дитячого відпочинку», що включала в себе загальну фізкультуру, кліматотерапію, режим дня, але спеціальних медичних програм більше не передбачала. Навпаки, з'явився цілий список обмежень для направлення до «Артеку» за станом здоров'я, що зберігся понині. Хоча в офіційних документах і публікаціях ЗМІ перебування дітей у таборі сьогодні називається «оздоровленням».

Виховна[ред.ред. код]

Перші співробітники «Артеку» зазначали у своїх спогадах його відмінність від інших табоів з їх стройовою підготовкою і політичним вихованням. «Артек» був «табором нового типу», «табором-санаторієм». Головний піонерський девіз З. П. Соловйов переписав: «Будь здоровий! Завжди здоровий!» Зрозуміло, необхідність виховної роботи з дітьми під сумнів не ставилася. Але вже з перших років роботи табору в керівництві країни задумалися про перетворення його в «кузню кадрів» для майбутнього комсомольського активу.

Поступово функція патріотичного, політичного та ідеологічного виховання вийшла на перший план. Путівка до «Артеку» стала заохоченням, нагородою для піонера. До 90-х років «Артек» вважався «табором піонерського активу», тут проводилися Всесоюзні піонерські зльоти і тематичні зміни для активістів різних напрямків піонерської роботи. Однак на загальну думку артеківців тих років ця робота велася дуже делікатно, без перебільшень.На тлі загального охоплення піонерською роботою школярів країни «Артек» іноді виглядав навіть трохи по-дисидентськи. Вожаті та педагоги табору намагалися виховати в дітях справжню дружбу, а не абстрактний колективізм, і навіть служити ідеалам соціалізму вчили без показного звітування.

Співробітники «Артеку»[ред.ред. код]

Вожатий в таборі «Артек»

В «Артеці» працюють приблизно 2300 осіб, з яких постійно працюють приблизно 1600 висококваліфікованих співробітників і орієнтовно 700 осіб приймаються на роботу в сезон з травня по жовтень.[2]

Серед них:

  • 410 — вожаті в таборах;
  • 60 — вчителі середньої школи;
  • 150 — лікарі та медсестри;
  • 450 — інженерні і технічні працівники;
  • 70 — співробітники адміністрації;
  • 35 — співробітники спецвідділення міліції з охорони «Артеку».

Вожаті, які працюють з дітьми в таборі, зазвичай молоді люди у віці 20-25 років, які мають педагогічну освіту. Всі вони укладають контракт з «Артеком» на 2-4 роки. Багато хто з них навчаються, без відриву від основної роботи, в Кримському гуманітарному факультеті Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, що знаходиться в «Артеці».

У літній час, частина вожатих - студенти педагогічних ВУЗів та університетів різних країн.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Музеї[ред.ред. код]

Найстаріший музей табору, краєзнавчий, був створений вже в 1936 році. Перші експонати для його колекції збирали самі артеківці на території табору і в його околицях. Сьогодні його експозиція знайомить з історією і природою Криму, тваринним і рослинним світом Артека і Чорного моря.

Незмінний інтерес не тільки у дітей, але і у дорослих гостей «Артека» викликає Аерокосмічна виставка, відкрита за пропозицією і за безпосередньої участі Юрієм Гагаріним у 1967 році. Основу експозиції склали подарунки космонавт ів, які приїздили до табору. Зокрема: тренувальний скафандр Юрія Гагаріна і скафандр Олексія Леонова, в якому був здійснений вихід у відкритий космос, парашут спускаючого апарату космічного корабля «Восток» і діюче тренувальне обладнання перших космонавтів.

«Музей історії Артека» — основний музей табору. Він був відкритий в 1975 році. Розділи його експозиції присвячені історії артеківської місцевості до заснування табору і основним етапам історії «Артека» — заснування табору і його перші роки, воєнний період та евакуація на Алтай, робота «Артеку» в якості міжнародного табору. Тут же зібрана велика колекція подарунків піднесених табору делегаціями та гостями. При музеї існує архів, в якому зберігаються рідкісні документи, пов'язані з історією СРСР і «Артека».

Наймолодший артеківський музей - «Морська виставка» знайомить дітей з історією руського флоту від перших морських походів слов'ян. У п'яти залах представлені зразки цивільної та військової морської техніки, документи, художні твори, присвячені флоту.

У 1970 році в «Морському», в будиночку Соловйова був відкритий музей засновника табору. Але зараз ніхто вже не може згадати, коли він був доступний для відвідування. Будиночок закритий вже багато років, що знаходиться всередині - невідомо.

Парк[ред.ред. код]

На території табору розташований Кипарисний парк.

Розпорядок дня[ред.ред. код]

Приблизний розпорядок дня в МДЦ «Артек»

Літо

Весна-Осінь

Час Дія
7:00 Підйом
7:05 Ранкова гімнастика, прибирання приміщень, території
8:00 Сніданок
9:15—12:30 Пляж
13:00 Обід
14:00 Післяобідній денний відпочинок
16:30 Підвечірок
17:00—18:00 Пляж
18:30 Загонові справи
19:30 Вечеря
20:00 Загонові і загальнотабірні заходи
22:00 Друга вечеря
22:30 Відбій
Час Дія
7:00 Підйом
7:10 Ранкова гімнастика, прибирання приміщень, території
8:15 Сніданок
9:30—12:30 Школа
13:00 Обід
14:15 Післяобідній денний відпочинок
16:10 Підвечірок
16:45 Загонові справи
19:15 Вечеря
20:00 Загонові і загальнотабірні заходи
21:20 Друга вечеря
22:00 Відбій

Небезпека закриття табору «Артек»[ред.ред. код]

У січні 2009 року над табором «Артек» нависла загроза закриття внаслідок недофінансування. На знак протесту директор табору оголосив голодування.

Колишніми артеківцями та небайдужими людьми було організовано неформальний рух проти закриття «Артеку» та проведено кілька протестних мітингів у м.Київ.

Внаслідок активних дій громадськості табір вдалося відстояти.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Артек» на сайті Державного управління справами Президента України.
  2. http://www.artek.org/?ID=105107 Кількість працівників у таборі
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Посилання[ред.ред. код]