Користувач:Alex79/Будмайданчик

Temp

СРСР та Румунія

До складу 2-го Українського фронту входили такі з'єднання:

• 7-а гвардійська армія
• 27-а армія
• 40-а армія
• 46-а армія
• 53-я армія
• 6-а гвардійська танкова армія
• 5-а повітряна армія

Крім цього 2-му Українському фронту підпорядковувались 2 румунські піхотні армії:

• 1-а румунська армія
• 4-а румунська армія

2-й Український фронт

7-а гвардійська армія

27-а армія

40-а армія

46-а армія

53-я армія

6-а гвардійська танкова армія

5-а повітряна армія

1-а румунська армія

4-а румунська армія

2-й Український фронт

{{{7GA}}}

{{{27A}}}

{{{40A}}}

{{{46A}}}

{{{53A}}}

{{{6GTA}}}

{{{5PA}}}

{{{1RumA}}}

{{{4RumA}}}

Шаблон

Alex79/Будмайданчик
1111 2222 3333 4444 5555 6666 7777 8888 9999 0000

Країни-учасники

{{Користувач:Alex79/Будмайданчик/Temp
|країна        =Австралія
|конфлікт      =Друга світова війна
|альянс        =
|зображення    =[[Файл:Aust soldiers Wewak June 1945.jpg|300пкс|]]
|підпис        =Австралійська кулеметна команда
|дата вступу   =[[3 вересня]] [[1939]] 
|причина вступу=Як домініон Великої Британії у відповідь на вторгнення Німеччини у Польщу
|дата виходу   =[[2 вересня]] [[1945]]
|причина виходу=Капітуляція Японії, закінчення Другої світової війни
|результат     =перемога в Другій світовій війні у складі союзників
|політичні зміни =
|територіальні зміни =
|політичні лідери=
|сили          =військові сили
|командувачі   =командувачі
|втрати        =
|примітки      =
}}

Б-Б похід

Угруповання військ Південного фронту
(станом на 27 червня 1940 року)

Південний фронт (ген.арм. Жуков Г.К.)	Склад угруповання
	Корпуси	Дивізії	Бригади
у складі фронту (безпосереднього підпорядкування)		8-а, 17-а, 86-а, 100-а сд	201-а, 204-а, 214-а пдбр
12 А (ген.-м-р П. О. Парусинов)	8-й ск	72-а, 124-а, 146-а сд	10-а, 26-а тбр
	13-й ск	60-а, 62-а, 139-а сд, 192-а гсд	24-а тбр
	2-й кк	3-я, 5-а кд	5-а тбр
	4-й кк	16-а, 34-а кд	23-я тбр
	17-й ск	58-а, 131-а сд, 81-а мсд	13-а тбр
	15-й ск	7-а, 141-а сд	38-а тбр
5 А (ген.-л-т В. П. Герасименко)	49-й ск	44-а, 80-а, 135-а сд	36-а тбр
	36-й ск	130-а, 169-а сд	49-а тбр
9 А (ген.-л-т І. В. Болдін)		140-а сд
	35-й ск	25-а, 173-я, 95-а сд
	37-й ск	30-а, 147-а, 176-а сд
	5-й кк	9-а, 32-а кд	4-а тбр
	7-й ск	51-а, 74-а сд, 15-а мсд	14-а тбр
	55-й ск	116-а, 150-а, 164-а сд

Піраміди

Alex79/Будмайданчик
Піраміда Хеопса Піраміда Хеопса Назва мовою оригіналу 3ḫt ḫwfw Ахет-Хуфу Горизонт Хеопса Дані Місцезнаходження Гіза, Єгипет Географічні координати 29°58′45″ пн. ш. 31°8′3″ сх. д. Замовник Хеопс (Χέωψ або Σοῦφις) Дата побудови ≈ 2560 року до н. е. Довжина сторін основи ≈ 230 м Загальний об'єм 2,50 млн. м³ Кут нахилу 51° 50' Культова піраміда є Піраміди цариць 3

Корисне

• О. Романько - Новогрудский кавалерийский эскадрон

шаблон

{{{назва збройних сил}}}
{{{попереднє з'єднання}}}	{{{назва з'єднання}}}	{{{наступне з'єднання}}}

Загальновійськові армії СРСР
—	1-а Червонопрапорна армія	2 ЧА

{{{назва збройних сил}}}
{{{попереднє з'єднання}}}	{{{назва з'єднання}}}	{{{наступне з'єднання}}}

коти

Змішування кольорів кота-батька і кішки-матері

кіт кішка	чорний	блакитний	червоний	кремовий	білий
чорна	чорні блакитні	чорні блакитні	чорні блакитні черепахові блакитнувато-кремові	чорні блакитні черепахові блакитнувато-кремові	білі кольорові (за родоводом батька)
блакитна	чорні блакитні	блакитні	чорні блакитні черепахові блакитнувато-кремові	блакитні блакитнувато-кремові	білі кольорові (за родоводом батька)
червона	червоні кремові черепахові блакитнувато-кремові	червоні кремові черепахові блакитнувато-кремові	червоні кремові	червоні	білі кольорові (за родоводом батька)
кремова	кремові блакитнувато-кремові	червоні кремові черепахові блакитнувато-кремові	червоні кремові	кремові	білі кольорові (за родоводом батька)
черепахова	чорні блакитні червоні кремові черепахові блакитнувато-кремові	чорні блакитні червоні кремові черепахові блакитнувато-кремові	чорні блакитні червоні кремові черепахові блакитнувато-кремові	чорні блакитні червоні кремові черепахові блакитнувато-кремові	білі кольорові (за родоводом батька)
блакитно-кремова	чорні блакитні червоні кремові черепахові блакитнувато-кремові	блакитні кремові блакитнувато-кремові	чорні блакитні червоні кремові черепахові блакитнувато-кремові	блакитні кремові блакитнувато-кремові	білі кольорові (за родоводом батька)
біла	білі кольорові (за родоводом матері)	білі кольорові (за родоводом матері)	білі кольорові (за родоводом матері)	білі кольорові (за родоводом матері)	білі кольорові (за обома родоводами)

революція

Жовтнева революція
Дата: Місце: Результат:

Населення

Деталі

Стовпчик 1	Стовпчик 2
	комірка

Словацьке національне повстання

Словацьке національне повстання (1944)

Словацьке національне повстання
Друга світова війна
Вояки повстанської армії
Дата: 29 серпня 1944 — 28 жовтня 1944 Місце: Словаччина Результат: Придушення повстання військами Вермахту
Сторони
Чехословаччина 1-а чехословацька армія в Словаччині СРСР	Третій Рейх Словаччина
Командувачі
Малиновський Родіон Якович Толбухін Федір Іванович Афонін Іван Михайлович Манагаров Іван Мефодійович	Ганс Фріснер Карл Пфеффер-Віндербрух
Військові сили
719 500	300 тис. Словаччина частина словацької армії Глинкова Гарда

рдлор лордл ордл ордл ордл ордл ор лдор лдор лдор длор лдо рлдо рдло рд логр лдор лдо рлд ор лдор дло р

Передумови

Не залишаючи без уваги першочергову «англійську проблему», вже 3 червня 1940 року начальник Генерального штабу сухопутних військ Третього Рейху Франц Гальдер вперше згадує в щоденнику про «східну проблему», очевидно розуміючи під цим виразом СРСР. 22 липня 1940 року головнокомандувач сухопутними військами Вальтер фон Браухіч вперше отримав вказівку Гітлера розпочати попередню розробку плану військової кампанії проти СРСР.

30 липня 1940 року в Бергхофі Гітлер виголосив:

«Надія Англії - Росія і Америка. Якщо зникнуть надії на Росію, Америка також відпаде від Англії, тому що розгром Росії буде мати як наслідок неймовірне посилення Японії в Східній Азії.

Якщо Росія буде розгромлена, Англія втратить останню надію. Тоді панувати в Європі і на Балканах буде Німеччина.

Висновок: Відповідно до цих міркувань Росія повинна бути ліквідована. Термін - весна 1941 року.»

З цього часу «східна проблема» остаточно займає головне місце в Генеральному штабі Вермахту.

Вермахт

Вермахт
Хеер Піхота Танкові війська Артилерія Саперні частини Кавалерійські і розвідувальні частини Моторизовані розвідувальні частини Фельджандармерія Гірсько-єгерські частини Автотранспортні частини Зв'язківці Мотопіхотні частини		Крігсмаріне		Люфтваффе		Ваффен-СС

Піхотна дивізія

Піхотна дивізія (нім. Infanteriedivision) (скорочене позначення InfDiv) — основне оперативно-тактичне формування сухопутних військ Вермахту.

Чисельність дивізії Вермахту
Офіцерів	518
Чиновників	102
Унтер-офіцерів	2573
Солдатів	13667
Загальна чисельність	16860
Жіночого персоналу в складі піхотних дивізій не було.

Озброєння дивізії Вермахту
Пістолетів	3681
Гвинтівок	12609
Пістолетів-кулеметів	312
Протитанкових рушниць	90
Ручних кулеметів	425
Станкових кулеметів	110
50-мм легких мінометів	84
81-мм важких мінометів	54
37-мм протитанкових гармат	75
легких 75-мм піхотних гармат	20
легких 105-мм піхотних гаубиць	36
150-мм польових гаубиць	12
Вогнеметів	9
Легких розвідувальних бронеавтомобілів	3

Транспортні засоби в розпорядженні дивізії Вермахту
Верхових коней	1743
Тяглових коней	3632
Візків	895
Причіпів	31
Велосипедів	500
Мотоциклів	530 (190 з колясками)
Автомобілів	394
Вантажівок	536 (67 з причіпами)

Джерела

• Структура немецкой пехотной дивизии 1939-1945 год. (рос.)

Дії Червоної Армії

6 лютого 1943 року Ставка ВГК видала директиву про підготовку наступу на центральній ділянці радянсько-німецького фронту «з метою… виходу в тил ржевсько-вяземсько-брянського угруповання супротивника…» Радянське командування планувало «підрізати» Ржевський виступ, провести оточення та знищення основних сил групи армій «Центр».

В середині лютого німецькі розвідувальні загони повідомляли командування 9-ї армії про велике скупчення лижних підрозділів в тилу Червоної Армії. На передньому краї були помічені радянські офіцери, які проводили рекогносцировку на місцевості.

18 лютого роботи з відходу німецьких військ виявила розвідка Західного, а 23 лютого — Калінінського фронтів. У донесеннях говорилося, що окремі групи супротивника відходять в західному напрямку, частина артилерії підтягується ближче до доріг, а частина бліндажів, мостів, будинків і залізничне полотно готуються до підриву.

Друга світова війна

• Карты и схемы из изданий Osprey Publishing
• Статистические материалы

Кривий Ріг

Середньомісячна температура в Кривому Розі протягом року

січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
-4	-3	2	9	16	19	20	20	15	8	2	-1

Польський похід

Існування Польщі нестерпне та несумісне з умовами існування Німеччини. Польща повинна зникнути — і зникне з нашою допомогою — через свою внутрішню слабість і дії Росії… Знищення Польщі повинне стати основою політики Німеччини… Це буде досягнуто силами Росії та за допомогою Росії.

Ганс фон Сект, німецький військовий діяч, 1922 р.

Співвідношення військових сил Польщі та СРСР під час Польського походу РСЧА
	Польща	СРСР
Особовий склад	370 000	617 588
Артилерійська зброя і міномети	540	4 959
Танки	70	4 733

Вставка

Я одержав Ваше повідомлення про те, що німецькі війська ввійшли у Варшаву. Будь ласка, передайте мої поздоровлення й вітання уряду Германської Імперії.

Молотов

Телефонограма В. Молотова І. Ріббентропу, 9 вересня 1939 року

Польський похід

Чисельність радянських військ на 17 вересня 1939 року
	Білоруський фронт	Український фронт	Всього
Особовий склад	378 610	238 978	617 588
Артилерійська зброя і міномети	3 167	1 792	4 959
Танки	2 436	2 297	4 733

Передісторія

Достименно відомо що головною причиною, яка призвела до бойових дій під Гурбами був замах вояків УПА на командуючого 1-м Українським фронтом Миколу Ватутіна.

Операція УПА проти М. Ф. Ватутіна була проведена 29 лютого 1944 року неподалік від села Милятин. При під'їзді до Милятина ескорт штабних автомашин радянського генерала потрапив в засідку упівської сотні . Головна машина, що прийняла на себе перший удар, була підбитою. Під час бою генерал М. Ф. Ватутін отримав важке поранення. На пошуки сотні в село Милятин миттєво відрядили опергрупу «СМЕРША» у складі 60 чоловік. Але ще до їх приходу повстанцям, а також переважній більшості жителів Милятина вдалося відійти в ліс. Пораненого М. Ватутіна доставили спочатку в Рівне, а звідти в Київ. Незважаючи на всі вжиті заходи, врятувати його життя не вдалося і 15 квітня 1944 року він помер.

У відповідь на смерть Ватутіна НКВС почало широкомасштабні каральні операції проти УПА. Одним із завдань було знищення великого угруповання УПА в районі гурбицьких лісів.

Співвідношення сторін

В бою брали участь сили УПА-Північ, що складалися з куреня Сторчана, куреня Мамая, куреня Дика, куреня Докса, куреня Довбенка, куреня Бувалого, куреня Андрія-Шума, куреня Залізняка та з сотні Ваньки. Також до УПА приєдналося близько 500—1000 осіб з навколишніх сіл Гурби та Антонівці, що шукали захисту своїх сімей від більшовиків. Їх відправили в глиб лісу, допомагати пораненим та відтягувати їх з поля бою.

Проти повстанців, НКВС кинуло 5 бригад солдатів та деяки частини Червоної Армії, а також танки, артилерію а за деякими даними і літаки. Разом вони складали близько 30 000 солдатів.

Упівці дали бій радянським військам, тому що німецька армія швидко відступала, і вже не становила загрози для УПА й України в цілому. Словацькі частини вже давно не вступали в бої з українськими повстанськими відділами, а угорське військове командування підписало навіть таємний договір з УПА про взаємний ненапад. Зате наступ радянських військ створював серйозну загрозу для УПА. Місцеві мешканці очікували повторення репресій 1939—1941 років.

Україна в Польській кампанії

Стаття

Перед Другою світовою війною з великих держав Німеччину вважали найбільш прихильною до української національної ідеї: вона перша визнала незалежність України у 1918 році, вважалась «ворогом №1» Польщі та СРСР. Розвиток її збройних сил давав надію на військову допомогу у випадку повномасштабної зброєнної боротьби.

Готуючись до війни з Польщею, політичне та військове керівництво Німеччини також було зацікавлене в підтримці Організації Українських Націоналістів. Напередодні війни члени ОУН залучалися для виконання низки диверсійних актів та підготовки антипольського повстання. З початку бойових дій на боці вермахту у Східну Малопольщу мав вступити спеціальний український загін - Легіон Сушка. У зв'язку з цим планувалося переправляти людей і зброю через Словаччину або ж повітряним шляхом із Східної Пруссії. Формування таких груп розпочалося у Словаччині у кінці серпня. Усіма збройними діями мав керувати спеціальний український військовий штаб. Передбачалося також створення ударних партизанських груп. Українці розраховували на те, що у повстанні візьме участь 1300 офіцерів і 12 тис. солдатів.

В ніч з 1 на 2 вересня відбулися арешти та інтернування осіб, що підозрювалися у приналежності до ОУН або були зв'язані із крайнім націоналізмом. Та від 5 вересня старости, користуючись своїми повноваженнями, почали відпускати осіб, котрі були арештовані без достатніх підстав, і тих, за яких поручилися знані громадяни, в тому числі й українські діячі. Інших було відправлено до більших в'язниць у східній Польщі або до ізоляційного табору «Береза Картузька». Через декілька днів польська влада звільнила майже усіх українських політичних в'язнів: М. Лебедя, М. Климишина, С. Бандеру та інших. Після 10 вересня у польських в'язницях та в Березі Картузькій українців не було.

11 вересня почалося вторгнення військ вермахту вглиб Східної Малопольщі (через Самбір). В ряді міст Прикарпаття це стало знаком до початку антипольських виступів. В ніч з 12 на 13 вересня почалося повстання у Стрию. Перед світанком місто було захоплене озброєними загонами ОУН (загальною кількістю 500-700 осіб).

Упродовж наступних днів збройні виступи українців відбувались практично у кожному повіті, що знаходився на схід від Бугу. Надходили повідомлення про створення українцями загонів міліції, члени яких носили на рукавах жовто-блакитні пов'язки. Загалом ці виступи не набрали масового характеру, їх легко і швидко придушували польські військові підрозділи і добре організовані загони державної поліції, але в цілому зменшували обороноздатність поляків та сприяли просуванню частин вермахту.

До середини вересня німецьке командування всерйоз розглядало можливість створення незалежної української держави на теренах Західної України , але вступ 17 вересня у війну СРСР вніс свої корективи: згідно з домовленостями ця територія ставала частиною СРСР.

Гальдер

використати в статті:

Гальдер, Щоденник:

• 07-09-1939 (108)

Главком у фюрера (во второй половине дня 7.9): Три возможных варианта развития обстановки.

1. Поляки предлагают начать переговоры. Мы к ним готовы на следующих условиях: разрыв Польши с Англией и Францией; остаток Польши будет сохранен; районы от Нарева с Варшавой — Польше; промышленный район — нам; Краков — Польше; северная окраина Бескидов — нам; области [Западной] Украины — самостоятельны.

• 09-09-1939 (110)

Сообщить главкому:

а. Редер, возможно, снова выступит с требованиями [?]. Соображения фюрера о наших предложениях союзникам после победы на Востоке.

б. Самостоятельность Западной Украины.

• 10-09-1939 (111)

(не по темі, але досить цікаво) Артиллеристы-эсэсовцы танкового корпуса согнали евреев в один из костелов и всех перебили. Военный трибунал приговорил виновников к одному году заключения. Кюхлер не утвердил приговора, так как необходимо более строгое наказание. Вопрос о вышеупомянутом соединении будет передан на рассмотрение ОКХ (Об уничтожении еврейского населения в Польше гитлеровцами. См.: Eisenbach, A. Hitlerowska politika zaglady Zydow. Warszawa, 1961; Reitlinger, G. Die Endlösung. Hitlers Versuch der Ausrottung der Juden Europas 1939 — 1945. Berlin, 1956, S. 37. — Прим. ред.)

Варлимонт:

а. Получено обращение к Западной Украине (В этом обращении говорилось о планах гитлеровского руководства создать «независимое государство» на территории Западной Украины под эгидой фашистской Германии. Эти планы были сорваны Советской Армией, перешедшей 17 сентября 1939 года государственную границу с целью освобождения Западной Белоруссии и Западной Украины. В результате 12 млн. человек, в том числе 6 млн. украинцев и свыше 3 млн. белорусов, были спасены от угрозы немецкой оккупации. 28 сентября 1939 года в Москве был подписан договор между СССР и Германией, установивший западную границу. Советского Союза. — Прим. ред.)

• 20-09-1939 (125)

Трения с Россией: Львов.

Разговор с генерал-полковником Браухичем.

Йодль: Действовать совместно с русскими. Немедленное совместное урегулирование разногласий на месте (Имеется в виду урегулирование демаркационной линии. — Прим. нем. изд.). Если русские настаивают на территориальных требованиях, мы очистим территорию.

Решено: Русские займут Львов. Немецкие войска очистят Львов. День позора немецкого политического руководства (Распоряжение Гитлера об эвакуации уже занятых немецкими войсками районов ( «отход перед лицом Советов») было воспринято ОКХ как позорная капитуляция. — Прим. нем. изд.). Окончательное начертание демаркационной линии. Сомнительные вопросы оставлены открытыми. Не должно произойти никакого обострения политической обстановки. «Окончательная линия по реке Сан».

Битви Другої світової війни

Битва	Кампанія	Дата	Театр військових дій
Чернігово-Прип'ятьська операція	Битва за Дніпро	1943	Східний фронт
Дніпровська повітряно-десантна операція	Битва за Дніпро	1943	Східний фронт
Мелітопольська операція	Битва за Дніпро	1943	Східний фронт
Запорізька операція	Битва за Дніпро	1943	Східний фронт
Битва за Київ	Битва за Дніпро	1943	Східний фронт
Битва на Бзурі	Польська кампанія (1939)	1939	Східний фронт
Оборона Варшави	Польська кампанія (1939)	1939	Східний фронт
Оборона Вільно	Польська кампанія (1939)	1939	Східний фронт
Оборона Гродно	Польська кампанія (1939)	1939	Східний фронт
Оборона Бреста (1939)	Польська кампанія (1939)	1939	Східний фронт

Театри бойових дій

Західноєвропейський театр військових дій Другої світової війни
Дивна війна – Атлантика – Данія-Норвегія – Франція – Британія – Дьєп – Нормандія – Південна Франція – Голландія – Арденни – Ельзас-Лотарингія – Колмар – Маас-Рейн – Рур – Центральна Європа

Театри військових дій Другої світової війни

Африка Східна Африка – Сенегал – Габон – Мадагаскар Західна Європа Дивна війна – Атлантика – Данія-Норвегія – Франція – Британія – Дьєп – Нормандія – Південна Франція – Голландія – Арденни – Ельзас-Лотарингія – Колмар – Маас-Рейн – Рур – Центральна Європа Середземне море Середземне море – Північна Африка – Мальта – Греція (1940) – Югославія – Греція (1941) – Ірак – Крит – Сирія-Ліван – Іран – Марокко-Алжир – Туніс – Італія – Додеканеські острови– Південна Франція Східна Європа Польща (1939) – Фінляндія – Вторгнення в СРСР – Карелія – Заполяр'я – Ленінград – Ростов – Москва – Севастополь – Харків – 1-а Ржев-Сичовка – Сталінград – Кавказ – 2-а Ржев-Сичовка – Острогожськ-Россош – Курськ – Смоленськ – Донбас – Дніпро – Київ – Крим – Білорусія – Львів-Сандомир – Люблин-Брест – Ясси-Кишинів – Бєлград – Будапешт – Польща (1944) – Східна Прусія – Відень – Берлін – Прага Тихий океан Китай – Пьорл-Харбор – Таїланд – Малайя – Гонконг – Філіппіни (1941–1942) – Гуам – Уейк – Голландська Ост-Індія – Португальський Тимор – Австралія – Нова Гвінея – Сингапур – Індийский океан – Соломонови острови – Кораллове море – Мідуей – Алеутські острови – Андаманскі острови – Гілберта і Маршаллові острови – Бірма – Філіппіни (1944–1945) – Маріанські острови – Борнео – Рюкю – Манчжурія

Вік

27 квітня 1979 (45 років) - розібратись як це працює

Гельб

Особовий склад (тис. осіб)	3300
Дивізії (в тому числі резервні): - танкові - моторизовані - кавалерійські	136 10 7 1
Танки	2580
Літаки: - винищувачі - бомбарбувальники	3824 1264 1462
Артилерійська зброя калібром 75 мм і вище	7379

План ОКХ

19 жовтня 1939 року

	Командувач	Склад	Позиція	Основне завдання
Група армій «A»	Герд фон Рунштедт	12 і 16 армії	Південний Ейфель і Гунсрюк	12 армія - прикриття південного флангу групи армий «B», 16 армія - удар в напрямку південної Бельгії і Люксембургу, після марша через Люксембург повинна повернути на південь, щоб забезпечити глибокий фланг всієї операції, заняти оборону на північ від західного флангу лінії Мажино між Сааром і Маасом, на схід від Седана
Група армій «B»	Федор фон Бок	2, 4 і 6 армії	Нижня течія Рейну і північний Ейфель	Головний удар в напрямку Голландії і північної Бельгії з метою розбити англо-французські сили у Бельгії разом з бельгийською і голландською арміями.
Група армій «C»	Вільгельм Ріттер фон Лееб	1 і 7 армії	Західний вал	Охорона «Західного вала» від люксембургського до швейцарського кордону
Армійська група «H»		18 армія		Окупація Голландії
Резерв		17 піхотних і 2 моторизовані дивізії

29 жовтня 1939 року

	Командувач	Склад	Позиція	Основне завдання
Група армій «A»	Герд фон Рунштедт	12 і 16 армії	Південний Ейфель і Гунсрюк	12 армія - прикриття південного флангу групи армий «B», 16 армія - удар в напрямку південної Бельгії і Люксембургу, після марша через Люксембург повинна повернути на південь, щоб забезпечити глибокий фланг всієї операції, заняти оборону на північ від західного флангу лінії Мажино між Сааром і Маасом, на схід від Седана
Група армій «B»	Федор фон Бок	2, 4, 6 і 18 армії	Нижня течія Рейну і північний Ейфель	Удар 4 і 6 арміями в першому та 18 і 2 арміями в другому ешелоні по обидва боки від Льєжа
Група армій «C»	Вільгельм Ріттер фон Лееб	1 і 7 армії	Західний вал	Охорона «Західного вала» від люксембургського до швейцарського кордону
Резерв		17 піхотних і 2 моторизовані дивізії

операції

Decknamen_deutscher_Militäroperationen_im_Zweiten_Weltkrieg

Оцінка подій

Період «дивної війни» має досить неоднозначні оцінки в історичній науці.

Американський журналіст і історик Вільям Ширер в книзі «The Rise and Fall of the Third Reich» пояснює «дивну війну» так: французький уряд усвідомлював, що до середини вересня польські армії будуть остаточно розгромлені і німці незабаром зможуть перекинути свої переважаючі сили на Захід, серед вищого генералітету панував страхом перед німецькою перевагою в артилерії і авіації. Британська офіційна історіографія в особі Ліддела Гарта наголошує на хибності таких уявлень. Цей період не можна пояснювати страхом однієї ворогуючої сторони перед іншою і вважати періодом бездіяльності союзників. Протягом осені і зими, союзні уряди і верховне командування детально обговорювали наступальні плани проти Німеччини і її флангів.