Гарбузин (Корсунь-Шевченківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гарбузин
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Корсунь-Шевченківський район
Рада/громада Корсунь-Шевченківська міська рада
Код КОАТУУ 7122510101
Облікова картка Гарбузин 
Основні дані
Засноване середина ХVІІ століття[1]
Населення 1662
Поштовий індекс 19409
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°26′45″ пн. ш. 31°20′16″ сх. д. / 49.44583° пн. ш. 31.33778° сх. д. / 49.44583; 31.33778Координати: 49°26′45″ пн. ш. 31°20′16″ сх. д. / 49.44583° пн. ш. 31.33778° сх. д. / 49.44583; 31.33778
Середня висота
над рівнем моря
96 м
Водойми р. Рось
Відстань до
обласного центру
64,6 км
Відстань до
районного центру
5,4 км
Найближча залізнична станція Корсунь
Відстань до
залізничної станції
3,2 км
Місцева влада
Адреса ради 19400, Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, 42, тел. 2-48-11
Карта
Гарбузин. Карта розташування: Україна
Гарбузин
Гарбузин
Гарбузин. Карта розташування: Черкаська область
Гарбузин
Гарбузин

Гарбузи́н — село в Україні, в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області. Населення становить 1662 осіб. Відстань до райцентру становить близько 5 км і проходить автошляхом Т 2403.

У Гарбузині розміщений Гарбузинський НВК, садок. У Гарбузинському НВК навчається приблизно 200 осіб. Біля садка є пам'ятник загиблим військовим.

Існує також багато суперечок про кордон між м. Корсунь-Шевченківський та с. Гарбузин. Насправді, кордон між с. Гарбузин та м. Корсунь-Шевченківський проходить по вулиці 9 Травня, яка належить до району вокзалу, який відноситься до м. Корсунь-Шевченківський.

Історія[ред. | ред. код]

До II пол. XVIII ст. мало назву «Гарбузинський хутір». За археологічними даними поблизу села відомо 8 курганів, поселення трипільської, скіфської, черняхівської, зарубинецької культур, слов'янське та давньоруське. У 1709 році належало Корсунському Свято-Онуфріївському монастирю. У ХІХ ст. в селі була церква, Свято-Онуфріївський монастир, церковно-парафіяльна школа, державна винна крамниця, 2 вітряні млини, 2 кузні та пожежна частина. Село було звільнене від фашистів 13 лютого 1944 року. У братській могилі поховано 81 радянського воїна.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]