Марсохід «Опортьюніті»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марсохід «Опортьюніті» з відкритими пелюстками.
Посадковий модуль під час компонування (збирання) (Оппортьюніті)
Оппортьюніті складають у захисний спускний апарат.
Посадкове місце Оппортьюніті (позначене зірочкою).
Місце посадки Оппортьюніті, світлина з апарата Mars Global Surveyor.

Опортьюніті (від англ. Opportunity — слушна нагода), MER-B (Mars Exploration Rover — B) — другий марсохід космічного агентства NASA з двох запущених в рамках проекту Mars Exploration Rover.

Походження назви[ред.ред. код]

Назву марсохід отримав за результатами традиційного конкурсу НАСА. Її було запропоновано 9-річною дівчинкою російського походження Софі Колліз, що народилась у Сибіру та була удочерена американською сім'єю з Аризони[1].

Мета місії[ред.ред. код]

Місце посадки на Марсі серед інших апаратів (Оппортьюніті — в центрі)

Основним завданням місії було вивчення осадових порід, які, як передбачалося, мали утворитися в кратерах ( Гусєва, Еребус) і суміжних, де колись могло знаходитися озеро або море. Однак класичні осадові породи знайдені не були, в кратері в основному зустрічалися породи вулканічного походження.

Перед місією марсоходу були поставлені такі наукові цілі: [2]:

  • Пошук і опис розмаїття гірських порід і ґрунтів, які свідчать про минулу водну активність планети. Зокрема, пошук зразків з вмістом мінералів, які відкладалися під впливом опадів, випарювання, осадження або гідротермальної активності.
  • Визначення поширення і складу мінералів, гірських порід і ґрунтів, які оточують місце посадки.
  • Визначити які геологічні процеси на Марсі сформували рельєф місцевості і хімічний склад. Ці процеси можуть включати в себе водну або вітрову ерозію, відкладення осадів, гідротермальні механізми, вулканізм та утворення кратерів.
  • Проведення калібрування та перевірки спостережень за поверхнею, зроблених за допомогою інструментів Марсіанського розвідувального супутника. Це допоможе визначити точність і ефективність різних інструментів, які використовуються для вивчення марсіанського геології з орбіти.
  • Пошук залізовмісних мінералів, виявлення і кількісна оцінка відносних величин за певними типами мінералів, що містять воду або були сформовані у воді, таких як залізовмісні карбонати.
  • Кваліфікація мінералів і геологічних текстур і визначення процесів, які їх утворили.
  • Пошук геологічних причин, що сформували ті умови навколишнього середовища, які існували, коли на планеті була присутня рідка вода. Оцінка того, наскільки дані умови були сприятливі для життя на Марсі.

Опис реалізації проекту[ред.ред. код]

Старт ракети Дельта-2 з марсоходом Оппортьюніті на борту

Запуск і політ[ред.ред. код]

Марсохід «Опортьюніті» запущено за допомогою ракети-носія Дельта-2.

Спуск на Марс[ред.ред. код]

На поверхню Марсу опустився 25 січня 2004 року, на три тижні пізніше першого марсоходу Спірит, що спустився на іншому боці планети.

Локалізація і місія на Марсі[ред.ред. код]

Марсохід «Опортьюніті» перебуває поблизу плато Меридіана, на відстані 9600 км від місця посадки першого апарата. Марсохід продовжує працювати протягом часу, що більш як удвадцятеро перевищує заплановані дев'яносто днів, споживаючи енергію лише від сонячних батарей. Очищення сонячних панелей від пилу відбувається за рахунок природного вітру в марсіанській атмосфері, що дозволяє йому продовжувати глибокий аналіз марсіанських порід та вивчення планетарних особливостей поверхні.

Станом на 19 травня 2010 року тривалість місії досягла 2246 діб. Таким чином було перевищено рекорд у 2245 діб, встановлений спусковим модулем Вікінг-1 1982 року. Це робить його місію на поверхні Марсу найтривалішою в історії.

Виконані завдання[ред.ред. код]

До переліку виконаних завдань входить завершення початкової дев'яностоденної місії, відкриття першого метеориту на іншій планеті — Heat Shield Rock (Meridiani Planum) — і дворічне вивчення кратера Вікторія. 2007 року марсохід ледве витримав пилову бурю, і наразі (з серпня 2011) досліджує кратер Індевор, до якого марсохід рухався з 2008 року[Джерело?].


Панорама Грилі-Хейвен. Вид на Кейп-Йорк і на кратер Індевор. Панорама була прийнята під час зимівлі на відрізку ділянки Грилі-Хейвен в першій половині 2012 року.
Панорама Грилі-Хейвен. Вид на Кейп-Йорк і на кратер Індевор. Панорама була прийнята під час зимівлі на відрізку ділянки Грилі-Хейвен в першій половині 2012 року.


Панорама кратера Санта-Марія
Панорама кратера Санта-Марія

Зовнішні посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]