М120-15 «Молот»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
М120-15 «Молот»
Тип міномет
Походження Україна
Історія використання
На озброєнні 2016 — нині
Оператори  Україна
Війни Російське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
Розробник ПАТ «Завод „Маяк“»
Розроблено 2015 рік
Виробник ПАТ «Завод „Маяк“»
Вартість одиниці $18000
Виготовлення 2015 — нині
Характеристики
Вага 210 кг.
Довжина ствола 1775 мм
Обслуга 5
Калібр 120 мм
Відбій опорна плита
Підвищення +45°..+85°
Траверс -5°..+5°
Темп вогню до 10-15 п/хв
Дульна швидкість 325 м/с
Дальність вогню
Ефективна 7000 м
Максимальна 7200 м
М120-15 «Молот» у Вікісховищі
Запит «Молот (міномет)» перенаправляє сюди; див. також Молот (значення).

М120-15 «Молот» — міномет калібру 120 мм українського виробництва, розроблений на основі радянського міномета 2Б11.

Виробництво міномету було налагоджене у стислі терміни, і перші поставки до Збройних сил України відбулися на початку 2016 року.

Після початку експлуатації у 2016 році, широкого розголосу набули декілька інцидентів із вибухами міномету [⇨].

Історія[ред. | ред. код]

Передумови і розробка[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
1. Новий український міномет випробували на полігоні // Військове телебачення України, 2 вересня 2015.

Задача розробити український 120-мм міномет була поставлена Міністерством оборони у травні 2015 року.[1] За два місяці було розроблено документацію із взятого за основу радянського міномета 2Б11, і перший дослідний екземпляр було виготовлено вже 25 серпня 2015 року. Перші дослідні стволи для міномета були виготовлені на Старокраматорському машинобудівному заводі.[2][3]

Така оперативність пояснюється тим, що ми тривалий час здійснювали активні бойові дії, де інтенсивно використовувалися міномети, які виходили з ладу.
— джерело у командуванні РВтА, 2016 р.[4]

120-мм міномет «Молот» розроблений фахівцями ПАТ «Завод „Маяк“». За повідомленням виробника, на відміну від 2Б11, «Молот» роблять з новітніх сплавів, які мають подовжити йому термін експлуатації. Також повідомляється, що використані конструкторські рішення, завдяки яким знизиться частота поломок[5]. Валерій Синіцин, головний інженер, повідомив, що ствол міномета виготовляється на заводі у Сумах, а фінальна обробка каналу ствола здійснюється методом карбонітрації, для запобігання корозії. Конкретний матеріал сплаву не розголошується.[6]

У жовтні 2015 року повідомлялося, що «Молот» на 45 кг легший за радянського попередника, а ствол здатен витримати у півтора рази більше пострілів.[7] Проте результати державних випробувань жовтня 2015 року показали, що міномет є трохи важчим за 2Б11 — дослідний екземпляр мав фактичну вагу 217 кг.[1]

Вперше «Молот» презентували в рамках XII Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека — 2015».

Перші поставки до війська[ред. | ред. код]

3 березня 2016 року ПАТ «Завод Маяк» відвантажив першу партію мінометів М120-15 «Молот» українським військовим. Повідомлялося, що зброя вітчизняного виробництва замінить радянські аналоги, які були на озброєнні української армії вже понад 50 років.[8]

Станом на літо 2016 року вартість одного міномета становила 483 тисячі гривень[9].

Після завершення відомчих випробувань 120 мм міномет М120-15 «Молот», наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 17.11.2015 № 446, був допущений до експлуатації в Збройних Силах України на особливий період[10].

12 липня 2018 року, після інциденту з загибеллю військовослужбовців на Рівненському полігоні, РНБО опублікувала інформацію щодо всіх інцидентів, які відбулись у ході експлуатації 120 мм мінометів у Збройних Силах України, як М120-15 «Молот», так і ще радянських 2Б11 «Сані», за період 2016—2018 років. Відповідно до цієї інформації, головними причинами трагедій є подвійне зарядження та нештатне спрацювання підривника міни, у одному випадку — бойове пошкодження міномету спричинило розрив міни у каналі ствола. У жодному випадку причиною трагедії не був сам міномет, як «Молот», так і «Сані», їх конструкція або матеріали з яких вони виготовлені[10].

Призупинення експлуатації[ред. | ред. код]

21 серпня 2020 року пресслужба Міноборони повідомила, що у Збройних Силах України ухвалене рішення щодо припинення експлуатації мінометів калібру 120 мм М120-15 «Молот». «Міноборони, проаналізувавши негативний досвід закупівлі мінометів вітчизняного виробництва, досконало вивчило стан наявних розробок нових зразків мінометів та здійснює їх закупівлю після проведення повного комплексу випробувань та прийняття на озброєння ЗС України», — йшлося в повідомленні. Також було повідомлено, що це підтверджується закупівлею мінометів калібру 60 мм вітчизняного виробництва МП-60. «На цей час у ЗС України прийняте рішення щодо припинення експлуатації мінометів калібру 120 мм М120-15 „Молот“, з початку лютого 2020 року тривають державні випробування міномету калібру 120 мм, розробленого в рамках виконання дослідно-конструкторської роботи УПІК-120», — зазначено в повідомленні[11].

В жовтні 2020 року заступник генерального директора Державного концерну «Укроборонпром» Мустафа Найєм повідомив, що певна приватна компанія начебто викрала документацію на міномет «Молот», та намагалась поставити його на озброєння української армії. При цьому, «Укроборонпром» збирається представити нову, поліпшену модель 120-мм міномета до кінця 2020 року, проте він матиме іншу назву. Станом на 2020 рік випробування проходили одразу три 120-мм міномета виробництва українських компаній — «Бучарда» приватного підприємства «Старокраматорський машинобудівний завод», МП-120 від приватної компанії «Українська бронетехніка» та доопрацьований і покращений «Молот» від Укроборонпрома. Ціна мінометів українського виробництва — від 500 до 600 тисяч гривень. На той час Міноборони вже придбало 120-мм міномети ЕМ-120 виробництва компанії EMCO (Болгарія), що є аналогом 2Б11 «Сані», бо українські міномети не завершили випробування[12].

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Міномет М120-15 має конструкцію гладкоствольної жорсткої системи, заряджання проводиться з дула. На дуловій частині встановлений запобіжник від подвійного заряджання. Станом на 2017, виробник заявляє, що міномет обладнаний прицілом МПМ-44М.[13] При презентації у жовтні 2015 року приціл було повідомлено про використання прицілу MUM 706 M.[14][15]

  • Калібр: 120 мм;
  • Вага в бойовому положенні: 210 кг;
  • Скорострільність: 12 пострілів/хв;
  • Дальність стрільби: 7100 м.

За словами головного інженера заводу «Маяк» Валерія Синіцина, купність стрільби міномету становить:[1]

  • на дистанції до 1500 метрів — круг 5 метрів
  • на максимальній 7000 метрів — ділянка 15х25 метрів

Після модернізації[ред. | ред. код]

Представлена в січні 2021 року модернізована версія має такі заявлені тактико-технічні характеристики:[16]

  • Калібр: 120+0,1 мм
  • Максимальна дальність стрільби: 7100 м
  • Мінімальна дальність стрільби: 480 м
  • Купчастість при стрільбі на дальності 7100 м: Вд=32, Вб=15 м
  • Максимальна скорострільність без виправлення наведення: 15 постріл/хв.
  • Кути підвищення: від 45° до 80°
  • Кути горизонтального обстрілу без перестановки двуноги: ± 5° не менше
  • Кути горизонтального обстрілу з перестановкою двуноги: ± 27°не менше
  • Час переведення міномета з похідного (бойового) в бойове (похідне) положення: 3 хв., не більше
  • Маса міномета в бойовому положенні: 230 кг, не більше
  • Збій прицілу за 10 пострілів. не повинен перевищувати: 0-02 т.д.
  • Режим стрільби протягом однієї години на заряді ДЗ: 60 пострілів
  • Відхилення лінії прицілювання: 0-03 т.д.
  • Маса колісного ходу: 105 кг, не більше
  • Бойовий розрахунок: 5 чол.

Досвід експлуатації[ред. | ред. код]

Критика[ред. | ред. код]

В середині липня 2016 року в засобах масової інформації з'явились повідомлення про незадовільну якість використаних матеріалів та лакофарбового покриття[17].

12 липня 2016 року у письмовій скарзі артилеристи зазначили, що механізм від подвійного заряджання виготовлено із загартованої сталі, що може призвести до розриву під час пострілу і поранення особового складу.[18]

  • В зв'язку з оприлюдненими зауваженнями керівництво ПАТ «Завод „Маяк“» заявило про готовність направити представників до визначеної військової частини для проведення детального аналізу дефектів та їхнього усунення. Також виробник зазначив, що під час державних випробувань міномета М-120-15 «Молот» із нього було здійснено понад 500 пострілів різноманітним зарядом. Претензій до механізмів наведення або інших вузлів виробу при цьому не виникало[19][20][21].

Інциденти[ред. | ред. код]

За час експлуатації мінометів М120-15 «Молот» українськими військовими сталось декілька інцидентів.

12 липня 2018 року, за зверненням Голови Комітету з питань національної безпеки та оборони Верховної Ради України, РНБО оприлюднила документ щодо інцидентів з мінометами у Збройних силах України в 2016—2018 роках. Згідно даних документу, всього за цей час трапилося 12 інцидентів, 8 з яких були з мінометом М120-15 «Молот», а 4 — з радянським 2Б11. Причинами інцидентів з «Молотом» стали:[22]

  • 3 — подвійне заряджання
  • 4 — нештатне спрацювання підривника міни та розрив її в каналі ствола
  • 1 — в результаті бойового пошкодження міномету розрив міни у каналі ствола

24 листопада 2018 року видання ZAXID.NET повідомило, що в результаті дев'яти вибухів міномету «Молот», 13 військовослужбовців загинули, понад 30 отримали важкі поранення.[23]

Інциденти хронологічно[ред. | ред. код]

25 липня 2016 року, близько 11:00, на полігоні «Широкий лан» в Миколаївській області, під час стрільб розірвався міномет М120-15 «Молот». Унаслідок вибуху загинув військовослужбовець 34 ОМПБ 57-ї бригади, ще 10 дістали поранень (один з яких 2 вересня 2016 року помер в лікувальному закладі м. Одеси)[24].

  • Генеральною прокуратурою України взято на контроль хід слідства за фактом загибелі та поранення військовослужбовців на полігоні у Миколаївській області[25]. Наприкінці вересня 2016 року стало відомо, що за висновками експертизи, вибух відбувся не через несправну конструкцію міномета. Також начальник озброєння ЗСУ Микола Шевцов заперечив, що військові зарядили у міномет дві міни. У зброї була тільки одна міна, яка виявилася несправною[26].
Запобіжник від подвійного заряджання. 2017 р.

У ніч з 1 на 2 листопада 2016 року через розрив міни в каналі «Молота» загинули два бійці «Айдару».[27]

  • 16 листопада 2016 на засіданні комітету з питань Нацбезпеки назвали дві ймовірні причини — через несправність самого боєприпасу, або через подвійну підзарядку.[28]
  • У травні 2017 Радіо свобода опублікувала коментар головного інженера заводу «Маяк» Валерія Синіцина, в якому він сказав, що причиною загибелі бійців стало подвійне заряджання.[29]

30 березня 2017 року від вибуху міномету під Авдіївкою загинуло троє бійців.[30]

  • 4 травня 2017 Міністерство оборони повідомило, що проводиться розслідування. Дослідний зразок міномету буде доопрацьовано.[31]

6 липня 2018 року на Рівненському полігоні під час військових навчань загинуло 3 бійців від розриву міномету[32]. Серед можливих причин трагедії була названа помилка експлуатації та подвійне заряджання міномету[33].

  • Того ж дня, 6 липня 2018 року, Президент України тимчасово заборонив використовувати міномети «Молот» та доручив військовому керівництву розслідувати причини інциденту.[34]
  • 11 липня заступник міністра оборони України Ігор Павловський на засіданні парламентського Комітету з національної безпеки і оборони повідомив, що причиною вибуху міномета «Молот» на Рівненському військовому полігоні стало подвійне заряджання: «Під час проведення слідчого експерименту було з'ясовано, що трагічний випадок стався внаслідок подвійного заряджання міномета під час проведення стрільб. При цьому встановлено, що вся зброя і боєприпаси були в технічно справному стані на час проведення стрільб»[35].
  • 12 липня Ольга Решетилова з видання «Лівий берег» опублікувала невідомі подробиці інциденту. Згідно матеріалів статті, міномет, що вибухнув, був повернутий з гарантійного ремонту. Він був пошкоджений ще в 2016 році, і відремонтований у 2017 році.[36] Також було наведено свідчення пораненого бійця — за його словами, подвійного заряджання не могло бути — він бачив вихід попередньої міни, і командир міномету перевірив після того канал ствола. Коли смикнули за шнурок міномету, він побачив спалах, проте міна не вийшла зі стволу — цієї миті бійцю вистачило щоб розвернутися і зробити крок від міномету.[36]
  • 16 липня міністр оборони України Степан Полторак наказав провести експертизу металу, з якого вироблено ствол міномету М-15 «Молот» на базі науково-дослідної лабораторії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»[37].

23 вересня 2018 року на Світлодарській дузі у 72-ї бригади вибухнув міномет.[38] Двоє вояків дістали поранення і були шпиталізовані.[39][40] 25 вересня з'явився офіційний документ щодо інциденту, розглядаються 5 причин події.[41]

Помилки використання[ред. | ред. код]

Взимку 2017 року з'явилося відео, де міномет підлітає в повітря після пострілу. За даними Цензор.нет, на відео було знято грубе порушення експлуатації міномета, у якого не була закріплена опорна плита.[42]

Позитивні відгуки[ред. | ред. код]

У листопаді 2016 року комбат 5-го батальйону УДА Друг Чорний повідомив про позитивний досвід використання «Молота». Він зауважив, що Україна може стати сьомою країною у світі, яка випускає міномети. За словами очільника УДА Дмитра Яроша, зброя перевершує аналоги за купністю стрільби і працює тихіше. Крім того, важливою перевагою «Молота» є можливість замовлення запчастин і комплектувальних у виробника в разі поломки.[43][44]

Реакція виробника та доопрацювання[ред. | ред. код]

Станом на 8 серпня 2016, за весь час випробувань було здійснено понад 1300 пострілів, при цьому, ресурс ствола заявлений 4960 пострілів. Виявлені недоліки усувають в процесі виробництва[45].

На початку листопада 2016 року низка народних депутатів України та журналістів відвідали військовий полігон в Дівичках, де відбуваються державні випробування міномету. На той час вже було зроблено 1932 постріли, з них 410 із далекобійним зарядом (із запланованих 4960 пострілів, 1400 з яких далекобійних)[46].

Станом на травень 2017 року, в мінометі вдосконалили:[29]

  • компоненти колісного ходу
  • запобіжник подвійного заряджання
  • опорну плиту
  • підйомний механізм — основну деталь, від якої залежить точність стрільби та коригування ударно-спускового механізму зброї.

У інтерв'ю з представниками заводу «Маяк» у жовтні 2017 року ті повідомили, що негативний образ міномета, який побутує в ЗМІ, невиправданий, а відомі інциденти з його використанням спричинені або помилками експлуатації, або ж використанням боєприпасів у некондиційному стані[47].

3 листопада 2020 року була представлена оновлена версія міномета «Молот». Було доопрацьовано механізм запобігання подвійному заряджанню задля зменшення корозії та відмови механізму запобіжника через вплив температури. Було використано окрім сталі і бронзу. Також міномету замінили опорну плиту — вона стала легшою та її можна використовувати на негрунтових поверхнях. Доопрацювали і механізм колісного ходу — він теж став значно легшим, конструкція позбулась амортизаторів, натомість тут було використано ресори, які вважаються більш довговічними[48].

4 січня 2021 року завод «Маяк» розпочинав процедуру постановки на озброєння міномета М-120-15 «Молот»[49].

31 січня 2021 року було представлено модернізовану версію міномета. Тепер з'явилась можливість розміщувати його не лише на землі, а й на асфальті та бетонних плитах. Було істотно вдосконалено механізм захисту від подвійного заряджання, посилено механізм ходу з амортизаторами. На випробуваннях з оновленого міномета було зроблено п'ять тисяч пострілів[50].

Оператори[ред. | ред. код]

  • Україна Україна: 120, станом на 2021 рік[51]
    • Збройні Сили України: замовлено 280 мінометів, очікується, що замовлення буде виконане восени 2016 року, станом на серпень 2016 було поставлено у війська 120 одиниць.[45] Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 17.11.2015 № 446, був допущений до експлуатації в Збройних Силах України на особливий період[10].

Україна[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення.

В березні 2021 року, на сьомому році експлуатації завод «Маяк» розпочав гарантійні та післягарантійні ремонти мінометів М120-15 «Молот». Ремонт буде здійснюватися на підприємстві-виробнику, згідно відповідної процедури, з перевіркою процесів ремонту представником Замовника[52].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Цензор.НЕТ. ЧИ НАДІЙНІ УКРАЇНСЬКІ МІНОМЕТИ "МОЛОТ"? ІНТЕРВ`Ю З ТЕХНІЧНИМ ДИРЕКТОРОМ ЗАВОДУ "МАЯК" ВАЛЕРІЄМ СИНІЦИНИМ. Цензор.НЕТ (uk-UA) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  2. ↑ В Краматорске машиностроительный завод наладил выпуск минометных стволов (ru-RU) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  3. ↑ На СКМЗ изготовили стволы для украинского миномета «Молот». 6264.com.ua - Сайт города Краматорска (ru-UA) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  4. ↑ Удар "Молота": як нова зброя відбирає життя українських солдатів. Апостроф (укр.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  5. ↑ Олексій Годзенко (8 лютого 2016). Українських військових озброять сучасними мінометами «Молот». Військова панорама. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
  6. ↑ Кому світить "Маяк"? Дорогі міномети та попиляні площі українських зброярів. Drupal (укр.). Процитовано 7 липня 2018.
  7. ↑ Новый украинский миномет готов громить врагов. ФОТО. Информационное сопротивление (рос.). 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  8. ↑ Українські військові отримали першу партію нових «Молотів». Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
  9. ↑ "Укроборонпром" презентував новий 120-мм міномет вартістю 483 тис. гривень. Військовий навігатор. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
  10. ↑ а б в ЩОДО РОЗСЛІДУВАННЯ ВИБУХУ МІНИ У МІНОМЕТІ "МОЛОТ" – ОФІЦІЙНА ПОЗИЦІЯ "УКРОБОРОНПРОМУ". УкрОборонПром. 12 липня 2018. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
  11. ↑ У ЗСУ вирішили відмовитися від 120-міліметрових мінометів «Молот». 21.08.2020, 13:52. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 21 серпня 2020.
  12. ↑ В Укроборонпрому вкрали креслення нового «Молота». Ukrainian Military Pages. 27 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
  13. ↑ КАТАЛОГ/Артилерійська зброя: Міномет М120-15. ПАТ «Завод „Маяк“». Архів оригіналу за 15 липня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  14. ↑ В Укроборонпромі розповіли про новітній міномет "Молот". tyzhden.ua. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  15. ↑ Цензор.НЕТ. Украинская версия 120 мм миномета проходит испытания, - "Укроборонпром". Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  16. ↑ Опубліковано характеристики оновленого міномету “Молот”. Український мілітарний портал. 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
  17. ↑ У вітчизняних мінометів «Молот» за півмільйона гривень відлущується фарба, ржавіє метал та клинять деталі. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
  18. ↑ Домоклів «Молот»: неякісна вітчизняна зброя вбиває і калічить бійців. Club-tourist (амер.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  19. ↑ Підприємство-виробник вітчизняного міномету готове направити фахівців для детального аналізу та усунення недоліків. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  20. ↑ Підприємство-виробник вітчизняного міномета готове направити фахівців для детального аналізу та усунення недоліків. Військовий навігатор. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  21. ↑ Керівництво ПАТ «Завод «Маяк» відреагувало на інформацію про дефекти мінометів. Військові сторінки України. 19 липня 2016. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
  22. ↑ Комітет з питань національної безпеки і оборони. komnbo.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
  23. ↑ Zaxid.net. Завод, який виготовив більшість деталей для українських мінометів «Молот», співпрацює з РФ. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
  24. ↑ Через вибух міномета на полігоні «Широкий лан» загинув військовий, ще 8 поранено — Генштаб // УНІАН, 25 липня 2016 [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    На полігоні «Широкий лан» на Миколаївщині загинув 45-річний військовий з Києва // УНІАН, 25 липня 2016 [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Генеральною прокуратурою України взято на контроль хід слідства // ГПУ, 26 липня 2016 [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
    На Миколаївщині розірвався міномет «Молот»: один загиблий, восьмеро поранені // Український мілітарний портал, 25 липня 2016 [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.]
    Вчера на полигоне «Широкий лан» погиб при взрыве 120 мм миномета мой очень близкий друг Сергей Пономаренко(рос.)
    Нікополь знову сумує за втраченим сином… // Нікопольська міська рада, 27 липня 2016[недоступне посилання з червня 2019]
    У понеділок у Черкасах прощатимуться із загиблим військовослужбовцем. 02.09.2016, 17:00 [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Генеральною прокуратурою України взято на контроль хід слідства за фактом загибелі та поранення військовослужбовців на полігоні у Миколаївській області. 26.07.2016. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
  26. ↑ Смертельний вибух на полігоні "Широкий лан" спровокувала міна. Еспресо. 27 вересня, 2016.
  27. ↑ Цензор.НЕТ. Міноборони проводить розслідування за фактом смерті 2 військовослужбовців у зоні АТО: фахівці вважають причиною трагедії детонацію боєприпасів в каналі ствола. Цензор.НЕТ (uk-UA) . Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  28. ↑ Розслідування загибелі двох бійців «Айдара»: попередні причини – розрив міни в каналі ствола міномету «Молот». Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  29. ↑ а б Люди гинуть, бо «Молот» не доведений до кінця – Волох про новий український міномет. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  30. ↑ Міноборони визнало загибель військових під час вибуху міномета "Молот". LB.ua. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  31. ↑ Міномет "Молот" вирішили доопрацювати. LB.ua. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  32. ↑ "Молотом" по своїх. Що відомо про скандальний вітчизняний міномет. Тиждень. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
  33. ↑ ГЛАВНЫЙ ВОЕННЫЙ ПРОКУРОР НАЗВАЛ ВОЗМОЖНУЮ ПРИЧИНУ ВЗРЫВА «МОЛОТА». Військово-промисловий кур'єр. 9 липня 2018. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
  34. ↑ Порошенко заборонив використовувати міномети "Молот" після трагедії на полігоні. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
  35. ↑ ПРИЧИНА СМЕРТЕЛЬНОГО ВИБУХУ МІНОМЕТУ НА РІВНЕНСЬКОМУ ПОЛІГОНІ – ПОДВІЙНЕ ЗАРЯДЖАННЯ — МІНОБОРОНИ. Оборонно-промисловий кур'єр. 12 липня 2018. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
  36. ↑ а б ​Молот, ковадло і російська рулетка. LB.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
  37. ↑ Міністр оборони України доручив провести додаткову експертизу металу міномету «Молот». Народна армія. 16 липня 2018. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
  38. ↑ Вибух на Донбасі: як керівництво ЗСУ вигороджує небезпечний "Молот" - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  39. ↑ Korrespondent.net. В ООС сообщили подробности взрыва миномета Молот (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  40. ↑ Цензор.НЕТ. Причина вибуху - неправильна підготовка до стрільби. Двоє воїнів дістали легкі поранення, - у штабі ОС озвучили попередню причину. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  41. ↑ Цензор.НЕТ. Вибух "Молота". Розслідування ВСП: п'ять версій, розрахунок не пройшов курс підготовки, міни 1973 року. ДОКУМЕНТ. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  42. ↑ Цензор.НЕТ. Міномет "Молот" злетів у повітря після пострілу! Що відбувається з мінометом за 500 тисяч, якщо не закріпити плиту. ВІДЕО. Цензор.НЕТ (uk-UA) . Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  43. ↑ "Молот" - найкращий міномет серед тих, з якими я працював", - комбат УДА Чорний. Військова панорама. 14 листопада 2016. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 14 листопада 2016.
  44. ↑ Цензор.НЕТ. "Молот" - найкращий міномет серед тих, з якими я працював", - комбат УДА Чорний. ВІДЕО. Цензор.НЕТ (uk-UA) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  45. ↑ а б Постачання 280 мінометів «Молот» у Збройні Сили України завершиться у вересні. Військові сторінки України. 8 серпня 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
  46. ↑ Депутати випробували українські міномети калібрів 82 та 60мм та М120-15 "Молот" (ВІДЕО+ФОТО). Військовий навігатор. 11 листопада 2016. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2022.
  47. ↑ УКРАЇНСЬКІ МІНОМЕТИ: ЩО МАЯК ПОКАЗАВ НА ВИСТАВЦІ ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА-2017. Український мілітарний портал. 11 жовтня 2017. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  48. ↑ «Маяк» показав модернізований міномет «Молот». Ukrainian Military Pages. 3 листопада 2020. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  49. ↑ Завод «Маяк» намагається поставити на озброєння ЗСУ міномети «Молот». Ukrainian Military Pages. 5 січня 2021. Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  50. ↑ Safronov Taras (31 січня 2021). “Маяк” презентував модернізований міномет “Молот”. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  51. ↑ The Military Balance 2021. — P. 209.
  52. ↑ Люксіков Михайло (16 березня 2021). «Маяк» розпочав гарантійні ремонти мінометів «Молот». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.

Матеріали[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: М120-15 «Молот»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=М120-15_«Молот»&oldid=38245969