Православ'я в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вид на Києво-Печерську Лавру

Православ'я в Україні — розвиток релігійної діяльності Православної Церкви на теренах України.

Таврійський період[ред. | ред. код]

Християнство почало проникати на територію, де пізніше розташувалася Україна, ще в I столітті н. е.. Осередком його первісного поширення був Крим (Таврика), який в той час належав Римові. Сюди приходили легендарні місіонери (Апостол Андрій) і сюди засилали за сповідання віри (Климент I). Одними з перших груп місцевошанованих святих є священномученики Херсонеські. У IV столітті після легалізації християнства в Римській імперії на території Криму були створені перші єпархії в Херсонесі і Боспорі, представники яких брали участь у перших Вселенських соборах. У IV столітті завдяки готам (єпископ Ульфіла) християнство широко поширилося на території майбутньої України, але незабаром було ослаблено міграційними хвилями азіатських кочівників (див. «Велике переселення народів», «Гуни», «Авари» тощо).

Доба Київської Русі[ред. | ред. код]

Православ'я в Україні бере свій початок з Хрещення Русі в 988 р., яке призвело до утворення Київської митрополії (988—1240 роки). Однак християнство почало проникати на Русь-Україну ще за часів Аскольда[1] і Ольги. Першими київськими мучениками за християнство стали Феодор Варяг і син його Іоанн. Першим київським митрополитом став сирієць Михайло, а головним собором нової митрополії була Десятинна церква.

У 1051 році, за участю повернувся з Афона Антонія Печерського, був заснований знаменитий Києво-Печерський монастир.

Галицько-Волинське князівство[ред. | ред. код]

Велике Князівство Литовське[ред. | ред. код]

Перша Київська митрополія була заснована до розколу християнської церкви 1054 р., а тому не була окремою від католицизму гілкою християнства. З часом Київські митрополити легко брали унію (Ісидор), щоби подолати давній розкол. У північно-східних єпархіях з центром в Москві відокремилася антикатолицька Православна російська церква (при Йоні Московському в XV ст.). А ієрархи і велика частина кліру Київської митрополії на чолі з митрополитом Михайлом Рагозою прийняли унію з Апостольським Престолом, утворивши Руську унійну церкву.

Ідеолог Брестської унії єзуїт Петро Скарга

Річ Посполита[ред. | ред. код]

1596 — Берестейська унія і створення УГКЦ.

Наступ полонізації і окатоличення привів до спротиву православного населення. Зокрема почали засновуватись церковні братства.

1615 р. — створено Київську братську школу. В 1659 році їй надано статус академії. Києво-Могилянська академія отримувала рівні права з Ягеллонським університетом.

Зрештою конфлікт з католицизмом привів до численних повстань і зокрема повстання Богдана Хмельницького.

Відновлення православної ієрархії[ред. | ред. код]

У 1620 р. Єрусалимський патріарх Теофан III відновив київську православну митрополію паралельно греко-католицькій Київській митрополії на чолі з митрополитом Йосипом. Новим митрополитом був поставлений видний діяч православ'я, Йов Борецький. З 1632 до 1647 київську православну церкву очолював печерський архимандрит Петро Могила. Його зусилями було проведену низку церковних реформ — видано Требник та Православне сповідання віри. У 1687 р. православна Київська митрополія (Варлаам) була підпорядкована російському патріархату. Так з'явилася Українська православна церква Московського патріархату.

Радянський період[ред. | ред. код]

Після падіння монархії в Російській імперії в березні 1917 року, в деяких єпархіях за підтримки Центральної Ради оформилися автокефалія, що виразилися в роботі Всеукраїнської церковної ради і в проголошенні в жовтні 1921 р. Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ)[2]. В 1944 р. був піднесений в сан 1-й український патріарх, Діонісій. До кінця війни 1941—1945 років, з огляду на консолідацію Московського патріархату з державними структурами на території СРСР, альтернативні РПЦ православні течії та юрисдикції були ліквідовані.

Новітній період[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР і утворення незалежної держави, з початку 1990-х років в Україні склалася неоднозначна ситуація, бо в країні заіснувало одразу кілька юрисдикцій, які називають себе православними помісними і автокефальними православними церквами. Канонічний статус мають Українська православна церква Московського патріархату і Бессарабська митрополія Румунської православної церкви[3][4][5], крім того, Константинопольська православна церква визнає своє «історичне і канонічне право відповідати на звернення або питання православних віруючих в Україні як „дочірньої церкви“ Константинополя»[6].

Об'єднання православних церков України[ред. | ред. код]

22 квітня 2018 Святий і Священний Синод Вселенського Патріархату прийняв до розгляду Звернення від Президента України Петра Порошенка до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні, Постанову Верховної Ради України на підтримку цього звернення, а також звернення ієрархів українських православних церков — УПЦ КП і УАПЦ. Також Синодом Вселенського Патріархату прийнято рішення про початок процедур, необхідних для надання автокефалії Православній Церкві в Україні.[7][8]

Детальніше див. статті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Брайчевский М. Ю., Утверждение христианства на Руси: Глава 2. Первое Аскольдово крещение Руси (рос.)
  2. Преловская И., ВСЕУКРАИНСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВНАЯ РАДА, Церковно-научный центр «Православная Энциклопедия» (рос.)
  3. Поле битви — Україна, або «канонічні» проти «канонічних» — Тиждень.ua, 29 серпня 2011 року
  4. Заява Священного Синоду Української Православної Церкви з приводу дій Священного Синоду Румунської Православної Церкви
  5. Румынская Церковь претендует на Украину, 8.08.2011 — сайт «Релігія в Україні» (рос.)
  6. Константинополь не согласился с интерпретацией Москвой его позиции по Украине // «Религия в Украине», 3.02.2016 (рос.)
  7. Вселенський Патріархат розпочинає процедури, необхідні для надання автокефалії Українській Православній Церкві. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2018-04-22. Процитовано 22 квітня 2018. 
  8. Вселенський Патріархат почав процедури для надання автокефалії УПЦ. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-04-22. Процитовано 22 квітня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія релігії в Україні: у 10-ти тт. / Редкол.: А. Колодний (голова) та ін. Т. 2: Українське православ'я / За ред. проф. П. Яроцького. — К., 1997. — 458 с.
  • Історія релігії в Україні: у 10-ти тт. / Редкол.: А. Колодний (голова) та ін. Т. 3: Православ'я в Україні. / За ред. А. Колодного, В. Климова. — К., 1999. — 560 с.
  • Чос В. Г., Історія Християнства в Україні. — Сміла: «Блискавиця», 2007. — 101 c.