Портал:Африка

Редактори
П:АФ

Портал

Обговорення порталу

Доглядачі порталу

Червоні посилання

ПРОЄКТ

Країни Африки

Алжир ·

Ангола ·

Бенін ·

Ботсвана ·

Буркіна-Фасо ·

Бурунді ·

Габон ·

Гамбія ·

Гана ·

Гвінея ·

Гвінея-Бісау ·

ДР Конго ·

Джибуті ·

Екваторіальна Гвінея ·

Еритрея ·

Ефіопія ·

Єгипет ·

Замбія ·

Зімбабве ·

Кабо-Верде ·

Камерун ·

Кенія ·

Коморські Острови ·

Республіка Конго ·

Кот-д'Івуар ·

Лесото ·

Ліберія ·

Лівія ·

Маврикій ·

Мавританія ·

Мадагаскар ·

Малаві ·

Малі ·

Марокко ·

Мозамбік ·

Намібія ·

Нігер ·

Нігерія ·

Південний Судан ·

ПАР ·

Руанда ·

Сан-Томе і Принсіпі ·

Есватіні ·

Сейшельські Острови ·

Сенегал ·

Сомалі ·

Судан ·

Сьєрра-Леоне ·

Танзанія ·

Того ·

Туніс ·

Уганда ·

Центральноафриканська Республіка ·

Чад

Про Африку

А́фрика — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. З площею понад 30 300 000 км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9% площі земної поверхні і 20,3% площі суходолу. А його населення — понад 922 млн (на 2005), складає понад 12% населення світу.

Назва Африка набула вжитку на Заході завдяки римлянам, які використовували назву Africa terra — «земля Афрі» (множина, чи у однині — Афер) — для північної частини материка, а також і для провінції Африки з її столицею Карфагеном, що відповідає теперішньому Тунісу.

Афрі були (можливо берберським) плем'ям, яке жило у Північній Африці поблизу Карфагена. Походження Afer може бути пов'язано з фінікійським `afar — пилюка (також зустрічається в багатьох інших Семітських мовах). Серед інших, досить таки суперечливих, етимологій, які спираються на значення античного терміну 'Africa', виділяються латинське слово aprica, що означає «сонячний» та грецьке слово aphrike, що означає «без холоду». Ця гіпотеза була запропонована істориком Левом Африканським (1495—1554), який припустив, що грецьке слово phrike (φρίκη, що означає «холод і жах») в комбінації з заперечним префіксом a-, вказувало на землю вільну від холоду і жаху. Але так, як зміна звуку ph на f в грецькій мові датується приблизно десятим століттям, то малоймовірно, що це справжнє походження терміну Африка.

Більше про Африку...

Вибрана стаття (архів)

Бізе́рта (араб. بنزرت‎, фр. Bizerte, англ. Bizerte, Bizerta) — місто на півночі Тунісу, адміністративний центр вілаєту Бізерта.

Найпівнічніше місто Африки, розташоване поблизу крайньої північної точки континенту — мису Бланко. Промисловий, транспортний і туристичний центр. Великий середземноморський порт і головна база ВМС Тунісу. До 1963 року стратегічна військово-морська і повітряна база Франції у Північній Африці. Застарілі назви Біцерта, Бенсерта, Бенцерт.

Бізерта відома як найстаріше та історично найбільш європейське місто Тунісу. Її історія на порядок більше пов'язана з історією сучасної Європи ніж інших міст арабського Сходу.

Далі...

Вибрана особистість (архів)

Де́від (Давід) Лівінгсто́н (англ. David Livingstone; *19 березня 1813, Блантайр, Шотландія — †1 травня 1873, Читамбо, сучасна Замбія) — шотландський місіонер і знаменитий дослідник Африки, книги про подорожі якого значною мірою сформували погляди та ставлення західного суспільства XIX ст. стосовно Чорного континенту.

11 листопада 1853 року він вирушив з Лін'янті на північний захід. Його метою був пошук шляхів з земель кололо до атлантичного узбережжя, якими б можна було безборонно торгувати із зовнішнім світом, що мало зробити невигідною работоргівлю, і які були б зручнішими, ніж південний маршрут через територію бурів і Калахарі. В супроводі групи кололо Лівінгстон спочатку спустився на човнах по річці Чобе (Квандо) до її злиття з Замбезі, після чого експедиція вирушила проти течії до її верхів'я.

Подальша подорож вниз по Замбезі стала можливою лише завдяки підтримці ватажка кололо Секелету, сина Себетване (Себетване помер в 1851 році, невдовзі після зустрічі з Лівінгстоном), оскільки кошти Лівінгстона та гранти Географічного товариства були вже давно вичерпані. Секелету забезпечив експедицію носіями, в'ючними ослами та провізією, надав їй запас скляних бус та залізних виробів, які в багатьох місцях Африки правили за засіб розрахунку, а також виділив велику партію слонової кістки для торгівлі. Експедиція вирушила на схід удовж Замбезі 3 листопада; Секелету особисто супроводжував її до Мосі-оа-Тунья — ревучого і паруючого 120-метрового водоспаду на Замбезі, який Лівінгстон, перший з європейців, що його побачив, з притаманним йому патріотизмом назвав водоспадом Вікторія на честь британської королеви.

Він став першим європейцем, який перетнув Африканський континент від океану до океану.

Далі...

Редагують зараз

Автоматично згенерований список статей, пов'язаних з порталом «Африка», які редагуються на даний момент. Список призначений для комфорту патрулювання і не відображає вже відпатрульовані статті.

Єгипетські араби — редагована 19:54, 2023-10-17 користувачем Vity OKM

Дакія аль-Кахіна (Цариця Берберська) — редагована 19:53, 2023-10-17 користувачем Vity OKM

Тін Хінан — редагована 19:43, 2023-10-17 користувачем Vity OKM

Сахара — редагована 19:38, 2023-10-17 користувачем Vity OKM

Сабеї — редагована 19:31, 2023-10-17 користувачем Vity OKM

Історія Сирії — редагована 17:57, 2023-10-17 користувачем Vity OKM

Папірус Кахуна — редагована 14:13, 2023-10-17 користувачем Vity OKM

Аїр (плоскогір'я) — редагована 13:20, 2023-10-17 користувачем Vity OKM

Адрар-Іфорас — редагована 13:13, 2023-10-17 користувачем Vity OKM

Араби — редагована 11:59, 2023-10-17 користувачем B.b.gone

Допомога

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про Африку. Наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, і натисніть кнопку «Створити статтю».

Див. також: червоні посилання та Категорія:Незавершені статті про Африку

Вибране зображення (архів)

Вибраний список (архів)

До об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО Мадагаскару, станом на 2016 рік, занесено 3 пам'ятки природи. Мадагаскар ратифікував Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 19 липня 1983 року, а перша мадагаскарська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року, рішенням 14-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО на Мадагаскарі поповнювався 2001 та 2007 року. З трьох об'єктів Світової спадщини на Мадагаскарі один є культурним (критерії III, IV, VI), а два належать до природних (критерії VII-X). Один об'єкт (Цингі-де-Бемараха) визнаний природним явищем виняткової краси й естетичної важливості (критерій VII). Один природний об'єкт (Вологі тропічні ліси Ацинанани) 2010 року було занесено до списку об'єктів світової спадщини, що перебувають під загрозою. Шість заповідників з великою кількістю видів-ендеміків внесені до списку через незаконні лісозаготівлі.

Добра стаття (архів)

Населення Алжиру 2015 року становило 39,54 млн осіб (34-те місце в світі). Чисельність алжирців стабільно збільшується, народжуваність в Алжирі 2015 року становила 23,67 ‰ (63-тє місце в світі), смертність — 4,31 ‰ (203-тє місце в світі), природний приріст — 18,4 ‰ (60-те місце в світі). Історично чисельність населення країни зростала наступним чином: 1900 року — 4,6 млн осіб, 1930 — 5,5 млн, 1970 — 13,7 млн, 1987 — 23 млн, 2006 — 32,9 млн

. Алжир населяють нащадки арабів і корінних берберських народів з домішкою європейців, головним чином французів

. Заселене переважно північне узбережжя, більша частина живе у містах, густота в окремих районах Сахари менша за 1 особу на 1 км²

. Офіційна мова — арабська, у вжитку також французька і берберські мови

. Алжирці масово сповідують іслам (99 %). Система освіти в країні залишилась від французьких колоніальних часів.

Далі...

Категорії

Щоб побачити підкатегорії натисніть на ▻