Координати: 47°5′45.000000100019″ пн. ш. 37°32′58.000000099983″ сх. д. / 47.09583° пн. ш. 37.54944° сх. д. / 47.09583; 37.54944
Очікує на перевірку

Протистояння у Маріуполі (2014)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протистояння у Маріуполі
Російська збройна агресія проти України
47°5′45.000000100019″ пн. ш. 37°32′58.000000099983″ сх. д. / 47.09583° пн. ш. 37.54944° сх. д. / 47.09583; 37.54944
Дата: 6 травня — 13 червня 2014
Місце: Україна Маріуполь, Донецька область
Результат: Сили АТО звільнили Маріуполь
Сторони
Україна Україна Росія Росія
Командувачі
Микола Климчук[1][2]
Андрій Білецький 		Донецька народна республіка Ігор Какідзянов[3][4] Полон
Донецька народна республіка Денис Кузьменко[5][6] Полон
Донецька народна республіка Дмитро Кузьменко[7] Полон
Донецька народна республіка В'ячеслав Куклін[8]
Донецька народна республіка Олександр Фоменко[4][9] Полон
Донецька народна республіка Наталія Грузденко[10] Полон
Донецька народна республіка Андрій Борисов «Чечен»[4][11]
Донецька народна республіка Олексій Пабушков «Грек»[4] Полон
Донецька народна республіка Олег Недавній «Мангуст»[12]
Військові сили
 Міноборони

 МВС

 СБУ
 Прикордонна служба

Проросійські активісти
 Проросійські бойовики

Файл:Flag of the Russian Orthodox Army.svg РПА[13]

Протистояння у Маріуполі — епізод війни на сході України, коли місто Маріуполь Донецької області протягом місяця перебувало під контролем бойовиків самопроголошеної «Донецької народної республіки».

У результаті проведення антитерористичних заходів 6-9 травня за офіційними даними загинуло 9 та поранено 42 особи, водночас Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомляв про ліквідацію 20 озброєних екстремістів. У ході протистояння загинули начальник Маріупольського міського управління ДАІ підполковник Віктор Саєнко, молодший інспектор зв'язку маріупольського батальйону патрульної служби міліції Михайло Єрмоленко та командир Дніпропетровського батальйону територіальної оборони Сергій Демиденко. Під час проведення спецоперації у полон українських силовиків потрапила група «ополченців», серед яких «міністр оборони» самопроголошеної Донецької народної республіки Ігор Какідзянов. Міська влада Маріуполя оголосила 10 травня днем жалоби у місті по загиблих під час зіткнень.

Передумови протистояння

[ред. | ред. код]
Маріуполь. 2014—2015. Військові та політичні події

У період Євромайдану жителі Маріуполя брали участь в заходах як в підтримку Євромайдану, так і в підтримку В. Януковича. Починаючи з грудня 2013 штаб прихильників Майдану розташовувався на площі Леніна[14], натомість прихильники чинної влади брали участь в організованих поїздках на Київ для підтримки сил Антимайдану[15][16][17]. Мітинги як за так і проти Євромайдану відбувались у Маріуполі 26 січня 2014.[18]

Ескалація конфлікту

[ред. | ред. код]

Після усунення Януковича від влади, у Маріуполі розпочинаються мітинги з вимогою непокори київській владі. Перший такий мітинг відбувся 23 лютого з ініціативи ГО «Искренность»,[19] на якому організатори закликали людей до збройної акції непокори, вигнали з площі Леніна, застосовуючи дубинки, прихильників Євромайдану[20]. До протестувальників виходив особисто мер міста Юрій Хотлубей, який закликав до збереження стабільності в Маріуполі[21].

Починаючи з 1 березня в таких акціях бере участь комуністична партія України та активно використовуються російські прапори. Найбільш масштабними були акції 1 березня[22][23], 5 березня[24], 8 березня[25][26][27].

На противагу, у місті відбувалися й мітинги за збереження цілісності України, зокрема 2 березня[28], 5 березня[29]

Вимога референдуму

[ред. | ред. код]

15 березня, в переддень Кримського референдуму, аналогічна пропозиція щодо проведення референдуму була озвучена і на мітингах в Маріуполі, серед організаторів якого була Комуністична партія України та Російський блок. Крім того, учасники вимагали також відставки мера міста — Юрія Хотлубея, зважаючи на його прихильність цілісності України[30][31][32].

Починаючи з цього дня учасники проросійських мітингів починають вдаватися до силових акцій. Так, 15 березня було атаковано територію заводу «Рошен», де мітингувальники намагались знайти гостей із Західної України[31] 16 березня мітингувальники блокували прикордонну військову частину[33] та організовували блокпост на в'їзді до міста, на якому оглядали весь транспорт, що в'їжджав до міста.[34].

18 березня на круглому столі представників політичних партій в міськраді Маріуполя, було прийнято рішення поставити питання щодо проведення референдуму на засіданні міськради 25 березня. Круглий стіл проходив в умовах тиску з боку мітингувальників, які зібралися біля стін міськради з прапорами Росії та Комуністичної партії[35] Проте намічене на 25 березня засідання було відкладене через загрозу захоплення міськради, й відбулося лише 28 березня[36]

22-23 березня у Маріуполі проходили мітинги на підтримку 4-го Президента України В. Януковича, що втік з України місяцем раніше. Учасники цих мітингів записали звернення до В. Януковича, в якому звернулися до нього, як «гаранту Конституції», з вимогою відновити «конституційний лад в Україні»[37], а також обрали «народним мером» Маріуполя громадянина Кузьменка Дмитра Владиславовича[38]

28 березня міськрада ухвалила такі рішення:

  1. щодо проведення соціологічних досліджень у місті з питань суспільно-політичної стабілізації
  2. щодо створення Громадської ради з повноваження контролю за діяльністю правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування
  3. щодо звернення до Верховної Ради України з питань:
    1. надання статусу російської мови другої державної;
    2. децентралізації влади і бюджету;
    3. проведення референдумів при прийнятті рішень щодо вступу у військові блоки та економічні й політичні асоціації;
    4. прийняття Закону про муніципальну міліцію
    5. узгодження призначень і звільнень з керівників виконавчої влади та силових відомств з міськрадою
    6. врегулювання відносин зі Скарбницею
    7. вжиття заходів щодо покращення ситуації на «Азовмаші» та інших підприємствах міста
    8. налагодження економічних зв'язків з зовнішніми партнерами
    9. роззброєння неформальних організацій

[39][40]

Попри рішення міськради, сепаратистські виступи мали місце 29 березня[41][42], а також 5 квітня, у підтримку «народного мера» Кузьменка, що був затриманий СБУ[43]

Події після проголошення так званої «ДНР»

[ред. | ред. код]

Проголошення так званої «ДНР» 6 квітня в Донецьку спричинило різну реакцію мешканців Маріуполя. Частина з них безпосередньо брала участь захопленні донецької облради[44], інша частина 9 квітня провела мітинг у підтримку цілісності України[45]. Цього ж дня відбулася хода з прапорами України на підтримку соборності країни.[46] За соборність України висловився також міський голова Юрій Хотлубей[47].

13 квітня 2014 року, на 6-й день після проголошення «ДНР» у Донецьку, бойовики «ДНР» за бездіяльності правоохоронних органів захопили будівлю міської ради і вивісили на її даху прапор терористичної організації «ДНР»[48][49]. Того ж дня бойовики здійснили напад на мітинг прихильників соборності України, в результаті чого 9 з них потрапили до реанімації[50][51][52][53].

14-15 квітня із закликом не вдаватися до радикальних дій виступили народні депутати Володимир Бойко, Сергій Матвієнков, керівництво заводу «Азовмаш» та торгового порту, ректори державного і Приазовського технічного університетів, голови міської ради ветеранів, Приазовської асоціації ветеранів Афганістану, головний редактор газети рос. «Приазовский рабочий», представники профкомів металургійного комбінату ім. Ілліча та «Азовсталі», закликали маріупольців не піддаватися на заклики до радикальних дій[54][55].

Звернення було проігноровано і вже ввечері 16 квітня бойовики здійснили спробу захоплення військової частини № 3057[56][57], в результаті якого троє загинули, 13 поранено і 77 — затримано. Для нейтралізації нападників до міста було перекинуто спецпідрозділ МВС «Омега», а на в'їздах до міста організовано блокпости[58].

21 і 23 квітня в Маріуполі пройшли мітинги за соборність України[59][60] В ніч на 24 квітня проукраїнськими активістами було звільнено будівлю міськради від бойовиків «ДНР», здійснено цивільне затримання бойовиків та передано їх співробітникам МВС. Через 4 години, через невиконання співробітниками МВС своїх функцій, затриманих відпустили, спровокувавши таким чином повторне захоплення бойовиками міськради.[61][62].

Напередодні першотравневих свят прапори «ДНР» з'явились над будівлями районних адміністрацій[63][64], під прапорами ДНР та Російської федерації пройшли і демонстрації 1 травня[65][66]. Учасники демонстрацій також вимагали усунення з посади начальника ГУМВС щойно призначеного Валерія Андрощука. Того ж дня прапори «ДНР» були вивішені на будівлях СБУ, міліції та прокуратури[67].

Збройні зіткнення 3-9 травня

[ред. | ред. код]

В ніч з 3 на 4 травня у центрі міста мали місце збройні сутички[68], підпалено будівлю «Приватбанку»[69], розгромлено офіс кандидата в президенти України Петра Порошенка[70]

4 травня з'явилося відеозвернення про висунення маріупольских бойовиків на допомогу слов'янським[71]. По місту стали поширювати листівки із закликом брати участь у так званому «референдумі щодо статусу Донецької республіки»

Увечері 6 травня екстремісти, побоюючись проведення у місті антитерористичної операції, перекрили рух на центральній вулиці міста — проспекті Леніна (сучасний просп. Миру), а також на проспекті Металургів біля підземного переходу, підпалили шини на барикадах біля захопленої ними будівлі міської ради з боку проспекту Нахімова, на перетині проспекту Леніна та вулиці Казанцева, встановили блок-пост на трасі Маріуполь-Ялта неподалік селища Мелекіне[72]. Поблизу військової бази у маріупольському аеропорту сталася перестрілка: невідомі обстріляли кілька автомобілів[73]. Озброєні бойовики намагалися здійснити напад на сили антитерористичної операції поблизу Агробази, однак силовики дали відсіч, захопивши кількох екстремістів у полон[74].

Уночі 6 травня екстремісти добровільно покинули приміщення Маріупольської міської ради[75]. Вранці 7 травня Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, повідомив, що вночі місто було звільнено від екстремістів, відновлено рух транспорту та доступ до адміністративних установ[76]. Рух транспорту перекрили лише на трасі на Мангуш[77]. Барикади біля міської ради почали розчищати техніка та проукраїнські активісти, водночас проросійські активісти намагалися завадити цьому, зводячи нові укріплення[78].

МВС України також повідомило, що поблизу селища Мангуш було обстріляно автобус з бійцями спецзагону «Азов». У наслідок зіткнення 1 бойовика було вбито, 2 взято у полон, серед них і так званого міністра оборони «ДНР» Ігоря Какідзянова; вогнепального поранення у руку зазнав також водій автобуса[79].

Близько полудня прихильники «ДНР» відновили контроль над будівлею міської ради; з невідомих причини співробітники міліції покинули площу перед установою[78]. Станом на вечір 7 травня в'їзди до Маріуполя заблоковані 10 блок-постами, на яких чергують правоохоронці спільно з активістами[80]. У місті та його околицях було помічено до 10 українських танків та БТРів[81].

8 травня екстремісти знову підпалили шини перед будівлею міської ради та перекрили рух по проспекту Леніна, повідомлялося про штурм установи силовиками[82]. Інформація про штурм не підтвердилася, однак силовики відновили контроль над будівлею, близько 100 спецпризначенців оточили її по периметру[83].

Протистояння 9 травня

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
1. МВС: Маріуполь 9 травня 2014 рік
2. Прорив барикади на БМП. // 9 травня 2014.
Бій в Маріуполі 09.05.2014
Бої в Маріуполі 09.05.2014
Бої в Маріуполі 09.05.2014
Бої в Маріуполі 09.05.2014

Близько 60 озброєних бойовиків вчинили спробу захоплення міського управління внутрішніх справ, внаслідок чого сталася перестрілка[84]. Правоохоронці, серед яких були бійці Національної гвардії та СБУ[85], оточили по периметру будівлю управління, на першому і другому поверхах якого забарикадувалися до 30 сепаратистів, які використовували проти силовиків гранати та стріляють з автоматичної зброї. З боку силовиків у бою було залучено 3 БТРи[86]. За повідомленнями народного депутата України Олега Ляшка проти українських силовиків діяли російські снайпери, які перебували у будівлі поліклініки біля управління міліції[87]. У ході протистояння будівля міського відділку міліції згоріла вщент[88]. У ході бою загинув 1 український військовослужбовець та було знищено до 20 сепаратистів; решта, покинувши зброю, зникла у житлових кварталах Маріуполя[89]. Крім того, сепаратисти захопили у полон начальника міліції Валерія Андрощука[90].

Українські сили в Маріуполі. 9 травня 2014.
Бійці ЗСУ біля будівлі ГУВС Маріуполя. 9 травня 2014.

Близько 13 години з боку Агробази до міста в'їхало 14 танків Збройних Сил України, однак пізніше 6 з них покинули місто[91], містяни також повідомляли про входження вранці до міста з боку аеропорту військової техніки, кількість якої невідома[92]. Повідомлялося про захоплення сепаратистами однієї машини БМП-2 (За іншими даними БРДМ[93]), на якій було встановлено прапор Донецької народної республіки[94]. Після захоплення машини сепаратистами вона випадково вистрілила, пошкодивши стіну житлового будинку; внаслідок пострілу ніхто не постраждав[95]. 10 травня сепаратисти спалили машину біля приміщення міськради[93].

Близько 12:30 загорівся перший поверх Маріупольської міської ради[86]. Внаслідок пожежі у міській раді, що тривала усю ніч згоріли барикади на вході до неї та було пошкоджено деякі кабінети з 1 до 4 поверху та верхні поверхи у центральній частині будівлі[96].

Сепаратисти вчинили напад на покинуту військову частину на проспекті Нахімова, де військовослужбовці залишили 2 БТРи та 3 автомобілі[97]. Увечері у військовій частині сталася пожежа внаслідок підпалу її проросійськими активістами[98][99]. Причиною відходу бійців Національної гвардії з частини її командир Сергій Чижевський назвав намагання силовиків уникнути можливих провокацій, оскільки частина розташована поруч із житловими будинками[100]. Повідомлялося також про пожежу в міській прокуратурі[101].

Вранці 10 травня стало відомо, що керівництво антитерористичної операції ухвалило рішення про відведення з Маріуполя бійців Національної гвардії з метою уникнення ескалації напруги у місті[102], зокрема, через те, що 9 травня сепаратистів підтримала доволі значна кількість місцевих жителів, що вийшли «за ідею»[103]. Міська рада оголосила 10 травня днем жалоби за загиблими під час сутичок 9 травня[104]. За повідомленнями ЗМІ, окрім бійців Національної гвардії, Маріуполь покинув його міський голова Юрій Хотлубей та співробітники правоохоронних органів; у місті активізувалися банди мародерів[105].

Серед загиблих 9 травня — полковник Демиденко Сергій Володимирович.

Після подій 9 травня під контролем України перебував Маріупольський аеродром, на якому знаходились декілька сотень військовослужбовців Національної Гвардії та Збройних Сил України, та півтори сотні добровольців з батальйону МВС «Азов». Частина особового складу «Азова» була переправлена на аеродром в ході проведення десантної операції[106].

Будівля Маріупольської міської ради, що була спалена у травні 2014
Будівля ГУВС Маріуполя зруйнована під час бою 9 травня 2014
Будівля ПриватБанку спалена сепаратистами 4 травня 2014

Творчою групою каналу «МТВ» створено фільм про трагічні події 9 травня 2014 року в м. Маріуполі, під час яких загинули співробітники міліції, військовослужбовці Нацгвардії та Збройних Сил України. Проект заснований на спогадах безпосередніх учасників збройного зіткнення у будівлі Маріупольського МУ.[107]

Сторони конфлікту

[ред. | ред. код]

Під час спецоперації зі звільнення будівлі Маріупольської міської ради було залучено батальйон міліції спеціального призначення «Азов»[80] та 72-а механізована бригада Збройних Сил України[81]. Для захисту міста від сепаратистів з Дніпропетровська прибув добровольчий батальйон територіальної оборони[108].

9 травня з Донецька на допомогу маріупольським сепаратистам вирушило близько 80 «народних ополченців»[109]. Повідомлялося також про перебування у місті бойовиків зі Слов'янська та чеченських найманців[110].

Бійці спецбатальйону «Азов» повідомили, що керування та фінансування маріупольськими сепаратистами здійснюють «не місцеві» підбурювачі, імовірно вихідці з Росії, а серед залучених до протистояння є місцеві кримінальні лідери та бізнесмени[111].

Після спецоперації 13 червня сепаратисти оприлюднили відео, що вказує на нібито присутність серед учасників АТО іноземних громадян[112].

Жертви та постраждалі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список загиблих внаслідок російського вторгнення в Україну 2014

7 травня за повідомленням місцевих ЗМІ після перебування у знову захопленому приміщенні Маріупольської міської ради 7 осіб дістали хімічні опіки очей 1-го ступеня, 1 особа — отруєння внаслідок дії невідомого газу; у лікарні Маріуполя було госпіталізовано 4 осіб, у тому числі одну людину у стані алкогольного сп'яніння з різаними ранами рук[113].

Під час проведення антитерористичних заходів 9 травня загинуло 7 осіб, 39 дістали поранення різного ступеня тяжкості. Під час сутичок біля міського управління міліції 1 правоохоронець загинув — Богдан Шлемкевич, 5 постраждали. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков також повідомляв про загибель 20 та взяття у полон 4 сепаратистів. У Міністерстві оборони повідомили про поранення 8 військовослужбовців[114] серед яких Полковник Дєрмін Андрій Іванович. Департамент охорони здоров'я Донецької ОДА повідомляв про загибель 9 та поранення 42 осіб[115]. Повідомлялося про смерть цивільних у ході сутичок[116]. Місцеві журналісти за допомогою місцевих жителів почали складати списки загиблих, до яких включили 13 осіб[117]. Серед загиблих — начальник міського управління ДАІ підполковник Віктор Саєнко, молодший інспектор зв'язку маріупольського батальйону патрульної служби міліції Михайло Єрмоленко та заступник командира 20-го батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ» Сергій Демиденко, якому за непідтвердженою інформацією народного депутата Олега Ляшка вже мертвому сепаратисти відрізали вуха та викололи очі.[85][88][89][90][118][119][120][121][122][123][124][125][126][127]

10 травня у середмісті Маріуполя вогнепальне поранення у живіт отримав позаштатний кореспондент Russia Today[128].

Начальника міліції Маріуполя Валерія Андрощука було захоплено в полон і сепаратисти повідомили про його вбивство[129], але 12 травня 2014 року інформацію про смерть Валерія Андрощука була спростована: МВС звільнило полковника, однак він зазнав серйозних травм під час перебування у полоні сепаратистів[130].

Ситуація у місті після 9 травня

[ред. | ред. код]

9 травня 2014 року серед населення ширилися чутки про підрив водонапірної вежі, внаслідок чого стався перебій з водопостачанням, але місцева влада спростувала цю інформацію, пояснивши перебої з водою збільшенням забору води містянами[131].

В ніч з 9 на 10 травня 2014 року у місті почало ширитись мародерство магазинів у місті та знищення інфраструктури міста[99][132].

11 травня 2014 року у Маріуполі проросійські бойовики підпалили горішні поверхи будівлі Маріупольської міської ради[133].

Того ж дня у місті проходив «референдум» за проголошення суверенітету Донецької народної республіки, на якому у місті було відкрито всього 4 виборчі дільниці[134].

12 травня у Маріуполі з місцевих правоохоронців та працівників корпорації «Метінвест» створено «народну дружину» чисельністю близько 80 осіб, яка патрулює місто[135].

Визволення міста 13 червня

[ред. | ред. код]

Підготовка до спецоперації

[ред. | ред. код]

На нараді МВС 12 травня за участі міністра внутрішніх справ А. Авакова, голови Донецької обласної державної адміністрації С. Тарути, першого заступника голови Донецької обласної державної адміністрації А. Ніколаєнка, радника міністра внутрішніх справ А. Геращенка обговорювались питання звільнення міста за повного паралічу силових структур і відсутності боєздатних підрозділів. Було вирішено, що звільнення Маріуполя наявними силами ЗСУ, НГ неможливе, а єдиним виходом є доукомплектація та озброєння батальйону «Азов».

За попереднім планом звільнення Маріуполя планувалось на 23 травня 2014. Це дало б можливість організувати виборчий процес у місті. Однак, після аналізу наявних сил і засобів, командування відмовилось від цього плану.

Між 20 травня і 10 червня в кабінеті міністра внутрішніх справ А. Авакова було проведено 2 наради в яких брали участь: С. Полторак — командувач Національною Гвардією, О. Кривенко — начальник штабу Національної Гвардії, А. Білецький — командир батальйону МВС «Азов», Вадим Троян — начальник штабу батальйону МВС «Азов», С. Тарута — голова Донецької обласної державної адміністрації, С. Яровий — заступник міністра внутрішніх справ.

Проводилась підготовка до штурму. «Азов» перевели в Бердянськ, де вони могли доукомплектуватись, доозброїтись, оформити документи й провести вогневу підготовку.

Остаточною датою початку звільнення було визначено 13 червня. До цієї дати «Азов» встиг підготувати декілька імпровізованих бронемашин — вантажівок КАМАЗ із встановленими ЗУ-23. На полігоні в Бердянську «азовці» створили макет укріпрайону терористів у Маріуполі і відпрацьовували роботу штурмових груп.

За день до операції з Маріуполя втекла банда «Чечена», одного з лідерів терористів. Він отримав інформацію про майбутній штурм і не попередив залишки інших терористів, які переважно складались з місцевих наркоманів[106].

Склад сил АТО

[ред. | ред. код]

У спецоперації брали участь 150 бійців спецбатальйону «Азов», 2 роти спецбатальйону «Дніпро», 2 роти Національної гвардії та спецпідрозділ МВС[136]. Блок-пости на в'їздах до міста контролювали військові[137], допомога надходила також від членів Правого сектора та місцевих активістів[138]. Для блокування району проведення спецоперації було залучено близько 500 військовослужбовців ЗСУ та НГ. Загальне керівництво операцією здійснював командувач Сектору «М» генерал Нацгвардії М. Климчук[106].

Силам АТО протистояли від 60 до 80 озброєних бойовиків[136].

план-схема операції по визволенню Маріуполя 13 червня 2014 р.

Штурм

[ред. | ред. код]

О 4:50 ранку в місті поновилася активна фаза антитерористичної операції[112]. Штурм розпочався з обстрілу позицій терористів із ЗУ-23. Після цього в бій вступили штурмові групи «Азова», метою яких було взяття під контроль банку на вулиці Грецькій — там знаходилась штаб-квартира терористів. На шляху штурмових груп була система саперних загороджень, включаючи міни. На одній з них підірвався один з бійців «Азова»[106].

У ході зачистки Маріуполя від сепаратистів ліквідовано їхні ключові опорні точки, знищено техніку та відновлено контроль над усіма захопленими спорудами[112], зокрема будівлею міської ради, ПТУ, тощо[137]. За повідомленням речника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка місцеві жителі не чинили спротиву діям сил АТО[139], хоча представники КПУ закликали їх вийти на вулиці, щоб захистити сепаратистів[137]. По закінченні операції розпочався демонтаж барикад[140].

У результаті операції було знищено «укріпрайон» по вулиці Грецькій, ліквідовані 5 бойовиків та їхня військова техніка[136], затримано 20 терористів. Ніхто з мирних жителів не постраждав[106].

Втрати сторін

[ред. | ред. код]

Під час звільнення міста 13 червня отримали поранення чотири (за іншими даним п'ять[136]) бійців Національної гвардії, один з яких важкого ступеня тяжкості[141]. Втрати сепаратистів у ході спецоперації 13 червня склали 5-6 осіб, 17 зазнали поранень[136][142].

Засідка терористів 14 червня

[ред. | ред. код]

Близько 10.00 в районі заводу «Азовсталь» терористи обстріляли колону автомобілів Державної прикордонної служби України, з вантажем провізії та речового майна. Обстріл вівся з автоматів та гранатометів. В ході протистояння загинуло 5 прикордонників, ще 7 отримали поранення[143].

Арешти

[ред. | ред. код]

Під час операції 6-7 травня за словами виконувача обов'язків голови Адміністрації Президента України Сергія Пашинського затримано 16 сепаратистів[144]. Увечері 7 травня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання 20 сепаратистів, серед яких самопроголошений міністр оборони ДНР Ігор Какідзянов[80].

12 червня силами Національної гвардії затримано «народного мера» Маріуполя Олександра Фоменка[145]. 13 червня у ході спецоперації було затримано понад 30 осіб, серед яких були ватажки сепаратистів на прізвиська «Дід» та «Полковник», котрих українські органи внутрішніх справ підозрюють у мінуванні захоплених будівель[146].

17 червня у місті затримано куратора бойовиків ДНР у Маріуполі Наталю Грузденко разом з іншим активістом, Олександром Шахаєвим[147]. Національна гвардія у свою чергу повідомила про затримання трьох підозрюваних у тероризмі[148]. Протягом 18-20 червня затримано ще 4 особи з групи Грузденко, які збирали дані про українських військових[149].

Розслідування подій

[ред. | ред. код]

13 травня Верховна Рада України ухвалила постанову про утворення тимчасової слідчої комісії з розслідування фактів масових вбивств на сході та півдні України, зокрема у Маріуполі[150].

Служба безпеки України відкрила Кримінальне провадження за частиною 1 статті 258-3 (створення терористичної групи або терористичної організації) Кримінального кодексу України[151]; одним з фігурантом справи є «народний мер» Маріуполя Олександр Фоменко[152].

У травні 2015 року начальник управління МВС України в Донецькій області В'ячеслав Аброськін оприлюднив на своїй сторінці у соціальній мережі фотографії бойовиків, причетних до захоплення міського управління міліції у Маріуполі 9 травня 2014 року.[153]

У справі щодо захоплення будівлі Маріупольського ГУ МВС 9 травня 2014 року було затримано чотирьох осіб, яким інкримінується умисне вбивство, створення терористичного угруповання, зберігання зброї, — Євген Дружинін, Олександр Стрельникович, Віктор Скрипник і В'ячеслав Бірюков. 26 грудня 2019 року ЗМІ повідомили, що Жовтневий районний суд Маріуполя відпустив з-під варти під особисті зобов'язання чотирьох підозрюваних. Відзначається, що всі четверо написали заяви з проханням включити їх до списку обміну, про який було домовлено під час зустрічі глав держав Нормандського формату 9 грудня[154].

Перенесення Донецької ОДА

[ред. | ред. код]

13 червня Президент України Петро Порошенко доручив голові Донецької ОДА Сергію Таруті тимчасово перенести адміністрацію з Донецька до Маріуполя[155].

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Маріуполь відзначає річницю визволення від бойовиків на YouTube

13 червня 2015 у місті з нагоди річниці визволення відкрито пам'ятник захисникам військової частини № 3057[156].

З 2016 року щороку 13 червня в Україні відзначається День звільнення Маріуполя від проросійських терористів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Генерал, освобождавший Мариуполь, получил ранения в Донецке //0629, 23.12.2014. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
  2. ↑ Почетные граждане города Мариуполя // Сайт городского совета Мариуполя. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 22 червня 2015.
  3. ↑ Хакімзянов Ігор Євгенович. https://myrotvorets.center/ (укр.). Процитовано 18 червня 2015.
  4. ↑ а б в г Про Азов. https://azov.org.ua/ (укр.).
  5. ↑ Кузьменко Денис Владиславович. https://myrotvorets.center/ (укр.). Процитовано 30 грудня 2018.
  6. ↑ Брат «народного мэра» Мариуполя Денис Кузьменко задержан. https://www.0629.com.ua/ (рос.). Процитовано 25 травня 2014.
  7. ↑ Кузьменко Дмитро Владиславович. https://myrotvorets.center/ (укр.). Процитовано 24 жовтня 2014.
  8. ↑ Куклін Вячеслав Іванович. https://myrotvorets.center/ (укр.). Процитовано 24 травня 2017.
  9. ↑ Фоменко Олександр Григорович. https://myrotvorets.center/ (укр.). Процитовано 4 січня 2015.
  10. ↑ Грузденко Наталія Валентинівна. https://myrotvorets.center/ (укр.). Процитовано 9 грудня 2014.
  11. ↑ Борисов Андрій Олександрович. https://myrotvorets.center/ (укр.). Процитовано 1 квітня 2015.
  12. ↑ Недавній Олег Анатолійович. https://myrotvorets.center/ (укр.). Процитовано 1 квітня 2015.
  13. ↑ В Мариуполе бойцы Ляшко задержали представителя «Русской православной армии». 13.06.2014. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 30 червня 2014.
  14. ↑ На баррикадах! В Мариуполе на площади Ленина открыли штаб народного сопротивления(ФОТО+ВИДЕО) [Архівовано 15 червня 2015 у Wayback Machine.] / Сайт города Мариуполя
  15. ↑ Мариупольцы в забитом спецпоезде отправились отстаивать рабочий Донбасс (ФОТО). Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  16. ↑ Делегация из Мариуполя прибыла на «антимайдан» в Киев (ФОТО). Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  17. ↑ Из Мариуполя в Киев в поддержку власти отправился спецпоезд (ФОТО). Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  18. ↑ Сегодня Мариуполь снова митинговал: за Евромайдан и против него (Фото. Видео). Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  19. ↑ Про ГО «Искренность»
  20. ↑ В Мариуполе Антимайдан пришел к Ленину поговорить со сторонниками Майдана (Дополнено ФОТО). Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 13 червня 2015.
  21. ↑ В Мариуполе мэр и депутаты пытались успокоить Антимайдан (ВИДЕО). Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 13 червня 2015.
  22. ↑ 1 марта в Мариуполе возле горисполкома прошёл митинг. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 13 червня 2015.
  23. ↑ У Маріуполі у відповідь на активізацію проросійських сил відбувся мітинг «За єдину Україну». Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  24. ↑ В Мариуполе на смену мирному митингу пришли протестующие против переворота в стране (ФОТО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 05.03.2014. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  25. ↑ В Донецке, Мариуполе и Харькове прошли пророссийские митинги. Украинская правда (pravda.com.ua). 08.03.2014. Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 31.05.2014.
  26. ↑ В Мариуполе многотысячный митинг заявил о проведении референдума. Новости Донбасса (novosti.dn.ua). 08.03.2014. Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 31.05.2014.
  27. ↑ 8 марта в Мариуполе прошли демонстрация и митинг. i24.com.ua. 08.03.2014. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 31.05.2014.
  28. ↑ Митинг Патриотов Украины в Мариуполе 2.03.2014 За единую неделимую Украину. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 13 червня 2015.
  29. ↑ Нет войне! Под стенами горсовета собрались сотни мариупольцев за единую Украину (ФОТО+Текст обращения+Дополнено). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 05.03.2014. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 01.06.2014.
  30. ↑ Возле горсовета Мариуполя начался митинг за проведение референдума (ФОТО+ВИДЕО+Дополняется). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 15.03.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  31. ↑ а б В Мариуполе толпа митингующих сломала ворота фабрики «Рошен» (ФОТОРЕПОРТАЖ). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 16.03.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  32. ↑ В Мариуполе под горсоветом митингуют под дождём (дополнено + ФОТОРЕПОРТАЖ). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 16.03.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  33. ↑ В Мариуполе блокируют пограничную воинскую часть по ул. Гагарина. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 16.03.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  34. ↑ На въезде в Мариуполь десяток жителей устроили блокпост. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 17.03.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  35. ↑ Альтернатива референдуму! Депутаты обсудят проведение соцопроса в Мариуполе. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 18.03.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  36. ↑ В Мариуполе из-за угрозы захвата власти отменили сессию горсовета. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 24.03.2014. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  37. ↑ В Мариуполе начался митинг в поддержку Виктора Януковича, к которому в итоге записали обращение (Обновляется, ФОТО, Видео). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 22.03.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  38. ↑ Народное вече выбрало народным мэром Мариуполя Кузьменко (ФОТО+Дополнено). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 25.03.2014. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  39. ↑ Как мариупольские депутаты на экстренной сессии обращение к Верховной Раде писали. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 28.03.2014. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 01.06.2014.
  40. ↑ [marsovet.org.ua/upload/documents/file/_po_iniciativam_mitingov21396507684.doc Рішення Маріупольської міської ради від 28.03.2015]
  41. ↑ В Мариуполе стартовал митинг за референдум (ФОТО+Дополнено). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 29.03.2014. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 01.06.2014.
  42. ↑ Мариупольцы митинговали за создание территориальных громад (ФОТО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 29.03.2014. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 01.06.2014.
  43. ↑ Кузьменко свободу! В Мариуполе под стенами СБУ прошёл митинг (Обновляется, ФОТО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 05.04.2014. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 01.06.2014.
  44. ↑ В захваченном «белом доме» Донецка находятся несколько сотен мариупольцев. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 08.04.2014. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  45. ↑ Мариупольская милиция подтвердила ночной инцидент в «лагере патриотов». 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 09.04.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  46. ↑ Мариупольцы прошлись по центру города с национальными флагами (ФОТО, ВИДЕО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 10.04.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  47. ↑ Мариупольцы за мир и порядок, единую и неделимую Украину, - заявил Хотлубей. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 09.04.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  48. ↑ Маріупольську міськраду захоплено, військові залишили будівлю під оплески сепаратистів. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  49. ↑ У Маріуполі сепаратисти захопили мерію. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  50. ↑ Отважные мариупольцы выступили за единство Украины возле ГУ милиции (ФОТО+ВИДЕО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 13.04.2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  51. ↑ Митингующие, захватившие горсовет в Мариуполе, готовятся к штурму (Уточнено+ФОТО+ВИДЕО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 13.04.2014. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  52. ↑ В Мариуполе под стенами ГУ милиции избиты 9 митингующих за единство Украины (ФОТО+ Видео). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 13.04.2014. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 01.06.2014.
  53. ↑ По факту нападения на мариупольских активистов за единую Украину открыто уголовное производство (ВИДЕО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 14.04.2014. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 02.06.2014.
  54. ↑ Депутаты, руководители предприятий и общественники Мариуполя обратились к горожанам. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 14.04.2014. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 04.06.2014.
  55. ↑ Мариупольские металлурги призвали жителей не поддаваться на провокации сепаратистов. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 15.04.2014. Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 04.06.2014.
  56. ↑ В районе мариупольской воинской части неспокойно, есть пострадавшие. Мариупольские новости (mariupolnews.com.ua). 16.04.2014. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 04.06.2014.
  57. ↑ Мариуполь. Воинская часть. 17.04.2014. Твое ТВ (Твоє ТБ) на YouTube. 17.04.2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 05.06.2014.
  58. ↑ Правоохранители Мариуполя не пустили в Мариуполь мужчин с битой, ножами и револьверами. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 24.04.2014. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 06.06.2014.
  59. ↑ В Мариуполе начался митинг за единую Украину (ФОТО +Дополняется). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 23.04.2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 06.06.2014.
  60. ↑ Мариупольцы, выступающие за единую Украины, сформировали народную дружину (ФОТО,Видео). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 21.04.2014. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 06.06.2014.
  61. ↑ В Мариуполе пытались освободить здание горсовета: есть пострадавшие. Мариупольские новости (mariupolnews.com.ua). 24.04.2014. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 06.06.2014.
  62. ↑ В Мариуполе здание горсовета освободили от захватчиков? (Обновляется+ФОТО, ВИДЕО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 24.04.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 06.06.2014.
  63. ↑ В Мариуполе на райдминистрациях подняли флаги ДНР (ФОТО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 30.04.2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 21.06.2014.
  64. ↑ В Мариуполе активисты взяли под контроль две райадминистрации. Интернет-газета «Вести» (vesti.ua). 30.04.2014. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 21.06.2014.
  65. ↑ Первомайская демонстрация в Мариуполе. Мариупольские новости (mariupolnews.com.ua). 01.05.2014. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 21.06.2014.
  66. ↑ В Мариуполе под флагами ДНР и КПУ проходит первомайская демонстрация (ВИДЕО+ФОТО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 01.05.2014. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 21.06.2014.
  67. ↑ Над зданием мариупольской милиции, СБУ и прокуратуры установили флаги ДНР. 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 01.05.2014. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 01.06.2014.
  68. ↑ В Мариуполе стреляют. Горят шины. Центр города перекрыт (Обновляется ФОТО+ВИДЕО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 03.05.2014. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 21.06.2014.
  69. ↑ В Мариуполе ночью сгорел автомобиль и разбили стекла магазина шуб (ФОТО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 04.05.2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 21.06.2014.
  70. ↑ В Мариуполе разгромили офис кандидата в Президенты Петра Порошенко (Дополнено+ФОТО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 04.05.2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 21.06.2014.
  71. ↑ Ополченцы из Мариуполя двинулись на помощь федералистам Славянска (ВИДЕО). 0629.com.ua (Сайт города Мариуполя). 05.05.2014. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 21.06.2014.
  72. ↑ У центрі Маріуполя горять шини, біля військової частини чути постріли. Українська правда. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  73. ↑ Маріуполь стривожений стріляниною біля військової частини. iPress. 6 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  74. ↑ Бойовики отримавши відсіч від українських сил покинули Маріуполь. Преса України. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  75. ↑ У Маріуполі атакували блокпост: одна людина загинула. Espreso.tv. 6 травня 2014. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  76. ↑ Маріуполь під контролем влади, 1 терорист убитий, 2 в полоні. Українська правда. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  77. ↑ Міськрада Маріуполя звільнена - ЗМІ. Факти ICTV. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  78. ↑ а б Маріуполь і Слов’янськ. Ситуація змінюється. Радіо Свобода. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  79. ↑ Сепаратисти обстріляли автобус з бійцями батальйону міліції спецпризначення "Азов". МВС України. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  80. ↑ а б в Маріуполь захищають 10 блокпостів, - Аваков. День. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  81. ↑ а б Українські війська стягують бойову техніку до Маріуполя - ЗМІ. 5 канал. 7 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  82. ↑ В Маріуполі підпалили шини біля міськради. Gazeta.ua. 8 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  83. ↑ У Маріуполі під міськрадою знову горіли барикади - будівлю повністю звільнили. Українська правда. 8 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  84. ↑ Під час АТО у Маріуполі знищено близько 20 терористів, загинув один правоохоронець – Аваков. ТСН. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 11 травня 2014.
  85. ↑ а б Донеччина 9 травня: бої, пожежі, розстріляний священик УПЦ (МП). Радіо Свобода. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 10 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  86. ↑ а б В Маріуполі біля управління міліції стрілянина, є поранені. Gazeta.ua. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  87. ↑ В Маріуполі розпочався бій: 8 бойовиків знищені. Факти ICTV. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  88. ↑ а б Силовики проводять АТО в Маріуполі: є загиблі. Deutsche Welle. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  89. ↑ а б Кривавий День Перемоги у Маріуполі. Перший національний. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  90. ↑ а б Терористи відрізали вуха та викололи очі вбитому командирові. ТСН. 10 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  91. ↑ В Маріуполь в'їхали 14 українських танків. Факти ICTV. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  92. ↑ У Маріуполі точиться масштабний бій. Силовики ввели у місто БТРи. Zaxid.net. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  93. ↑ а б В Маріуполі сепаратисти підпалили БРДМ. Espreso.tv. 10 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  94. ↑ Маріуполь з усіх боків оточили українські військовослужбовці, а сепаратисти викрали бойову машину. ТСН. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  95. ↑ У Маріуполі сепаратисти захопили БМП. Він випадково вистрілив. Українська правда. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  96. ↑ Будівля Маріупольської ради згоріла частково, барикади сепаратистів під мерією вигоріли вщент. Espreso.tv. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  97. ↑ Мародери розграбовують військову частину в Маріуполі. Espreso.tv. 10 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  98. ↑ У Маріуполі горить військова частина, - фото. iPress. 10 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  99. ↑ а б Горит воинская часть в Мариуполе, город грабят под крики «Россия». [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.] Ліга.net. 10.05.2014. (рос.)
  100. ↑ Військові пояснили, чому Нацгвардія відійшла у Маріуполі. Високий замок. 11 травня 2014. Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  101. ↑ У Маріуполі горить військова частина. Коментарі. 10 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.[недоступне посилання з липня 2019]
  102. ↑ Нацгвардія відвела свої сили з центру Маріуполя, обстановка залишається напруженою. РБК Україна. 10 травня 2014. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  103. ↑ Почему украинские войска вышли из Мариуполя. Версия эксперта. [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.] Лига.net. 11.05.2014.
  104. ↑ В Мариуполе 10 мая 2014 года объявлен днем траура. Маріупольська місьрада. 10 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.(рос.)
  105. ↑ Маріуполь залишений на розграбування бандитам, міліція втекла, — Ляшко у Fb. Канал новин 24. 11 травня 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  106. ↑ а б в г д 13 июня – День освобождения Мариуполя. Українська правда. 13 червня 2015. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  107. ↑ Побачив світ документальний фільм — спогади правоохоронців, 10.05.2015, ГУМВС [Архівовано 24 травня 2015 у Archive.is]
  108. ↑ Захищати Маріуполь приїхали добровольці з Дніпропетровська. Українська правда. 8 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  109. ↑ В Маріуполь з Донецька вирушило близько 80 чоловік підкріплення сепаратистам, - ЗМІ. РБК Україна. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  110. ↑ Сили АТО взяли Маріуполь у кільце. Факти ICTV. 9 червня 2014. Архів оригіналу за 12 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  111. ↑ «У Маріуполі діють не місцеві підбурювачі», – бійці спецпідрозділу «Азов». День. 10 травня 2014. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  112. ↑ а б в Бій за Маріуполь: як це було. Корреспондент.net. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 14 червня 2014.
  113. ↑ В мерії Маріуполя від невідомого газу постраждали 9 людей - ЗМІ. Gazeta.ua. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  114. ↑ Кров, смерть, танки та стрілянина - справжня війна у Маріуполі. Gazeta.ua. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  115. ↑ Мариуполь: данные о пострадавших в ходе АТО. Донецька ОДА. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.(рос.)
  116. ↑ Стрілянина і бронетехніка в Маріуполі. Трансляція, фото і відео. Корреспондент.net. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  117. ↑ Список погибших в Мариуполе 9 мая растет (ФОТО). [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] 0629.ua. 15.05.2014.
  118. ↑ Антитерористична операція у Маріуполі 9 травня (ХРОНІКА) [Архівовано 11 травня 2014 у Wayback Machine.] Еспресо.tv. 09.05.2014.
  119. ↑ Світлана Павлова. Бої в Маріуполі [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Радіо Свобода. 09.05.2014.
  120. ↑ У центрі Маріуполя стрілянина, — пряма трансляція [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] iPress.ua. 09.05.2014.
  121. ↑ Біля будівлі Маріупольської міліції лежить труп чоловіка із жовто-блакитною стрічкою [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] Еспресо.tv. 09.05.2014.
  122. ↑ У Маріуполі біля міліції точиться бій, є поранені, ввели бронетехніку [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Українська правда. 09.05.2014.
  123. ↑ Міноборони: блокпости навколо Маріуполя під контролем ЗСУ, 8 військових поранені [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Українська правда. 09.05.2014.
  124. ↑ У Маріуполі за день загинуло 7, поранено 39 — ДонОДА [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] Українська правда. 09.05.2014.
  125. ↑ Аваков: Під час АТО в Маріуполі знищено 20 терористів [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Українська правда. 09.05.2014.
  126. ↑ Аваков: у Маріуполі знищено 20 терористів [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Радіо Свобода. 09.05.2014.
  127. ↑ Бойовики вбили начальника ДАІ Маріуполя Віктора Саєнка [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.] ТВі. 09.05.2014.
  128. ↑ Жизнь ранненого в Мариуполе оператора Russia Today вне опасности. ТСН. 10 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.(рос.)
  129. ↑ ЗМІ: Керівника Маріупольської міліції повісили терористи. Українська правда. 11 травня 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  130. ↑ Начальник міліції Маріуполя Андрощук звільнений з полону, - Аваков. РБК Україна. 12 травня 2014. Архів оригіналу за 23 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  131. ↑ У Маріуполі зникла з кранів питна вода. ТСН. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  132. ↑ Мародерство продолжается. В Мариуполе пытались ограбить магазин бытовой техники (ФОТО). [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] 0629.ua. 10.05.2014. (рос.)
  133. ↑ Міськвиконком Маріуполя знову горить (ФОТО). [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] INSIDER. 11.05.2014.
  134. ↑ Усі маріупольські сепаратисти згрупувалися в чотирьох місцях (фото). [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] Експрес. 11.05.2014.
  135. ↑ Ахметівські дружини почали патрулювати Маріуполь. Українська правда. 12 травня 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  136. ↑ а б в г д После штурма Мариуполя СБУ хотело отпустить главного вербовщика террористов, - батальон "Азов". Нововсти Донбасса. 16 червня 2014. Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 16 червня 2014.(рос.)
  137. ↑ а б в У Маріуполі - активна фаза АТО, зачистили центр дислокації терористів. Українська правда. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 14 червня 2014.
  138. ↑ Мариуполь полностью очищен от террористов. Подробности. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014.(рос.)
  139. ↑ Після АТО у Маріуполі димлять розгромлені БТРи терористів, а містяни радіють знищенню бойовиків. ТСН. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  140. ↑ В Мариуполе металлурги разбирают баррикады ДНР и увозят БРДМ. 0629.com.ua. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.(рос.)
  141. ↑ Термінове повідомлення щодо проведення спеціальної операції у Маріуполі. Національна гвардія. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  142. ↑ Андрей Билецкий: "Половина "Азова" говорит на русском языке. Но они умирают и убивают за Украину". LB.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 9 квітня 2017.
  143. ↑ Щодо обстрілу прикордонників у Маріуполі. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 вересня 2015.
  144. ↑ Маріуполь оточений українськими силовиками, затримано вже 16 сепаратистів. Канал новин 24. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  145. ↑ Нацгвардія затримала самопроголошеного «мера» Маріуполя – МВС. Радіо Свобода. 12 червня 2014. Архів оригіналу за 15 червня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
  146. ↑ В ході операції в Маріуполі були затримані більше тридцяти підозрюваних у скоєнні протиправних дій. Національна гвардія. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  147. ↑ "Задержана лидер ДНР по Мариуполю", - Аваков. Цензор.нет. 17 червня 2014. Процитовано 17 червня 2014.(рос.)
  148. ↑ Нацгвардия задержала 3 подозреваемых в организации террора в Мариуполе Донецкой области. Новости Донбасса. 17 червня 2014. Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 17 червня 2014.(рос.)
  149. ↑ У Маріуполі затримано групу терористів, які збирали розвіддані про українських військовиків. СБУ. 23 червня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 червня 2014.
  150. ↑ Рада створила ТСК із розслідування фактів масових убивств в Одесі, Маріуполі, Красноармійську. ТВі. 13 травня 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
  151. ↑ У Запоріжжі СБУ розпочато кримінальне провадження за фактом створення терористичної організації. СБУ. 17 травня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 травня 2014.
  152. ↑ "Народному мэру" Мариуполя грозит до 15 лет тюрьмы за терроризм. Новости Донбасса. 17 травня 2014. Архів оригіналу за 18 червня 2014. Процитовано 17 травня 2014.(рос.)
  153. ↑ У МВС показали фото бойовиків, причетних до кривавих подій у Маріуполі. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  154. ↑ «Маріупольських терористів» обміняють на бранців Кремля. Українська правда. 26 грудня 2019. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
  155. ↑ Тарута переїхав до Маріуполя. Deutsche Welle. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 14 червня 2014.
  156. ↑ В Мариуполе открыли памятник героям, защитившим воинскую часть № 3057 весной 2014-го (ФОТО). Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протистояння_у_Маріуполі_(2014)&oldid=43187835