Українсько-грузинські відносини
| Українсько-грузинські відносини | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Україна |
 Грузія | ||||
| |||||
Українсько-грузинські відносини — це двосторонні відносини між Україною та Грузією у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.
Грузія визнала незалежність України 12 грудня 1991 року, дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено 22 липня 1992 року. 5 квітня 1994 року у Тбілісі Україна відкрила Посольство України в Грузії. Посольство Грузії в Україні Грузія відкрила 19 серпня 1994 року у Києві[1].
Станом на серпень 2013 року договірно-правова база українсько-грузинських відносин налічує 130 документів, що регулють двосторонні відносини у майже всіх областях. Основними документами є «Договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу між Україною та Республікою Грузія», «Декларація про розвиток відносин стратегічного характеру між Україною і Грузією»[2].
Історія[ред. | ред. код]
Період визвольних змагань 1917–1921 років[ред. | ред. код]
На початку XX століття українські та грузинські (меншовики) політичні сили співпрацювали в рамках Союзу автономістів, Союзу народів, Ліги інородницьких народів Росії та З'їзду народів Росії.
Незважаючи на відсутність офіційних зв'язків, Українська Держава підтримувала активні стосунки з Грузинською Демократичною Республікою. 4 липня 1918 року прем'єр-міністр Грузії Ное Жорданія звернувся до Міністра закордонних справ Української Держави Дмитра Дорошенка з листом, в якому призначив повноважних представників Грузинської Демократичної Республіки в Україні. Дипломатичне представництво Грузії почало працювати у Києві на початку вересня 1918 року. У результаті українські урядовці разом з грузинськими протягом вересня-грудня 1918 року спільно розробляли українсько-грузинську міждержавну угоду у торгово-економічній і політичній областях.
Консульське представництво України в Грузії було створено відповідно до закону «Про заклад генеральних консульств і консульських агентств за кордоном» від 4 липня 1918 року. Подальшому розвитку дипломатичних відносин між Україною та Грузією завадила більшовицька агресія проти обох країн[3].
Наприкінці вересня 1919 року грузинське посольство було відкликане з Києва. Коли більшовицький уряд Росії скасував своє визнання Української держави в кінці 1918 року, на прохання українського уряду в посольстві Грузії в Москві була заснована посада заступника посла – уповноваженого у справах Української Народної Республіки, функції якого виконував Олександр Труханович-Ходанович.
Уряди УНР та ГДР у вигнанні співпрацювали в рамках прометейського руху, зокрема Комітету дружби народів Кавказу, Туркестану та України і Товариства співпраці націй Кавказу, Ідель-Уралу та України, та Антибільшовицького блоку народів.
Двосторонні зв'язки[ред. | ред. код]
.jpg)
Сучасні політичні і дипломатичні зв'язки[ред. | ред. код]
У 2012 здійснено 7 візитів вищого керівництва Грузії в Україну і 1 візит з України. 31 січня — 2 лютого 2012 року Україну з робочим візитом відвідав Міністр регіонального розвитку й інфраструктури Грузії Рамаз Ніколаішвілі, 28 березня 2012 року Віце-прем'єр міністр України, Міністр інфраструктури України Борис Колесніков відвідав Грузію. 28-30 березня — Міністр юстиції Грузії Зураб Адеішвілі. 18-21 квітня 2012 року на міжнародний захід «Київський безпековий форум» прибув Віце-прем'єр міністр — міністр Грузії з європейської інтеграції Гіоргі Барамідзе, також він приїхав на 7 сесію Міжурядової Економічної Комісії. 14-16 червня 2012 року з офіційним візитом в Україну прибув Міністр закордонних справ Грузії Грігол Вашадзе. 24-27 вересня з робочим візитом в Україну прибула Міністр економіки і сталого розвитку Грузії Вера Кобалія. Президент Грузії Міхеїл Саакашвілі з офіційним візитом відвідав Україну 26-28 листопада 2012 року.[4].
Економічні зв'язки[ред. | ред. код]
У 2012 році Україна входила у трійку головних торгових партнерів Грузії. Згідно із даними Держстату України, 2012 року експорт товарів і послуг у Грузію склав $540,8 млн (зменшення порівняно з попереднім роком на 17,7%). Україна експортувала до Грузії товари металургійної промисловості, агропромислового комплексу, машинобудування і хімічної промисловості. Натомість Україна імпортувала товарів на $171,7 млн (збільшення порівняно з попереднім роком на 18,9%): товари агропромислового комплексу, металургійної промисловості. Тобто зовнішньоторговельний оборот України з Грузією 2012 року становив $712,6 млн (позитивне сальдо для України — $369,1 млн)[5].
Культурні зв'язки[ред. | ред. код]
Відносини між Україною і Грузією у культурно-гуманітарній області мають історичне коріння, що дозволяє і сьогодні налагоджувати співпрацю. Були підписані угоди про співпрацю у культурній, спортивній, туристичній галузях, співпрацюють між собою найкращі Університети, школи двох країн. У Тбіліському державному університеті 2007 року утворили Інститут україністики.
У першій половині 2007 року відбулось взаємне відкриття пам'ятників: у березні 2007 року Тарасу Шевченку у Тбілісі і у травні — Шота Руставелі у Києві. 16 березня 2012 року представили переклад А.Асанідзе грузинською мовою поеми Івана Котляревського «Енеїда»[6].
Діаспора[ред. | ред. код]
Українці у Грузії[ред. | ред. код]
Згідно із даними перепису населення у січні 2002 року у Грузії проживає 7 тисяч українців (0,2% населення країни), що значно менше із результатами попереднього перепису 1989 року, що зафіксував 52,4 тисячі. Українці Грузії об'єднуються у різноманітні організації (загалом 10 об'єднань). Для узгодження діяльності цих організацій було створено Координаційну Раду Українців Грузії, що видає свою газету — «Український вісник»[7].
Грузини в Україні[ред. | ред. код]
Згідно із даними перепису 2001 року в Україні налічувалося 34 199 грузин[8].
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Україна та Грузія. Політичні відносини [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Грузії. — Процитовано 6 серпня 2013
- ↑ Україна та Грузія. Договірно-правова база [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Грузії. — Процитовано 6 серпня 2013
- ↑ Петренко І. Дипломатичні та військово-політичні відносини Української Держави з Грузинською Демократичною Республікою (квітень-грудень 1918 року)[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Relations between Georgia and Ukraine [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Посольства Грузії в Україні — Процитовано 4 серпня 2013 (англ.)
- ↑ Україна та Грузія. Торговельно-економічне співробітництво [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Грузії. — Процитовано 6 серпня 2013
- ↑ Україна та Грузія. Культурно-гуманітарне співробітництво [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Грузії. — Процитовано 6 серпня 2013
- ↑ Україна та Грузія. Українці в Грузії [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Грузії. — Процитовано 6 серпня 2013
- ↑ Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 6 серпня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Грузинсько-українські музичні зв'язки // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 540-543.
- Посольство України в Грузії [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] (укр.), (англ.), (груз.)
- Embasy of Georgia to Ukraine (англ.), (груз.)
- Україна-Грузія на сайті Країни світу
|
Це незавершена стаття про міжнародні відносини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||