Українсько-італійські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українсько-італійські відносини
Italy Ukraine Locator.svg
Італія
Італія
Україна
Україна

Українсько-італійські відносини — це двосторонні відносини між Україною та Італією у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.

Італія визнала незалежність України 28 грудня 1991 року, дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено 29 січня 1992 року[1]. 1993 року у Римі Україна відкрила Посольство України в Італії. Посольство Італії в Україні Італія відкрила у Києві.

Станом на серпень 2013 року договірно-правова база українсько-італійських відносин налічує 32 документи, що регулюють двосторонні відносини у майже всіх областях. Основними документами є «Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Італійською Республікою»[2].

Двосторонні зв'язки[ред. | ред. код]

Сучасні політичні і дипломатичні зв'язки[ред. | ред. код]

З часу встановлення дипломатичних відносин між Італією та Україною, відбулося декілька візитів Президента України до Італії: у травні 1995 року, листопаді 2002 року, жовтні 2008 року[3], листопаді 2015[4] року та у лютому 2020[5].

Президент Італії перебував в Україні у 1996 році з державним візим та у 1999 році з робочим.

Прем'єр-міністр Італії відвідував Україну в рамках головування Італії в ЄС в жовтні 2003 року та у березні 2015 року з двостороннім візитом[6].

У березні 2012 року заступники міністрів закордонних справ у Римі провели двосторонні політичні консультації, а у червні Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко зустрівся у Трієсті зі заступником Міністра закордонних справ Італії М. Дассу, зустріч проходила у межах засідання міністрів закордонних справ держав-членів ЦЄІ[1]

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман з Міністром закордонних справ Італії Анджеліно Альфано

Економічні зв'язки[ред. | ред. код]

У 2018 році Італія увійшла до десятки основних торговельних партнерів України серед країн світу за обсягом торгівлі товарами. У 2018 році експорт товарів та послуг до Італії становив 2628,8 млн доларів США (на 6,4% більше у порівнянні з попереднім роком), а імпорт італійських товарів становив 1982 млн Доларів США (на 23,6% більше). Позитивне для України сальдо становило 728,9 млн. дол. США.

Загальний обсяг товарообігу між Італією та Україною у 2018 році становив 4,6 млрд. Доларів США[7].

Основними товарами українського експорту в Італію є чорні метали, вироби з чорних металів, зернові культури, рослинна олія, глини, деревина і вироби з деревини, насіння і плоди олійних культур, макуха, шкури і шкіра, взуття.

Основними товарами імпорту в Україну є устаткування, машини, палива мінеральні, обладнання, механізми, електричні машини, пластмаси, транспортні засоби, вина, вермути, лікарські засоби, вироби з чорних металів, зчитувальна техніка (лазери), контрольно-вимірювальні прилади тощо, тютюн.

Станом на 1 жовтня 2019 року обсяг прямих інвестицій з Італії в економіку України становив 251,0 млн. дол. США, що становить 0,7% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну.[8].

Розвитку економічних відносин між країнами сприяють міжнародні торговельні організації, такі як Торгово-промислова палата Італії в Україні[9]. Метою організації є підтримка процесу інтернаціоналізації українських та італійських підприємств.

Гуманітарні зв'язки[ред. | ред. код]

Співпраця між Україною й Італією у гуманітаній сфері визначається «Угодою про співробітництво в галузі освіти, культури і науки» від 11 листопада 1997 року. Станом на 2013 рік українські та італійські науково-дослідні установи та університети уклали 48 угод, що регулюють співпрацю у різних облястях науки.

В Італії також влаштовуються Дні України в Римі, Фестиваль української народної творчості «Гілка калини», щоберезня святкуються Шевченківські дні у Римі, а Дня матері щотравеня[10].

У квітні 2020 Український президент доручив відправити до Італії гуманітарну допомогу для допомоги в боротьбі з пандемією COVID-19. До країни була відправлена бригада українських медиків та засоби для дезінфекції[11].

Культурні і торгові зв’язки[ред. | ред. код]

Поступово культурні зв’язки між Україною та Італією стають більш міцними. У 2012 році Торгово-Промисловою Палатою Італії в Україні (ТПП Італії) були започатковані «Дні Італії в Україні». Захід вже став традиційним і він організовується щорічно. У 2012 році в рамках проекту пройшли виставки картин італійських сучасних художників у місті Львові та Києві. Після їх завершення відбулася благодійна передача 30 полотен п’ятнадцятьох художників з Італії Львівській національній картинній галереї мистецтв. Свої роботи Вітторіо Варре, Андреа Болтро, Мауріціо Стелла, Марія Крістіна Конті, Сільвано Д’Орсі, Марія Джоя Дал’Альйо, Анжело ді Томмазо, Роберто Гвадалупі, Федеріко Ерранте, Роберто Феррарі, Чіріо Палумбо, Роберто Бергонцо, Стефано Пулео, Антоніо Сгарбосса, Родольфо Тонін та Антоніо Згарбосса передали безкоштовно, для проведення постійної експозиції італійського сучасного мистецтва у приміщенні Львівської Національної галереї (м. Львів, вул. Стефаника, 3).

У 2013 році під час проведення «Днів Італії в Україні» у Києві відбулась масштабна виставка «Усього найкращого, що є в Італії» - продуктів харчування, ювелірних виробів, дизайну. У 2014 році захід отримав своє продовження. До України завітали найкращі виробники італійських продуктів, які провели ряд навчальних семінарів та дегустацій для представників мереж ресторанів та готелів.

Діаспора[ред. | ред. код]

Українці в Італії[ред. | ред. код]

Переважно трудові мігранти останніх часів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]