Яхмос (син Ібани)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яхмос
Necheb Felsengrab Ahmose 04 c.jpg
Народився 16 століття до н. е.
Ель-Каб, Асуан, Єгипет
Помер 15 століття до н. е.
Діяльність письменник
Посада Фараон
Військове звання Адмірал
Яхмос (син Ібани)
Яхмос (син Ібани)
Зображення Яхмеса з його гробниці
 
Народження: XVI ст. до н.е.
Ель-Каб, Єгипет[1]
Смерть: XV ст. до н. е.
район Месопотамії[2]
Батько: Ібана
Нагороди: сім разів отримував «золото за хоробрість»[3]

Медіафайли у Вікісховищі?

Яхмес, син Ібани (адмірал Яхмос) — давньоєгипетський вельможа, член династії номархів Нехена (сучасний Ель-Каб). Яхмес відомий тим, що в його гробниці був знайдений напис, який повідомляє про подвиги цього номарха під час фараона Яхмоса I, цей напис містив важливі свідчення про історичні події в часи цього фараона. Майже все, що відомо про цього номарха, вчені дізнались з гробниці Яхмеса[4][5].

Сім'я[ред. | ред. код]

Рід Яхмеса був достатньо багатий і походив з XIII династії. Батько Яхмеса займав посаду командуючого флотом[3]. Згідно з написами на стіні гробниці Яхмеса, він був «офіцером за царя Секененра»[1].

Життя[ред. | ред. код]

Яхмес, син Ібани був вельможею нома Нехен. Згідно з написом в його гробниці, він ще юнаком служив на бойовому єгипетському кораблі «Телець». Потім[4], незабаром після його одруження[6], Яхмеса перевели у північний флот, під час облоги Аваріса він бився в лавах піхоти поблизу царя. Потім його перевели на корабель «Сяючий в Мемфісі», і він брав участь у битвах на озерах і каналах навколо Аваріса[4]. Яхмес згадує численні нагороди, якими обсипав його цар за вбивство і полон ворогів під час захоплення Аваріса: нагороди складались зі своєрідного давньоєгипетського ордена — «золота хоробрості» — і захоплених ним полонених, відданих йому в рабство[1][5]. Після захоплення Аваріса Яхмес взяв участь у захопленні Палестини, він особисто взяв участь у захопленні міста гіксосів Шарухена[4]. Після цього Яхмес взяв участь у низці кампаній Яхмоса I проти Куша (сучасна Нубія)[5] (а також в погромі Тетіана і ще одного бунтівника). За участь в цих кампаніях Яхмес також отримав безліч нагород[7]. Останній похід за участі Яхмеса був здійснений вже під час правління фараона Тутмоса I, це був азійський похід, який закінчився тим, що єгиптяни дійшли до Євфрата і розпочали бій. Згідно зі спогадами Яхмеса, цього разу він був сам командувачем у битві. Незабаром після цієї битви Яхмес помер[2].

Значення для єгиптології[ред. | ред. код]

Автобіографічний напис у гробниці Яхмеса мав величезне значення для єгиптології, завдяки ньому єгиптологам стало відомо про те, як були остаточно розбиті і вигнані гіксоси, а також про завоювання Яхмосом I Палестини і Куша[5]. Також завдяки похвальбам Яхмеса про земельні наділи, які подарував йому фараон, єгиптологам стало відомо що Яхмос I у внутрішній політиці заохочував номархів, даруючи їм земельні наділи і таким чином утримуючи їх вірність[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Тураев, 1935, Гіксоси
  2. а б Тураев, 1935, Расцвет Египта при первых царях XVIII династии
  3. а б Эрман, 2013
  4. а б в г Тураев, 1935, Гиксосы
  5. а б в г д Егорова, Любовь. Яхмос I. XVIII династия, Новое царство. Древний мир. Архів оригіналу за 2014-11-20. Процитовано 2015-04-19.  Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Яхмос» визначена кілька разів з різним вмістом Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Яхмос» визначена кілька разів з різним вмістом Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Яхмос» визначена кілька разів з різним вмістом Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Яхмос» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. Мертц, 2013
  7. Мюррей, 2009, с. 54-55

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тураєв Борис Олександрович. История Древнего Востока / Под редакцией Струве В. В. и Снегирева И. Л.. — Л.: Социально-экономическое, 1935. — Т. 1. — 340 с.
  • Барбара Мерц. Древний Египет. Храмы, гробницы, иероглифы. — Litres, 2013. — ISBN 5457029328.
  • Маргарет Мюррей. Величие Древнего египта. — Москва: ЗАО Центрполиграф, 2009. — 319 с. — ISBN 978-5-9524-44829.
  • Адольф Ерман. Государство, армия и общество Древнего Египта. — Litres, 2013. — ISBN 9785457029286.