Франц Беке

Франц Беке
Franz Bäke
Народження	28 лютого 1898(1898-02-28) Зіннталь, Гессен
Смерть	12 грудня 1978(1978-12-12) (80 років) Гаген, Північний Рейн-Вестфалія автомобільна аварія
Поховання	Гаґен
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота, танкові війська
Роки служби	1915–1919 1937-1945
Член	Germania zu Würzburgd
Звання	Генерал-майор
Формування	6-та танкова дивізія 13-та танкова дивізія Панцергренадерська дивізія «Фельдхернхалле»
Командування	Танкова дивізія «Фельдхернхалле 2»
Війни / битви	Перша світова війна: Західний фронт Окупація Судетів Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія (1939) Західний фронт Французька кампанія (1940) Східний фронт Операція «Барбаросса» Блокада Ленінграда Операція «Тайфун» Операція «Блау» Сталінградська битва Операція «Вінтергевіттер» Третя битва за Харків Операція «Цитадель» Дніпровсько-Карпатська операція Корсунь-Шевченківська операція Проскурівсько-Чернівецька операція Кам'янець-Подільський котел Західний фронт Центрально-Європейська операція
Інше	доктор медичних наук-стоматолог
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Нагрудний знак «За поранення» в золоті Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Нагрудний знак «За танкову атаку»
Франц Беке у Вікісховищі

Франц Беке (нім. Franz Bäke; нар. 28 лютого 1898, Зіннталь, Гессен — пом. 12 грудня 1978, Гаген, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор (1945) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Біографія

Поступив на військову службу добровольцем в травні 1915 року. Воював на Західному фронті в піхоті. Після важкого поранення в листопаді 1916 року переведений в артилерію. У 1918 році отримав ще 2 поранення.

У січні 1919 року звільнений з військової служби, поступив на навчання на медичному факультеті. У першому семестрі перервав навчання і відправився воювати в складі добровольчого корпусу Еппа. Потім завершив медичну освіту, отримав ступінь доктора медицини і відкрив приватну стоматологічну клініку.

У квітні 1937 року знову добровільно вступив на військову службу (у віці 39 років). Закінчив курси підготовки офіцерів, в грудні 1937 року одержав звання лейтенанта резерву (тобто без закінчення військового училища). З січня 1938 року — командир взводу в танковому батальйоні. Брав участь в занятті Судетської області Чехословаччини.

Брав участь у Польській кампанії. З листопада 1939 року - командир роти, старший лейтенант резерву, тобто без закінчення військового училища. Під час Французької кампанії був двічі поранений (залишився в строю). З 22 червня 1941 гауптман Беке брав участь в операції «Барбаросса». Відповідав за ремонт танків в 6-ї танкової дивізії, де і отримав серед товаришів по службі прізвисько «Дантист» не тільки за стоматологічну допомогу, а й за ефективну роботу з відновлення підбитих танків. Німецька система відновлення танків була дуже ефективною на початку війни: не згорілі легкі трофейні чехословацькі танки Pz.35 (t) відновлювалися, ремонтувалися і готувалися до дії в найкоротший термін, через 24 години. Його 6-а танкова дивізія, що наступала в загальному напрямку на Ленінград в жовтні 1941, перекинута в район Вязьми, потім Ржева, в загальному напрямку на Москву. З січня 1942 року — командир 2-го батальйону 11-го танкового полку.

З листопада 1942 року 6-та танкова дивізія (після відпочинку і переозброєння новими танками у Франції в травні-жовтні 1942 року) билась на Сталінградському напрямку. До березня 1943 рокудивізія відступила в район Харкова. З липня 1943 року 6-а танкова дивізія бере участь в Курській битві (на південному фасі Курської дуги). Тут гранатами, які примагнічувались до броні, в нічному бою майор резерву Беке знищив особисто 3 танка. 13 липня Беке був поранений (залишився в строю), 14 липня очолив 11-й танковий полк.

В лютому 1944 року в п'ятиденних боях під Балабанівкою ціною втрати одного «Тигра» бойова група «Беке» вивела з ладу 267 одиниць бронетехніки противника. З 3 липня 1944 року — командир 106-ї танкової бригади «Feldherrnhalle» на Західному фронті.

З березня 1945 року — командир 13-й танковій дивізії. 20 квітня 1945 отримав звання звання генерал-майора резерву. У травні 1945 року Баку прийняв командування так званою танковою дивізією «Feldherrnhalle-2», змішаного формування.

Франц Беке був 13 разів підбитий і одержав 7 поранень.

Після капітуляції Німеччини 8 травня 1945 року Беке зумів відвести залишки своєї дивізії на захід і здатися в американський полон. Відпущений з полону в 1950 році, повернувся до Німеччини і знову став працювати стоматологом. Загинув 12 грудня 1978 року в автомобільній катастрофі в Гагені у віці 80-ти років. Бундесвер надав почесний караул для його похорону.

Нагороди

Військова кар'єра

• 19 травня 1915 — волонтер
• 1919 — віце-фельдфебель

---

• 1 грудня 1937 — лейтенант резерву
• 1 січня 1940 — обер-лейтенант резерву
• 1 травня 1941 — гауптман резерву
• 1 серпня 1942 — майор резерву
• 1 листопада 1943 — оберст-лейтенант резерву
• 1 травня 1944 — оберст резерву
• 1 січня 1945 — оберст
• 20 квітня 1945 — генерал-майор

• Залізний хрест 2-го класу (15 липня 1916)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в золоті
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (26 вересня 1939)
• Залізний хрест 1-го класу (1 червня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (11 січня 1943)
  • дубове листя (№262; 1 серпня 1943)
  • мечі (№49; 21 лютого 1944)
• 3 нарукавних знаки «За знищений танк»
• Нагрудний знак «За танкову атаку»
  • в сріблі
  • 2-го ступеня «25» (1 серпня 1943)
  • 3-го ступеня «50» (16 серпня 1943)
  • 4-го ступеня «75» (5 грудня 1943)
  • в золоті 5-го ступеня «100» (26 квітня 1944)
• Тричі відзначений у Вермахтберіхт (31 січня, 5 жовтня і 6 грудня 1944)

Див. також

• Франц Грісбах
• Курт фон дер Шевалері
• Еріх Дістель
• Макс Заксенхеймер
• Гельмут Пріесс
• Адальберт Шульц
• Фрідріх-Вільгельм фон Меллентін

Література

• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Federl, C., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, Germany, 2000
• Fellgiebel, Walther-Peer, Elite of the Third Reich - The Recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-45: A Reference, Helion & Company Limited, England, 2003
• Williamson, G., Knight’s Cross, Oak-Leaves and Swords Recipients 1941-45, Osprey Publishing Ltd., Great Britain, 2005
• Breyette, T.W. & Bender, R.J., Tank Killers – History of the Tank Destruction Badge, R. James Bender Publishing, U.S.A., 2000
• Helden der Wehrmacht II, Sammelband (Miscellany), FZ-Verlag GmbH, München, Deutschland, 2003

• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
• Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.

Посилання

• Bäke, Dr. Franz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 26 лютого 2014. (нім.)
• 49. Schwerterträger Dr. med. dent. Franz Bäke. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 26 лютого 2014. (нім.)
• Generalmajor Dr.med.dent. Franz Bäke. на geocities.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 26 лютого 2014. (англ.)
• Bäke, Franz — нагороди генерал-майора Беке (англ.)
• Dr. Franz Bäke(нім.)
• Schwere Panzerregiment Bäke
• Dr.Franz Bäke (February 28, 1898 — December 12, 1978)
• Bäke, dr. Franz Fritz August^{[недоступне посилання з липня 2019]}