Клячківський Дмитро Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:53, 18 лютого 2022, створена Долинський (обговорення | внесок) (Скасовано останнє редагування (185.135.121.41) і відновлено версію 34339972 Долинський: Вандалізм)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 18 лютого 2022, заснована на цій версії.
Дмитро-Роман Клячківський
 Полковник
Загальна інформація
Народження4 листопада 1911(1911-11-04)
Збараж, нині Тернопільської області
Смерть12 лютого 1945(1945-02-12) (33 роки)
біля Оржівських хуторів, Рівненщина
Alma MaterСтаниславівська українська гімназія
Псевдо«Блонд», «Охрім», «Роман», «Клим Савур», «Білаш», «Панас Мосур», «Омелян Кримський»
Військова служба
Роки служби1942–1945
Приналежність Українська держава (1941)
Війни / битвиДруга світова війна
Командування
УПА-Північ
Нагороди та відзнаки
Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 класу
Кавалер Золотого Хреста заслуги Першого класу
Кавалер Золотого Хреста заслуги Першого класу
CMNS: Клячківський Дмитро Семенович у Вікісховищі

Дмитро́-Рома́н Семе́нович Клячкі́вський (псевдо: «Блонд», «Охрім», «Роман», «Клим Савур», «Білаш», «Панас Мосур», «Омелян Кримський» та інші) (4 листопада 1911, м. Збараж — 12 лютого 1945, між селами Оржівські хутори та Суськ Рівненщини) — Провідник ОУН м. Львова (друга полов. 1941), Крайовий Провідник ОУН ПЗУЗ (01.1942—02.1945); організатор і перший командир УПА на Волині (05.1943—11.1943), командир УПА-Північ (11.1943—02.1945), член ГВШ УПА. Полковник УПА (посмертно)[1][2][3].

Лицар Золотого Хреста Заслуги (1952, посмертно) та Золотого Хреста бойової заслуги 1-го класу (посмертно).

Життєпис

Юні роки

Народився 4 листопада 1911 року в місті Збаражі (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільської області, Україна). Син бідних селян, за іншими даними — син банківського клерка.[4] Закінчив Українську Станиславівську гімназію (1932) і торгові курси у Львові (1933), студент юридичного факультету Львівського університету, член ОУН, служив у польській армії (1934—1935). Працював у «Народній торгівлі» у Станиславові в 1934 році.

У жовтні 1937 р. був заарештований польською поліцією, деякий час перебував в ув'язненні. Згодом член Управи спортової організації «Сокіл» у Збаражі у 1938 році.

Перша радянська окупація Західної України (09.1939—06.1941)

Репресії в Західній Україні після вересня 1939 року спонукали до розширення бази націоналістичного підпілля, яке протистояло чекістам. Репресії НКВС були скеровані насамперед проти «соціально ворожих елементів» з числа заможних верств населення та учасників національно-політичних об'єднань (у вересні—грудні 1939-го до судів передали 10,2 тисячі справ).

В цей період Клячківський був обласним провідником «Юнацтва» ОУН Станіславівщини (1939—1941), де займався організаційною роботою серед молоді під псевдом «Блонд».

Був заарештований енкаведистами 10 вересня 1940 в Долині, але його не змусили визнати причетність до ОУН і здати інформацію про інших учасників підпілля.

А в січні 1941 у Львові відбувся Процес 59-ти. За констатацією чекістів

«Більшість засуджених, як на попередньому, так і на судовому слідстві визнавали себе винними і не каялися, навпаки, заявляли в суді, що вони були і залишаються непримиренними ворогами совєтської влади. І в подальшому, якщо буде така можливість, за будь-яких умов вестимуть боротьбу проти совєтської влади».

19 осіб засудили до вищої міри покарання, 34 осіб — до 10 років ув'язнення, 14 осіб — до різних строків позбавлення волі. Клячківський був засуджений до смертної кари, яка була замінена на 10 років тюремного ув'язнення. На початку липня 1941 року він зумів втекти з Бердичівської тюрми.

Друга світова війна

Оцінка ситуації Проводом ОУН і програма дій

Керівництво ОУН Степана Бандери спочатку відкидало можливість створення власних мілітарних структур, засуджувало «партизанку» як спосіб діяльності і вважало, що необхідно чекати на обопільне виснаження Німеччини та СРСР.

Наприкінці вересня — на початку жовтня 1941 біля Львова відбулася І-ша Конференція керівників ОУН(б), в якій узяло участь близько 15 провідників організації, включаючи шефа СБ Миколи Арсенича. На ній було вирішено перевести більшу частину кадрів до підпілля, не вступати у відкритий конфлікт із нацистами для збереження сил та подальшої політичної боротьби за самостійну українську державу, створювати легальну мережу в адміністративних, громадських та культурно-освітніх установах, розгортати антигітлерівську та антисовєтську пропаганду, готувати військові кадри та вести збір зброї.

Але у квітні 1942 року на ІІ-й Конференції ОУН(б) під Львовом, було прийнято рішення про створення власних «військових сил». За вказівкою проводу ОУН(Б) почали формуватися «групи самооборони» (боївки) за схемою: «кущ» (3 села, 15—45 учасників) — повітова сотня — курінь (3—4 сотні). До середини літа на Волині боївки нараховували до 600 озброєних учасників.

Клячківський — перший командир УПА

У другій половині 1941 року — Провідник ОУН м. Львова, під псевдо «Охрім» Крайовий Провідник ОУН ПЗУЗ (01.1942—02.1945); член Проводу ОУН, організатор і перший командир УПА на Волині (05.1943—11.1943).

Крайовий командир УПА-Північ (11.1943-02.1945). Член ГВШ УПА. Майор (22.01.1944), полковник УПА (посмертно).

З лютого по серпень 1944 Дмитро Клячківський перебував на німецькій частині за лінією фронту, тому керував усім повстанським рухом краю Яків Бусел («Галина»), як заступник провідника ОУН і заступник командира УПА-Північ .

Відіграв значну роль в організації та розбудові відділів УПА на Поліссі і Волині. Займався розробкою тактики боротьби з гітлерівцями, формуванням кінних підрозділів УПА, організацією самооборони.

Спогад командира УПА «Вороного» про «Клима Савура»:

«В перших днях травня 1943 року в с. Дермань – Залужжя прибув командир УПА-Північ Клим Савур. Завжди від нього била рішучість, безкомпромісність, сила волі. Сам був невисокий, блондин, лице продовгасте, а погляд очей мав якийсь особливий, незвичайний, яким пронизував людину наскрізь, заглядав у душу. Був дуже інтелігентний і скромний. З природи не говорив багато, більше слухав. Голос мав чистий, металевий. Було під час квартирування любив співати або підтягувати за повстанцями.»
[5]

12 лютого 1945 року загинув у бою з переважаючими силами НКВС біля Оржівських хуторів Клеванського району на Рівненщині.

Вдалося встановити, що мужньо захищали свого командира Богдан Куницький — друг Клима Савура з довоєнного підпілля і «Орлик» (Михайло Колосюк) з хутора Адамків[6]. Ймовірно, похований у Рівному[7].

Нагороди

  • Згідно з Постановою УГВР від 8.02.1946 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/46 від 15.02.1946 р. полковник УПА, командир УПА-Північ Дмитро Клячківський – «Охрім» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
  • Згідно з Постановою УГВР від 11.10.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 5/52 від 12.10.1952 р. полковник УПА, командир УПА-Північ Дмитро Клячківський – «Клим Савур» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

Файл:Пам'ятник Климу Савуру в Збаражі на Тернопіллі.jpg
Пам'ятник Климу Савуру (Збараж)
Пам'ятник Климу Савуру у Рівному
  • Посмертно іменований УГВР полковником УПА.
  • 9 липня 1995 року на батьківщині Дмитра Клячківського у місті Збаражі йому було встановлено пам'ятник. У зборі коштів на пам'ятник найбільшу активність проявив Іван Додик, а також єпископ Австралії, Нової Зеландії і всієї Океанії, уродженець Збаража Кир Іван Прашко. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Мельник та архітектор Василь Скочеляс.
  • Ще один пам'ятник було встановлено у місті Рівному на вулиці Соборній, 16.
  • На місці смерті в урочищі Лісничівка, поблизу селища Оржів на Рівненщині встановлено пам'ятний знак.
Пам'ятний хрест Климу Савуру (Оржів)
  • У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Дмитро Клячківський.
  • На честь нього також названий 83 курінь УПЮ імені Клима Савура.
  • 24.08.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Золота Слобода Козівського р-ну Тернопільської обл. Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 026) та Золотий хрест заслуги УПА (№ 025) передані Дмитрові Бутору, племіннику Дмитра Клячківського – «Клима Савура».
  • На його честь («Клима Савура») названі вулиці в наступних містах та селах:
    • Луцьк,
    • Збараж
    • Тернопіль
    • Рівне
    • Стрий
    • с. Корост (Рівненська область)

У літературі

  • Дмитро Клячківський під псевдо «Клим Савур» і «Охрім» є одним з героїв роману «Білий Кречет» та «Боривітри» трилогії «Кров свята» Володимира Шовкошитного.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Збараж: події, дати, імена: рекомендаційний бібліографічний посібник [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.] / уклад.: В. Радовська, Н. Сенчишин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. — 80 с. — ISBN 978-966-07-2423-5.
  2. ↑ Клячківський Дмитро (Клим Савур) (1910—1945)
  3. ↑ Верифікація старшинських ступенів УПА
  4. ↑ Клячківський Дмитро, «Клим Савур». Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 8 серпня 2010.
  5. ↑ Газета «Волинь», № 1100, 24 листопада 2012
  6. ↑ Ігор Гошовський, «Нове про загибель Клима Савура», Газета «СВОБОДА», № 15, 9 квітня 2004
  7. ↑ Олещук І., Ханас М. Клячківський Дмитро-Роман Семенович… — С. 92.

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клячківський_Дмитро_Семенович&oldid=34681673