Вальтер Новотни

Вальтер Новотни
Walter Nowotny
Прізвисько	«Nowi», «Tiger of Wolchowstroj»
Народження	7 грудня 1920; Ґмюнд, Австрія
Смерть	8 листопада 1944 (23 роки); Брамше, Німеччина; загиблий у бою
Поховання	Віденський центральний цвинтар
Країна	Австрія
Рід військ	Люфтваффе
Роки служби	1939–1944
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Звання	майор
Війни / битви	Друга світова війна
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач	Почесний Кубок Люфтваффе
	Вальтер Новотни у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новотний.

Вальтер Новотни (нім. Walter «Nowi» Nowotny; 7 грудня 1920 — 8 листопада 1944) — німецький льотчик-ас часів Другої світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Вальтер Новотни 7 грудня 1920 року в місті Ґмюнд (Австрія). Молодший із трьох синів у сім'ї залізничного службовця.

Із всіх пілотів-австрійців, що служили в роки Другої світової війни в Люфтваффе він був найвідомішим. За кількістю підтверджених перемог в повітряних боях (258) він знаходиться на п'ятому місці в списку найкращих асів в історії світової авіації.

Австрійські пілоти Люфтваффе поділялись на дві основні групи. В першу входили пілоти, що вже служили в березні 1938 року у ВПС Австрії. Друга група складалась із молодих пілотів, що почали службу після 1938 року, коли Австрія об'єдналась з Німеччиною.

Саме до останньої належав вісімнадцятирічний Вальтер Новотни. Він записався добровольцем в Люфтваффе через чотири тижні після початку Другої світової війни. Вальтер хотів стати пілотом пікіруючого бомбардувальника Stuka, але досвідчений пілот-інструктор розпізнав в юнакові унікальний талант винищувача. За його рекомендацією Новотни направили у відповідну авіашколу.

Навчання[ред. | ред. код]

Першим місцем служби новоспеченого пілота-винищувача була навчальна частина, розміщена в Мерсебурзі. Але тут Новотни затримався ненадовго. Через два тижні (1 грудня 1940) його перевели в 54-ту винищувальну ескадру. Цей підрозділ, відоме «Зелене серце», став на наступні три роки для Новотни рідним домом. Саме там він з невідомого пілота перетворився в одного з найуславленіших асів Люфтваффе.

Спочатку його направили у власне навчальне крило 54-ї ескадри, де новачків готували до подальшої служби. В програму навчання входили «дитячі» польоти над тихими секторами вдалині від основних бойових дій. Наприклад, після німецького вторгнення в СРСР ескадрилья Новотни патрулювала Балтійське узбережжя, в той час як основні сили ескадри активно підтримували просування наземних військ до Ленінграда.

Перші перемоги[ред. | ред. код]

Саме під час одного з таких патрульних польотів 19 липня 1941 року лейтенант Новотни відкрив рахунок своїм перемогам. В той день він збив одразу три біплани І-153. Але при цьому і сам пілот виконав вимушену посадку на воду. Він три доби провів у надувній рятувальній шлюпці, доки, ледве живий не вибрався на естонський берег.

Як і більшість військових пілотів, Новотни був забобонним. Він завжди вилітав на бойові завдання в одних і тих же штанях, в котрих провів три дні в відкритому морі, скоро ці штани отримали таку ж славу, як і сам Новотни.

Протягом наступних 12-ти місяців рахунок здобутих ним перемог поступово збільшувався. Він перевалив за півсотню, коли 2 серпня 1942 року Новотни збив одразу сім літаків ворога. За це винищувач був нагороджений Лицарським хрестом. В березні того ж року крило розформували, і Вальтер Новотни став пілотом воюючої на Ленінградському фронті 1-ї групи 54-ї винищувальної ескадри.

25 жовтня 1942 року Новотни призначили командиром 1-ї ескадрильї І./JG 54. На початку 1943 року «Зелені серця» пересіли з Bf 109 на новий винищувач Fw 190. Саме на обладнаному радіальним двигуном Focke-Wulf Новотни досяг найвизначніших успіхів. Беспрецедентну серію перемог він відкрив 5 червня 1943 року, коли збив сотий літак ворога.

Новотни літав з трьома постійними партнерами. Про його квартет розповідали легенди. Поява Новотни в повітрі означала майже неминучу смерть ворога.

Незабаром пілот став командиром 1-ї групи JG 54 і всього за чотири місяці додав на свій рахунок ще 150 перемог. Першим з німецьких пілотів він отримав 250 перемог. 23 вересня 1943 року Новотни з рук Гітлера отримав Дубове листя (за 189 перемог) і Мечі (за 218 перемог) до Лицарського Хреста.

Після цього начальство вирішило, що життя гауптмана Новотни надто цінне, щоб ризикувати, і відправило його керувати навчальним підрозділом на південний захід Франції. Сім місяців (з лютого по вересень 1944 року) пілот провів у тихому місці біля підніжжя Піренеїв.

Але ситуація на фронті швидко погіршилася, і 20 вересня 1944 року Новотни направили в спеціальну команду, що складалася з двох ескадрилей, озброєних небувалими літаками — реактивними винищувачами Messerschmitt Me 262. Однак ситуація в небі над Німеччиною була зовсім іншою, ніж рік тому над Росією. Пілоти-союзники навчилися воювати.

Останній політ[ред. | ред. код]

Під час свого першого бойового вильоту майор Вальтер Новотни отримав завдання перехопити в умовах низької хмарності з'єднання американських бомбардувальників В-24 Liberator. Обставини бою так і залишились незрозумілими, на землі лиш чули кулеметні постріли, а по радіо був отриманий сигнал про загоряння двигуна. Після цього всі побачили круто пікуючий літак Новотни. Він упав за п'ять кілометрів від міста Ахмер. Пілот помер.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагрудний знак пілота
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Почесний Кубок Люфтваффе
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Авіаційна планка винищувача в золоті з планкою «400»
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія)
Почесний знак фінських ВПС
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Золотий почесний знак Гітлер'югенду
Німецький хрест в золоті (21 серпня 1942)
6 разів відзначений у Вермахтберіхт
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Почесне кільце міста Відня (січень 1944) — нагороджений Гансом Блашке.
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям, мечами і діамантами
- Лицарський хрест (4 вересня 1942)
- Дубове листя (№293; 5 вересня 1943)
- Мечі (№37; 22 вересня 1943)
- Діаманти (№8; 19 жовтня 1943)

Галерея[ред. | ред. код]

Зліва направо: Гартманн Грассер, Новотни, Гюнтер Ралль, принц Генріх цу Зайн-Віттгенштайн і Ніколаус фон Белов (Растенбург; 22 вересня 1943).
Адольф Гітлер вручає Новотни діаманти до Лицарського хреста (19 жовтня 1943).

Посилання[ред. | ред. код]

Біографія [Архівовано 17 червня 2008 у Wayback Machine.](нім.)

Література[ред. | ред. код]

Werner Held: Der Jagdflieger Walter Nowotny: Bilder und Dokumente, Motorbuch-Verlag, ISBN 9783879439799
Walter Nowotny. Tiger vom Wolchowstroj. Fliegerwunder aus Österreich, Druffel, 1957, ISBN 9783806106206
Günter Fraschka: Mit Schwertern und Brillanten, Limes-Verlag, 7. Auflage, 1977, ISBN 3809021229