Економіка Мадагаскару
| Економіка Мадагаскару | |
|---|---|
 Антананаріву — фінансовий та політичний центр країни | |
| Валюта | 1 Малагасійський аріарі = 5 іраймбіланья |
| Фінансовий рік | Календарний рік |
| Організації | ВТО, АС |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $39,85 млрд. (2017) |
| Зростання ВВП | ▲ 4,2 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $1,600 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 24 %, промисловість 19,5 % послуги: 56,4 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 8,3 % (2017) |
| Населення поза межею бідності |
70,7 % (2012) |
| Робоча сила | 13,4 млн. (2017) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство: 50 % промисловість: 1,9 % та послуги: 48,1 % (2014) |
| Безробіття | 1,8 % (2017) |
| Галузі виробництва | переробка м'яса, морепродукти, мило, пиво, шкіра, цукор, текстиль, скляний посуд, цемент, папір, нафта, туризм, видобуток корисних копалин |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $2,29 млрд. (2017) |
| Експортні товари | кава, ваніль, молюски, цукор, бавовняна тканина, одяг, хроміти, нафтопродукти, дорогоцінне каміння, ільменіт, кобальт, нікель (2017) |
| Партнери |
 Франція 24,8 % США 16,5 % КНР 6,7 % Німеччина 6,5 % Японія 6 % Нідерланди 4,7 % (2017) |
| Імпорт | $2,738 млрд. (2017) |
| Імпортні товари | машини та обладнання, нафта, товари народного споживання, продовольство |
| Партнери |
КНР 18,7 % Індія 9,3 % Франція 6,4 % ПАР 5,6 % ОАЕ 5,3 %(2017) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $4,089 млрд. (2017) |
| Доходи | $1,828 млрд. (2017) |
| Витрати | $2,136 млрд. (2017) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Мадагаскар — головним чином аграрна країна. Основні галузі промисловості: харчова, текстильна, взуттєва, цементна, паперова, нафтова, туризм. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський. У країні 18 морських портів, найбільший — Туамасіна (понад 45 % вантажообігу). Антананаріву має міжнародне летовище.
Історія[ред. | ред. код]
За показником ВВП на душу населення Мадагаскар відносять до числа найбідніших країн світу. Економічний розвиток цієї держави характеризувався скромними темпами зростання протягом першого десятиріччя незалежного розвитку (1960–1970), за яким пішли застій і розвал господарства. Економіка, зростання якої припинилося до 1975, була зруйнована внаслідок введення урядом соціалістичних методів господарювання. Була здійснена націоналізація великих іноземних підприємств і введений державний контроль над виробництвом, що привело до скорочення обсягів імпорту, обмеження операцій з іноземною валютою і державного регулювання цін і прибутків, різкого падіння виробництва, що продовжувалося до 1985. Потім протягом декількох років проводилася політика економічної лібералізації, внаслідок чого настала стабілізація і навіть сталося пожвавлення економіки. У 1991 повсюдні страйки і бездіяльність влади більш ніж на рік припинили економічний розвиток. Політичне безладдя відстрочили прийняття важливих урядових ініціатив, проведення переговорів з МВФ, Всесвітнім банком, урядами іноземних держав і приватними інвесторами та отримання економічної допомоги. Зусилля по економічному відродженню країни стримувалися також через падіння цін і загострення конкуренції на світових ринках кави і ванілі, зростання корупції і руйнування інфраструктури, що продовжувалося. Тільки в кінці 1990-х років МВФ і Всесвітній банк надали Мадагаскару фінансову допомогу.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 3,4 млрд. Темп зростання ВВП — 3,9 %. ВВП на душу населення — $ 238. Прямі закордонні інвестиції — $ 21 млн. Імпорт — $ 1,1 млрд (г.ч. Франція — 39,4 %; Гонконґ — 5,5; Японія — 4,7 %; Китай — 4,4 %; Сінгапур — 4 %). Експорт — $ 652,2 млн (г.ч. Франція — 39,5 %; США — 9,4 %; Німеччина — 8,3 %; Японія — 5,7 %; Велика Британія — 5,5 %). На частку кави, ванілі в кінці ХХ ст. припадає бл. 70 % експорту. У імпорті переважають машини і обладнання (35 %), нафта і нафтопродукти (20 %).
Сільське господарство[ред. | ред. код]
Сільське господарство, включаючи рибальство і лісову промисловість, становить на межі ХХ-XXI ст. основу економіки Мадагаскару. Воно забезпечує майже 40 % ВВП і 70 % всіх експортних надходжень. Площа земель, що обробляються бл. 5 % території країни, з них половину займають посіви рису — основи харчового раціону малагасійців (за споживанням рису на душу населення країна займає 1-е місце у світі). Важливу роль відіграє виробництво експортних культур (1995, тис. т): кава (80), ваніль (2,8), гвоздика (7), сизаль (20), цукрова тростина (2000), тютюн (4). За експортом ванілі Мадагаскар втримує 1-е місце у світі. Основні споживчі культури — рис (збір 2,6 млн т в 1995), маніок (2,3 млн т), кукурудза (180 тис. т), арахіс (30 тис. т), а також ямс, батат, сорго, олійний, банани. Розвинене пасовищне тваринництво. У прибережних водах добувають рибу і інші морепродукти.
Промисловість[ред. | ред. код]
Промисловість Мадагаскару слабко розвинена. У 1995 частка промислового виробництва становила 13 % ВВП. Переважають дрібні і середні підприємства, де зайнято 70 % промислових робітників.
Видобувається ряд мінералів. Обробна промисловість представлена підприємствами з переробки сільськогосподарської сировини: бавовняними, взуттєвими, харчовими, тютюновими. Крім того, є скляні, цементні і паперові комбінати, нафтопереробний завод і підприємство по збиранню автомобілів. Щорічно виробляється 430 млн кВт·год електроенергії на невеликих ТЕС і ГЕС.
Див. також[ред. | ред. код]
- Корисні копалини Мадагаскару
- Геологія Мадагаскару
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Мадагаскару
- Гірнича промисловість Мадагаскару
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- MBendi Madagascar overview
- Why is Madagascar so poor? [Архівовано 22 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Business in Madagascar
| |||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.