Шнирів
| село Шнирів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Золочівський |
| Тер. громада | Бродівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040010500081760 |
| Облікова картка | облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Населення | 514 |
| Площа | 1,091 км² |
| Густота населення | 471,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80620[1] |
| Телефонний код | +380 3266 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°10′48″ пн. ш. 25°10′19″ сх. д. / 50.18000° пн. ш. 25.17194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
211 м[2] |
| Відстань до обласного центру |
115 км |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Броди |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80620, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Шнирів[3] |
| Сільський голова | Іванів Андрій Михайлович[3] |
| Карта | |
  Шнирів | |
 Шнирів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шни́рів — село в Україні, Золочівському районі Львівської області. Відстань до центру громади становить 15 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 15 км.
Село було центром Шнирівської сільської ради, якій були підпорядковані села Шнирів, Білявці, Бовдури, Клекотів.[3] Населення становить 514 осіб.
Село Шнирів засноване 1545 року. Перша згадка датується 1546 роком, а в документі «Уточнення кордонів між Польщею і Великим Князівством Литовським» згадане як Шнерево.[4]
У 1856 році від епідемії холери у селі померло багато людей. Під час першої світової війни через своє близьке розташування до лінії фронту село було знищене, будинки зруйновані, а місцеве населення евакуйвано вглиб Австро-Угорщини, а також багато втекло на територію сусідньої Російської імперії. На початку німецько-радянської війни в околицях Шнирева точилися запеклі бої між радянськими та німецькими військами. У березні 1944 року в селі перебував штаб з'єднання партизанських загонів під командуванням Михайла Наумова.
У повоєнний час в Шниреві споруджено 225 житлових будинків, а також діяли восьмирічна школа, клуб та бібліотека. У 1960-х роках тут знаходилася контора місцевого колгоспу «Дружба». Основним напрямом діяльності колгоспу було вирощування зернових та технічних культур (хміль, цукрові буряки, льон-довгунець), а також молочне тваринництво. Крім того, за колгоспом були закріплені млин та дві пилорами. На території сільської ради працювала цегельня.[5]
У Шнирівській загальноосвітній школі діє історико-краєзнавчий музей історії села.[6]
За часів Австро-Угорщини протягом 1912-1913 років для лісовозів була споруджена 39-кілометрова вузькоколійна залізниця Броди — Шнирів. Під час бойових дій першої світової війни російські та австрійські вояки влітку 1915 року розібрали 31 кілометр колії. Після 1919 року 18 км колії, шириною 60 см, було відбудовано. На вузькоколійці працювали танк-паровози 1913 року випуску, захоплені у 1915 році російськими військами у німців.[7]
- Народилися
- Василь Ящун (1915 — 2001) — вчений-славіст, перекладач, професор Пітсбурзького університету (США);
- Петро Федун — «Полтава» — (24 лютого 1919 — 23 грудня 1951) — один з провідних ідеологів та публіцистів, керівник Головного осередку пропаганди Проводу ОУН, заступник Голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради, начальник політвиховного відділу Головного військового штабу УПА, редактор та автор багатьох підпільних публікацій. Лицар Срібного Хреста Заслуги (1947);
- Євген Лисик (1930-1991) — художник-сценарист;
- Андрій Скварук (нар. 1967) — український спортсмен, метальник молота.
- Дерев'яна церква Вознесіння Господнього з дзвіницею, споруджена у 1765 році. Пізніше добудували бокові рамена та розширили бабинець. Була відновлена у 1930 році. У міжвоєнний період перебувала під патронатом банкової спілки Вільгельма Шмідта. Нині належить ПЦУ.[8]
- Козацька могила (XVII століття), розташована на пагорбі, посеред поля при в'їзді до села з боку Клекотова. У Берестецькій кампанії Адам Хмелецький брав участь на посаді паволоцького наказного полковника. Як засвідчують документи, біля села Шнирів 10 червня 1651 року відбувся бій між козацько-татарським загоном під командуванням Хмелецького і польським загоном, який очолював реєстровий сотник Ясько Ясноборський.[9] Місце бою занесено до державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також є Пам'ятка історії Бродівського району № 251.[10] У 1991 році місце увічнене пам’ятним знаком «Славним українським козакам». На місці бою і зараз розташовано декілька давніх поховань XVII століття.
- 2019 року, напередодні свята Покрови, в селі Шнирів урочисто був відкритий пам'ятник видатному землякові Петрові Федуну-Полтаві.[11]
-
Дерев'яна дзвіниця церкви
Вознесіння Господнього -
Козацький цвинтар
на місці бою загону
Адама Хмелецького -
Пам'ятний знак на місці бою загону Адама Хмелецького (1991) -
Козацька могила
(XVII століття) -
Каплиця біля
витоку джерел -
Пам'ятний хрест
загиблим воякам ОУН-УПА
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Прогноз погоди в с. Шнирів. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ а б в Шнирівська сільська рада. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 15 грудня 2018.
- ↑ Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси. — т. 1. — С. 106-107. (рос.)
- ↑ ІМСУ... — С. 170.
- ↑ Бродівський район. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
- ↑ Клапчук В. Вузькоколійки в українських Карпатах кінця XIX — першої третини XX ст. // Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. — Київ : Інститут історії України, 2009. — Т. XVI. — С. 65-74.
- ↑ Шнирів. Церква Вознесіння Господнього (1767). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 1 лютого 2013.
- ↑ Сестрятин: бій, що не забувається. www.radyvyliv.info. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
- ↑ Пам'ятки історії, монументального мистецтва. www.brody-rda.gov.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- ↑ Як відкривали пам'ятник Петру Федуну-Полтаві у його рідному селі Шнирів. trkbrody.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
- Шнирів: погляд крізь віки / В. Макар (упорядник). — Броди, 2006. — С. 132.
- Макар В. Скрижалі історії // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Матеріали ІІ краєзнавчої конференції. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2008. — С. 66-71.
- Шнирів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 170.
- Корчак А. Цвинтарі Бродівського району: загальна інформація щодо вивчення їх історії, скульптури та епіграфіки // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Вип. 5: матеріали шостої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам'яток історії та культури 20 квітня 2012 р / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Гілевич Т., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2012. — С. 81-98.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. (рос.)
- Шнирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
.png){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |