Західна Сахара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Західна Сахара
الصحراء الغربية
Al-Ṣaḥrā' al-Ġarbiyyah
Sáhara Occidental

Прапор Західної Сахари Герб Західної Сахари
Прапор Герб
Розташування Західної Сахари
Столиця нема
Найбільше місто Ель-Аюн
Офіційні мови нема
Державний устрій
Обговорюється  
 - Relinquished by Spain 14 листопада 1975 
Площа
 - Загалом 266 000 км² (77-е)
 - Води (%) незначний
Населення
 - оцінка липень 2005 р. 341 000 (177)
 - Густота 1 3/км² (228-е)
Валюта Марокканський дирхам (MAD)
Часовий пояс UTC (UTC+0)
Коди ISO 3166 MA
Домен інтернету .ma (.eh зарезервовано, але не використовується)
Телефонний код +2122

Західна Сахара (араб. الصحراء الغربية ‎, бербер. Taneẓṛuft Tutrimt, ісп. Sáhara Occidental, колишня Іспанська Сахара) — спірна територія на північному заході Африки, межує на півночі з Марокко, на сході та півдні з Мавританією, на заході омивається Атлантичним океаном;

Площа — 266800 км².

Населення — 513 тис. (2009)

За деякими оцінками, 165 тис. живуть у таборах біженців біля Тіндуфа на південному заході Алжиру.

Столиця Ад-Дакла.

Адм. центр — місто Ель-Аюн (близько 200 тис. жит.), місто з фосфатними розробками в Боу Краа.

Грошова одиниця — дірхем.

Етнічний склад: сахраві (кочові племена); мова — арабська.

Релігія — мусульмани-суніти.

Фактично країна перебуває під управлінням Марокко.

Експорт — фосфати.

Особливості — стіна з електричним захистом довжиною 4 км, що обгороджує розробки фосфатів.

Історія[ред.ред. код]

Цей 1000-кілометровий прибережний район Сахари був оголошений зоною впливу Іспанії в 1884, оскільки він знаходиться напроти Канарських островів; при одержанні незалежності в 1956 Марокко пред'явило права на цю територію, з 1973 усередині Іспанської Сахари виник рух за незалежність (Полісаріо). Коли в 1975 Іспанія відмовилася від території, вона стала керуватися Марокко і Мавританією. Полісаріо виступило проти такого розподілу, оголосило про створення Сахарської Арабської Демократичної Республіки (САДР), що призвело до громадянської війни. Коли Мавританія пішла з контрольованого нею південного сектора, Марокко зайняло його і почало будувати захисні споруди, закінчивши будівництво до 1987. У 1988 Марокко і Фронт Полісаріо прийшли до угоди про припинення вогню і проведення референдуму. Проте час від часу перестрілки продовжувалися. До кінця 1990 70 країн визнали САДР.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Західна Сахара має багаті природні ресурси. Провідне місце серед них займають фосфорити. Перспективні родовища урану, залізної і мідної руд, ртуті, кам'яних солей. Прибережні води багаті на рибу.

Див. також[ред.ред. код]