Нетішин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нетішин
Netishyn Coat.png Neteshin.png
Герб Нетішина Прапор Нетішина
Проспект Незалежності — центральна вісь Нетішина, вересень 2010 року
Проспект Незалежності — центральна вісь Нетішина, вересень 2010 року
Нетішин
Нетішин на мапі України
Нетішин на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Хмельницька область Хмельницька область
Район/міськрада Нетішинська міська рада
Рада Нетішинська міськрада
Код КОАТУУ 6810500000
Перша згадка 1542 рік
Статус міста з 8 серпня 1984 року
Населення 36 844 (01.01.2014) [1]
Площа  — міста: 24,67 км²
 — загальна: 65,92 км²
Густота населення 1 485,69 осіб/км²
Поштові індекси 30100
Телефонний код +380-3842
Координати 50°20′02″ пн. ш. 26°39′02″ сх. д. / 50.333917° пн. ш. 26.65056° сх. д. / 50.333917; 26.65056Координати: 50°20′02″ пн. ш. 26°39′02″ сх. д. / 50.333917° пн. ш. 26.65056° сх. д. / 50.333917; 26.65056
Водойма річка Горинь
Відстань
Найближча залізнична станція Кривин
До станції 6 км
До обл./респ. центру
 - фізична 106 км
 - залізницею 165 км
 - автошляхами 140 км
Міська влада
Адреса 30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Шевченка, 1
Веб-сторінка офіційний сайт
Міський голова Супрунюк Олександр Олексійович

Неті́шин — місто обласного значення в Україні, Хмельницька область.

Населення 36 000 мешканців (2010). Географічні координати: 50°20′02″ пн. ш. 26°39′02″ сх. д. / 50.333917° пн. ш. 26.65056° сх. д. / 50.333917; 26.65056

Місто розташоване на річці Горинь, на межі Хмельницької та Рівненської областей, за 6 км від залізничної станції Кривин на лінії ШепетівкаЗдолбунів. Тут працює Хмельницька АЕС.

Відоме з 1542 року. Статус міста з 1984 року, входило до Славутського району,. Місто обласного значення з 1993 року.

Варіанти походження назви Нетішин[ред.ред. код]

Назва Нетішин — давня. Вона з'явилася щонайменше у XVI столітті і зберігається до тепер, хоча були спроби перейменувати Нетішин в Островськ, Корчагінськ, Атомодар. На сьогодні існує щонайменше чотири точки зору щодо походження топоніма Нетішин:

a) від того, що ця територія була багнистою, з бідними землями, покритою лісами, й одного разу вона не потішила якогось мандрівника (легенда);

б) від того, що місцевість була болотистою, і тут не текла вода. Спочатку нібито було Нетечин, яке згодом трансформувалося у Нетішин (за Я. П. Гершковичем);

в) від того, що люди, які тут проживали, начебто були не тихі (Нетишин), а бунтівливі (за І. Гарничою);

г) від власного імені першого осадника (людина, яка започаткувала село), котрого звали Нетіша (видозміни цього імені — Нетоша, Нетошко). Згодом, коли запитували, чий це ґрунт (осад, насалений пункт), відповідали: Нетішин (тобто, головним, старшим тут був Нетіша) (за В. Й. Вихованцем).

Четверта версія на сьогодні є найбільш вірогідною та документально обґрунтованою.

Нетішин як одне з сіл Острозької волості у XVI — першій половині XVII столітті був маленькою частинкою усіх величезних острозьких князівських угідь. Вперше на сторінках писемних джерел він з'являється 12 травня 1542 р. у зв'язку з важливою подією в історії волості — поділом маєтків між удовою князя Костянтина Івановича Острозького Беатою Костелецькою та її донькою княжною Гальшкою. Згідно з цим документом, Нетішин, який був одним із замкових сіл, переходив у тимчасове розпорядження Беати Костелецької. Звичайно, 1542 р. не може вважатися роком заснування села, яке могло з'явитися значно раніше, проте традиційно вік населеного пункту, якщо немає інших додаткових свідчень, прийнято обчислювати саме від першої писемної згадки.

Принципово нова епоха в історії Нетішина розпочалась із прийняттям Міністерством енергетики й електрифікації СРСР рішення від 17 квітня 1975 р. про техніко-економічне розміщення АЕС в Нетішинському пункті Хмельницької області, а вже 7 квітня 1977 р. у селі, біля старого демонтованого млина, висадився десант будівельників з Бурштинської ГРЕС, який очолював начальник дільниці Григорій Фіалко. Місцевість, де мала будуватися Хмельницька АЕС, у селі називалася «Плоска».

Історія[ред.ред. код]

XVIXVIII століття[ред.ред. код]

XIX століття[ред.ред. код]

  • початок XIX століття — село знаходиться у володінні князя Максиміліана Яблоновського і входить до його Кривинського маєтку як фільварок — комплекс земельних угідь та господарських будівель, на яких поміщик провадив власне господарство
  • 1813 — до Нетішина належить трохи більше, ніж 4930 морґів земельних угідь, що становить приблизно 2700 гектарів.
  • 1831 — Волинь охоплює епідемія холери. У селі Нетішині на період з 29 березня по 25 квітня захворіло 9 чол., видужали від хвороби двоє, один помер і 6 залишилися хворими.
  • липень 1834 — в селі трапилася пожежа, за організацію гасіння котрої та врятування з вогню трьох селян засідателя острозького земського суду Г. Билібу волинський губернатор нагородив золотою медаллю.
  • 1846 — помирає князь М. Яблоновський, і Кривинський маєток разом із Нетішином переходить у спадок до його сина Владислава. Останній, проте, не особливо дбав про його розвиток і згодом все прийшло у запустіння. Рятуючи маєток Яблоновських від повного занепаду, тесть Владислава Бенедикт Тишкевич викупив його частину (Плужнянський і Гільський ключі) на ім'я доньки.
  • 7 лютого 1856 — село продане з публічного торгу в Петербурзькій опікунській раді графині Наталії Павлівні Зубовій. Куплений маєток графиня Зубова віддавала в управління різним особам, так званим «повіреним», надаючи їм широких повноважень у його керівництві.
  • 1870 — в Нетішині на кошти прихожан було збудовано дерев'яну на кам'яному фундаменті православну церкву на честь святого Великомученика Георгія Побідоносця і таку ж дзвіницю. Нетішинська церква була приписана до приходу села Вельбівно.
  • 1882 — сільське кладовище огороджено дерев'яним парканом, збудована на кошти прихожан дерев'яна каплиця
  • 1872 (за іншими джерелами 1875) — у Нетішині засновано однокласну школу. Учнів навчали місцевий священик та окремий учитель. На 1881 рік у ній навчалося 20 хлопців. За навчання платили самі селяни. Сума оплати на рік становила за одними джерелами — 141 рубель, за іншими — 100 рублів.
  • 8 лютого 1885 — однокласна школа перетворена на церковно-приходську

XX століття[ред.ред. код]

  • 17 квітня 1975 — Міністерство енергетики і електрифікації СРСР приймає рішення про техніко-економічне розміщення АЕС в Нетішині Хмельницької області.
  • 10 грудня 1975 — Постановою Ради Міністрів УРСР № 536 затверджено акт про вибір майданчика для будівництва Хмельницької атомної електростанції.
  • 4 лютого 1977 — Міністерством енергетики і електрифікації СРСР видано Наказ № 46-а «Про початок робіт щодо будівництва Хмельницької АЕС»
  • 1977 — починається розбудова міста
  • 8 лютого 1978 — Наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР за № 59 утворено Управління будівництва Хмельницької атомної електростанції, яке і до сьогодні залишається головною будівельною організацією Нетішина
  • січень 1981 — як символічний початок будівництва, відбувається виймання першого ковша ґрунту під котлован для фундаменту першого енергоблоку
  • 5 травня 1981 — указом Президії Верховної Ради УРСР село Нетішин віднесено до категорії селищ міського типу
  • жовтень 1981 — закладання першого кубометра бетону фундаментної плити під реактор
  • липень 1982 — на будівництві головного корпусу пройдено нульову відмітку
  • 21 серпня 1984 — указом Президії Верховної Ради УРСР № 34 смт Нетішин віднесено до категорії міст районного підпорядкування Славутського району
  • 10 грудня 1987 — здійснено фізичний пуск енергоблоку № 1
  • 22 грудня 1987 — блок № 1 включений у мережу. Розпочалась підготовка до введення в дію інших енергоблоків
  • 1990 — будівництво енергоблоку № 2 ХАЕС завершено на 95% і проводиться підготовка до пусконалагоджувальних робіт, але в цей час Верховною Радою України прийнято мораторій на спорудження нових АЕС і введення нових потужностей на наявних станціях
  • 21 жовтня 1993 — Постановою Верховної Ради України № 3539-XII Нетішин віднесено до категорії міст обласного підпорядкування
  • 1993 — Верховна Рада України скасовує мораторій на будівництво атомних електростанцій

XXI століття[ред.ред. код]

  • 2002 — за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в місті проживають 34 358 осіб
  • 16 січня 2003 — Верховна Рада України прийняла щодо міста важливе рішення: «Включити у межі міста Нетішин Хмельницької області 844,03 гектара земель, які знаходяться у віданні Нетішинської міської ради, і затвердити межі міста загальною площею 2466,93 гектара»
  • 2004 — запущено другий енергоблок ХАЕС

Промисловість[ред.ред. код]

У місті працює 4 промислових підприємства. Серед них найбільшим і бюджетоутворюючим є найбільше підприємство всієї області — Хмельницька АЕС, яка підключена до енергосистеми України. Її частка в загальному виробництві області становить 30%.

Розподіл промислової продукції за галузями у 2003 році:

  • виробництво і розподіл електроенергії, тепла і води — 96,8%
  • виробництво машин і устаткування — 1,6%
  • виробництво виробів з бетону — 1,1%
  • харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції — 0,5%

Освіта[ред.ред. код]

У Нетішині діють 8 дитячих дошкільних закладів, 4 середніх загальноосвітніх школи, ліцей, професійно-технічний ліцей[3].

У освітянських закладах міста активно проводиться пошук та апробація нових технологій у навчально-виховному процесі, впроваджуються в освітній процес сучасні системи навчання, які сприяють поліпшенню якості освіти, розвитку інтелекту, становленню особистості дітей, розкриттю їх талантів, духовно-розумових та фізичних здібностей.

Нетішинські школи:

  • Загальноосвітня школа № 1 І-ІІІ ступенів (просп. Незалежності, 7)[4];
  • Загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів (вул. Будівельників, 5);
  • Загальноосвітня школа № 4 І-ІІІ ступенів (вул. Енергетиків, 3).
  • Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей, Нетішинський НВК (вул. Миру, 5);

Позашкільна освіта для творчо обдарованих дітей представлена 2 закладами — Нетішинський позашкільний навчальний заклад «Школа мистецтв» і Нетішинська дитяча музична школа.

Культура[ред.ред. код]

У Нетішині розвивається професійна й аматорська культура, діють спеціалізовані культурні заклади, які створюють умови для творчого розвитку особистості, підвищення культурного та просвітницького рівня населення, організації цікавого, змістовного дозвілля[5].

Заклади культури[ред.ред. код]

Заклади культури Нетішина:

  • Комунальний заклад «Палац культури міста Нетішина»;
  • Нетішинський міський будинок культури;
  • Нетішинський Будинок дитячої творчості;
  • мистецька галерея «Арт-пласт».

Значним осередком культури міста є великий міський краєзнавчий музей[6], експозиція якого у 18 залах висвітлює як історичне минуле поселення Нетішин, так і становлення міста-супутника Хмельницької АЕС.

У місті діють 11 бібліотек. 5 бібліотек об'єднані в центральну бібліотечну систему, підрозділи якої щорічно обслуговують понад 11 тисяч читачів. Так, послугами дитячої бібліотеки користується 2 500 читачів, 2 600 — обслуговує бібліотека для молоді та юнацький абонемент, центральна бібліотека обслуговує 5 500 читачів щороку. Книжкові фонди нетішинських бібліотек постійно поповнюються новими виданнями.

Творчі колективи[ред.ред. код]

У Нетішині працюють такі творчі колективи й ансамблі:

  • зразковий ансамбль бального танцю «Шарм» Будинку дитячої творчості
  • Народний молодіжний театр-студія «Маски»
  • Зразковий ансамбль танцю «Лайф»
  • вокальний ансамбль «Синевір» Палацу культури «Енергетик»
  • зразкова хореографічна студія «Серпантин»
  • зразковий колектив естрадного вокалу «Вернісаж» Будинку дитячої творчості
  • Танцювальний колектив «X-Dance»

ЗМІ[ред.ред. код]

Газети[ред.ред. код]

  • «Нетішинський вісник»
  • «Перспектива»[7]
  • «Енергобудівник»
  • «Нетішинські оголошення»
  • «Вісник малозахищених»
  • «Час молоді»

Телебачення[ред.ред. код]

  • ТРК «Лотел»

Відомі люди[ред.ред. код]

Пам'ятний знак на честь встановлення першого прапора

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Перший український національний синьо-жовтий прапор на Хмельниччині було піднято саме в Нетішині, ще до проголошення Незалежності. Це відбулося 27 квітня 1990 року після установчих зборів «Руху». Противники встановлення українського національного прапора намагалися перешкодити цьому і зняти прапор. Щоб запобігти цьому, нетішинці оздобили стовп, на якому тримався прапор спеціальними ножами, щоб зірвати його було неможливо.[9]. Згодом, уже за незалежності, на місці підняття прапора встановили спеціальний пам'ятний знак на вшанування цієї події.
  • В місті Нетішині вулиця Володимира Висоцького, є першою вулицею у світі, яка названа іменем геніального співака, поета та актора.[10] Назва вулиці занесена до книги рекордів України в категорії «Вперше».[11]

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]