Окопи (Борщівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Окопи
Панорама села над Збручем, серпень 2007
Панорама села над Збручем, серпень 2007
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський
Рада Вигодська сільська рада
Код КОАТУУ 6120881804
Locator Dot2.gif
Розташування села Окопи
Основні дані
Засноване 1692
Населення 557
Територія 1.541 км²
Густота населення 361.45 осіб/км²
Поштовий індекс 48758
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°32′30″ пн. ш. 26°25′44″ сх. д. / 48.54167° пн. ш. 26.42889° сх. д. / 48.54167; 26.42889Координати: 48°32′30″ пн. ш. 26°25′44″ сх. д. / 48.54167° пн. ш. 26.42889° сх. д. / 48.54167; 26.42889
Середня висота
над рівнем моря
149 м
Водойми Збруч, Дністер
Відстань до районного центру 51 км
Найближча залізнична станція Іване-Пусте
Відстань до залізничної станції 24 км
Місцева влада
Адреса ради 48758, с. Вигода
Карта
Окопи (Україна)
Окопи
Окопи
Окопи (Тернопільська область)
Окопи
Окопи

Око́пи (колишня назва Око́пи Свято́ї Трі́йці, пол. Okopy Świętej Trójcy) — село Борщівського району Тернопільської області. Підпорядковане Ви­годській сільраді.

Населення — 557 осіб (2001).

Околиці Окопів — зона відпочинку, що належить до регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон».

Розташування[ред.ред. код]

Космічний знімок с. Окопи

Село розташоване на півострові, між річками Збруч та Дністер, на південному сході району на межі між Тернопільською, Хмельницькою і Чернівецькою областями.

Окопи є найсхіднішим населеним пунктом Тернопільської області.

Назва[ред.ред. код]

Перша назва поселення — «Окопи Гори Святої Трійці» — походила від того, що фортеця розташовувалася на горі Трійця. Теперішня назва — скорочена — від окіп «оборонна траншея»[1].

Історія[ред.ред. код]

Кам'янецька брама (19 ст.)

Поблизу Окопів виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури і фракійського гальштату. Трипільське поселення — одне з найраніших в Україні, матеріали розкопані тут датуються 5265-5269 рр. до н. е.

Замок, відомий в польській науковій літературі як Окопи Святої Трійці, побудований на місці давньоруського городища. Створювали цю твердиню за сприяння великого коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Яна Яблоновського та воєводи київського Марціна Концького для блокування доріг, що вели до захопленого тоді турками Кам'янця.

25 березня 1692 р. Яблоновський заклав перший камінь нової фортеці. 6 тижнів ціла армія насипала тут вали та будувала оборонні споруди. Вже на кінець жовтня будівництво було повністю завершене. Коронний гетьман С.Яблоновський назвав нову фортецю «Окопи Гори і Трійці — Блокада Кам'янця», згодом перейменував на «Окопи Святої Трійці». Креслення форту виконав М.Контський (зберігається у відділі рукописів ЛНБ). 1-й комендант фортеці — полковник М.Брант.

1693 гар­нізон Окопів успішно во­ював із турецько-татарськими ордами; влітку того ж року відбив напад турецько-татарських військ під проводом Мустафа-аги.

Львівська брама

1694 у Торуні (Польща) видали повість «Кам'янецька брама», присвячену форту.

У вересні 1699 в Окопах відбувся сейм.

1700 населений пункт отримав магдебургію з правом щотижневих торгів і двох річних ярмарків. Того ж року Польща повернула собі Кам'янець-Подільський, і стратегічне значення Окопів різко зменшилося. Через нестачу коштів фортеця почала занепадати. 1769 року, переслідуючи барських конфедератів, її взяли російські війська під проводом генера­ла Ізмайлова.

Після переходу Галичини під владу Габсбурґів 1783 Окопи відвідав австрійський імператор Йосиф ІІ.

До 1914 через Окопи пролягав кордон між Російською імперією й Австро-Угорщиною; від 1921 по р. Збруч пролягав кордон між СРСР і Польщею, по р. Дністер — з Румунією (2002, відновлено пам'ятний знак «Півень, що на три держави піяв»; нині тут межа між Тернопільською, Хмельницькою і Чернівецькою областями).

В Окопах 27 лютого 1918 УСС на чолі з командантом О.Микиткою перейшли р. Збруч і вирушили в напрямку м. Кам'янець (ни­ні Кам'янець-Подільський Хмельницької області) на допомогу війсь­кам УНР.

У міжвоєнний період діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Зберег­лися дві брами: західна — Львівська і східна — Кам'янецька (реставровані 1905), залишки стіни дозорної вежі.

Костел

Є костел (1693), церква святої Трійці (1780, мурована), 2 каплички (2002 та 2004).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (кінець 1980-х), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщи­ни.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, аптека, 2 торговельні заклади.

Персоналії[ред.ред. код]

В Окопах народилися:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник / М. Крищук. — Т., 2011. — с. 125

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]