Населення Беніну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Беніну M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 10,448 млн осіб
Густота 96,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0 ‰
Природний рух
Природний приріст 2,78 %
Народжуваність 36,02 ‰
Смертність 8,21 ‰
Смертність немовлят 55,68 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 43,42 %
 • 15–64 років 53,76 %
 • старіші за 65 років 2,82 %
Середня тривалість життя 61,47 року
 • чоловіків 60,11 року
 • жінок 62,9 року
Статева структура
загалом 1,01 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 1,02 чол./жін.
після 65 років 0,66 чол./жін.
Етнічні групи
Нація бенінці
Мови
Офіційна французька

Населення Беніну. Чисельність населення країни 2015 року становила 10,448 млн осіб (88-ме місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність бенінців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 36,02 ‰ (19-те місце у світі), смертність — 8,21 ‰ (87-ме місце у світі), природний приріст — 2,78 % (15-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність в Беніні, станом на 2015 рік, дорівнює 36,02 ‰ (19-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,95 дитини на одну жінку (16-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 12,9 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,3 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2012 рік)[1].

Смертність в Беніні 2015 року становила 8,21 ‰ (87-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,78 % (15-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Беніну, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Беніну становить 18 років (216-те місце у світі): для чоловіків — 17,7, для жінок — 18,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 61,47 року (194-те місце у світі), для чоловіків — 60,11 року, для жінок — 62,9 року[1].

Вікова структура населення Беніну, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 43,42 % (2 314 981 чоловік, 2 222 185 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,19 % (1 073 356 чоловіків, 1 036 459 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 30,04 % (1 585 098 чоловіків, 1 553 965 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,53 % (157 171 чоловік, 211 291 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,82 % (116 693 чоловіка, 177 447 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 23,8 року, жінки — 18,7 року, загалом — 21,3 року (дані за 2006 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 96,5 особи/км² (114-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Беніну

Бенін середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 44 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,67 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: конурбація Абомей — Калаві — 757,0 тис. осіб, Котону — 682,0 тис. осіб, Порто-Ново (столиця) — 268,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (106-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Бенін є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2002 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
фон
  
39.2%
аджа
  
15.2%
йоруба
  
12.3%
баріба
  
9.2%
фульбе
  
7%
оттамарі
  
6.1%
яо-локпа
  
4%
денді
  
2.5%
інші
  
4.5%
Докладніше: Народи Беніну

Головні етноси країни: фон — 39,2 %, аджа — 15,2 %, йоруба — 12,3 %, баріба — 9,2 %, фульбе — 7 %, оттамарі — 6,1 %, яо-локпа — 4 %, денді — 2,5 %, інші — 4,5 % населення (оціночні дані за 2002 рік)[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Беніну

Мови[ред. | ред. код]

Мови Беніну (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
%
фон
  
%
йоруба
  
%
інші
  
%
Докладніше: Мови Беніну

Офіційна мова[4]: французька. Інші поширені мови: фон, йоруба та інші.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Беніні (2002 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
27.1%
мусульмани
  
24.4%
вудуїзм
  
17.3%
протестанти
  
10.4%
інші
  
2.2%
традиційні вірування
  
6%
християни
  
5.3%
інші
  
1.9%
атеїсти
  
6.5%
агностики
  
1.1%
Докладніше: Релігія в Беніні

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 27,1 %, іслам — 24,4 %, вудуїзм — 17,3 %, протестантизм — 10,4 % (Божественна церква Христа — 5 %, методизм — 3,2 %, інші — 2,2 %), інші традиційні вірування — 6 %, інші течії християнства — 5,3 %, інші — 1,9 %, не сповідують жодної — 6,5 %, не визначились — 1,1 % (станом на 2002 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Беніні

Рівень письменності 2015 року становив 38,4 % дорослого населення (віком від 15 років): 49,9 % — серед чоловіків, 27,3 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,4 % ВВП країни, станом на 2014 рік (64-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,06 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,6 % ВВП країни (154-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 55,68 ‰ (25-те місце у світі); хлопчиків — 58,8 ‰, дівчаток — 52,4 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 405 випадків на 100 тис. народжень (34-те місце у світі)[1].

Бенін входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія, жовта гарячка, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 77,9 тис. хворих на СНІД (47-ме місце в світі), це 1,14 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (41-ше місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 2,4 тис. осіб (53-тє місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 8,1 % (151-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 18 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 85,2 % населення в містах і 72,1 % в сільській місцевості; загалом 77,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 35,6 %, в сільській місцевості — 7,3 %, загалом по країні — 19,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,1 %, верхній дециль — 29 % (станом на 2003 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 7,3 млн осіб не має доступу до електромереж; 29 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 57 %, у сільській місцевості — 9 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 709 тис. унікальних інтернет-користувачів (132-ге місце у світі), що становило 6,8 % загальної кількості населення країни[1]. Споживання прісної води, станом на 2001 рік, дорівнює 0,13 км³ на рік, або 18,74 тонни на одного мешканця на рік: з яких 32 % припадає на побутові, 23 % — на промислові, 45 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 82 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 76,7 %; частка осіб похилого віку — 5,3 %, або 19 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2007 року перебувало 37,4 % населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2007 року становили 3,662 млн осіб (96-те місце у світі)[1]. 1,020 млн дітей у віці від 5 до 14 років (46 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 2,4 %, серед юнаків — 1,5 %, серед дівчат — 3,1 %

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитний пункт на шляхах наркотрафіку кокаїну до Західної Європи. Країна уразлива до відмивання грошей через слабке державне регулювання фінансового ринку (оцінка ситуації 2008 року)[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Беніну докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,74 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,66 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Benin : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 15 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]