Тонга (імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Імперія Тонга — велике державне утворення в Океанії, що охоплювало території сучасних держав Тонга, Ніуе, Самоа, Тувалу та Фіджі. Існувала від середини Х століття до 1865 року, коли помер 39-й туі-тонга Луафілітонга.

Тонганська імперія

Історія[ред.ред. код]

Засновником імперії вважається легендарний напівбог Ахоеіту (950-ті рр.). Його наступники успадкували титул туi-тонга, та поєднували роль військово-політичного і релігійного лідера. Розквіт імперії відбувся в ХІ — ХІІ ст. коли 10-й та 11-й правителі Момо і його син Туітатуі здійснили масштабну територіальну експансію на оточуючі острови. В цей час було приєднано до імперії Самоа та Фіджі. Крах імперії розпочався за часів правління 14-го туі-тонга Талатама, коли зі складу імперії вийшли острови Самоа (1386 рік). Близько 1470 р. відбувся державний переворот, внаслідок якого світську владу в державі перебрали заступники туі-тонга із титулом туі-хаатакалауа. Близько 1600 р. світську владу сконцентрували в своїх руках військові міністри — туі-канокуполу, нащадки яких продовжують правити Тонга як королі.

З 1200 по 1851 рр. столицею Тонга було місто Муа, де період розквіту імперії мешкало бл. 35000 осіб. Його попередником було м. Лапаха.

Джерела[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.