Булгарська імперія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Българско царство
Булгарська імперія
Велика Булгарія Monogram of Kubrat.svg
681–1018 – 1185–1396/1422 Візантійська імперія Flag of PalaeologusEmperor.svg
Болгарія у складі Османської імперії Fictitious Ottoman flag 1.svg

Символ Другого царства of Болгарії

Символ Другого царства

Розташування Болгарії
Територія за правління Симеона I
Столиця Видин (остання)
Релігії Болгарська православна церква
Форма правління монархія
Болгарські царі
 - 668–701 Аспарух
 - 969–971 Борис II
 - 1186–1196 Іван Асень I
 - 1396–1422 Костянтин II Асень
Історія
 - Засновано 681–1018
 - Ліквідовано 1185–1396/1422
Сьогодні є частиною
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Булгарська імперія

Булгарська імперія (Болгарське царство, болг. Българско царство, Balgarsko tsarstvo ˈbəlɡɐrskʊ ˈt͡sarstvʊ) — період історії Європи та Болгарії, коли у південно-східній Європі існувала відповідна держава. Булгарська імперія існувала у період між 681 та 1018 роками та з 1185 до 1396 року, але Друге царство розглядається не як окреме державне утворення, а як відновлення держави після візантійського панування.

Перше царство[ред. | ред. код]

Болгарське царство у період найвищого розквіту близько 920

 Разом з протоболгарами слов'янські племена в 681 році створили державу Болгарію, яка займала територію сучасної Північної Болгарії. На чолі держави став хан Аспарух, а її столицею — місто Плиска. Найбільшого розквіту досягло за царя Симеона I. Припинило існування після того як візантійські імператори X століття відвоювали у болгар зайняті ними області і тим поклали кінець першого Болгарському царству (1018).

Друге царство[ред. | ред. код]

У  1185 році повстання братів Петра, Івана Асеня[1] і Калояна відновило болгарську державність, котра протрималася до 1396, коли Царство було завойовано Османською імперією[2]. Досягла розквіту за правління Івана Асеня II, але у 1242 році Болгарія потрапила під монгольську навалу і змушена була платити данину Орді[3]. До кінця XIII століття в результаті воєн і внутрішніх чвар Болгарія ослабла. Після 1371 розділилося на Тирновське царство, Видинське князівство та Видинське князівство.

Болгарські царі[ред. | ред. код]

Докладніше: Болгарські царі

Література[ред. | ред. код]

  • Zlatarski, Vasil N. (2006) [1918]. Medieval History of the Bulgarian State (Bulgarian). Sofia: Science and Arts Publishers, 2nd Edition (Petar Petrov, Ed.), Zahari Stoyanov Publishers, 4th Edition, 2006. ISBN 978-954-739-928-0. 
  • Бакалов, Георги; Милен Куманов (2003). Електронна издание – История на България (Bulgarian). София: Труд, Сирма. ISBN 978-954-528-613-1. 
  • Делев, Петър; Валери Кацунов; Пламен Митев; Евгения Калинова; Искра Баева; Боян Добрев (2006). История и цивилизация за 11. клас (Bulgarian). Труд, Сирма. 
  • Българите и България (Bulgarian). Министерство на външните работи на България, Труд, Сирма. 2005. 
  • Fine, Jr., John V.A. (1991). The Early Medieval Balkans. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 978-0-472-08149-3. 

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Правильніше з болгарської мови передавати як Іван Асе і, відповідно, Івана Асена.
  2. Історія Болгарії (англ.). Архів оригіналу за 10 листопад 2009. Процитовано 28 березень 2017. 
  3. Denis Sinor, "The Mongols in the West" // Journal of Asian History v.33 n.1 (1999).