Булгарська імперія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Българско царство
Булгарська імперія
Велика Булгарія Monogram of Kubrat.svg
681–1018 – 1185–1396/1422 Візантійська імперія Flag of PalaeologusEmperor.svg
Болгарія у складі Османської імперії Fictitious Ottoman flag 1.svg

Символ Другого царства of Болгарії

Символ Другого царства

Розташування Болгарії
Територія за правління Симеона I
Столиця Видин (остання)
Релігії Болгарська православна церква
Форма правління монархія
Болгарські царі
 - 668–701 Аспарух
 - 969–971 Борис II
 - 1186–1196 Іван Асень I
 - 1396–1422 Костянтин II Асень
Історія
 - Засновано 681–1018
 - Ліквідовано 1185–1396/1422
Сьогодні є частиною
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Булгарська імперія

Булгарська імперія (Болгарське царство, болг. Българско царство, Balgarsko tsarstvo ˈbəlɡɐrskʊ ˈt͡sarstvʊ) — період історії Європи та Болгарії, коли у південно-східній Європі існувала відповідна держава. Булгарська імперія існувала у період між 681 та 1018 роками та з 1185 до 1396 року, але Друге царство розглядається не як окреме державне утворення, а як відновлення держави після візантійського панування.

Перше царство[ред. | ред. код]

Болгарське царство у період найвищого розквіту близько 920

 Разом з протоболгарами слов'янські племена в 681 році створили державу Болгарію, яка займала територію сучасної Північної Болгарії. На чолі держави став хан Аспарух, а її столицею — місто Плиска. Найбільшого розквіту досягло за царя Симеона I. Припинило існування після того як візантійські імператори X століття відвоювали у болгар зайняті ними області і тим поклали кінець першого Болгарському царству (1018).

Друге царство[ред. | ред. код]

У  1185 році повстання братів Петра, Івана Асеня[1] і Калояна відновило болгарську державність, котра протрималася до 1396, коли Царство було завойовано Османською імперією[2]. Досягла розквіту за правління Івана Асеня II, але у 1242 році Болгарія потрапила під монгольську навалу і змушена була платити данину Орді[3]. До кінця XIII століття в результаті воєн і внутрішніх чвар Болгарія ослабла. Після 1371 розділилося на Тирновське царство, Видинське князівство та Видинське князівство.

Болгарські царі[ред. | ред. код]

Докладніше: Болгарські царі

Література[ред. | ред. код]

  • Zlatarski, Vasil N. (2006) [1918]. Medieval History of the Bulgarian State (Bulgarian). Sofia: Science and Arts Publishers, 2nd Edition (Petar Petrov, Ed.), Zahari Stoyanov Publishers, 4th Edition, 2006. ISBN 978-954-739-928-0. 
  • Бакалов, Георги; Милен Куманов (2003). Електронна издание – История на България (Bulgarian). София: Труд, Сирма. ISBN 978-954-528-613-1. 
  • Делев, Петър; Валери Кацунов; Пламен Митев; Евгения Калинова; Искра Баева; Боян Добрев (2006). История и цивилизация за 11. клас (Bulgarian). Труд, Сирма. 
  • Българите и България (Bulgarian). Министерство на външните работи на България, Труд, Сирма. 2005. 
  • Fine, Jr., John V.A. (1991). The Early Medieval Balkans. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 978-0-472-08149-3. 

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Правильніше з болгарської мови передавати як Іван Асе і, відповідно, Івана Асена.
  2. Історія Болгарії (англ.)
  3. Denis Sinor, "The Mongols in the West" // Journal of Asian History v.33 n.1 (1999).