Гімн Гондурасу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний гімн Гондурасу
Himno Nacional de Honduras
Країна Гондурас Гондурас
Також відомий як Tu bandera es un lampo de cielo
укр. Твій прапор несе велич небес
Слова Аугусто Констансіо Коельйо
Мелодія Карлос Хартлінг
Затверджений 1915 рік
Музичний приклад

Himno Nacional de Honduras у Вікісховищі

Національний гімн Гондурасу (ісп. Himno Nacional de Honduras) був прийнятий згідно президентського указу №42 у 1915 році.[1] Текст написав Аугусто Констансіо Коельйо, музику Карлос Хартлінг. Гімн є скороченою історією Гондурасу, складається з рефрену та семи куплетів. На офіційних заходах може вживатися скорочений варіант гімну: рефрен, сьомий куплет і повторення рефрену.

Текст[ред. | ред. код]

Текст іспанською мовою Переклад українською

Coro
Tu bandera, tu bandera es un lampo de cielo
Por un bloque, por un bloque de nieve cruzado;
Y se ven en su fondo sagrado
Cinco estrellas de pálido azul;
En tu emblema, que un mar rumoroso
Con sus ondas bravías escuda,
De un volcán, de un volcán tras la cima desnuda
Hay un astro, hay un astro de nítida luz.

Рефрен
Твій прапор, твій прапор несе велич небес
Перекреслених білосніжною стрічкою;
І там, в його священних глибинах ти можеш побачити,
П'ять блідо-синіх зірок.
На твоїй емблемі, яку бурхливе море
Захищає своїми бурхливими хвилями,
З-за вулкану, голої вершини вулкану,
Світить зірка ясного світла.

India virgen y hermosa dormías
De tus mares al canto sonoro,
Cuando echada en tus cuencas de oro
El audaz navegante te halló;
Y al mirar tu belleza extasiado
Al influjo ideal de tu encanto,
La orla azul de tu espléndido manto
Con un beso de amor consagró.

Індіансько діво, ти спала,
Заколисана дзвінкою піснею твоїх морів,
Коли в твоїх золотих долинах,
Сміливий мореплавець знайшов тебе;
І захоплено дивлячись на твою красу,
І відчувши твою чарівність,
Блакитний край твоєї прекрасної мантії
Він освятив поцілунком.

De un país donde el sol se levanta,
Mas allá del Atlante azulado,
Aquel hombre te había soñado
Y en tu busca a la mar se lanzó.
Cuando erguiste la pálida frente,
En la viva ansiedad de tu anhelo,
Bajo el dombo gentil de tu cielo
Ya flotaba un extraño pendón.

З країни, де сходить сонце,
З-за синьої Атлантики,
Той чоловік мріяв про тебе,
в пошуках тебе відправився в море.
Коли ти підняла свій блідий лоб,
З тривогою і надією,
Під ніжним куполом твого неба
Вже пропливав дивний прапор.

Era inutil que el indio tu amado
Se aprestara a la lucha con ira,
Porque envuelto en su sangre Lempira,
En la noche profunda se hundió;
Y de la épica hazaña, en memoria,
La leyenda tan sólo ha guardado
De un sepulcro el lugar ignorado
Y el severo perfil de un peñón.

Намарне твій коханий індіанець
Кинувся в гніві до боротьби,
Бо, залитий своєю кров'ю, Лемпіра,
Втонув глибокої ночі;
І, як пам'ять про цей героїчний вчинок,
Збереглася лише легенда
Могила в невідомому місці,
і суровий профіль скелі.

Por tres siglos tus hijos oyeron
El mandato imperioso del amo;
Por tres siglos tu inútil reclamo
En la atmosfera azul se perdió;
Pero un día gloria tu oído
Percibió, poderoso y distante,
Que allá lejos, por sobre el Atlante,
Indignado rugía un León.

Протягом трьох століть твої діти чули
Владний наказ пана;
Протягом трьох століть твої марні прохання
Гублися в блакитній атмосфері
Але одного славетного дня твоє вухо
Почуло як могутньо, далеко,
Там, далеко за Атлантикою,
Проревів обурений лев.

Era Francia, la libre, la heroica,
Que en su sueño de siglos dormida
Despertaba iracunda a la vida
Al reclamo viril de Dantón:
Era Francia, que enviaba a la muerte
La cabeza del Rey consagrado,
Y que alzaba soberbia a su lado,
El altar de la diosa razón.

Це була Франція, вільна. героїчна,
Що століттями спала у мріях,
Прокинулась з жагою до життя
Від мужнього протесту Дантона:
Це була Франція, що відрубала
Голову помазаному королю,
І з гордістю спорудила поряд
Вівтар богині Розуму.

Tú también, ¡oh mi patria!, te alzaste
De tu sueño servil y profundo;
Tú también enseñaste al mundo
Destrozado el infame eslabón.
Y en tu suelo bendito, tras la alta
Cabellera del monte salvaje,
Como un ave de negro plumaje,
La colonia fugaz se perdió.

Ти теж, о моя батьківщино!, воскресла
Від глибокого рабського сну;
Ти також показала світу
Що ганебні окови зруйновані.
І на твоїй благословеній землі, за високим
Волоссям диких джунглів,
Як птах з чорним пір'ям,
Миттево зникла колонія.

Por guardar ese emblema divino,
Marcharemos Oh! Patria a la muerte,
Generosa será nuestra suerte,
Si morimos pensando en tu amor.
Defendiendo tu santa bandera
Y en tus pliegues gloriosos cubiertos,
Serán muchos, Honduras tus muertos,
Pero todos caerán con honor.

Щоб захистити цей священний символ
Ми підем маршем, О Батьківщино, на смерть;
Це буде великою удачею
Якщо ми помремо з любов'ю до тебе.
Захищаючи твій священний прапор,
загорнувшись в його славетні складки,
Багато, Гондурасе, помруть за тебе,
Але всі поляжуть з честю.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Honduras Universal Himnos del Pais [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]