Гімн Бразилії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Націона́льний гімн Брази́лії (порт. Hino Nacional Brasileiro) в першому варіанті був створений 7 квітня 1832 року, проте не був визнаний офіційно до проголошення республіки в 1889 році. Декрет про затвердження гімну був підписаний 29 січня 1890. Сучасний текст гімну був затверджений 6 вересня 1922, напередодні сотої річниці проголошення незалежності Бразилії.

Музика — Франсіско Маноел да Сілва (1795—1865).

Текст — Жоакім Озоріо Дуке Естрада (1879—1927).

Слухати: Аудіо Вокальна версіяопис файлу

Hino Nacional Brasileiro
(португальською мовою)
Національний гімн Бразилії
(переклад)
Перший хор

Ouviram do Ipiranga as margens plácidas
De um povo heróico o brado retumbante,
E o sol da Liberdade, em raios fúlgidos,
Brilhou no céu da Pátria nesse instante.

Se o penhor dessa igualdade
Conseguimos conquistar com braço forte,
Em teu seio, ó Liberdade,
Desafia o nosso peito a própria morte!

Ó Pátria amada,
Idolatrada,
Salve! Salve!

Brasil, um sonho intenso, um raio vívido,
De amor e de esperança à terra desce,
Se em teu formoso céu, risonho e límpido,
A imagem do Cruzeiro resplandece.

Gigante pela própria natureza,
És belo, és forte, impávido colosso,
E o teu futuro espelha essa grandeza.

Terra adorada
Entre outras mil
És tu, Brasil,
Ó Pátria amada!

Dos filhos deste solo
És mãe gentil,
Pátria amada,
Brasil!

Тихі береги річки Іпіранґа почули
Гучний голос героїчного народу
Та діамантні промені сонця волі
Осяяли небо батьківщини в ту саму мить.

Ми виконали нашу обіцянку
Рівності нашою могутньою зброєю,
В твоїй душі, о воля,
Наші хоробрі груди переборють саму смерть!

О любима,
Батьківщино, перед якою ми схиляємось,
Слава, слава!

Бразиліє, яскравий сон, живий промінь
Любові та надії спускається на землю
На твоїх прекрасних і чистих небесах, що посміхаються
Зображення Південного хреста сяє сліпуче.

Величезна своєю власною природою,
Ти прекрасний, сильний і хоробрий колос,
А твоє майбутнє відображає твою величність.

Любима земля
Серед тисяч інших
Це ти, Бразиліє,
О любима Батьківщино!

Для синів цієї землі
Ти любляча матір,
Любима Батьківщина,
Бразилія!

Другий хор

Deitado eternamente em berço esplêndido,
Ao som do mar e à luz do céu profundo,
Fulguras, ó Brasil, florão da América,
Iluminado ao sol do Novo Mundo!

Do que a terra mais garrida
Teus risonhos, lindos campos têm mais flores,
«Nossos bosques têm mais vida»,
«Nossa vida» no teu seio «mais amores».

Ó Pátria amada,
Idolatrada,
Salve! Salve!

Brasil, de amor eterno seja símbolo
O lábaro que ostentas estrelado,
E diga o verde-louro dessa flâmula
— Paz no futuro e glória no passado.

Mas se ergues da justiça a clava forte,
Verás que um filho teu não foge à luta,
Nem teme, quem te adora, a própria morte.

Terra adorada
Entre outras mil
És tu, Brasil,
Ó Pátria amada!

Dos filhos deste solo
És mãe gentil,
Pátria amada,
Brasil!

Вічно лежачи в розкішній колисці,
Під звуки моря осяяна глибоким небом,
Ти сяєш, о, Бразилія, квітка Америки,
Що освітлюється сонцем Нового Світу!

Найпрекрасніша країна,
Твої посміхаючіся, красиві поля мають найбільше квітів,
В нашіх гаях є більше життя,
В нашому житті - більше твоєї любові.

О, любима батьківщина,
Перед якою ми склоняємося,
Слава, Слава!

Бразилія, дозволь твоєму прикрашеному зірками прапору
Стати символом вічної любові,
І дозволь зеленому лаврові твого герба проголосити
Славу в минулому та мир у майбутності.

Але якщо ти піднимешь тяжкий молоток справедливості,
Ти побачиш, твої сини не тікають з поля битви,
Та навіть не бояться самої смерті.

Любима земля
Серед тисяч інших
Ти, Бразилія!
О, любима батьківщина!

Синам цієї землі
Ти любляча матер,
Любима батьківщина,
Бразилія!