Обговорення Вікіпедії:Критерії значущості/Особи/Архів 1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Окремі учасники процесу п'ятдесяти дев'яти

Маю книгу про «Процес 59-ти» з короткими життєписами всіх засуджених. Також є Квазіенциклопедія ОУН-УПА, де подано довідки про 23 із них. Доля деяких жінок-учасниць описана в довіднику «Українська жінка у визвольній боротьбі (1940-1950 рр.)». Оскільки є два-три джерела для цих двох десятків осіб, то прошу дозволу створити статті про них. --Friend 20:00, 12 лютого 2013 (UTC)

«Також є Квазіенциклопедія»... Що це за російський модний сайт? На мій погляд, краще користуватися першим зі згаданих джерел, а ту «Квазіенциклопедію» може і варто подивитись на нічь — та ще і не всім, наприклад, мені таке натхнення ще не потрібно.--albamouse (обговорення) 23:00, 28 квітня 2016 (UTC)

Доповнення до правила: всі особи, значимі для Львова, значимі для Вікіпедії

Відповідно до https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Статті-кандидати_на_вилучення/27_січня_2014&diff=14260310&oldid=13965513. Запрошую до обговорення. --Friend 08:43, 9 травня 2014 (UTC)

Сам по собі аргумент «значимий для Львова» не може бути якоюсь підставою, проте значимість на місцевому рівні буває різною. Якщо людина досить якісно висвітлена у місцевих джерелах (наприклад, є в місцевій енциклопедії, неодноразово має детальні згадки в місцевих ЗМІ тощо), стаття цілком може відповідати ВП:КЗП. Саме по собі поняття «значимий для міста такого-то» не дає зрозуміти, у чому саме полягає ця значимість — NickK (обг.) 09:22, 10 травня 2014 (UTC)
А чому саме для Львова? Шо для Дніпропетровська, Херсона чи Горлівки такі особи не будуть значимими для ВП?--Анатолій (обг.) 10:16, 10 травня 2014 (UTC)
Підтримую: чим це особи, значимі для Львова, особливіші від осіб, значимих для інших міст. Щодо загального поняття значимості, то я за поглиблення значимості осіб, що мають стосунок до України. А то тут багацько осіб з інших країн, про які мало хто знає, а про наших краян, які знають десятки тисяч громадян України ані згадки, а то й видаляються такі сторінки. Я за пом’якшення критеріїв значимості для осіб, що мають відношення до України.--Микола Василечко (обговорення) 12:04, 10 травня 2014 (UTC)
Чому особи, значимі для Львова, особливіші від осіб, значимих для інших міст. Сам по собі аргумент «значимий для Львова» не може бути вагомою підставою --Neon Knight (обговорення) 21:28, 9 липня 2014 (UTC)
Так отож! Я вже таке саме думав про Чернігів. А, якщо далі йти - то й... ну, скажімо, а що в районах нас НЕ читають? ;-0 І 100 процентів - що якщо воно важливе для десятків тисяч українців, то й для укр-вікі має бути значимим! А то в нас вийде якась, ну зовсім відіравана від України, УКРАЇНСЬКА (?) Вікіпедія! --Nickispeaki (обговорення) 01:57, 11 лютого 2015 (UTC)
Але як визначити важливість для десятків тисяч українців, як не наявністю детального висвітлення в українських же авторитетних джерелах? — NickK (обг.) 08:17, 11 лютого 2015 (UTC)

 За Підтримую таке доповнення до КЗО. Lemberger 28 (обговорення) 09:27, 17 грудня 2019 (UTC)

Діячі мистецтва

Перенесено з [[Вікіпедія:Кнайпа (політики)#Критерії значимості/Діячі мистецтва]]

Вітаю! Я не є найактивнішим видалянцем, але часто-таки підчищую нашу, зауважу, енциклопедію! (хоч і онлайнову). Найбільше проблем у мене викликають статті про гурти/музи́ки, які зіграли 2 концерти — один в гаражі, другий у місцевому клубі. Зразу ж набігають їхні фанати і співчуваючі, які починають восхваляти 1,5 альбоми, записані на кількох дисках з магазину, продані на місцевому шкільному ярмарку. Проблема полягає в тому, що наші критерії значимості для них настільки двозначні, що раз у раз статті «на межі» то видаляють, то залишають. І от я б хотів про це поговорити. Якщо до основних критеріїв питань небагато, то додаткові часто спантеличують:

  • Дипломанти та призери відомих міжнародних і українських конкурсів (зокрема, юнацьких); (жодних питань)
  • Артисти й колективи, що неодноразово брали участь у відомих мистецьких фестивалях, престижних концертах, виставках, інших заходах; (відомих, престижних, — це яких? «Голос Бердичівщини» підходить?)
  • Провідні артисти (солісти) відомих музичних колективів, театрів; (відомих, чи значимих [тих які самі вже мають статтю у Вікіпедії]?)
  • Професорська робота у профільних вишах за даною спеціальністю; (співати на весіллях і викладати у Поплавського показник?)
  • Письменники — автори книг або музиканти (музичні колективи), що продали альбоми, видані загальним тиражем не менше 5000 примірників, або регулярно публікуються в незалежних періодичних виданнях з таким же тиражем. (хоч тут якась конкретика)
  • Митці, чия творчість (концерти, виставки, публікації тощо) була висвітлена у ЗМІ, Інтернет-виданнях; (от про це я нижче згадаю)
  • Митці, інформацію про яких подано в друкованих довідниках; (слід у точнити в яких, наприклад)
  • Митці, чию творчість представлено на онлайнових базах даних; (от про це я нижче згадаю)
  • Митці, які фігурують у чартах, хіт-парадах тощо соціологічних показниках; (от про це я нижче згадаю)
  • Наявність фан-клубів й інших організованих форм поклоніння; (от про це я нижче згадаю)
  • Робота в оригінальних напрямках, стилях або жанрах мистецтва, що викликає резонанс у професійному співтоваристві та у суспільстві в цілому; (те ж саме висвітлення у джерелах).

Значить, по-порядку:

  • Митці, чия творчість (концерти, виставки, публікації тощо) була висвітлена у ЗМІ, Інтернет-виданнях; — це мають бути не передруки прес-релізів, а незалежні публікації у кількох виданнях національного, або, хоча б, регіонального характеру (не сайти Жашківського району і т.п.)
  • Митці, чию творчість представлено на онлайнових базах даних; — треба зазначити приклади, бо є всякі там жанрові, де є згадки про кожну гаражну групу, тут потрібно фільтрувати
  • Митці, які фігурують у чартах, хіт-парадах тощо соціологічних показниках; — іноземні визнані чарти — тут підтримую, а для України/Росії я таких загальновизнаних не знаю (хоча, як підкажете — буду знати)
  • Наявність фан-клубів й інших організованих форм поклоніння; — під час вилучення мені тикали групами у Контакті на 300-500 підписників, тому цей критерій мені дуже невиразно окреслений

А найбільша проблема у тих критеріях — речення «Наявність 2-3 підтверджених змістовних критеріїв може вважатися достатньою для визнання діяча мистецтва значимим.» Десь там, десь там трохи критерію і група вже значима. Шо робити панове? — Шиманський હાય! 10:58, 7 березня 2015 (UTC)

Згоден із зауваженнями пана Шиманського. Он-лайн-будь-які-видання, он-лайн-бази даних-створенікимпопало, он-лайн-фігйогознаєякі-хіт-паради і фан-клуби — можливості для маніпуляцій критеріями значимості. Треба, або видалити нечіткі критерії, або якось чітко окреслити коло он-лайн-ресурсів, які можуть підтверджувати значимість митців. --Олег (обговорення) 06:35, 29 березня 2015 (UTC)
 Проти категорично вилучення будь-яких критеріїв: у нас і так часто вилучають достатньо відомих музикантів, не кажучи вже про гаражних. Будь-яке урізання вдарить саме по україномовних виконавцях, бо росыйськомовні завжди обласкані і джерелами і усім іншим. Наявність фан-клубів та інформації в онлайн-базах є критерієм популярності і ніколи не була застосована для маніпуляцій. Крім існуючих пропоную додати ще декілька:
  • Музики та виконавці, що мають принаймні 2 оприлюднені та видані альбоми.
  • Музики та виконавці, що мають принаймні 5 відеоробіт, знятих на пісні з власного репертуару.
  • Музики та виконавці, що мають принаймні відеороботи, яких, що зняті на пісні з власному репертуарі, сумарна кількість переглядів яких становить понад 50000.
  • Музики та виконавці, що є учасниками прямих ефірів телевізійних музичних проектів.
  • Музики та виконавці, що мають принаймні 5 пісень з власного репертуару, що мали ротації на радіостанціях.
  • Музики та виконавці, що були запрошеними гостями принаймні на двох телеканалах чи радіостанціях.

--Yasnodark (обговорення) 16:26, 24 квітня 2019 (UTC)

yakudza вам ця тема також може бути цікавою.--Yasnodark (обговорення) 16:39, 24 квітня 2019 (UTC)

Політики і громадські діячі

Пропоную переписати пункт 6. Керівники влади в містах та адміністративних утвореннях місцевого рівня із населенням не менше 100 тис. осіб — незалежно від країни. Керівники влади в містах та районах із населенням не менше 50 тис. осіб — в Україні. Я б написав тільки керівників органів місцевого самоврядування в містах та адміністративних утвореннях місцевого рівня із населенням не менше 100 тис. осіб — незалежно від країни та керівників органів місцевого самоврядування в містах та та районах не менше 50 тис. осіб — в Україні. Їх хоч знають, бо вибирають. А хто знає, наприклад, голів районних державних адміністрацій (керівники виконавчої влади) і голів районних судів (керівники судової влади)? Навіщо вони тут потрібні? Я не вважаю їх значимими. Будь-який зам. міністра, як на мене, значиміший, хоч під критерії значимості не підпадає (та й не треба). --Олег (обговорення) 15:59, 28 квітня 2015 (UTC)

Голови РДА великих районів теоретично мають більше повноважень (і мали б мати більше значимості), ніж міські голови на території їх районів. Звісно, може бути голова РДА може нічого не робити та бути абсолютно невідомим людям, а може бути людиною з чіткою позицією та великим впливом (перший, хто спадає на думку — Умеров Ільмі Рустемович). Втім, таке саме притаманне для всіх політиків (у нас можуть бути і депутати, і міністри, які нікому не відомі та нічого не зробили), тому я не думаю, що на голів РДА потрібно ставити якийсь фільтр — NickK (обг.) 01:25, 29 квітня 2015 (UTC)
Проти. Давайте дивитись правді у вічі - саме голови РДА є фактичною владою в районах, а не місцеві райради. --Максим Підліснюк (обговорення) 08:40, 29 квітня 2015 (UTC)
Як на мене, ваша пропозиція це звичайна копіпаста з російської вікіпедії лише трошки модифікована. Ні в англомовній, ні в іспаномовній вікіпедії немає таких критеріїв про чисельність населення для політичних діячів. Є лише локальні політики, що мають впізнаваність і багато згадок в медіа. --Петро Нек (обговорення) 20:36, 16 серпня 2021 (UTC)



Загальні принципи

Занадто м'який загальний принцип «його іменем названо вулиці, школи або інші громадські установи». В невеликому населеному пункті, в якому не було відомих уродженців можуть назвати вулицю або школу на честь земляка, який у цьому проекті і близько би не проходив за іншими критеріями. Приклад — Антонов Афанасій Устинович — нічим особливим не примітна особа, значима лише для Нижньої Кринки, сільський голова, чиїм ім'ям названо вулицю в невеликому селищі. Пропоную формулювання подібне для політиків і громадських діячів: «його іменем названо вулиці, школи або інші громадські установи в містах із населенням не менше 50 тис. осіб в Україні, в містах із населенням не менше 100 тис. осіб — для всіх інших країн». --Олег (обговорення) 19:57, 25 вересня 2015 (UTC)

Підтримую, можна навіть простіше — «у великих містах», не думаю, що нам потрібна межа між 49 і 50 або 99 і 100 тисячами жителів. У крайньому разі ті, хто дуже значимі для менших міст, можуть пройти за ВП:КЗП через внесок у розвиток міста — NickK (обг.) 21:31, 25 вересня 2015 (UTC)
Підтримую. --Brunei (обговорення) 18:15, 26 вересня 2015 (UTC)
За обмеження, але проти лише кількісної оцінки. Пропоную відійти від критерію 50 000 і прийняти просто для районних центрів, бо дуже багато таких міст, де населення 30-40 тис осіб, і при тому з багатьох таких міст люди повиїжджали останнім часом. Скажімо взяти ту ж саму Жмеринку, де населення 35 000, а багато статей про її вулиці нещодавно вилучили з Вікіпедії (хоча майже всі були проти). Можна додатково ще обмеження скажімо районний центр + 20 000, бо за 50 000 дуже мало міст перевалює (переважно в складі східних совкових агломерацій) (див. Міста України (за населенням)) і районні центри решти України виходить ніяк не представлені. А для не районних центрів можна взяти 50 000. Причому треба це все брати станом на 1989 рік. Крім того, потрібно прийняти спочатку для самих вулиць, а потім для діячів, на честь яких вони названі.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:51, 30 вересня 2015 (UTC)
Але Жмеринка є райцентром, а от Івано-Франківськ, Львів, Енергодар, Дніпродзержинськ, Одеса, Чернівці тощо не є районними центрами.--Анатолій (обг.) 19:29, 8 листопада 2015 (UTC)

Футболісти

У нас якісь дискримінаційні критерії (чи їх застосування). вченим треба значимість доводити, а футболісти 2-ї ліги чомусь значимі, бо у них нема критеріїв? але ж про тих футболістів нічого крім статистики немає? я розумію писати про футболістів, матчі яких мали огляди, але про всіх? Або тоді і у інших галузях менш суворі критерії робити. У росіян значно суворіші критерії для футболістів

ru:Википедия:Критерии значимости футболистов

хоча там є Выход на поле в 100 матчах второго по значимости профессионального дивизиона футбольной федерации, являющейся членом ФИФА и входящих в её состав конфедераций; Выход на поле в 200 матчах второго и третьего по значимости профессиональных дивизионов футбольной федерации, являющейся членом ФИФА и входящих в её состав конфедераций[7]. але має три бути виконано з другорядних критеріїв. --Ілля (обговорення) 18:14, 8 листопада 2015 (UTC)

Бо радянська влада наплодила вчених-імітаторів. А в футболі важко імітувати участь у першій лізі...--Brunei (обговорення) 18:35, 8 листопада 2015 (UTC)
Не знаю, що важче імітувати участь першу лігу чи діяльність до докторської дисертації. --Basio (обговорення) 18:34, 9 листопада 2015 (UTC)
Чому нічого, крім статистики? На першу-другу лігу ходить по 1000-1500 тисячі людей щоматчу й про окремі сезони футбольних клубів в доінтернетні часи щороку виходили друковані довідники. Чи виходять окремі довідники про сезони кафедр, інститутів, театрів і філармоній? Ні, або рідко. Спортові клуби мають значно розкрученіші й організованіші групи підтримки й відповідно, більше висвітлення у ЗМІ, ніж факультети, театральні трупи, хорові колективи чи оркестри. У газетах є інтерв'ю з численними футболістами навіть обласних ліг, бо ж судячи з обговорень, для сучасних нагороджених вояків же будь-яке інтерв'ю доводить важливість, то чому для професіональних футболістів (які пройшли кількарічний шлях-відбір від дитячо-юнацької через молодіжні команди до дорослого спорту й це все задокументовано) — ні? В ангельців Players who have played, and managers who have managed in a fully professional league, will generally be regarded as notable (en:Wikipedia:Notability_(sports)#Association_football). Можна, як компроміс, зупинитися на 10-15 іграх нижчих ліг. --Friend (обг.) 18:13, 9 листопада 2015 (UTC)
Участь у професіональних лігах, як можлива значимість, а не доконаний факт. Я так зрозумів переклад? --Basio (обговорення) 18:34, 9 листопада 2015 (UTC)
Думаю, що це логічна пропозиція. Збереглись статистичні дані багатьох команд другої ліги ще радянських часів, на сайтах сучасних футбольних команд більшість сезонів навіть другої ліги розписана, є ще навіть радянські друковані довідники, а в радянські часи навіть команди другої ліги були досить популярними. Тому 10—15 матчів, якщо немає інших критеріїв значимості, можуть бути достатнім порогом для значимості, плюс можна й менше, за наявності згадувань у спеціалізованих довідниках. --Yukh68 (обговорення) 18:25, 9 листопада 2015 (UTC)

Релігійні діячи

Пропоную визначити умови значимості релігійних діячив. Вважаю дуже прийнятними умови в російській Вікі (ВП:РД).-Kossa b (обговорення) 16:18, 20 січня 2016 (UTC)

Знову про самобутність УкрВікі

Я мав дискусії з багатьма адмінами і знаю їх критичне ставлення до самобутності УкрВікі. (Особливо нервово на цю тезу реагують функціонери Вікімедіа Україна)

Дійсно ніде в настановах УкрВікі не написано, що до українських тем має бути особливе ставлення.

Так я повністю поділяю думку, що УкрВікі — це Вікіпедія українською мовою, а не Вікіпедія України. Але з іншого боку УкрВікі пишеться для україномовного читача і тому повинна висвітлювати теми пов'язані з Україною набагато ширше.

Говорячи простіше УкрВікі має мати статті про сотників армії УНР, а без статей про сотників Армія визволення Косова можна обійтися. Боґан (обговорення) 09:10, 1 квітня 2016 (UTC)

Візьміть для прикладу жовнірів Польської Армії Крайової pl:Kategoria:Żołnierze Armii Krajowej. I чому це поляки не повидаляли своїх вояків? Боґан (обговорення) 10:13, 1 квітня 2016 (UTC)

Узяв навмання кілька статей з наведеної категорії. Ці особи щонайменше: нагороджені орденами, описано життєвий шлях у кількох різних (3-4) джерелах. Якщо є статті чи праці з життєписами українських військовиків і переліком їхніх військових операцій і досягнень — тоді се хороші арґументи. --Friend (обг.) 12:20, 1 квітня 2016 (UTC)
Так Zvr поставив на вилучення багато статей з посиланнями не лише на архів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:25, 1 квітня 2016 (UTC)
А до чого тут згадки про Zvr? Ми ж тут критерії обговорюємо, а не дії окремих дописувачів. --Olvin (обговорення) 18:25, 1 квітня 2016 (UTC)
А нащо протиставляти польську Вікіпедією, якщо тут також є кілька джерел.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:29, 1 квітня 2016 (UTC)

Не все так просто почнемо з початку:

  • pl:Stanisław Abramowski - pl:Plutonowy <= Сержант, орденів, медалів немає є лише Odznaka za jedną ranę lub kontuzję
  • У багатьох персон є поле Odznaczenia, але не все що тут вказується є дійсно орденами наприклад: Хрест Хоробрих це не орден
  • На деякі нагороди могли претендувати просто учасники боротьби за незалежність Польщі, як pl:Krzyż i Medal Niepodległości
  • Не варто забувати, що УНР ввела ордени лише у 1920 році коли фактично уже не контролювала територію. Іншими словами у поляків була своя держава з відпрацьованою системою нагородження, а українські збройні формування не тільки УНР після 1920 року фактично вели партизанську війну, де система нагородження не могла в силу об'єктивних причин нормально функціонувати. Боґан (обговорення) 14:13, 1 квітня 2016 (UTC)
Але є й такі приклади як pl:Wikipedia:Poczekalnia/biografie/2014:07:05:Czesław Chrzanowski: теж партизанська війна без нагород, але перенаправили на список — NickK (обг.) 14:21, 1 квітня 2016 (UTC)

Ну, загалом тематичні критерії для того й призначено, щоб спростити (або, навпаки - посилити) вимоги до статей якоїсь тематики, де загальні критерії працюють погано. Я не вважаю, що критерії для всіх вояків мають бути однаковими (хоча така думка висловлювалась в обговоренні). IMHO, створення такого критерію - цілком нормальна справа. Але(!) якщо це справді критерій, тобто, якщо він однозначний і досить простий.

  • Із цього погляду запропонований вище критерій для вояків УНР («... також унтер-офіцери і рядові, які отримали один із орденів УНР») не годиться. І не тому, що встановлює якісь особливі вимоги для певної категорії осіб, а тому що неоднозначний. Слід або перелічити всі такі нагороди, або шукати інший варіант.
  • В обговоренні були інші варіанти. Наприклад: значимі « також Легіон УСС, УГА, УПА та інші національні збройні формування». Такий варіант гірший, бо більш невизначений. Зовсім поганий варіант погана пропозиція: «... а давайте доручимо комусь спитати в когось» (у Вятровича, скажімо, або у Порошенка, тощо ...) Це непросто, бо довго, невідомо коли надійде відповідь (і чи надійде вона взагалі), і нарешті, навіть якщо відповідь надійде, то вона ж не міститиме переліку. Наступного разу знову питати, чи як?
  • Кращий варіант, як на мене - «усі вояки, перелічені у (фаховій) книзі такій-то, значимі». Це дуже просто перевірити і, якщо книга фахова, то за нею, як за джерелом, можна написати хоча б мінімальну статтю.
  • Адже вимога про наявність кількох вторинних джерел у загальних критеріях значимості не дарма записана. Джерела потрібні, щоб можна було написати енциклопедичну статтю (особливо, якщо людина неодназначна). Уявіть ситуацію, коли є дві публікації в газетах. В одній написано про вояка, який виявив героїзм у бою й отримав орден. У другій ідеться про того ж вояка, який потрапив у полон і став співпрацювати з ворогом. З одно боку, участь у бойових діях безсумнівна. Але якщо іншої інформації нема, то пристойну біографічну статтю лише з двох подій не напишеш. Або вийде як про панфіловців.

--Olvin (обговорення) 19:26, 1 квітня 2016 (UTC)

пане Олвін, Зовсім поганий варіант: «... а давайте доручимо комусь спитати в когось» (у Вятровича, скажімо, або у Порошенка, тощо ...) як варіянт не висувався. Це була пропозиція, не пересмикуйте, будь-ласка. Запитатися не є зло, зло є мовчати на запитання. А ви хочете, щоб Вам ще й у відповіді перелік вклали, з усіма загиблими невідомими Героями? Вважаю неправильним дискутувати у контексті пана Звр, котрий пропонує на сторінці його пропозиційного блокування щодо виставлення на видалення, тобто - що Герой має бути з медалькою. А без медальки - не Герой. Щодо панфіловців - не доказ. По перше - це радянський агітпроп. По друге, спільного зовсім мало. Окрім того, ці Герої петицій щодо свого перебування в рядах кидаючих гранати не писали. Далебі, ми й так нічого майже не знаємо про діяспору - й так від українства відмираючу - Кирзик Вам як приклад. Таким чином ми, замість таки пильніше придивитися до величезного пласту діяспорного українства, починаємо їм накидати аршин (слово яке, хве) з чужих плечей, та ще й батіжком цьвьохкаємо - ти чого нам не підходиш? Пане Олвін, Вам так не видається? --Л. Панасюк (обговорення) 16:45, 2 квітня 2016 (UTC)
@Леонід Панасюк: Прошу вибачити, що я назвав Вашу пропозицію «варіантом». Це, звісно, можна вважати пересмикуванням. Тож перепрошую й виправляюся:
  1. Ваша пропозиція: «звернутися до людей, які власне цими проблемами й займаються - Український інститут національної пам'яті, пан В'ятрович Володимир Михайлович», — геть не годиться як критерій значимості. Обґрунтування наведено вище (виправлення терміну там я теж зробив).
  2. Не варто приписувати мені якісь абсурдні бажання («А ви хочете, щоб Вам ще й у відповіді перелік вклали, з усіма загиблими невідомими Героями?»). Це типовий демагогічний прийом (підміна тези).
  3. Обговорювати позицію пана Zvr сторінці обговорення критеріїв значимості (де він не бере участі) недоречно. Якщо Вам так кортить - для цього є інші сторінки. Перехід від обговорення предмета суперечки до обговорення особистості - це інший типовий демагогічний прийом.
  4. Мої погляди щодо діяспори можемо обговорити в іншому місці, наприклад, на моїй або Вашій сторінці обговорення, у Кнайпі, деінде. Тут мова про критерії, тож тримаймося цієї теми. Якщо у Вас є конкретні пропозиції щодо критеріїв - висловлюйте. Також хотілося б почути Вашу думку щодо моєї пропозиції («усі вояки, перелічені у книзі такій-то, значимі»). Скажімо, нехай це буде книга, видана в діяспорі. Знаєте такі?
--Olvin (обговорення) 19:42, 2 квітня 2016 (UTC)
Važeny pan uživateĺ Olvin - vasoy resuscitacijov a opakovanijem ste mná ne presvečili u vašej dvoležitosti. Osprsvedlnújemsa, ale aj ja viem opakovane hovori´t Не варто недоречно кортить Перехід типовий абсурдні Не варто приписувати мені - lútujem Vas, cteny...

Ale s´te mate len totu zbierku opakovanostej a jačanij lebo vie´te aj poveda´t dačoś bez vystrajania? Herojam = Slava, z uctov. trikrat ping Olvin- Olvin Olvin - ale ne resuscitujte moje slova a hovor´te svoje. Djakujy za ne cytuvannja cytovanoho. Ping pan Olvin --195.91.15.176 20:05, 2 квітня 2016 (UTC) Леонід Панасюк

Ось джерело українського історика, яке вважаю достатньо авторитетним для статей про військовиків УНР: Ярослав Тинченко. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). — К.: Темпора: книга 1: 2007. — 536 с./ книга 2: 2011. — 424 с. Навздогін цитата з анотації: «Тематика історії офіцерського корпусу Української Армії доби Визвольної війни 1917–1921 рр. другою книгою не вичерпується, і вже зараз готується книга третя, в яку увійдуть загальні списки особового складу Армії УНР у 1920–1923 рр., а також доповнення до першої книги — біографічного довідника.»--Микола Василечко (обговорення) 05:27, 3 квітня 2016 (UTC)

Щодо самобутності. Можу сказати трохи про польську вікі (менше - чеську). Як на мене, вона має виразно національне обличчя, бо є багато статей про осіб Польщі, яких немає в іншомовних (зокрема, Enwiki) розділах. Логічно, що й ми маєм право писати про «своїх» людей. --Бучач-Львів (обговорення) 09:25, 3 квітня 2016 (UTC)

свого часу, коли я тільки намацував ногою дорогу у вікі, ви, тодішні вікімонстри, видавалися мені мало не намісниками Бога. Аякже, ви ж писали слово Правди українською мовою. А я, батько, воював у школі, щоб зкурвлені училки на перерві, курячи, не пинділи російською із школярами. І це у нас, в Демидівці - найукраїнськішому районі глибинки Рівненщини. Щоб дітям до 18-ти горіляку хоч по 22-й не наливали, за що мою лікарняну аптеку ющенківський райхан і знабожив, а мене примусив шукати роботу. Дякую першій вчительці (що почила в Бозі), її учень взяв мене завідуючим аптеки.

Пройшов час. Мене почало тіпати від каоліцій у вікі, я кидався на вас, каоліціянтів, і на стіну, роги обламав, нічого, окрім блокувань, не здобув. Ваша величина десь поділася, лишилася озлобленість на користувачів, які, замість донесення Слова Правди - бо Слово було початком, і Слово було Бог, прикидалися ряднами, шлангами, час від часу рядилися у святих.

Але регулярно виставляли українські теми на видалення. Чи на видавлення. І це продовжується, а тепер поставлене на конвеєр. Панове плечі видалянців, чим вам оті вояки не до шмиги? Відсутністю джерел, які винищували як червоні, так і Жеч Посполіта? Тим, що Україна досі не визнала екзильні нагороди? Тим, що вони не писали рапортів про надання їм пільг? Я вас реально, без приколів - не ро-зу-мі-ю, --Л. Панасюк (обговорення) 10:17, 3 квітня 2016 (UTC)

Столітній тест

Пропоную видалити цю норму, як рудименту, ні в АнглоВікі ні в РуВікі це правило уже не діє. Крім того воно абсолютно не є конкретним, тобто може спиратися лише на суб'єктивні припущення. Боґан (обговорення) 00:10, 1 квітня 2016 (UTC)

Не згоден докорінно. Тут я мав на увазі людей, що жили 100 років тому і їх досі пам`ятають, тобто вони його пройшли. Щодо наших сучасників - Столітній тест -непотрібна річ. Хай нащадки вирішуюють.--Yasnodark (обговорення) 13:58, 1 квітня 2016 (UTC)
Краще переформулювати, наприклад: чи можна припустити, що через 100 років ця особа буде й надалі згадуватися у вторинних джерелах? (або в авторитетних джерелах). Бо якщо особа через сто років після смерті потрапляє до енциклопедії чи довідника, це є очевидна ознака значимості — NickK (обг.) 14:03, 1 квітня 2016 (UTC)
Все, що не вимете неухильна мітла видаляча з вікіпедії і буде у вторинних джерелах за 100 років. Це і є правда життя. Саме ми визначаємо: особа кане у забуття чи збережеться у вічності. Тож, чи кращі комуняки, по яких завжди з АД - все гаразд, за вчених та патріотів? Вже зараз багато видань та ЗМІ дедалі активніше використовуюють вікіпедію як джерело.--Yasnodark (обговорення) 14:28, 1 квітня 2016 (UTC)
Ніхто не знає хто там буде що про кого писати через 100 років. Може буде взагалі про всіх написано. Зараз дуже швидко змінюється світ. І цифра 100 взята із якоїсь традиційної уяви як тимчасовий засіб. На мою думку треба визначити який відсоток людей заслуговує на статтю про себе у Вікіпедії. Але цей відсоток повинен бути різним для мирного і воєнного часу, а також для вітчизняних діячів і закордонних. А потім вже дивитися який відсоток населення були офіцерами того чи іншого рангу, докторами наук, кавалерами орденів і лауреатами літературних конкурсів, заступниками міністрів, отримали той чи інший шаховий розряд тощо. Все-одно безумовно для цих статей потрібні джерела, але це був би запобіжник проти виставлення таких статей з наявними джерелами на вилучення.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:27, 1 квітня 2016 (UTC)
Для українських постатей - критерії значимості у сьогоднішньому вигляді - дуже шкідлива річ, що заважає розповсюдженню інформації про українців у світі.--Yasnodark (обговорення) 14:43, 1 квітня 2016 (UTC)
Знаєте як у одного поета написано: "гірші за Батия свої". Ті, хто формував нинішні критерії, гірші за Батия.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:40, 1 квітня 2016 (UTC)
Повністю поділяю вашу думку: адміни вперто не хочуть займатися розсилкою з повідомленням про встановлення критеріїв, а потім посилаюються на критерії, які ухвалені десяткою обізнаних та кажуть, хто хтів - побачив...--Yasnodark (обговорення) 14:58, 1 квітня 2016 (UTC)
не так страшний той пан, як підпанки та паненята. Мурзи Батия набагато страшніші за хана, --Л. Панасюк (обговорення) 14:54, 1 квітня 2016 (UTC)
Що можу сказати: вкотре повторити свою думку, що про українців треба писати більше і критерії мають бути м’якші, ніж для непричетних до України.--Микола Василечко (обговорення) 17:34, 1 квітня 2016 (UTC)

Проблема замовчування

Не секрет, що в радянську епоху проводилась політика замовчування, щодо «неблагонадійних» осіб, тобто забуттю підлягали не тільки діячі національно-визвольних змагань, а й вірні ленінці, які попали під сталінські репресії. Тобто були штатні вороги радянської влади такі як: Бандера, Петлюра, Махно, Колчак, Денікін, Врангель, Троцький, а пам'ять про інших діячів підлягала забуттю.

Дуже просто при написанні статей знайти ВП:АД про лояльних до сталінського режиму діячів, а про інших це проблема. Іншими словами, якщо сліпо слідкувати настановам Вікіпедії то у нас вийде проста консервація офіційного радянського бачення історії України. Думаю це якраз той випадок коли варто скористатися пунктом 5 Вікіпедія:П'ять основ. Боґан (обговорення) 02:48, 2 квітня 2016 (UTC)

Очевидним є, що нащадки радянських комуністів продовжують цю політику й далі, зокрема, у Вікіпедії.--Микола Василечко (обговорення) 04:51, 2 квітня 2016 (UTC)
@Боґан: Чи правильно я зрозумів: Ви пропонуєте писати статті про окремих людей колишнього СРСР без посилань на джерела (і взагалі без авторитетних джерел)? --Olvin (обговорення) 16:19, 2 квітня 2016 (UTC)
Не правильно, без джерел писати не можна, я мав на увазі, що до особистостей, щодо яких проводилась політика замовчування, вимоги до джерел можуть пом'якшуватися. — Це написав, але не підписав користувач Боґан (обговорення • внесок).
@Боґан: Добре. Тоді до якої міри можна пом'якшити вимоги? Скажімо, загальні критерії значимості вимагають наявності кількох незалежних джерел (зазвичай, вважається достатнім три). Я так розумію, Ви пропонуєте обмежитися одним джерелом? Чи підійдуть будь-які джерела з цього приводу, або ж варто обмежитися якимось конкретним переліком? Як на мене, книга Тинченка (вже неодноразово тут згадана) підходить. Чи є ще якісь подібні видання? --Olvin (обговорення) 09:36, 3 квітня 2016 (UTC)
На чому базується це твердження? Про Бандеру чи Петлюру є низка книг українською мовою (і про них теж є добрі статті: про Бандеру російською, про Петлюру французькою), про Денікіна російською та білоруською вибрані статті тощо. Очевидно, без джерел такі статті було б написати неможливо. Навіть про значно менш відомих діячів є джерела, наприклад, Зайцев Микола Петрович описаний як у діаспорних джерелах, так і в джерелах часів незалежності, включаючи дві енциклопедії. За майже сто років у діаспорі видано значну кількість праць, і за майже 25 років незалежності українська наука теж не стояла на місці, крім того, західні історики теж написали значну кількість праць про Україну. Тож зовсім неправильно вважати, що про ворогів радянської влади нема джерел, можливо, ці джерела дещо менш доступні, але вони є — NickK (обг.) 17:42, 2 квітня 2016 (UTC)
Ви мене абсолютно неправильно зрозуміли, я якраз мав на увазі протилежне: що щодо антирадянських символів, як то Бандера, Петлюра та ін. є достатньо багато джерел, а ось є брак авторитетних джерел щодо інших діячів, які вважались ворогами народу. І такі статті завжди будуть під загрозою видалення з Вікіпедії. Чи ви не погоджуєтесь, що влада СРСР проводила політику змовчування? Боґан (обговорення) 22:14, 2 квітня 2016 (UTC)
Цілком згоден з цією @Боґан:а. Ну кому слугуюють ті, хто намагається видалити подібні статті. Хіба нам хтось встановлює обмеження на кількість статей? - ні! Хіба нема людей, яких цікавить подібна інформація? - ні, ъх багато. Асаф Бартов на вікіонференції, що кожен розділ встановлює свої критерії і вони нам не дороговказ. То якого ми повинні винищувати ці статті, що шанують пам'ять героїв та популяризуюють їх імена. Навіть, якщо єдині джерела - архівні. Ніба ми на допиті гестапо чи КДБ сидимо - це просто якийсь жах.--Yasnodark (обговорення) 14:58, 1 квітня 2016 (UTC)
Зовсім не факт. Про Бандеру в УРЕ статті нема. Взагалі нема, не було такого. Про Троцького теж нема, є лише згадка в статті Троцькізм. Про Денікіна та Петлюру статті на один абзац. Натомість, про Денікіна значно більші статті в Енциклопедії українознавства, Енциклопедії історії України та Енциклопедії сучасної України, хоча він зовсім не був українцем. Тож це якраз гарний приклад того, як діаспорна та сучасна українська наука досить добре описує навіть антиукраїнських діячів — NickK (обг.) 12:31, 5 квітня 2016 (UTC)
Ви так договоритесь до того, що лише Денікін заслуговує на статтю у Вікіпедії.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:41, 5 квітня 2016 (UTC)
Скоріше до того, що навіть Денікін заслуговує на статтю у Вікіпедії). Гарний контраст просто: явно антирадянського й антиукраїнського Денікіна радянські історики обійшли увагою, а українські історики написали про нього цілком інформативні статті. Це ілюстрація того, що проблеми замовчування немає, і що як у діаспорі, так і за часів незалежності, українські історики працювали сумлінно — NickK (обг.) 13:03, 5 квітня 2016 (UTC)

Українська мова як додатковий критерій значимості для митців

Пропоную прийняти як додатковий критерій значимості для митців "Українська або переважно українська мова творів (словесна творчість: письменники, співаки, журналісти, блогери тощо)".

Обґрунтування. Так склалося і буде надалі продовжуватися, що через різні причини українська мова в ЗМІ та інтернеті дуже сильно поступається російській і не може з нею конкурувати, що веде до подальшої русифікації. Звичайно, що українськомовні журналісти, письменники, музиканти, блогери, які пишуть українською мовою, мають дуже мало шансів на якусь кількість згадок у вторинних джерелах в порівнянні з російськими. І через те взагалі мало людей починає цим займатися, бо наперед знають, що не здобудуть популярності. Вже звучать ініціативи від пропатріотичних політиків на квоти для українських і окремо для українськомовних музикантів. А українська Вікіпедія, яка захищає мову самим своїм існуванням, дотепер не зробила в цьому напрямку жодних кроків. Дуже прошу вас підтримати цей пункт-доповнення до додаткових критеріїв значимості для митців.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:38, 12 квітня 2016 (UTC)

  •  За--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:38, 12 квітня 2016 (UTC)
  • українськомовні журналісти, письменники, музиканти, блогери, які пишуть українською мовою, мають дуже мало шансів на якусь кількість згадок у вторинних джерелах в порівнянні з російськими — джерело, будь ласка. Тільки порівнюйте діячів з рівними досягненнями, а не нікому не відомого письменника з Гоголем. У нас кроки в цьому напрямку робляться природним шляхом: українці з більшою ймовірністю опишуть українців, ніж представників будь-якої іншої культури — NickK (обг.) 15:50, 12 квітня 2016 (UTC)
    Для того, щоб про когось написали потрібно, щоб взагалі були якісь більш-менш значні досягнення, тут навіть мова не йде про якісь рівні досягнення. Ось тут про першу сотню українських блогерів, чи багато із них україномовні. Нещодавно вилучили статтю про найпопулярніший українськомовний канал на youtube. Цей критерій для того, щоб залишити хоча би щось. Я не кажу про письменників XIX століття, хоча й вони дуже програють. Якби не конкурси типу Коронації слова, то й для письменників не було б за що чіплятися.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:04, 12 квітня 2016 (UTC)
    Ну то якщо людина не має більш-менш ЗНАЧних досягнень, про яку ЗНАЧимість може бути мова? Далі. Найпопулярніший україномовний канал на YouTube? Будете сміятися, але за статистикою це Маша та Ведмідь, і стаття наче ще не вилучена. Крім того, потрібно розрізняти блогерів і журналістів (які не є діячами мистецтва, і для яких вчорашня публікація зазвичай непотрібна, а позавчорашню взагалі всі забули) та письменників і музикантів (які можуть знайти свого читача чи слухача і через рік, і через 10, і через 100 років). Блогери з журналістами взагалі не мали б іти за критеріями для митців, а щодо справді митців теж неочевидно, що за інших рівних умов про україномовних митців взагалі ніхто не пише — NickK (обг.) 17:56, 12 квітня 2016 (UTC)
    Ви не згодні з тим, що людей, які щось починають творити українською, знаючи, що це буде в сто разів менш популярне, ніж те саме російськомовне (отже в сто разів менше шансів, що будуть згадки в АД), якось потрібно підтримати?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:54, 12 квітня 2016 (UTC)
    Яким чином ви оті сто разів наміряли? По-перше, ви ж вище самі писали, що є ініціативи квот тощо, що за інших рівних умов дає преференцію україномовним. По-друге, літературні (і певною мірою музичні) твори ще можна перекладати, і досить багатьох письменників перекладають з української іноземними мовами, тож зовсім не факт, що це буде в сто разів менш популярним. Те ж, що ви пропонуєте, нагадує радянські методи стимулювання, коли твори сумнівної мистецької цінності друкували кількасоттисячними накладами лише тому, що вони були за партію — NickK (обг.) 22:54, 12 квітня 2016 (UTC)
  •  Проти за таким критерієм - навіть я значимий україномовний блогер. ;)[1] --Буник (обговорення) 15:58, 12 квітня 2016 (UTC)
    Я ж пропоную як додатковий критерій, а не основний.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:04, 12 квітня 2016 (UTC)
  • Ви дуже сильно не пропрацювали свою ідею. По-перше, якщо нема вторинних джерел, а лише якісь згадки у новинах — статтю не напишеш. По-друге, якщо джерела є, то додатковий критерій не потрібний. Власне про тих письменників, про яких можна написати, у Вікі пишуть, тому що вони проходять за теперішніми критеріями. Як на мене, теперішні вимоги абсолютно адекватні і дозволяють писати і не про дуже розкручених письменників.--З повагою, TnoXX parle! 16:10, 12 квітня 2016 (UTC)
    А як ще її пропрацювати. Я ж не пропоную це як основний критерій. От нещодавно вилучили статтю про найпопулярніший українськомовний ігровий канал на youtube. Що тоді взагалі не будуть представлені якісь українськомовні галузі? І для письменників легше, бо там є якісь зачепки у вигляді конкурсів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:13, 12 квітня 2016 (UTC)
    Щоб написати про щось статтю у Вікі, те щось має бути описане на якомусь ресурсі, незалежному від теми статті. Навіть первинні джерела мають містити якусь інформацію, а не банальну згадку про існування такого явища. Якщо нічого немає, то, очевидно, що статті у Вікі не повинно бути. Інакше вийде оригінальне дослідження, що вдарить по іміджу такої славної україномовної галузі, як Українська Вікіпедія. Щодо youtube-каналу (я не слідкував за тою номінацією і як це стосується письменників не знаю теж), якщо не було тих же джерел з якоюсь інформацією, а лише посилання на дані того каналу, то добре, що видалили. Інформація про те, що відео YYYY переглянули N раз — це не енциклопедія. І жодні благородні наміри не можуть цього змінити.--З повагою, TnoXX parle! 16:27, 12 квітня 2016 (UTC)
    А для чого тоді взагалі спеціальні критерії значимості? Давайте тоді керуватися просто наявністю вторинних джерел.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:35, 12 квітня 2016 (UTC)
    Загалом, усе крутиться довколо джерел, авторитетних бажано (я, до речі, і про первинні речення вище згадував, тому не перекручуйте, будь ласка). Спеціальні критерії створені для унеможливлення, напркилад, потрапляння різним «дядькам-бізнесманам», про яких можуть щось «заказне» і написати, але ніякої важливості для історії вони не мають (це грубе пояснення, розумію). --З повагою, TnoXX parle! 16:43, 12 квітня 2016 (UTC)
    Я з вами не згоден. Я вважаю, що наявність спеціальних критеріїв значимості дає послаблення для джерел. Я не маю на увазі взагалі відсутність вторинних джерел. Наприклад, якщо про україномовного митця написало видання з малим тиражем, то це рівноцінно тому, що про російськомовного митця написало видання з великим тиражем. Це все одно не вирівняє шансів, але хоча би якось їх наблизить. Повірте мені, що нині різниця просто катастрофічна. Щось треба робити.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:04, 12 квітня 2016 (UTC)
    Ну тоді ми говоримо про одне й те, але різними словами. АД — це не тираж, а написане спеціалістом чи профільним виданням з редколегією. Регіональна газета чи республіканська — байдуже, аби інформація була. Тому керуйтесь цим і не зважайте на розміри видань.--З повагою, TnoXX parle! 17:18, 12 квітня 2016 (UTC)
  • Нагадує совдепівський підхід. Тільки поміняли преференції для робітників і наймитів на преференції для україномовних. Принцип той же. Я  Проти. --Олег (обговорення) 17:20, 12 квітня 2016 (UTC)
    А чому ви взагалі пишете українську Вікіпедію?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:34, 12 квітня 2016 (UTC)
  •  Проти Per Олег. За 3 роки створив та суттєво розширив більше 40 статей про українських діячів науки, мистецтва, військової справи, політики (навіть одна порнозірка до внеску заповзла). З них 3 добрі та 1 вибрана. Жодного разу не мав проблем з дискримінацією українського та занизькою значимістю. Так, джерел іноді не вистачає. Але гарну статтю без проблем можна написати за одним ґрунтовним та 2-3 спорадичними джерелами. Отже, не бачу проблеми, яку пропонується вирішувати.--Brunei (обговорення) 17:37, 12 квітня 2016 (UTC)
  •  Проти Ну і що? У нас он татар багато. І що, татарську не включати як такий же критерій? Чи помістити в укрВікі всіх студентів-філологів, як носіїв української? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 05:05, 13 квітня 2016 (UTC)

5 000 примірників

Для України це зависока планка. Думаю, 1 тисяча була б розумнішою.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:34, 14 вересня 2016 (UTC)

 За. Чи навіть менше. Для приклада, унікальне друге видання Музичних інструментів українського народу Хоткевича — 300 екземплярів. Друге видання Приповідок Ількевича — 500 екз. artem.komisarenko (обговорення) 22:04, 14 вересня 2016 (UTC)
Хоткевич значимий і без цієї книжки. А праця Ількевича дійсно унікальна, дала б йому значимість, навіть якщо тираж би був 20 екз. З іншого боку, я зараз знайду тисячу доларів і випущу 1000 екз. власної книжки про Вікіпедію з коментарів тутешних користувачів - одразу буду значимим? Тут же мова про значимість осіб сьогодення в першу чергу. З померлими все ясно і без книжок. --Brunei (обговорення) 12:56, 16 вересня 2016 (UTC)
А потім у ВП:ВИЛ приходить «не буду тицять пальцями» й пише „нема 5000! незначимий!“ і доводь, що не верблюд. artem.komisarenko (обговорення) 20:16, 16 вересня 2016 (UTC)
  •  Проти 1 000 примірників наразі друкується майже кожна книга. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:20, 15 вересня 2016 (UTC)
  •  За Я підтримую зменшення кількості примірників для значимості бо до початку 20 століття наклади книжок були дуже малими і дуже рідко перевищували 2-3 тисячі. Книги в ті часи коштували дуже дорого. Я пропоную для книжок виданих до 1900 року тираж 300 примірників (екземплярів), а після 1000. Також пропоную книги з унікальним для свого часу вмістом (книги відомих вчених, книги з безцінними для свого часу відомостями) вважати значимими незалежно від накладу (кількості примірників). Наприклад деякі книги Тараса Шевченка і Івана Франка видавалися в ті часи малими тиражами, але вони безумовно значимі.--Сергій1992 (обговорення) 18:05, 15 вересня 2016 (UTC)
    Що до книжок до 1900 року, то як на мене там взагалі всі українські значимі, бо, як писав Комаров «про украінську літературу, звичайно зъ по́сміху, кажуть, що всю іі можна скласти на одну полицю», бо завдяки погрому Кирило-Методіївського Товариства, всім оцим указам-циркулярам їх майже не було: можете подивитись File:Кількість_українських_книжок._XIX_ст.png artem.komisarenko (обговорення) 20:16, 16 вересня 2016 (UTC)
Згоден з Вами. В часи гонінь було важко взагалі видати україномовну книгу, тому кожна українська книга до 1900 року значима. Що там казати про ті буремні часи. В Російській імперії взагалі аж до її розпаду в 1917 році "офіційно" української мови "не існувало". --Сергій1992 (обговорення) 20:55, 17 вересня 2016 (UTC)
  •  Проти, мова про сукупний наклад 5000 примірників. Якщо за все життя (а для померлих і після смерті) сукупний наклад усіх творів нижче 5000 примірників, тут уже є сумніви і значимість треба показувати не накладом, а іншим критерієм. Для письменників імперських часів такими можуть бути, наприклад, згадки в енциклопедіях, наявність критики тощо — NickK (обг.) 17:56, 5 жовтня 2016 (UTC)
  •  ЗаНу-ну подивимось як під час вилучення як видалянці ту сукупність рахуватимуть? Скажуть одразу: та в нього ж жодна з його десяти книжок немає й 4000. Хоча у сумі і вийде 31000. А з дореволюційними авторами - там взагалі невідомо про низку видань.
Навіть до низки авторитетних паперових галузевих енциклопедіях включено усіх жанрових авторів, що мали бодай одне книжкове видання (без огляду на тираж) . Причому зазначається, що за винятком книг виданих власним коштом. Хоча при розвитку української видавничої справи зараз чи заборон у минулому тут ще треба було постаратися видати чужим коштом. Наприклад, в Україні 3 журнали фантастики і ти переважно сам повинен заплатити за публікацію у них, а у США сотні відповідних журналів та фензінів, де тобі платять за публікацію.--Yasnodark (обговорення) 15:27, 10 жовтня 2016 (UTC)
@Yasnodark:Я повністю з Вами згоден. Мені прийшлося трохи "стикнувся" з сучасним книгодрукуванням в Україні так справді щоб надрукувати наукову книгу треба значна кількість коштів. Для рядового автора непідйомна сума. Книги що не будуть цікаві широкій масі населення взагалі ніхто друкувати не візьметься, без 100% передплати. Тож і друкуються рядові автори там "де дешевше", в напівлегальних друкарнях десь глибоко у підвалі житлового будинку на краю міста, це в прямому сенсі, я сам там був.--Сергій1992 (обговорення) 20:31, 11 жовтня 2016 (UTC)
@Yasnodark: Уточню, що загальний наклад є лише одним з додаткових критеріїв. Натомість, включення до енциклопедії вже є формальним критерієм, і одного включення до енциклопедії вже достатньо для значимості. Тож ми обговорюємо критерій, який стосується лише авторів, яких нема в енциклопедіях
@Сергій1992: Це критерій для діячів мистецтва. Для науковців вимога нижча: лише 500 примірників, але вимагається значна кількість книг (і там наклад теж є змістовним критерієм, тобто за відсутності накладу можна пройти за іншим критерієм) — NickK (обг.) 18:57, 12 жовтня 2016 (UTC)

Треба розуміти, що багато видавництв накручують тираж: видали 200 примірників, а пишуть — 1 000. Бо автору це допомогає стати членом НСПУ чи інше. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 15:33, 19 жовтня 2016 (UTC)

Все робиться навпаки: тиражі применшують для зменшення оподаткування. Тож ваша теза не відповідає дійсності, хіба що для якихось псевдописьменників та псевдонауковців з лав депутатів та чиновників.--Yasnodark (обговорення) 15:27, 10 жовтня 2016 (UTC)
  •  Проти Хочете надрукувати по 20 книжок на рік впродовж 25 років і отримати статус видатного письменника, вартого статті в енциклопедії? Тих книжок навіть на родичів не вистачить. Образяться ж, якщо навіть не збиратимуться читати. :) --Олег (обговорення) 04:08, 15 січня 2018 (UTC)
Усі автори 20 книг, видані будь-яким накладом, є безумовно значимими. Я вже не кажу про авторів, що видаються за рахунок видавництв, а за свій (хоча і це не критерій, бо часто людей не хочуть видавати не через якість, а через недостатню потенційну масовість). Подивіться на вітчизняних осіб, що включалися до Літературної енциклопедії. Якби зараз вона передавалася, то повірте усі такі письменники туди були б включені. Цим і варто керуватися.--Yasnodark (обговорення) 16:52, 24 квітня 2019 (UTC)

Вилучити з правила речення про столітній тест

На мою думку речення про ВП:100 є недолугим, дуже суперечливим і розпливчастим, і лише вводить в оману. Я не хотів цього робити, але оскільки часто і цілком поважні люди наводять "аргумент про футболістів другої ліги", то можу сказати з впевненістю, що через 100 років навіть гравці теперішньої вищої ліги нікому не будуть цікаві. Ба більше, є навіть така підозра, що Андрій Шевченко нікому не буде цікавим. 99 відсотків депутатів усіх скликань парламенту нікому не будуть цікаві. Мало кому з теперішніх людей цікаві особи, які жили 100 років тому, а якщо й цікаві то одиниці з них. Майже ніхто не цікавиться досягненнями точних наук за ослійтанні сто років. Максимум може чули про якийсь там Закон Ома. Ніяк неможливо передбачити, що буде через 100 років. Може вже люди й не будуть читати, тобто тоді літератори взагалі не будуть цікаві, хто зна. І таких аргументів можна наводити багато. Я розумію, що швидше за все в цьому реченні йдеться не про буквальне розуміння, але його застосовують буквально в суперечках про вилучення. А якщо справді логічно продовжувати буквальне застосування, то треба було б вилучати майже всі статті про осіб.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:45, 14 січня 2018 (UTC)

 За--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:45, 14 січня 2018 (UTC)
людям зараз не цікавий навіть закони Архімеда та Ома. Через 100 років, можливо, що людям не буде цікава навіть Вікіпедія. Багато можливо є сенс думати лише про людей теперішнього часу --くろねこ Обг. 07:58, 15 січня 2018 (UTC)
@AlexKozur: Через цей критерій багато людей якраз і бояться писати про осіб теперішнього часу, тому що комусь може здатися, що хтось не пройде столітній тест. Я якраз і відстоюю право сміливіше писати про осіб теперішнього часу. Ми пишемо Вікіпедію передусім для наших сучасників, а через сто років справді ніхто не знає що буде.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:26, 16 січня 2018 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: згоден. У час розвитку технологій джерел вже повно. Чого стоїть одне ЕСУ, є нагороди та багато іншого. Тест 100 років для теперішніх осіб (хоча опоненти показують лише осіб минулого) не зрозумілий вже мені давно. Зараз можна припустити, що через 100 років навіть Вікіпедії не буде. Я таке вже припустив і довгий час не редагував її. --くろねこ Обг. 23:39, 16 січня 2018 (UTC)
@AlexKozur: Особисто я заради української мови пишу, хоча мабуть вже нею ніхто не розмовлятиме через 100 років. Я собі давно задаю таке питання, наприклад, чому навіть той же народний депутат, який швидше за все навіть не хитрістю а везінням пробився, більше заслуговує на статтю, ніж доярка в колгоспі, яка має стаж 40 років і яка просипалася кожного дня в чотири години ранку за трудодні. Я її більше поважаю і вважаю, що від неї більше користі світові. Може хтось про таких людей хоче писати? Просто треба ставити суворі вимоги до оформлення таких статей і верифікованості.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:11, 18 січня 2018 (UTC)
 Проти Це корисний критерій якщо джерел мало, але тема цікава. По загальному критерію "багато незалежних АД" не проходить, але столітній тест може додати значимості, в таких темах як наприклад Боротьба Павла Дорогостайського та Януша Острозького за Обухівщину. --Буник (обговорення) 09:18, 15 січня 2018 (UTC)
@Bunyk: Джерела потрібні в будь-якому разі і їх достатньо два. І якраз в цьому випадку вони є. Якби їх не було, то столітній тест не врятував би і навіть статтю не написали б. Я не знайшов цього ні в російській, ні в англійській Вікіпедії. Це ж зовсім щось неконкретне, кожен розуміє по-своєму.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:47, 15 січня 2018 (UTC)
Не "два" потрібно, а "численні".--Brunei (обговорення) 08:27, 16 січня 2018 (UTC)
@Brunei: Скільки точно?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:12, 16 січня 2018 (UTC)
Точно Вам ніхто не скаже, але думаю порядку e2 - пі3. :-) Все неможливо прописати в правилах, а вікі не експеримент з бюрократії. --Brunei (обговорення) 09:38, 16 січня 2018 (UTC)
@Brunei: Якщо Ви зі мною не погоджуєтеся, що двох достатньо, то зобов'язані мені відповісти скількох достатньо. Інакше не треба зі мною сперечатися, тим більше, що це не стосується теми.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:06, 16 січня 2018 (UTC)
У деяких слов'янських мовах збереглося поняття двоїна, на противагу однині та множині. Тому «численні» можуть починатися лише з пі. --Brunei (обговорення) 15:45, 16 січня 2018 (UTC)
  •  Проти. Сторічний тест корисний, але його слід розглядати обережно. Не треба безапеляційно стверджувати, що футболісти через сто років будуть нікому не цікаві: от, наприклад, є стаття Злочевський Олександр Петрович про футболіста, який виступав сто років тому. Не треба й стверджувати, що й депутати через сто років будуть нікому не цікаві: минуло сто років з часу скликання УЦР, а її члени й досі цікаві, наприклад, Волошин Олександр Федорович. Фактично критерій столітнього тесту означає таке: чи людина має шанси ввійти в історію так, щоб за сто років нею цікавилися в якомусь іншому контексті, ніж генеалогічні дослідження? По суті це дозволяє відфільтрувати всю рекламу чи саморозкрутку (можна скільки завгодно розкручувати молодого й талановитого громадського діяча, але лише коли він буде мертвим можна буде оцінити, чи був він справді талановитим). Разом з тим, інтерес може бути в спеціалістів як завгодно вузької галузі: наприклад, краєзнавці певного міста цікавитимуться міськими головами сторічної давнини або вулицями, які зникли п'ятдесят років тому (Вулиця Агротехніків (Київ, Куренівка)), а футбольні статистики шукатимуть гравців, які перемогли в другій лізі сто років тому, або стадіони, які вже п'ятдесят років як зруйнували (Спортивне поле). Ось для цього й існує сторічний тест — NickK (обг.) 17:53, 15 січня 2018 (UTC)
    @NickK: Покажіть мені це правило в англійській чи російській Вікіпедії.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:53, 15 січня 2018 (UTC)
    @NickK: От Ви кажете про краєзнавців, але так само хтось скаже, що вони будуть цікавитися і міськими головами з населенням менш як 50 000 осіб, а хтось скаже, що сільськими головами. Може додатково ще сільськими головами будуть цікавитись спеціалісти з сільського господарства. І чому Ви стверджуєте, що ніхто не буде цікавитись громадськими діячами? Адже ці рухи також хтось вивчає, хоча би та сама політологія.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:11, 16 січня 2018 (UTC)
    @Oleksandr Tahayev: Я не стверджую, що це має бути головним правилом, але це має бути такою порадою-орієнтиром. Власне, саме так і виходить в англійській і російській Вікіпедії: офіційно це не правило, але часто згадується в обговореннях як орієнтир. Я саме й тому кажу, що треба розглядати його обережно: сторічний тест може дати приблизну оцінку, але не може бути абсолютно точним. В деяких містах з населенням понад 50 тисяч, можливо забудуть старіших міських голів, а деяких сільських голів, можливо, й згадають. Але в середньому у 50-тисячниках можна очікувати, що краєзнавці дослідять і опишуть усіх міських голів, а в менших уже лише вибраних, які чимось особливим в історії відзначилися. Те саме й з громадськими діячами: можна очікувати, що згадають про тих, які зробили щось значне (врятували від знищення пам'ятку, домоглися прийняття якогось важливого закону, очолили видний рух тощо), а от тих, які лише саморозкручувалися, навряд чи згадають. Тому я за сторічний тест, але лише як приблизний орієнтир — NickK (обг.) 15:09, 16 січня 2018 (UTC)
    @NickK: Я був би згоден це переформулювати, додавши "Це не правило, а лише загальний орієнтир при створенні статей і не може слугувати аргументом під час обговорення можливого їх вилучення"--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:17, 16 січня 2018 (UTC).
    @Oleksandr Tahayev: Згоден щодо першої частини, але не згоден щодо «не може слугувати аргументом під час обговорення можливого їх вилучення». У нас будь-що може бути аргументом на ВП:ВИЛ, і за відсутності будь-якого кращого критерію сторічний тест може цілком підійти. Але варто уточнити, що конкретний критерій мав би бути вищим за доволі умовний сторічний тест — NickK (обг.) 15:28, 16 січня 2018 (UTC)
    @NickK: Тоді я обіцяю під кожною згадкою про сторічний тест писати жирними літерами "Будь-ласка доведіть, що ця особа не проходить сторічний тест".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:33, 16 січня 2018 (UTC)
    @Oleksandr Tahayev: Значно важче однозначно довести відсутність чогось, ніж наявність чогось. Наприклад, важко однозначно показати відсутність джерел: а раптом десь у районній бібліотеці є полиця з краєзнавчими працями про це? Так само й важко однозначно показати невідповідність сторічному тесту: а раптом все ж є праці про подібних осіб сторічної давнини, які цікавлять сучасників? Так само можна й писати А ДОВЕДІТЬ, що цю тему істотно не висвітлено в незалежних авторитетних джерелах! — формально правильно, реально не дуже конструктивно — NickK (обг.) 16:14, 16 січня 2018 (UTC)
    @NickK:Нас цікавить наявність чи відсутність джерел у статті, а це можна побачити своїми очима. Та навіть і перевірити наявність джерел взагалі неспівмірно легше, ніж передбачити, що буде через сто років.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:23, 16 січня 2018 (UTC)
    @Oleksandr Tahayev:, в московській вікі нема, а у нас є? OMG, це же тре який непорядок, без благословення поцреарха таке написали. --A1 (обговорення) 11:35, 16 січня 2018 (UTC)
    @A1: А в англійській де воно?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:39, 16 січня 2018 (UTC)
    @Oleksandr Tahayev:, не знаю, благословеннями від Обами/Трампа теж не дуже переймаюсь. --A1 (обговорення) 11:41, 16 січня 2018 (UTC)
    @A1: А я Вам скажу, що в нас швидше за все це правило переклали або з російської, або з англійської Вікіпедії і ніхто не казав, що Кіріл з Трампом нам не указ. І там уже давно його вилучили, навівши купу причин, чому воно заважає.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:53, 16 січня 2018 (UTC)
    @Oleksandr Tahayev: і в англвікі (у ній було 2 теста для минулих та теперішніх) був і в рувікі був. Обидві вікі кинули його в топку ще у 2007 році. З англвікі почитати можна тут en:Wikipedia talk:Notability (people)/Archive 5#Disputedpolicy-section. У рувікі не пам'ятаю де. І схоже з рувікі переклад, стиль за 2007 рік дуже схожий. --くろねこ Обг. 02:27, 18 січня 2018 (UTC)
    @AlexKozur: Хтось мене буде сприймати як відвертого інклюзіанця. Для мене Вікіпедія - це передусім джерело верифікованої інформації, а не свідчення значимості того, про кого стаття, чи можливої цікавості до неї читачів. І насправді, як я вже пересвідчився, наявність статті не допомагає розкрутці. Якщо про будь-яку людину детально висвітлено у вторинних, авторитетних, незалежних джерелах, то ніщо не повинно завадити створити статтю про цю людину. Можна орієнтуватися на наявність трьох червоних посилань із різних статей, які, у свою чергу, написані на основі вторинних, авторитетних, незалежних джерел. Це я кажу про осіб сьогодення. Якщо якийсь бізнесмен хоче про себе статтю, то треба йому просто казати, що давай надійні незалежні джерела і добре оформляй статтю. В англійській Вікіпедії є статті про купу бізнесменів, а в нас спробуй опублікуй, скажуть, що це реклама. Нещодавно дали дозвіл на вільне використання газети Макарівські вісті. Я обов'язково піду познайомлюсь з підшивкою цієї газети від 1932 року, подивлюсь про кого і що там на основі неї можна було б написати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:47, 18 січня 2018 (UTC)
 Проти Це дуже мудре рішення, яке спонукає усвідомлювати, що Вікіпедія має шанси існувати сотні років (а може й мільйони) і тому не варто її засмічувати казна ким. Особливо тих осіб, які живуть виключно сьогоднішнім днем, і для яких вихід чергової версії комп'ютерної іграшки - видатна подія. --A1 (обговорення) 11:27, 16 січня 2018 (UTC)
@A1: Визначення "казна хто" дуже суб'єктивне. Для різних дописувачів це можуть бути зовсім різні за статусом люди.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:34, 16 січня 2018 (UTC)
ОК, реченням про "казна хто" доповнювати правило не будемо. --A1 (обговорення) 11:39, 16 січня 2018 (UTC)
@A1: Ви мені доведете твердження про якусь конкретну людину, що вона пройде столітній тест чи не пройде? Ви мені на прикладі сина Авакова доведіть що він не пройде столітній тест.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:48, 16 січня 2018 (UTC)
На прикладі сина Авакова я не знаходжу достатніх підстав припускати, що через 100 років ця персона буде цікавою. От зараз, чи спостерігаємо ми інтерес до аферистів 100-лінтьої давнини? Хіба тільки до оспіваних крутими літераторами або рекордсменів своєї доби. Аваков поки що таким похвалитися не може, тому і підстав припускати не бачу. --A1 (обговорення) 19:43, 16 січня 2018 (UTC)
@A1: І чому тоді не ставите на вилучення сторінки про осіб столітньої давнини до яких немає інтересу?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:04, 16 січня 2018 (UTC)
@A1: Я не приймаю екстраполяцію теперішнього на минуле. Особи сьогодення це окремий випадок.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:04, 16 січня 2018 (UTC)
  •  За 100 річний тест це лише писанина. В укрвікі вже не раз видаляли вояків які воювали 100 років тому і була про них згадка в джерела. 100 річний тест нічого не дає. Немає АД і не відповідає КЗ - не значимий. Від того чи буде чи не буде цей "тест" нічого не зміниться. Ми всеодно аналізуємо джерела, а не роки. Будь-хто буде значимий навіть через 200, 500 років, якщо про нього є згадка в джерелах. Футболісти і політики від цього не зникнуть. В одних статистика на різних ресурсах, інші записані ще й у документах. І ще додам, правило стосується лише осіб теперішнього. Тож я не розумію приклади вище які стосуються осіб минулого. --くろねこ Обг. 12:34, 16 січня 2018 (UTC)
    як столітній тест може бути призначений для осіб минулого якщо він у розділі особи сьогодення? До чого тут події якщо це критерії значимості особи? --くろねこ Обг. 22:44, 19 січня 2018 (UTC)
    Також сторічний тест порушує основний принцип Вікіпедії ВП:НЕПРОРОК --くろねこ Обг. 01:10, 3 лютого 2018 (UTC)
  •  Проти Ми не в англовікі, щоб конкретизувати правила. Для музики вже «конкретизували» топами й золотими платівками, яких в нас не існує. На відміну від англосаксів в нас ніколи не було незалежної держави, незалежних джерел, крім, хіба, українців вільного світу, яких в «українській» Вікіпедії здебільшого відкидають, коли вони суперечать російсько-радянській традиції. В нас до останнього часу не досліджувалися цілі шари історії й галузі наук, видання Історії русів до незалежності не було(!), я вже не кажу довідників про українську старшину чи то досліджень Мазепи й мазепинців. Тож столітній тест це хоч і поганий але один з небагатьох крітеріїв, якій реально працює. artem.komisarenko (обговорення) 18:02, 16 січня 2018 (UTC)
    @Artem.komisarenko: А якщо один користувач почне казати, що якась особа пройде столітній тест, і інший - що не пройде, то як тоді бути?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:20, 16 січня 2018 (UTC)
    Так само як і з іншими критеріями «лавреат він дійсно видатної премії чи ні», «авторитетний науковий журнал чи ні» тощо. Здоровий глузд + консенсус спільноти, інакше не вийде. artem.komisarenko (обговорення) 18:24, 16 січня 2018 (UTC)
    @Artem.komisarenko: Це все було б добре, аби в нас було більше дописувачів і більше учасників обговорень на вилучення. А на практиці виходить, що якийсь видалянець поставить на вилучення статтю, а просто не знайдеться інклюзіанця, щоб її захищати. Тож чиєсь "здається не проходить" починає дуже багато значити. Я взагалі вважаю, що якщо є авторитетні незалежні джерела (наприклад три) з нетривіальною інформацією і стаття нормально написана з посиланнями на них, то вже така стаття заслуговує на існування. Але ж просто ставлять під сумнів такі статті якраз з посиланням на це правило.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:40, 16 січня 2018 (UTC)
    І чим вилучення захисного правила допоможе проти видалянців? artem.komisarenko (обговорення) 18:44, 16 січня 2018 (UTC)
    @Artem.komisarenko: Воно слугує не для захисту, а для вилучення статей. Невже син міністра Внутрішніх справ, над яким іде гучний судовий процес і про якого значно більше авторитетних джерел з нетривіальною інформацією, ніж навіть про більшість футболістів вищої ліги, менше заслуговує на статтю, ніж футболіст другої ліги чи астероїд. Чи через 100 років ним менше будуть цікавитися, ніж такими речами? Може судовий процес такого масштабу один на рік, а скільки футболістів? На практиці виходить, що в нас пишуть Вікіпедію футболісти і астрономи, які захистили свої власні статті, а чужих їм не шкода. Все-одно треба прописувати правила, щоб це було якось по-справедливості, якась повинна бути сумірність для тих речей, для яких не знайдеться захисників.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:52, 16 січня 2018 (UTC)
  • столітній тест призначено лише для осіб далекого минулого, коли й друкованих джерел то було мало (не кажучи про онлайнові, яких не було і в проекті). І якщо про тодішні події (чи осіб) згадують через сто років (хоч у якихось джерелах), то це вже значимість. Для діячів сьогодення цей тест взагалі незастосовний - що буде через 100 років неможливо передбачити (хоча деякі вікіпедисти впевнені, що вони вміють це робити). --Olvin (обговорення) 11:13, 18 січня 2018 (UTC)
  •  Підтримую аргументи номінатора. А то скоро потрібно вводити 150 літній тест, або, якщо вважати думку Olvin, 100-літній+по критеріям старих[яких?] джерел. Прості правила — ефективніша робота. — Alex Khimich 00:26, 21 січня 2018 (UTC)
  •  Проти, крім того пропоную поширити дану норму на осіб минулого, що вже пройшли цей тест де-факто.--Yasnodark (обговорення) 16:41, 24 квітня 2019 (UTC)

@Artem.komisarenko: == 1 доповнити правило про столітній тест == Пропоную доповнити правило ВП:100 таким реченням. "Це правило може слугувати аргументом на вилучення статті про особу сьогодення лише у випадку наведення доказів, що ця особа через 100 років буде менш значимою, ніж будь-яка особа, яка проходить за вже конкретизованими критеріями для певних категорій осіб".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:05, 16 січня 2018 (UTC)

2 доповнити правило про столітній тест

Пропоную доповнити правило ВП:100 таким реченням. "Столітній тест не має використовуватись для видалення особи".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:02, 18 січня 2018 (UTC)  За--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:02, 18 січня 2018 (UTC)

А для чого його тоді використовувати? Критерії значимості передусім на ВП:ВИЛ і використовуються — NickK (обг.) 10:54, 18 січня 2018 (UTC)
Артем Комісаренко ж написав вище.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:15, 18 січня 2018 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Я пригадую щонайменш один випадок, коли був чистий випадок застосування ВП:100: особа кінця XIX століття, сто років потому згадується лише в генеалогічних дослідженнях (де вона доволі непогано висвітлена), але в інших джерелах згадки відсутні. Це пряме вилучення за ВП:100, і я не бачу сенсу його обмежувати — NickK (обг.) 11:41, 18 січня 2018 (UTC)
Поясніть меня як правило ВП:100 може використовуватися для особи кінця XIX століття, якщо це критерій для особи сьогодення. Невже XIX століття це сьогодення (там ще написано "з живими людими")?--くろねこ Обг. 22:43, 19 січня 2018 (UTC)

Критерії до діячів мистецтва

Треба щось вже робити з цими критеріями та або переписувати, або удосконалювати. Станом на цей день вони виглядають таким чином: ;Діячі мистецтва Енциклопедично значимим вважається митець, мистецька діяльність якого/якої визнана у відповідній області релевантною (значимою, суттєвою, актуальною).

Основні критерії

Кожного з перерахованих нижче формальних критеріїв достатньо для включення у Вікіпедію статті про діяча мистецтва або мистецький колектив.

  1. Народні та заслужені артисти, заслужені діячі мистецтв (заслужені колективи);
  2. Лауреати відомих міжнародних і українських конкурсів (без урахування юнацьких), премій у своїй галузі;
  3. Керівники відомих мистецьких колективів та установ;
  4. Артисти та колективи, чиї імена згадуються в універсальних енциклопедіях (напр. УРЕ, ЕУ, ВРЕ і т.д.).
Додаткові критерії

Наявність 2-3 підтверджених нижчеперелічених додаткових критеріїв може вважатися достатньою для визнання діяча мистецтва (або мистецького колективу) значимим.

  1. Дипломанти та призери відомих міжнародних і українських конкурсів (зокрема, юнацьких);
  2. Артисти й колективи, що неодноразово брали участь у відомих мистецьких фестивалях, престижних концертах, виставках, інших заходах;
  3. Провідні артисти (солісти) відомих музичних колективів, театрів;
  4. Професорська робота у профільних вишах за даною спеціальністю;
  5. Письменники — автори книг або музиканти (музичні колективи), що продали альбоми, видані загальним тиражем не менше 5 000 примірників, або регулярно публікуються в незалежних періодичних виданнях з таким же тиражем.
  6. Митці, чия творчість (концерти, виставки, публікації тощо) була висвітлена у ЗМІ, інтернет-виданнях;
  7. Митці, інформацію про яких подано в друкованих довідниках;
  8. Митці, чию творчість представлено в онлайнових базах даних;
  9. Митці, які фігурують у чартах, хіт-парадах тощо, соціологічних показниках;
  10. Наявність фан-клубів й інших організованих форм популярності;
  11. Робота в оригінальних напрямках, стилях або жанрах мистецтва, що викликає резонанс у професійному співтоваристві та суспільстві загалом.

З другого пункту основних, як на мене, краще виключити сполуку "і українських". А у першому пункті додаткових речення можливо краще викласти у такому вигляді: Лауреати відомих українських конкурсів (зокрема юнацьких)., навпаки прибравши слова "дипломант" ([1]) та "міжнародних" (вже буде у першому пункті основних). Також бентежить четвертий пункт про професорську роботу (це є у діячах науки і освіти). Звичайно митець може викладати у вишах, будучи професором, але ми ж його повинні оцінити за критеріями до діячів мистецтва. Також щодо шостого пункту про висвітлення у ЗМІ та інтернет-виданнях. Він взагалі зайвий, непотрібний. З онлайновими базами даних та фан-клубами і інших організованих форм популярності щось треба теж придумати, бо особи, із-за якої створені на фейсбуці групи, чи особи які фігурують тільки в IMDb вже виходять значимі. І наостанок про твердження Наявність 2-3 підтверджених нижчеперелічених додаткових критеріїв може вважатися достатньою. Треба прописати чітко 2 чи 3?

П.С. Озвучуйте пропозиції, давайте обговорювати--Flavius (обговорення) 12:15, 16 березня 2018 (UTC)

Для наочності гарний приклад статті Поліщук Кирило Миколайович. За поточними критеріями особа значима за змістовними критеріями, а саме: Дипломанти та призери відомих міжнародних і українських конкурсів (зокрема, юнацьких), "Митці, чия творчість (концерти, виставки, публікації тощо) була висвітлена у ЗМІ, інтернет-виданнях". Є ще збірки, але тиражем менше 5000 примірників, тому не беремо до уваги. Якщо співвіднести цю статтю до критеріїв діячі науки (виявляється особа ще й кандидат наук), то звичайно там не проходить, але за діячами мистецтва формально проходить. Чи не так? --Flavius (обговорення) 12:27, 16 березня 2018 (UTC)

Ось стаття Василенко Єлизавета Вадимівна щодо якої виникли питання на ВП:ВИЛ [2] і яка відповідала формально трьом змістовним критеріям. --Flavius (обговорення) 12:32, 16 березня 2018 (UTC)

Таких випадків очевидно багато. На мою думку, треба все-таки жорсткіше прописати критерії. --Flavius (обговорення) 12:36, 16 березня 2018 (UTC)

Як на мене, українські в першому критерії мають залишитися: наприклад, лауреати Шевченківської премії (українська, але не міжнародна) повинні й надалі мати автоматичну значимість. Можливо, обмежити саме провідними (а не відомими) і розширити на всі національні (наприклад, я сумніваюся, що ми можемо вважати лауреатів Гонкурівської премії незначимими).
Стосовно решти, то треба дослідити, наскільки багато статей залежить від цих критеріїв. Можливо, без висвітлення в ЗМІ (не в усіх це є), включення до баз даних (знову ж, більшість мають доволі жорсткі критерії) та професорської роботи нам доведеться вилучити чималу кількість статей — NickK (обг.) 15:31, 16 березня 2018 (UTC)
Підтримую щодо заміни слова "відомих" на "провідних" у першому пункті основних , а от слово "національні" доцільно прописати у змістовному критерії. Щодо іншого, то краще не затягувати, бо поки існують ці критерії хтозна скільки ще створиться статей і тоді Вікіпедія не буде нагадувати енциклопедію. Вікіпедія не може описати усе і усіх, а виходить, що деякі критерії можуть пропустити лауреата районного українського відомого конкурсу, який згадується у ЗМІ та у нього є фан-клуб у вигляді групи в вконтактє. --Flavius (обговорення) 15:40, 16 березня 2018 (UTC)
  • Поки у нас не буде розуміння, що орієнтуватись треба в першу чергу на загальні критерії значимості, а спеціальні є додатковими і служать лише для поверхневої оцінки, то ми будемо вічно копирсатись у недолугих формулюваннях застарілих критеріїв. Якщо вже змінювати ці критерії, то в першу чергу привести у відповідність із загальними, деякі моменти чіткіше сформулювати і скоріше за все відпаде необхідність міняти щось кардинально. І тоді пункт про висвітлення у ЗМІ та інтернет-виданнях виявиться абсолютно доречним, просто сформулювати його потрібно так, як у загальних КЗ. --yakudza 16:13, 16 березня 2018 (UTC)
    Вони не просто додаткові, вони так само важливі, як і загальні. Вибачте за порівняння, але це як Конституція і якийсь, припустимо, закон. Загальні критерії дають загальне розуміння, а ось окремі - розкривають значимість окремого явища, об'єкта тощо за такими і такими то ознаками. --Flavius (обговорення) 16:27, 16 березня 2018 (UTC)
    Flavius, порівняння досить вдале, особливо в тому сенсі, що в законах не може бути нічого, що суперечить Конституції. Тому, якщо переробляти тематичні КЗ, то потрібно кожен пункт ретельно вивіряти із загальними КЗ і включати лише те, що не суперечить. Зараз там є певні розбіжності, які потрібно усунути. Всі інші розмови - це дуже значний суб'єктивізм, в залежності від вподобань того чи іншого користувача. --yakudza 21:50, 16 березня 2018 (UTC)
Не лише лауреати, а й номінанти національних премій мають мати автоматичну значимість. Щоб стати номінантом будь-якої відомої у своїй країні премії треба бути одним з лідерів галузі мистецтва своєї країни. Це солідне досягнення. Обмежувати ще й лауреатів премій - це взагалі нонсенс. Ви хто такі, що робити незначимими людей - корифеїв своїх галузей у своїх державах? Номінантом просто так не стають, і часто багато з них не гірші за лауреатів.--Yasnodark (обговорення) 16:40, 16 березня 2018 (UTC)
А де ви бачите обмеження лауреатів премій? Це слово ніхто не чіпав. Не придумувайте того, чого не було. І майте повагу. Ваша фраза "ви хто такі" може розцінюватися як випад. Дякую. Запропонували номінантів - на тому й дякую. --Flavius (обговорення) 18:04, 16 березня 2018 (UTC)
З онлайн-базами та фан-спільнотами нічого придумувати не треба, бо це критерій популярності та відомості, про таких людей читачі мають право на прочитання енциклопедичних статей, а не лише якісь фан-публікації. Здається, що вам лишень повидаляти статті. Я хочу читати статті про артистів та інших митців, що мені подобаються та достойні, а ті, яких роскручували роками ЗМі, контрольованими росолігархами та розпіарені за їх же сприяння у їх же форматах. Беріть приклад з Андрія Куликова, а не з контрольованих ЗМІ, що до введення квот травили нас російською запліснявілою попсою.--Yasnodark (обговорення) 16:40, 16 березня 2018 (UTC)
Ви вважаєте групу у фейсбук критерієм популярності (це своєрідна фан-спільнота, до речі)? Якщо ви так вважаєте, то будете скоро читати статтю про якогось студента мистецького факультету, у я кого така група є і який дипломант юнацького конкурсу. І ви точно вважаєте такі статті співзачні зі статтями про заслужених діячів мистецтва? З приводу видалянства....От якраз мені тільки повидаляти. Прямо в точку! Кожен день - та най по 10 статей видаляю. --Flavius (обговорення) 18:04, 16 березня 2018 (UTC)
Може не вилучаєте, а створюєте умови для цього. А видалячі одразу під'їдуть на стрілку, номінують і вилучать купу статей, ті вам вдастьсяпросунути перепис критеріїв. Це ще гірше.-Yasnodark (обговорення) 16:58, 17 березня 2018 (UTC)
@Flavius1: у Вас уже є один критерій п.10. І так, фейсбук це також свого роду популярність, бо у наш час є вже ютубери, блогери, інстаграм-блогери та інші види. Для інших поясню. У кожного є своя популярність, бо навіть один фанат це є популярність. І що робити з людьми і яких 10 осіб, 0 згадок у джерелах, і є актором епізодичних ролей, що є у БД. Значить виходить що більшість акторів мають 2 критерія - п.10 і п.8. Для чого це? Це не особи минулого, що є в джерелах. Це особи сьогодення. п.10 взагалі не потрібен, так як не відповідає загальним критеріям. --Чорний Кіт Обг. 23:20, 16 березня 2018 (UTC)
  • Я вважаю, що в жодному разі не можна скорочувати критерії значимості, а треба їх навпаки розширювати, щоб не треба було вилучати жодної вже наявної статті, крім деяких анекдотичних випадків. Я би залюбки додав пункт лауреатів обласних конкурсів, принаймні як додатковий. У нас виходить, що справді народна творчість, тобто традиційні народні пісні, сучасна художня творчість, тобто рок музика, і україномовний реп, тобто сучасна народна творчість, все загнано в андерграунд. Лише комерційна музика, тобто попса, процвітає. Треба якось боротися проти цього перекосу. Особливо треба підтримувати все україномовне. Зрозуміло, що колоніальна адміністрація проводить політику жорсткої московізації, що показала нещодавня зустріч президента з т.зв. провідними українськими блогерами, серед яких домінували москвомовні. Треба обов'язково україномовність ввести як додатковий критерій значимості.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:44, 16 березня 2018 (UTC)
Багато в чому згоден: Талантам треба допомагати, а бездарі проб'ються самі. А то у нас "кто людям помагає - свій час дарма втрачає", в укрвікі місця йому нема. А у всіляких нквдестистів та росмовартистів з АД завжди все ОК. Відома контора з трьох літер про це завжди дбає.--Yasnodark (обговорення) 16:58, 17 березня 2018 (UTC)
  • На мою думку ці критерії потрібно розширити окремо по категоріям, для акторі, журналістів, художників, моделей, і почистити порноакторів. Для осіб минулого у нас є критерії. Тож тут лише за осіб сьогодення. Можливо Україну виділити як це було зроблено в КЗ футбольних клубів. Бо за такими критеріями мільйони американців можуть опинитися в укрвікі, а про китайців взагалі мовчу.--Чорний Кіт Обг. 21:28, 16 березня 2018 (UTC)
В усіх вітчизняних енциклопедіях та довідниках критерії для українців та інших є кардинально різними. Лише вікіпедія рівняє андорців та непальців з нашими особами. Приміром В УРЕ не було навіть Ельдара Рязанова, проте було чимало набагато менш відомих наших митців. Натомість у Великій радянській енциклопедії він був десь 15-ма роками раніше.--Yasnodark (обговорення) 16:58, 17 березня 2018 (UTC)
  • Як показує досвід, чим більше правил, тим більше вони виходять заплутані. Навіть в англовікі далеко не на все є окремі критерії, а ті, що є охоплюють лише загальноприйняті випадки. Для всього іншого є ВП:КЗ, вони досить грамотно розписані, і практично кожну статтю можна проаналізувати лише опираючись на них. --yakudza 21:53, 16 березня 2018 (UTC)
    Не кожну. Якщо стаття про особу, а не про предмет чи явище, то тільки ВП:БІО. Та навіть прослідкуйте за аргументаціями на ВП:ВИЛ чи підсумків адміністраторів щодо статей про осіб. --Flavius (обговорення) 17:17, 17 березня 2018 (UTC)
    ВП:БІО і так заснована за основними КЗ. Винятком лише є ВП:100, який я не знаю на чому заснований так як суперечить вікіправилам. --Чорний Кіт Обг. 06:40, 20 березня 2018 (UTC)
    AlexKozur, історично - це не зовсім так. КЗП навіть створені раніше, ніж КЗ [3], але це не головне. КЗ у сучасному вигляді - це зовсім не те, що було 10 років тому. У них закладено досвід багатьох років роботи багатьох мовних проектів, в першу чергу англійського, вони були ретельно обговорені і вивірені спільнотою. А КЗП, як були перекладені не пам'ятаю вже звідки на самому початку існування вікі, так в такому вигляді майже і залишились. Там купа внутрішніх неузгодженостей, непотрібних деталей, відсутності важливий речей тощо. Flavius, реально адміністратори вже на них при підведенні підсумків вже майже не звертають уваги, особливо у складних випадках. --yakudza 16:43, 20 березня 2018 (UTC)
    о.О тепер тим паче потрібно переробити КЗП. --Чорний Кіт Обг. 22:58, 20 березня 2018 (UTC)
Чим детальніше та ширше прописані критерії - тим менше самодіяльності від адміністраторів-підсумовувачів, не від вас, а від видалячів.--Yasnodark (обговорення) 16:58, 17 березня 2018 (UTC)
Ну так чому не зробити відокремлення для українців? З футбольними клубами ми ж це зробили. Що тут мішає? --Чорний Кіт Обг. 06:40, 20 березня 2018 (UTC)

Керівники влади в містах та районах України

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Пропоную змінити пункт «6. Керівники влади в містах та адміністративних утвореннях місцевого рівня із населенням не менше 100 тис. осіб — незалежно від країни. Керівники влади в містах та районах із населенням не менше 25 тис. осіб — в Україні.» По-перше, таких людей не так багато, по-друге, далеко не про всіх них пишуть статті, а переважно про тих, хто дійсно має заслуги в розвиток своїх територій. Прошу про підтримку. --Perohanych (обговорення) 14:02, 24 квітня 2019 (UTC)

@Perohanych:
Сенсу у змінах критеріїв не бачу. --Olvin (обговорення) 14:32, 24 квітня 2019 (UTC)
 Проти per Olvin--DiMon2711 14:38, 24 квітня 2019 (UTC)
 Проти per Olvin. Таке уточнення не потрібне, бо воно вже є та відповідає загальним критеріям. Плюс Р=Рівність. --『　　』 Обг. 16:02, 24 квітня 2019 (UTC)
 Проти per Olvin --Jphwra (обговорення) 16:03, 24 квітня 2019 (UTC)
 Проти. Серед районів і міст обласного значення (Райони України): 42% мають понад 50 тисяч населення, 44% від 25 до 50 тисяч, і решта менше 25 тисяч. Тобто ця зміна зробить значимим не меншість, а переважну більшість керівників районів. Якщо посада голови Уманської чи Скадовської РДА чи міського голови Марганця чи Охтирки мають якусь впливовість, що могла б дати автоматичну значимість, то посади голів Піщанської чи Каланчацької РДА або ж міського голови Докучаєвська навряд чи мають таку ж впливовість. На такому рівні я очікував би все ж відповідності додатковому критерію, а саме визначного внеску в розвиток регіону — NickK (обг.) 16:15, 24 квітня 2019 (UTC)
 Проти per Olvin and NickK. --Rausch (обговорення) 16:24, 24 квітня 2019 (UTC)
 Проти. Панове Olvin і NickK слушно кажуть: значимість очільників повинна визначатися не планкою населення (принаймні не в першу чергу), а внеском до розвитку регіону (чи принаймні висвітленням в ВП:АД). --Рассилон 17:13, 24 квітня 2019 (UTC)
 Проти Автоматичну значимість давати не бачу сенсу, створити статтю про особу, відому не тим, що вона — _керівник_, а тим, що вона _зробила_ як керівник, і так заборони нема. --ReAl, в.о. 08:43, 25 квітня 2019 (UTC)

Шановні редактори, @Olvin, Dimon271, AlexKozur, Jphwra, NickK, Rausch та Рассилон:згоден з усіма приведеними вище міркуваннями і оцінками. Однак, схоже, не так сформулював думку. Мав на увазі те, що численність населення території міста чи району не повинна автоматично обмежувати можливість створення статті про очільника цього міста чи району.

Отже, пропоную викласти пункт 6 у такій редакції:

«6. Керівники влади в містах та адміністративних утвореннях місцевого рівня із населенням не менше 100 тис. осіб — незалежно від країни. Керівники влади в містах та районах із населенням не менше 50 тис. осіб — в Україні. Чисельність населення міста чи району не є автоматичним обмеженням для створення статті про очільника цього міста чи району в разі його відповідності одному чи кільком іншим критеріям з даного списку.»

--Perohanych (обговорення) 19:12, 24 квітня 2019 (UTC)

Вона таким обмеженням і не була. Детальніше ВП:КЗ. Коротко: Якщо тема істотно висвітлена в незалежних вторинних джерелах, то ця тема значима. У даному випадку для цього навіть є п.7. ВП:БІО задає лише можливий мінімум, але цей мінімум це є межею, тому подібні статті з джерелами не видаляються через ВП:КШВ, а видаляються через обговорення на ВП:ВИЛ. Також для цього є ВП:Шаблони упорядкування. Ваше ж друге уточнення лише піддасть сумніву весь пункт №6, так як є його протилежністю. І пінг не відбувся, детальніше ВП:Пінг.--『　　』 Обг. 21:34, 24 квітня 2019 (UTC)
@Perohanych: Саме так, не є. Або діяч проходить за п. 6 за кількістю населення, або за п. 7 за висвітленням у ЗМІ та впливом на регіон. Ці пункти доповнюють один одного, тобто достатньо відповідності одному пункту для значимості. Речення «Невідповідність цьому пункту не є автоматичним обмеженням для створення статті про діяча в разі його відповідності одному чи кільком іншим критеріям з даного списку.» можна додати до абсолютно кожного пункту, але це не потрібно — NickK (обг.) 23:02, 24 квітня 2019 (UTC)

 Проти Наразі є проекти укрупнення районів. Тож скоро районів з менше 25 тисяч може взагалі не бути і відповідно сенсу від цього критерію не буде.--Анатолій (обг.) 23:04, 24 квітня 2019 (UTC)

  •  За Якщо є люди, які хочуть про це писати — хай пишуть. Вікіпедія велика. Місця вдосталь. Є тільки 2 зауваження: (1) Дайте означення, хто такі «Керівники влади в містах та районах»; (2) не обмежуйтеся Україною; це енциклопедія про весь світ, а не лише Україну. --N.Português (обговорення) 01:51, 25 квітня 2019 (UTC)
  •  Проти Нема підстав, важко писати статті про керівників району за теперішнім критерієм (більше 50 000 населення), мерів малих міст, інформація переважно у вигляді біографії на сайтах місцевих органів влади — міської ради, районної ради, райдержадміністрації — і оновлюється новою біографією нового керівника, тобто про старих втрачається і не цікавить нікого.--Сергій Липко (обговорення) 22:20, 6 травня 2019 (UTC)

Підсумок

В обговоренні є очевидний консенсус проти прийняття пропозиції. Інша пропозиція автора обговорення — уточнення про те, що чисельність населення міста чи району не є автоматичним обмеженням для створення статті про його очільника — також не здобула підтримки, оскільки чинні правила все одно це передбачають, тож необхідності в додатковому уточненні немає. Останні кілька тижнів обговорення не активне. Таким чином, пропозицію змін до правила не підтримано. --Acedtalk 23:07, 23 травня 2019 (UTC)

  1. ↑ Хех, якщо хтось захоче написати статтю про мене, ось вам джерела: https://bunyk.wordpress.com/2015/01/27/to-sources/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення_Вікіпедії:Критерії_значущості/Особи/Архів_1&oldid=33286381